"Українська писанка. Образ - символ"

Українські писанки. Образ – символ.

Мета уроку:

Навчальна: Ознайомити з символікою орнаментів, кольору, видами писанок, розвивати інтерес до пізнання народного мініатюрного живопису України. Дати поняття про писанкарство як вид декоративно – прикладного мистецтва.

Розвивальна: розвивати асоціативно – образне мислення, уяву, фантазію, художній смак, творчі здібності, композиційно правильно розташовувати потрібні елементи на писанці, удосконалювати вміння учнів працювати фарбами.

Виховна: Виховувати повагу до культурної спадщини народу, традиції, любов до прекрасного, виховувати духовні та моральні цінності орієнтири у сфері образотворчого мистецтва, прищеплювати шанобливе ставлення до культурних традицій українського народу.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: наочний матеріал виготовлених готових писанок, зображення писанок з різних регіонів України, таблиці із символічних та кольорових значень у писанці, шаблони писанок, графітовий і кольорові олівці, фломастери, папір, клей ПВА.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів.

Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Що таке писанка?

Що ви знаєте про писанки, технології їхнього виготовлення?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розпис писанки – цікава справа, що під силу кожному. Писанки пишуть не руки, а душа людини. Тому наші пращури вірили, що писанки приносять добро, достаток, щастя, здоров’я та захищають людину від усього злого.

Розпис писанок – найпоширеніший вид декоративно – прикладного мистецтва. Різні народи світу шанували яйце і мали свої традиції його возвеличення. Яйце прикрашали і в Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї, навколо нього було створено безліч міфів, легенд індійськими племенами Північної і Південної Америки. Але українці найбільш виразно зуміли донести до нас свої уявлення про життя за допомогою писанки.

IV. Викладання нового навчального матеріалу

    У кожного народу є свої національні здобутки. Разом із вишиваними рушниками, сорочками писанка є однією з найдавніших галузок нашого народного ужиткового мистецтва.  Чудові, чарівні, прекрасні – такими епітетами нагороджують шанувальники оригінальні зразки народного мініатюрного розпису писанки.

Прадавні звичаї розмальовувати навесні яйця у слов’янських та інших народів з’явились у світі ще до прийняття християнства в язичницьких віруваннях як атрибути весняних культових народних обрядів, пов’язаних із пробудженням землі навесні. Саме з цих весняних культових обрядів християни й запозичили роль яйця як життєдайної сили.

Слово «писанка» походить від «писати», «писання». Для її виготовлення слід мати віск, писачок, фарбу. Наші предки готували фарбу із кори яблуні-дички, дуба, вільхи, з лушпиння цибулі, соняшника, зі звіробою, молодого барвінку, каштанового листя та інших природних складників. Колір також мав значення.

Різні народи шанували яйце як символ життєдайності, створили власну атрибутику його звеличення. Яйце фарбували, прикрашали, возвеличували у Стародавньому Єгипті, Греції, Римі навколо нього створено безліч міфів і легенд індіанськими племенами Америки, племенами Стародавнього Китаю. Та жоден із народів не зміг зберегти, донести і втілити свої автохтонні уявлення, символи життя так виразно й майстерно як український.

Весняно-великодні писанки принесли до нас різні прадавні знаки й символи в декоративних мотивах. Абсолютна більшість елементів і символів декоративного розпису українських писанок, безперечно, прадавнього походження, і всі вони були знаками тієї чи іншої природної, незрозумілої для наших предків сили. Сьогодні лише деякі знаки й символи можна пов’язати з тим чи іншим віруванням, божеством. Одначе кропітка праця вчених, дослідження різних археологічних знахідок, текстів стародавніх пісень, інших жанрів українського фольклору  дали змогу розкрити зміст окремих знаків, символів, деталей орнаменту писанок, вишивки, кераміки тощо.

