"Українське козацтво" урок - подорож

Тема: Українське козацтво

 

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про одну із героїчних сторінок в історії нашої держави – період козацтва, повторити і поглибити знання про причини виникнення козацтва, про побут та звичаї козаків, про героїчну боротьбу козаків проти турків та поляків, про козацьку державу –Гетьманщину;

розвивати вміння учнів працювати з різними історичними джерелами та аналізувати їх, складати характеристику історичних особистостей, робити висновки та узагальнення, розвивати вміння створювати проекти та комп’ютерні презентації, працювати в групах;

виховувати патріотизм, повагу до героїчного минулого українського народу.

 

Обладнання: 1)карта «Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 років»;

2)портрети Богдана Хмельницького, Дмитра Вишневецького;

3)записи козацьких дум;

4)фрагмент фільму «Тарас Бульба»;

5)презентація «Запорізька Січ на о. Хортиця. Сучасний вигляд»;

6)фотовиставка про сучасну Січ на о. Хортиця, козацьку залогу, козацький стан в с. Галушки Петриківського району Дніпропетровської області;

7) Андріан Кащенко. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове. – Дніпропетровськ, «Січ», 1991 рік;

8)Історичні пісні. – Видавництво Академії Наук УРСР, Київ, 1961 рік;

9)Павло Загребельний. Я, Богдан. – Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1984 рік;

10)Натан Рибак. Переяславська Рада. – Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1981 рік.

11)ілюстрації та малюнки з зображенням козаків;

12)вишивка з зображенням козака.

 

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, урок-подорож

 

Основний метод: Проектний метод - дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й формування визначених у них особистісних якостей (самостійність, діяльність, результативність)

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми

та мети уроку

Учитель:

Історії сторінка

Гортаю стиха я історії сторінки,

Й Великий луг в уяві постає.

А там стоїть привітная хатинка,

Що козаку з дороги прихисток дає.

 

В степу широкім варта не дрімає,

Про небезпеку звістку всім дає.

А в морі Чорнім сам Сірко гуляє,

І туркам він спокою не дає.

 

Пороги бачу: грізні й величаві.

Їх козаки долали, сміючись.

Всього бувало в нашім ріднім краї…

Та козаки твердили: «Не скорись!»

 

Їх мужність і відвага світ скорила,

Про них писали друзі й вороги.

Так звідки ж брали ту невичерпную силу,

Що європейську армію в боях перемогли?

 

Я знову сторінки перегортаю…

Схиляю голову в пошані і в журбі.

Про подвиг козаків у ріднім краї

Заповідаю пам’ятати я тобі.

   Сьогодні на уроці ми знову погортаємо сторінки славної історії козацтва, відтворимо в пам’яті всі трагічні та героїчні події на нашій славній Україні в ХУІ – ХУІІ століттях, покажемо своє вміння працювати з різними історичними джерелами та створювати комп’ютерні презентації, познайомимось з сучасними козацькими організаціями. Все це – результат вашої самостійної діяльності по створенню проекту з теми:»Українське козацтво».

ІІ. Узагальнення та систематизація знань.

Сторінка 1. Походження козаків.

Учень 1. Слово козак прийшло зі сходу. У давніх тюрків козаками називали молодих хлопців, які проходили через складний і небезпечний обряд посвячення в повноправні члени племені. Юнаки йшли в степ і мусили там прожити кілька місяців, змагаючись із ворогами й доводячи своє вміння виживати у тяжких природних умовах. Згодом це слово набуло кількох значень й означало вільну озброєну людину.

На Україні цим словом почали називати людей, які після спустошливого походу на Україну кримського хана Менглі-Гірея 1482 року, коли було дощенту спалено Правобережжя із Києвом, Лівобережжя з Черніговом, Поділля та Волинь, «збагнули, що їм треба самим братися до зброї й виставляти свою військову силу проти татарської неволі. Коли ординці залишили Україну, населення почало виходити з лісів, гуртуватися в загони та силоміць виганяти зі своїх земель татар. Тих українських людей, що лишилися безпритульними після татарської руїни і, взявши зброю до рук, почали виходити в степ і нападати на татар, прозвали козаками…» (із книги Андріана Кащенка «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове»).

