Українська революція 1917-1921 роки

                          ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ.

                              УТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

 

Мета:

дати характеристику історичним умовам, які стали причинами початку Української революції, визначити особливості складу Центральної Ради та її політичної програми, проаналізувати розвиток українського національного руху на початковому етапі революції, ознайомити з політичною діяльністю М.Грушевського, його місцем в Українській революції 1917р.;

вчити- працювати  самостійно  з   підручником,   історичними   документами,   електронними   носіями, візуальними джерелами;

формувати навички  виконання випереджаючих  й  пошукових завдань, удосконалювати  навички  усного мовлення,  вміння з’ясовувати  значення понять і термінів, аналізувати і критично оцінювати факти, події, діяльність політичних осіб на основі отриманих знань;

виховувати почуття патріотизму, інтерес і повагу до історичного минулого України.

 

Терміни: Українська революція, Українська Центральна Рада, Тимчасовий уряд, Установчі збори.

Дати :

• 15(2)  березня  1917 р.- Підписання Миколою ІІ зречення від престолу;
• 17 ( 4)березня 1917р. - утворення УЦР;
• 12 березня ( 27 лютого)1917 року- Утворення Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів;
• 19 березня ( 1квітня)1917 року - віче на Софійській площі в Києві;
• 19(6) квітня 1917р. – проведення Українського національного конгресу в Києві

Обладнання: Портретні зображення, документи, таблиці, презентація, ілюстрації підручника, атласи, історична карта, тестові завдання

Тип уроку: урок засвоєння нових знань
 

 

 

 

 

 

Після цього уроку учні зможуть:

 

 

ЗНАТИ:

‒ дати та обставини подій, що відбулися на початку Української революції:

створення Центральної Ради, проведення Українського національного

конгресу та Першого Всеукраїнського військового з’їзду, утворення

Українського військового клубу ім. гетьмана П. Полуботка, формування

Першого Українського полку ім. Б. Хмельницького та започаткування

Вільного козацтва;

‒ прізвища та імена найвизначніших учасників подій того часу, які творили

нашу історію;

‒ основний зміст доленосних подій, прийнятих рішень та історичних

документів.

РОЗУМІТИ:

‒ вплив Лютневої революції 1917 р. в Росії на Україну;

‒ хід та розвиток революційних подій в Україні;

‒ роль і значення політичних партій, громадських організацій та окремих

історичних діячів;

‒ загальні тенденції, закономірності, особливості та протиріччя

революційного процесу;

‒ значення ряду термів і понять: «революція», «політична партія»,

«Центральна Рада», «Крайова Рада», «з’їзд», «конгрес», «військовий

клуб», «полк», «народне віче», «політизація національного руху»,

«тимчасовий уряд», «установчі збори», «ради».

УМІТИ:

‒ визначати передумови, причини, характер, завдання та рушійні сили

Української революції;

‒ характеризувати й аналізувати конкретні історичні події й явища,

знаходити та виділяти в них головне;

‒ встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, взаємовплив

одних на інші;

‒ з’ясовувати й усвідомлювати мету, цілі та можливі наслідки діяльності

політичних і громадських організацій, конкретних історичних постатей,

оцінювати їх;

‒ давати визначення ряду понять і термінів, пояснювати іншим їх зміст

та суть;

‒ знаходити найбільш правильну відповідь на проблемне питання уроку,

аргументувати її, робити узагальнення та висновки.

 

Хід уроку

 І. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Бесіда за запитаннями

1.Пригадайте події з історії в 1915-1916 рр

2.В якому стані перебували українські землі на початку 1917 року

 

 

 

Епіграф до уроку:

 

О, Господи, яка це страшно важка річ – відродження української державності. Якою вона в історичній перспективі буде здаватися легкою, такою, що сама собою розуміється природною, і як важко, з якими надлюдськими зусиллями, розпачем доводиться тягати камені державності у цей будинок.

В.Винниченко

                      ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. Стихійна хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, переросла революцію. Ситуація в Росії вигляділа так: верхи не можуть, а низи не хочуть жити по-старому. Протягом надзвичайно короткого часу( 23 лютого до 2 березня) самодержавство впало, Микола ІІ зрікся влади і фактично в країні встановився республіканський лад.

