Українська Народна Республіка: народжена революцією

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА:

НАРОДЖЕНА РЕВОЛЮЦІЄЮ

Дуже довгою та жорстокою була боротьба за здобуття незалежності України. Зараз нові покоління борців продовжують справу далеких предків за вільне й щасливе життя наших нащадків. З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, тисячолітньої історії державотворення нашого народу, визнання історичного значення подій, пов’язаних із визвольною боротьбою початку XX століття та утвердженням української державності був прийнятий Указ Президента України від 22.01.2016 року № 17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років». Проголошення ІІІ і IV Універсалами Української Народної Республіки та її самостійності стало вирішальним кроком у відродженні державності, мало неабияке значення для відновлення незалежності України у 1991 році.

Мета дослідження: проаналізувати факти створення УНР під час української національної революції, проголошення суверенітету України  та подальшої боротьби за збереження державності Української Народної Республіки.

Моя Батьківщина – соборна суверена Україна. Сьогодні на сході нашої держави гинуть кращі сини Вітчизни за наше право бути господарями власної долі на рідній землі, у своїй країні.

Українська Центральна Рада 7 листопада Третім Універсалом засвідчила, що Україна стала Українською Народною Республікою («Віднині Україна стає Українською Народною Республікою»): «До території Народної Української Республіки належать землі, заселені в більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму)». [2]

Вперше Україна була проголошена суверенною державою в 1918 році. Рішення УЦР про проголошення незалежності України було оприлюднене в Четвертому Універсалі: «Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу». [2]

В ІV Універсалі 9 січня 1918 року Українська Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку суверенною державою українського народу, незважаючи на підписаний Брестський мирний договір 27 січня 1918 року.

Командування військ Німеччини й Австро-Угорщини, до яких  УНР звернулась по допомогу, вирішило послати в Україну регулярні німецькі й австро-угорські війська.

Завдяки Брестському мирному договору керівництво УНР зуміло вистояти перед більшовицьким наступом і відновити свою владу в країні. Це було зроблено за підтримки нових союзників, але дуже швидко ця підтримка обернулася для України встановленням жорстокого окупаційного режиму.

Німецькі війська почали наступ 18 лютого 1918 року з району Ковеля на Київ, Полтаву, Харків, Ростов. Щоб наступ іноземних військ виглядав як допомога Україні, разом із ними пішли й військові частини УНР ‒ Запорізький загін, Гайдамацький кіш, курінь січових стрільців та інші.

29 квітня 1918 року у Києві в результаті військового перевороту до влади прийшов гетьман П. Скоропадський, який своєю грамотою розпустив УЦР і Малу Раду. Видані ними закони, в тому числі і Універсали, скасував. Проте його діяльність була направлена на продовження українізації. 9 листопада 1918 року в Німеччині перемогла революція і Брестський мирний договір був анульований.

В Україні 14 листопада 1918 року створили Директорію, яка оголосила боротьбу проти гетьмана Павла Скоропадського.

Наприкінці 1920 року Директорія УНР, очолювана Головним отаманом Симоном Петлюрою, втратила контроль над Україною, і С. Петлюра опинився в еміграції, де загинув 25.05.1926 року. Потім верховну владу в УНР перейняв тодішній голова уряду УНР за кордоном А Лівицький, який продовжував справу борців за незалежність України до своєї смерті в 1954 році.

Висновки

Українська Центральна Рада мала суттєві заслуги перед українським народом. Протягом свого нетривалого існування вона пробудила його від рабської покори, підняла на національно-визвольну боротьбу за відродження державності, створила суверенну УНР. Процес українізації займав одне з ключових місць у діяльності ЦР.

•              Українська Народна Республіка народилася під час української національно-демократичної революції.
•              УНР, в момент проголошення, виступала за автономію Україні у складі Російської федеративної республіки.
•              Четвертий Універсал УНР проголосив суверену українську державу на території дев’яти українських губерній.
•              Підписання Брестського миру – це визнання УНР суверенною державою та повноправним суб’єктом міжнародних відносин.
•              Підтримка нових союзників, після підписання Брестського мирного договору,  обернулася для УНР встановленням жорсткого окупаційного режиму.
•              Співробітництво УНР з німецькими і австро-угорськими військами відштовхнуло від неї мільйони людей і наблизило її кінець.

Влада Директорії  УНР була й залишається чудовою сторінкою одного з етапів розвитку української державності.

Трагічною була доля Директорії – вищого органу державної влади УНР. Але вони є прикладом для сучасних нових борців за українську державність.

Література:

1. Указ Президента України № 17/2016 від 22.01.2016 року «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років».

2. Винниченко В. Відродження нації // електронний доступ: file:///C:/Users/User/Downloads/vynnychenko-vidrodzhennia_natsii.pdf

3. Довідник з історії України  / за ред. І. Підкови та Р. Шуста  // електронний доступ: http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm