Встановлення радянського тоталітарного режиму, 10 клас, підготовка до НМТ

Утвердження радянського тоталітарного режиму1928-1939 роки(Сталінський період)

Тоталітарний режим – режим, який характеризується тотальним (всеохоплюючим) контролем над усіма сферами життя суспільства. Однопартійна система«культ особи» (Гітлер, Сталін, Муссоліні…)Контроль над економікою (державний сектор )Репресії проти інакодумців

Політична сфера«Культ особи» Сталіна1934 – перенос столиці з Харкова до Києва1937 – нова «Сталінська» конституція (назва УРСР)

Економічна сфера- кінець ринкової моделі – будівництво планово-директивної (соціалістичної) моделі1925 – курс на індустріалізацію СРСР1928 – згортання НЕПу, початок форсованої індустріалізації, початок першої «п'ятирічки» 1929 – початок соціалістичної перебудови села (колективізація)

1928 – початок форсованої індустріалізації (п'ятирічні плани)Мета: перетворення країни з аграрної на індустріальну; посилення обороноздатності країни

Джерела індустріалізаціїПродаж за кордон сільгосппродукціїТрудовий ентузіазм («Стахановський рух» – рух за трудові рекорди. Безкоштовна праця в'язнів (система ГУТАБ)П'яні грошіПродаж за кордон церковного майна (ІІ п'ятирічка – «безбожна»)

Плакати 1930-х років

Наслідки індустріалізаціїПозитивні У роки довоєнних п'ятирічок створена індустріальна база, що за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Збудовані: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь»; Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 45 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійною, вугільною, машинобудівною базою СРСР. За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-ті pp. сформувався національний український робітничий клас і технічна інтелігенція. Негативні Економічна могутність держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму. У цілому форсована індустріалізація України не призвела до підвищення життєвого рівня народу. У перші п'ятирічки ставку було зроблено на підприємства-монополісти (запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни. Промисловий потенціал України формувався диспропорційно

Зображений агітаційний плакат 1930-х рр. є джерелом для визначення. А причин індустріалізації. Б переваг індустріалізації. В масштабів індустріалізації. Г джерел індустріалізації.

Результатом здійснення якої політики є подані нижче дані?«Індекс фізичного обсягу промислової продукції в СРСР у 1937 р., порівняно з рівнем 1913 р., склав 820, у США — 154, Німеччині — 119, Великій Британії — 110, Франції — 101. За обсягами виробництва СРСР із п’ятого місця в світі у 1928 р. перейшов на третє у 1932 р., у 1937 р. — на друге…»Атехнічна перебудова. Бфорсована індустріалізація. Впромисловий переворот. Гтехнологічна реконструкція

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання. «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін. — самі по собі дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії». В уривку вказано на. Апричини індустріалізації. Бджерела індустріалізації. Внаслідки індустріалізації. Гетапи індустріалізації.

Що стало наслідком форсованої індустріалізації, здійснюваної в Україні наприкінці 1920 — у 1930-х рр.?Акомплексний розвиток народного господарства. Бвисокі темпи розвитку важкої промисловостіВінтенсивний розвиток легкої промисловостіГдецентралізація управління промисловістю

«Перекачування коштів із села в місто» наприкінці 1920–1930-х рр. було одним із. Ашляхів стримування зростання цін на сільгосппродукцію. Бспособів матеріального стимулювання селянства. Вджерел фінансування індустріалізації. Гінструментів проведення грошової реформи.

Колективізація сільського господарства. Мета: встановити державну власність в селі (замість приватної) для кращого контролю над продукцією1927 – початок добровільної колективізації 1929 – рік «Великого перелому» – початок суцільної колективізації, розкуркулення

Колективізація сільського господарства. Комбіди (комнезами) – комітети бідноти – органи влади в селіРозкуркулення – боротьба з куркулями («кулаками») – селяни, які не хотіли вступати в колгосп. Колгосп – колективне господарство

Розкуркулення – знищення приватновласницьких настроїв серед селян

Голодомор 1932 – 1933 років – метод покарання селян. Хлібозаготівля (великі норми) для потреб індустріалізації«Чорні дошки», «продзагони»«Закон про 5 колосків» (З-н про розкрадання державного майна)Паспортизація – метод прикріплення селян до сільської місцевості

Голодомор 1932 – 1933 років – масштаби та наслідки. Регіон – центральна, східна, південна Україна. Від 3 до 9 млн. Остаточно встановлення колгоспної системи