 

Учень 2. «Першими козаками були бездомні люди – ті, що під час татарської руїни втратили сім’ї. Із походження тут були всякі, але серцем і душею вони мали зректися своєї національності і стати українцями. На прохання заходжалої людини записати її до Січі кошовий отаман питав:

• А в бога віруєш?
• Вірую! – відповідав гість.
• Перехрестись!

Коли той хрестився, то це було певним доказом, що він хрещений, і його брали на Січ.

Щоб зовсім забулося походження й становище нового січовика, на Запорожжі був звичай не називати на прізвища, а до кожного прикладали прізвисько, яке змальовувало б його особу або передавало звичку. Від того виникли прізвища, як-от: Перебийніс, Рябошапка, Рудий, Сторчеус, Палій, Лелека, Ґава, Нечоса та інші». (із книги Андріана Кащенка «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове»).

Учень 3. «Святкове вбрання козаків складалося із жупана з вильотами, каптана барвистого, широких червоних або іншого кольору штанів, пояса з китайки, шапки з видихи, обшитої навхрест позументом, та з вільчуги (бурки). У походи запорожці вирушали в найгіршому своєму вбранні; з походу ж верталися в тому одязі, який добували в бою. Коли запорожець виїздив гостювати на Україну, то вбирався в кармазиновий жупан, узував червоні сап’янці, чистив, мов, скло, свою зброю і збрую на коні, так що весь сяяв і вигравав на подив селянським парубкам та дівчатам» (із книги Андріана Кащенка «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове»).

(Повідомлення супроводжується показом зображення козака на ілюстраціях, малюнках та вишивці)

Учениця 1. Образ козака завжди хвилював письменників, художників, музикантів. Серед них – Дмитро Яворницький, Дмитро Дорошенко, Михайло Грушевський, Натан Рибак, Павло Загребельний, Олександр Пушкін, Іван Котляревський, Ілля Рєпін та інші. Перед вами - ілюстрації картин художників та книги деяких авторів, які зверталися до образу козака. Ми також представили власні малюнки та газети із зображеннями козаків.

Учениця 2. Я дуже люблю вишивати, мої вишивки в минулому навчальному році були представлені на обласному конкурсі дитячої творчості. Готуючись до сьогоднішнього уроку, я вирішила створити вишивку із зображенням козака, яку й пропоную вашій увазі.

 

Сторінка 2. Причини виникнення козацтва.

Учень 4. Які ж причини виникнення козацтва? Звернемось до історичних джерел.

1)Видатний український мислитель Станіслав Оріховський-Роксолан у трактаті «Напучення польському королю…» 11543 р. писав: «Доки ти живеш у Краківському замку, люд Русі гине. Та ще й як гине!

Цього без сліз і розповісти неможливо: ніхто людей не захищає, ніхто не боронить, міста попалено, фортеці зруйновано, багатьох славних лицарів посічено або забрано в полон, немовлят порубано, жінок збезчещено на очах у чоловіків, молодиць пов’язано й забрано разом із реманентом і худобою, так що нема чим і землю обробити. Жах і смуток всюди на полях і в оселях наших».

2)Польський дипломат та історик Самуїл Грондський зауважував: « Ті з русинського (українського) народу, які не хотіли тягнути ярмо й терпіти владу місцевих панів, йшли в далекі краї, тоді ще не заселені, і здобували собі право на волю…, закладали нові поселення і, щоб відрізнятись від підданих, залежних від панів, стали називати себе козаками».

3)Гійом Левассер де Боплан в «Описі України» писав:» Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому певну кількість… хліба, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею та Різдвом. Крім того, повинен возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей…не кажучи про гроші, яких пани від них вимагають… Але це ще не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської шляхти (яка живе неначе в раю, а селяни – ніби перебувають у чистилищі)».

4)Дмитро Дорошенко в «Історії України» писав:» В лісах і степах «Дикого поля» … і далеко на південь та на схід…була сила дичини й звірини, в річках та озерах було невичерпне багатство всякої риби, особливо на Дніпровському Низу, за порогами. Все це приваблювало, незважаючи на близьке сусідство з татарами, сміливіших людей…В північній Україні, де скупчилось населення, ставало людям тісно. Там було багато панів – потомків княжих та боярських родів, вони заводили поміщицьке господарство, тіснили селян і примушували робити на себе. Та й державна організація там була більш розвинена і теж докучала населенню повинностями й податками. Тут у степу, віч-на-віч із татарською небезпекою була воля».

