Мета уроку:визначити суть, причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр., з опорою на місцевий матеріал показати ще один із найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу;формувати в учнів навички критичного мислення через дослідження різних джерел інформації,вдосконалювати навички роботи зі статистичним матеріалом, як джерелом історичних знань, вміння обстоювати свою точку зору, добираючи для цього історичні факти,; виховувати в учнів інтерес до вивчення минулого українського народу, повагу до правдивої історії, засудити тоталітаризм як злочинну форму влади, яка була здатна вчинити геноцид по відношенню до народу України.
Тип уроку: урок – дослідження. Обладнання: підручник, роздавальний матеріал (фото, ілюстративний матеріал, свідчення очевидців голодомору), діаграми, схеми, спогади односельців, матеріали шкільного краєзнавчого музею. Основні дати: 1932—1933 рр. — Голодомор; 23 листопада — в Україні День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій.
Хід урокуІ. Організація навчальної діяльності учнів. На дошці - запис теми уроку та епіграфів до нього. Клас заздалегідь поділено на «домашні групи», які отримали завдання пошукового характеру. Вчитель.-Хто се? Чий голос щоночі просить: «Хлібця! Хлібчика дай! Мамо, матусю, ненечко! Крихітку хлібця».- Про, що сьогодні піде мова на уроці ?Завдання уроку записуються на дошці: Що таке голодомор ?Причини голодомору. Свідчення очевидців. Наслідки голоду.
- Ще раз уважно подивіться на дошку й спробуєте визначити перелік питань, на які маємо дати відповідь на уроці. Вправа «Коло ідей» - учні називають, а один з учнів записує на дошці ідеї, висловлені ними. Приблизні відповіді учнів:•Чому почався голод в Україні?•Хто винен в голодоморі?•В які етапи він проходив?•Які жертви голоду? •Які наслідки голод мав для українців?
ІІІ. Актуалізація опорних знань Фронтальна бесіда Коли почалася суцільна колективізація в Україні? Як ви розумієте це поняття? Чи можна було здійснити сталінську індустріалізацію без суцільної колективізації? Із якою метою відбувалася «ліквідація куркульства як класу»? Пригадайте для чого радянська влада використала голод початку 20-х років? Чи було кого залякувати й карати на початку 30-х?
IV. Застосування набутих знань, вмінь та навичок. Вправа «Архіватори»Аналіз роботи «домашніх» груп (презентація опрацьованих учнями матеріалів)І група – «Експерти»ІІ група – «Хронологи»ІІІ група – «Слідопити»IV група – “Журналісти”V група – “Статисти” Учні класу складають опорні конспекти по ходу роботи
1932 ЛІНІЯ ЧАСУ ГЕНОЦИДУ 1933 Схвалення нереального плану заготівель. ЛИПЕНЬМолотов у УкраїніЖОВТЕНЬВведення режиму «чорних дощок»ЛИСТОПАДПовне вилучення зерна, репресіїГРУДЕНЬСЕРПЕНЬЗакон «Про 5 колосків»ЛИСТОПАДАктивізація загонів для пошуку і конфіскації зерна. ГРУДЕНЬКаганович в УкраїніГРУДЕНЬЛіквідація української мови в діловодствіРезультати роботи ІІ групи «Хронологи»
1933 ЛІНІЯ ЧАСУ ГЕНОЦИДУ 1933 Постанова ЦК ВКП(б) про найжорстокіші репресії проти українців1 СІЧНЯПризначення Постишева фактичним керівником УРСР24 СІЧНЯПочаток надання вибіркової допомоги для виробничих потреб. ЛЮТИЙПік смертності від голоду. ЧЕРВЕНЬ22 СІЧНЯЗаборона виїзду за межі УРСР16 ЛЮТОГОЗаборона фіксування фактів смертності від голоду13 ТРАВНЯСамогубство Миколи Хвильового СЕРПЕНЬПочаток переселення у вимерлі села з Росії, Білорусії
Результати роботи ІІІ групи «Слідопити»Персоналії: Й. Сталін – «батько колгоспів»1 березня 1928 р. В. Молотов – «… Оцінка роботи місцевих парторганізацій буде прямо залежати від успіхів в розширенні посівів і колективізації селянських господарств…»Листопад 1929 р. С. Косіор - підтримав курс на форсовану колективізацію. В. Молотов. Л. Каганович - «…завершити колективізацію протягом року…» П. Постишев – очолив кампанію репресій проти тих комуністів, які виступили проти форсованої колективізації й пограбування українського селянства.