Голодомор 1932 – 1933 років – геноцид українського народу. Закон «Про Голодомор» 2006 року

Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, що характеризують соціально-економічне життя УСРР в 1920–1930-х рр.1об’єднання селянських господарств у великі підприємства шляхом примусового усуспільнення землі, реманенту та худоби2створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, насамперед у промисловості3тверда норма обсягів натурального відрахування державі частки продукції, виробленої селянськими господарствами4форма господарювання в державних підприємствах на основі фінансової самостій ності в умовах збереження централізованого керівництва. А«госпрозрахунок»Б«індустріалізація»В«денаціоналізація»Г«продподаток»Д«колективізація»

Який висновок можна зробити, аналізуючи цитований документ?«Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім у таких регіонах СРСР: з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії — 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу — 10 000-15 000 родин». ААктивний опір, який чинило селянство колективізації, спонукав радянську владу здійснювати репресивні заходи. БНестача вільних сільськогосподарських земель спричинила масове переселення селян у малозаселені регіони СРСР. ВНаявність цілинних земель спонукала радянський уряд залучати до їх освоєння найбільш активних селян. ГВідведення земель під новобудови перших п’ятирічок спонукало владу до масового переселення селян.

Фундатором національного кінематографа, автором шедеврів світового рівня «Звенигора», «Арсенал», «Земля» був. АГ. Юра. БЛ. Курбас. ВМ. Бойчук. ГО. Довженко.

Укажіть наслідки суцільної колективізації, здійснюваної в Україні в 1930-х рр.1утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві2стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства3запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами4«прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом5багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села6розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств

Із якою метою партійно-державне керівництво УСРР наприкінці 1920-х рр. розповсюджувало зображений плакат?АСпонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи. БВикликати у селян зневажливе ставлення до одноосібників. ВПосилити класову боротьбу на селі проти куркульства. ГРоз’яснити селянству завдання політики «ліквідації куркульства як класу».

У яких уривках із історичних джерел відображено особливості соціально-економічного життя України в 1930-х рр.?«... У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель...»«... Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років... Розрахунки показують, що посіви кукурудзи повинні орієнтовно складати 9 — 10 млн га і рівнятися приблизно половині всієї площі зернових...»«Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє. Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)...»А1, 2 Б1, 3 В2, 3 Г1, 2, 3

У якому уривку з історичних джерел відображено особливості життя українського суспільства в 1930-х рр.?А«Прикметним явищем була поява кредитних спілок, які надавали селянським господарствам не тільки позики «живими» грошима, а й пропонували в кредит широкий спектр товарів виробничого призначення...»Б«Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в степових і лісостепових зонах України...»В«Загальні збори бідноти... виносили постанови про відібрання у куркулів усіх засобів виробництва. Намічали день розкуркулення й розподіляли актив бідняків в господарства куркулів. У зазначений термін актив приходив до куркуля та описував усе його майно...»Г«... Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років... Розрахунки показують, що посіви кукурудзи повинні орієнтовно становити 9—10 млн га і рівнятися приблизно половині всієї площі зернових...»

Політика «ліквідації куркульства як класу», здійснювана партійно-радянським керівництвом СРСР і УСРР у 1930–1931 рр., мала за мету. Авигнати куркулів зі створюваних колгоспів і радгоспів. Бзмусити більшу частину селянства об’єднуватися в колгоспи. Впосилити матеріальну зацікавленість селян у суспільній праці. Гперерозподілити землю куркулів на користь бідняків.

Зрощення правлячої партії з державним апаратом, установлення жорсткого контролю за суспільно-політичним життям та економічною сферою в Україні в 1920—1930-х рр. свідчило про. Азростання ролі громадянського суспільства. Бзавершення будівництва основ соціалізму. Взниження рівня життя населення. Гзміцнення тоталітарного ладу.

Пропагандистською складовою якої політики партійно-радянського керівництва УСРР був зображений плакат?Напис на плакаті:«Знищимо куркуля як клас». АкоренізаціїБ«воєнного комунізму»Всуцільної колективізаціїГфорсованої індустріалізації

Постанова РНК УСРР про занесення на «чорну дошку» колгоспів за «злісне саботування хлібозаготівель» призвела до. Аліквідації "куркулів" і "підкуркульників", виселення решти селян до Сибіру. Бконфіскації всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів. Внадання екстреної продовольчої допомоги членам колгоспу за рахунок селян-одноосібників. Гвилучення господарського реманенту та примусове відправлення колгоспників на промислові новобудови.