Учень 5. Важливими історичними джерелами є історичні народні думи та пісні, в яких ми теж бачимо причини виникнення козацтва.

 

За річкою вогні горять

За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розгубили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть:

Бо на заріз людей ведуть:

Кого шиї аркан в’ється,

І по ногах ланцюг б’ється.

 

Зажурилась Україна, бо нічим прожити

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити.

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти.

Котрі молоді –

У полон забрато:

Як заняли, то й погнали

До пана до хана.

Сеї ночі в опівночі

Сеї ночі в опівночі

Ще кури не піли,

Як татари в наші гори

З вітром налетіли.

Сеї ночі в опівночі

Зла година стала.

Ой турецька дика банда

Край наш звоювала.

Ой у пана Кочубея

Ой у пана Кочубея

Шовкові онучі, -

Плачуть дочки з матерями,

На панщину йдучи.

Ой на землі Кочубея

Побиті кілочки, -

Плачуть гірко на панщині

І батьки й синочки.

Все належить Кочубею:

Люди, ліс і поле.

Де ж ти ходиш, обшарпана,

Кріпацькая доля?

 

Ой судома, пане - брате, судома, судома

Ой судома, пане-брате,

Судома, судома!

Нема в мене снопа жита

Ні в полі, ні дома.

Було в мене, пане-брате,

Жито да й зелене, -

Наїхали вражі пани,

Забрали у мене.

Як пішов же я до пана

Поминатись плати,

То він мене набив добре

Да ще й випхав з хати.

 

Учитель: Спираючись на зміст історичних документів та історичних пісень, визначте основні причини виникнення козацтва.

Причини виникнення козацтва:

1)турецько-татарські набіги та необхідність захисту від них;

2)запровадження кріпацтва на Україні;

3)національний та релігійний гніт;

4)відсутність вільних земель на півночі України та великі незаселені простори півдня;

5) польська адміністрація на Україні, відсутність власної держави та безправ’я народу.

Сторінка 3. Побут та звичаї козаків.

(Комп’ютерна презентація «Домашнє життя козаків»)

Сторінка 4. Запорізька Січ – козацька республіка.

Учень 7. Постійна загроза нападу татарських орд змушувала козаків будувати укріплення з дерев – засіки. Саме із засіками дослідники пов’язують походження слова січ. Невеликі січі існували в багатьох місцях. І лише згодом за порогами Дніпра утворилася Запорізька Січ – головна військова база козаків, своєрідна столиця запорізьких земель.

(Комп’ютерна презентація «Запорізька Січ –козацька республіка»)

Такий вигляд мала Запорізька Січ у ХУІ столітті. Уся повнота влади в козацькій державі належала Січовій (Військовій) раді, право голосу мав кожен запорожець. Саме тому козацьку державу називають республікою. Ради відбувалися двічі-тричі на рік: на початку січня, другого або третього дня після Великодня, 1 жовтня (на свято Покрови – за старим календарем). На раді обирали козацький уряд – Кіш. Військове та адміністративне керівництво Січі називалось козацькою старшиною. До неї належали кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул, військовий писар і курінні отамани. Кошовому отаману, або гетьманові, належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Безпосередніми помічниками гетьмана були військовий писар, військовий суддя, військовий осавул та інші старшини. Військовий суддя чинив суд, був охоронцем норм закону і права. Військовий писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування. Осавул був помічником гетьмана у військових та адміністративних справах.

Українське козацтво мало свої символи-відзнаки, або клейноди. Серед них – корогва (прапор), бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом – ще й литаври, пірначі, значки, палиці.

(Показати булаву)

Як відбувалися Січові (Військові) ради ми можемо побачити із фрагменту художнього фільму «Тарас Бульба» за твором М.В.Гоголя.

(Перегляд фрагменту фільму «Тарас Бульба»)

 

 

Сторінка 5. Національно-визвольна війна українського народу

                                                         1654-1657 років.