МИ звинувачуємо«Питання зараз стоїть таку: буде в нас хліб – буде радянська влада. А хто зараз має хліб ? Реакційний український мужик. Він не віддасть нам хліба добровільно. Його треба забрати …» В. Каганович 1932 р.«Селянин приймає нову тактику … він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог не розрахував. Ми покажемо йому, що таке зернини …»С. Косіор 1930 р.«Ваше завдання дістати збіжжя всіма спосоьами. Видушить його з них, де вони його б не заховали – з під печей, з-під постелі, з льхів чи із задвірків. Не бійтеся вживати крайніх заходів». М. Хатаєвич 1932 р.«Радянська Україна є одним із осередків особливо гострої класової боротьби і затяжного опору …»В. Чубарь 1934 р.
Результати роботи ІV групи «Журналісти» Було мені тоді 9 років. Жили недалеко від Нинового, і тому в колгоспі з сім’ї ніхто не робив. Накладали великі податки. У нас уже все зерно вимели з комори, а тут знову давай-давай гроші. Повинні ми були заплатити 20 рублів, а їх не було. Прийшли до батька вимагати гроші. У бригаді вимагачів були Гусаров Федір, Бабій Іван, Довгаль Матвій. Зайшли в хату і до батька: “Давай гроші, а то виженемо тебе, куркуля, з хати”. Батькові погрожували, і він утік. А нас трьох чоловік вигнали з хати. Із собою нічого не дозволили брати. Забрали у нас хату, сарай, хлів, клуню, 2 гектари землі, корову, коняку. Хату продали на торгах. Жили ми у сараї. Ото сядемо докупи, обгорнувшись у рядно, і ночуємо. Їли листя лободи, цвіт акації, усе що потрапляло під руки. Голод не вибирав. Коли почалися сильні морози, дядько перевіз нас до халупи Грицака. Там і дозимували. У голод ходили пухлі, чимало людей просили хліба чи картоплинку. Мама працювала у наймах, а я пасла п’ять корів. Так і вижили. Спогади жительки с. Липового, Арсієнко Марії Антонівни (1923 р. - )
Сім’я була велика. Перед голодом ми мали непогане господарство, але у 1930 році нічого не залишилося, крім хати. Їли іванові голівки (квіти конюшини), квіти білої акації, лободу, буряки, гнилу картоплю. З отрубів, що міняли, пекли млинчики - по два, три в день кожному. У колгоспі видавали по 200 грам хліба на трудодень. По селу ходили бригади і забирали худобу, хліб. У складі бригад були сільські ледарі Прохор Саєнко, Улита Іваненко, Уляна Кривоніс та інші. Вони не голодували, бо наживалися на людському горі. На Марченківці (куток села) жили багаті хазяї. У них забрали все навіть їхнє житло. По селу багато ходило пухлих своїх та з інших сіл, просили їсточки, інколи міняли одяг і прикраси. У селі людоїдства не було, але один дядько заколов свою сусідку за викопаний кущ картоплі. Траплялося чимало крадіжок. Спогади жительки с. Липового Клочко Параски Петрівни (1925 р. – 2014р.)
V. Закріплення 1. Слухання пісні О. Білозір «Свіча»Чи можна виправдати сталінський терор голодом? Чому?2. Історична задача. У листі С. Косіора до Й. Сталіна від 15 березня 1933 р. стосовно посівної кампанії зазначається: «Те, що голодування не навчило ще багатьох колгоспників уму-розуму, показує незадовільна підготовка до посіву». Якого «уму-розуму» прагнула навчити Компартія колгоспників?Вправа «Рольова гра» Уявіть ситуацію: Ви селянин українського села 1932 року. У вас відняли землю. Восени з хати забрали все їстівне. Прокоментуйте свої власні відчуття.
ГННОЦИД- зумисні злочинні дії, спрямовані на цілковите або часткове знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп. ГОЛОДОМОР – акт геноциду проти Українського народу результат спеціально організованого комуністичним штучного голоду 1932 – 1933 рр., що спричинив загибель мільйонів людей. Вправа “Історичний термін”
VІ. Узагальнення. Вправа «Висновок»У 1933 р. в Україні було штучно спровоковано тотальний голод, у результаті якого загинуло близько 7 млн осіб (тобто кожний четвертий її житель). Україна вимирала від голоду, а більшовицьке керівництво продавало зерно за кордон, в основному до Німеччини. Факт голоду всіляко приховувався. Після Голодомору знелюднені регіони України (особливо її південні й південно-східні області) почали масово заселятися представниками з Росії. Загалом в Україну було переселено 117 149 осіб.