Чим можна пояснити блискавичність перемоги над царизмом?

• Кризовим станом імперії;
• Гостротою політичних, соціально - економічних та національних проблем;
• Зростаючою активністю політичних сил;
• Зниженням авторитету  та слабкістю реально існуючої влади;
• Потужним каталізатором подій, яким стала Перша світова війна.

Чи позначилися події, що розгорнулися в Петрограді, на ситуації в Україні? Саме це ми і з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

Отже, ми розпочинаємо вивчення Української революції. Цю тему ми будемо розглядати на декількох уроках. А тема сьогоднішнього уроку звучить так: «Початок Української революції».

План

1. Лютнева революція в Росії
2. Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917- 1921рр.
3. Утворення Центральної Ради та місцевих рад робітничих і солдатських депутатів.
4. Українські громадські організації та політичні партії їх ідеї державного будівництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз  історичного джерела

 

 

3.Утворення Центральної Ради та місцевих рад робітничих і солдатських депутатів

 

 

 

 

4.  Українські громадські організації та політичні партії ,їх ідеї державного будівництва.

Робота з таблицею» Українські політичні партії»

Завдання : Використовуючи текст підручника, ст.46-47 заповнити пропуски в таблиці.

Українські політичні партії

 

Назва	Лідери	Програмові засади
Українська партія соціалістів-революціонерів (українські есери) — УПСР	М. Грушевський, В. Голубович, М. Ковалеський, П. Христюк	• Аграрні перетворення; • ліквідація поміщицького землеволодіння; • автономія України у складі Російської держави
Українська соціал-демократична робітнича партія (українські есдеки) — УСДРП	В. Винниченко, І. Мазепа, С. Петлюра, М. Порш	• Демократичні перетворення; • соціалістичні перетворення; • автономія України у складі Російської федерації
Українська партія соціалістів-федералістів (українські есефи) — УПСФ	Д. Дорошенко, С. Єфремов, О. Лотоцький, А. Ніковський	• Реформування господарства; • аграрна реформа; • збереження приватної власності; • республіканська форма правління; • автономія України у складі федеративної Росії
Українська демократично-хліборобська партія — УДХП	В. Липинський, брати Шемети	• Збереження приватної власності і хуторянського селянського господарства; • автономія України; • не відкидали й питання про незалежну Українську державу
Українська народна партія — УНП	М. Міхновський, брати Макаренки, І. Липа, О. Андрієвський	• Незалежність Української держави

.

 

V.Закріплення нових знань та вмінь учнів.

Бесіда

Давайте повернемося до ключового запитання.

 «Чи можна стверджувати, що події 1917 року в Україні  мали характер національно - демократичної революції?».           

Виходячи із визначення , що таке революція, то стає зрозумілим , що події на території України у 1917 році - це не що інше, як революція. А характер революції - національно-демократичний, тому що:

• Велася боротьба а за національну автономію України, що мала перерости за повну самостійність української нації -  мала національний характер;
• Боротьба за демократичні і політичні права та свободи, а також участь широких мас в подіях засвідчували демократичний характер революції.

 

VІ. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.Українська революція на першому етапі (березень-квітень 1917р.) характеризуєтся утворенням у березні 1917р. ЦР, основним гаслом політичної діяльності якої була боротьба за національно-територіальну автономію України.

Симон Петлюра якось сказав: « Перед революцією ми були лише етнографічним матеріалом, а тепер, після революції і кривавих років збройної боротьби за свою вільність і державність, Україна як нація, яка знає, чого вона хоче і куди їй йти, - є фактом безперечним навіть для наших ворогів».

Оцінювання учнів за роботу на уроці (з мотивацію виставлення оцінок).

Відкрите запитання « Мікрофон»

М.Грушевський наголошував: « Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе в Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе».

 

Спробуйте пояснити його позицію. Чи співпадають ваші погляди з означеного питання з точкою зору автора? Відповідь обґрунтуйте.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 9-10 ст.41-48

Заповнити таблицю.