Учитель: Запорізька Січ, з її демократичним устроєм, поклала початок утворенню на Україні козацької держави – Гетьманщини – в ході національно-визвольної війни проти польського панування. Політика Речі Посполитої в середині ХУІІ століття загострила ситуацію в Україні, спричинивши загальнонародний виступ.

З листа Богдана Хмельницького до польського короля, датованого другою половиною 1647-початком 1648 р. р.: «Пани-державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровільні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас од такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям кривдити нас».

Очолив національно-визвольну війну Богдан Хмельницький.

(Розповідь про Богдана Хмельницького)

Учень 8. Богдан Хмельницький народився 27 грудня 1595 року в сім’ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького в родовому маєтку на хуторі Суботові на Чигиринщині. Навчався в школі при одному з монастирів Києва та в єзуїтському колегіумі у Львові. Потім записався до Чигиринської сотні реєстровців і вже 1620 р. в її складі вирушив у похід до Молдови проти турків. У битві на Цецорських полях потрапив у полон, де перебував два роки. Звільнившись, повернувся на службу до Чигиринського полку. Брав участь у Семилітній війні 1632-1634 р. р. на боці Польщі, у морських походах проти Туреччини, козацькому повстанні 1637-1638 р. р. Виконував різноманітні дипломатичні доручення. Як свідчать факти, Б. Хмельницький уже тоді готував повстання проти Польщі. Захоплення польським шляхтичем Чаплинським родового хутора Суботів переконав Хмельницького, що сваволя магнатів і панства в Речі Посполитій не має меж. Тому він разом із найближчими сподвижниками почав готувати повстання. Його наміри було виявлено і восени 1647 року заарештовано. У середині грудня він утік із в’язниці та з невеликим загоном козаків і сином Тимошем подався на Запоріжжя. Запорожці обрали його гетьманом і він почав організовувати повстанську армію для походу на Україну проти Польщі. Весною 1648 року козацьке військо виступило із Запоріжжя назустріч польським військам.

Учитель: Назвіть найбільші битви національно-визвольної війни:

(Жовтоводська, Корсунська, Пилявецька, Зборівська, Збаразька, Берестецька, Батозька).

- Яке, на вашу думку, найбільше досягнення національно-визвольної війни українського народу? (утворення української держави – Гетьманщини)

- Які факти ви можете назвати на підтвердження цієї думки? (Зборівським договором визначалась територія цієї держави – Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства, були власні законодавчі, виконавчі та судові органи влади, створена власна армія та власна фінансова система, була своя козацька символіка та печатка Війська Запорозького низового).

- Яке значення для формування сучасної незалежної України мала ця держава? (за зразком козацької держави створено Верховну Раду України, існують виконавча та судова гілки влади, сформована власна армія та система податків, держава будується на засадах демократії, характерної для козацької держави).

Віддаючи шану козакам, які боролись за незалежність України від Польщі, які віддавали своє життя за свободу свого народу, в сучасній Україні відроджуються традиції козацтва, створюються козацькі організації. Про це – наша наступна сторінка.

Сторінка 6. Відродження козацтва.

Учень 9. Сучасне українське козацтво – система самодіяльних об’єднань громадян України, створених із метою відродження традиційних козацьких цінностей як фундаменту розбудови незалежної Української держави. Створення козацьких об’єднань відбувалося в усіх регіонах України.

Козацьке об’єднання «Карпатська Січ» виникло у Львові, «Прикарпатська Січ» - в Івано-Франківську, «Буковинська Січ» - у Чернівцях, «Волинська Січ» - у Луцьку, «Поліська Січ – у Житомирі, Донецьке козацьке земляцтво, Донецький курінь, «Кальміуська паланка» - У Донецьку, Київське козацьке товариство у столиці, «Закарпатська Січ» - в Ужгороді та інші. Першим гетьманом Українського козацтва став В’ячеслав Чорновіл, відомий діяч українського національно-демократичного руху, депутат Верховної Ради України з 1990 року (загинув в автомобільній катастрофі).