   Одним з найпоширеніших елементів у писанковому орнаменті є зображення Сонця у вигляді різних солярних знаків. Поширеним символом води є меандр чи безконечник. З культом Сонця у слов^,янських народів був пов^,язаний і культ коня. За віруванням наших пращурів, Бог Сонця народив собі сина Хороса у вигляді коня, котрий зранку до вечора возив по небу свого батька. Подібний культ коня сина Бога Сонця був і в давніх греків (колісниця Феба). Бога Сонця зображували у вигляді різноманітних хрестиків, кружечків, павучків, свастик.

Якщо за часів язичництва писанки розписували до свята весни, то за Християнства – до Великодня – свята воскресіння Ісуса Христа.

Крашанка – це зварене яйце, зафарбоване в один колір.

Дряпанка (шкрябанка) – це яйце з темною шкаралупою, яке фарбують в один колір і на його поверхні гострим інструментом продряпують малюнок.

Крапанка – писанка з крапками одного чи кількох кольорів.

Мальованка – яйце, розмальоване фарбою й пензликом.

   Крім орнаменту символічне значення в писанках мав колір. Так, червоний означав радість, життя, любов, надію; червоний з чорним символізували земні божества; жовтий – місяць, зірки, гарний урожай; голубий колір уособлював небо, повітря, здоров^,я, силу; зелений символізував весну, відродження природи, багатство рослинного й тваринного світу; коричневий - колір родючої землі.

   Сьогодні найзручніше користуватися харчовими харчовими барвниками. Фарби розводять так: три пакетики барвника засипаємо в півлітрові банки (різні) і заливаємо окропом, але обережно. Коли фарби трошки охолонуть, додамо до них по ложці оцту.

Послідовність розписування писанки

На класній дошці вчитель демонструє способи розташування орнаментів на писанках.

На дошці знаходить роздавальний матеріал з різноманітними знаками-символами та зразками писанок. Ці символи ви можете використовувати у своїх роботах.

1. Графічним олівцем намічаємо лінії, які мають лишитися білими. Вони є основою орнаменту. Спочатку ділимо яйце на чотири частини вздовж. Потім робимо поперечний пояс. Вийшло вісім трикутничків. І в цих трикутничках можна намалювати любий орнамент, який сподобався на дошці.
2. Тепер запалюємо свічку та беремо писачок, до лієчки якого кладемо невеликий шматочок воску. Потім нагріваємо лієчку на полум’ї свічки, поки віск не розтане. Знімаємо краплю з носика писачка, і пробуємо намалювати спершу на аркуші паперу а потім вже на готовому яйці.
3. Зараз пишемо по лініях, намічених олівцем: коли закінчемо наводити лінії воском, то по закінченю слід олівця зникне, коли будемо знімати віск з писанки. Час від часу писачок потрібно підігрівати. Це дозволить підтримувати температуру писачка. Добре розігрітий віск дає нам змогу на яйце нанести рівну, гарну лінію.
4. Фарбуємо першим етапом в світлі кольори яйце – жовтий колір. Якщо писати по видутому яйцю, то перед тим, як класти його до барвника, треба закрити дірочку воском. Коли колір стане достатньо насиченим, дістаємо його й обережно витираємо серветкою, для того щоб зібрати надлишки фарби. Під воскові лінії фарба не потрапляє. Так ми повторюємо нанесення воску вже по жовтому кольору, і занурюємо в інший колір зелений або синій.

Писанкарство – вид декоративно – ужиткового мистецтва, твори якого виконують на яйці за допомогою барвників воску, які наносять на поверхню форми за допомогою писачка.

Символ – це умовний знак, яки означає певне поняття, ідею. 

V. Інструктаж. Самостійна практична робота учнів

Вчитель ознайомлює дітей з технікою безпеки при написанні писанок.

Учні приступають до виготовлення писанки.

Вчитель контролює роботу учнів і надає індивідуальні консультації.

VI. Актуалізація набутих знань

Які ви знаєте види писанок?

Чим вони відрізняються між собою?

VІІ. Підбиття підсумків уроку

Загальне оцінювання уроку та індивідуальні роботи учнів. Учитель створює виставку учнівських робіт. Вчитель аналізує та оцінює діяльність учнів на уроці. Підводить підсумки.

VIII. Домашнє завдання

Підготувати листівку  - писанку до своєї писанки.