У червні 1996 року Запорізьке козацьке товариство «Запорозька Січ» було перейменовано у Запорозьке Військо Низове «Запорозька Січ», яке мало 16 підрозділів і нараховувало біля 850 козаків. На Запоріжжі успішно діє школа козацьких бойових мистецтв «Спас», започатковане ще у 1993 році. Свідченням зрослого авторитету Українського козацтва було установлення згідно з Указом Президента від 07.08.1999 року Дня Українського козацтва, який запропоновано відзначати щорічно 14 жовтня – в день свята Покрови Пресвятої Богородиці. Іншим Указом Президента України від 22.12.1999 року було утворено координаційну раду з питань розвитку козацтва при Президенті України.

Учень 10. До вашої уваги презентація про історико-заповідний комплекс «Запорозька Січ» на острові Хортиця в м. Запоріжжі.

(Комп’ютерна презентація про історико-заповідний комплекс «Запорізька Січ»)

Учень 11. Без минулого не буває майбутнього! За часи козацтва на території сучасного міста Новомосковська і прилеглих сіл були розташовані війська запорізьких козаків. Біля Вільнянського броду князь Голіцин наказав збудувати фортецю. Козаки Новосергіївської фортеці (таку назву мала ця фортеця) відбивали набіги татар з малої Татарії, які йшли через татарський (Вільнянський) брід. Зараз це місце біля села Вільного.

У Самарському лісі існував і донині діє Свято-Миколаївський монастир. У ньому були продовольчі та військові комори. Монахи лікували поранених козаків.

Навколишні села (Іваномихайлівка, Василівка, Всесвятське) були козацькими зимівниками. Їх налічувалось близько 40. Нащадки козаків і донині живуть у цих селах. Вони вирішили більше дізнатися про своє походження і відродити традиції прадідів.

Приблизно 10 років тому почалось відродження козацтва. Зараз на території Новомосковщини живуть козаки, які відносяться до:

Війська Запорізького Низового – Самарської паланки (полковник Малахай) – у складі куренів: Кущівського (8 чоловік), отаман Кистриця Ю.І., Губинихського(10 чоловік), Вільнянського (6 чоловік), Вільне козацтво, реєстровий полк Бондаренка, Славетне українське козацтво та інші.

Вони займаються:

1)Відродження традицій:

-знаходять родові корені

-виготовляють зброю за старовинними малюнками (шаблі, гармати, рушниці)

-шиють козацьку форму

-шиють корогви

2)навчають молодь:

-духовності

-патріотизму

-воєнній справі (фізпідготовка, рукопашний бій, стрільба)

3)організовують турніри в пам'ять Євгена Родіонова

4)проводять козацькі ради.

Учитель: Учні нашого класу Авраменко Володимир та Сірий Андрій відвідують козацьку організацію – школу джур – при Центрі позашкільної роботи, де знайомляться з козацькими традиціями, устроєм життя козаків та вчаться прийомам рукопашного бою, як колись учились прийомам боротьби молодші козаки та джури. Зараз хлопці покажуть, чому вони вже навчились за два роки відвідування цієї організації.

( Хлопці показують прийоми самооборони)

Учитель: Як свідчать історичні джерела, у вільний від воєн час козаки розважались кулачними боями, піснями та танцями. В нашій школі вже багато років працює танцювальний колектив «Сяйво» під керівництвом Грицай Ірини Вікторівни. Учні нашого класу Грицай Назарій, Сіразетдінов Олексій та Герасименко Валерія є активними учасниками цього колективу. В репертуарі колективу почесне місце займають українські, зокрема козацькі, танці. Фрагмент такого танцю вам покажуть Грицай Назарій та Сіразетдінов Олексій.

(Хлопці танцюють фрагмент козацького танцю)

Учитель:

Мій рідний край – історія країни,

Бо тут сплелося все і на віки.

Нас не здивують грецькії Афіни,

Бо в нас були і скіфи, й козаки.

 

Козацький монастир, собор, залоги…

Це край мій рідний, вічний, як земля.

І знамениті на Дніпрі пороги…

Це слава козаків, історія жива.

(Білокриницька Т.І.)

 

 

Д\з: повторити про Переяславську раду, проаналізувати українсько-

московський договір 1654 року та його наслідки для України