Українські землі під владою двох імперій. Українське національне відродження.

Про матеріал
Розробка уроку передбачає поділ його на окремі компоненти; нестандартний підхід до повторення вивченого матеріалу: запропоновано цікаву вправу "Лабіринт", яка вимагає від учнів уважності та зосередженості, допомагає розвинути абстрактне мислення. Такий підхід є автроським, його можна застосовувати також для повторення та систематизації вивченого матеріалу. Важливим є вміння вчителя доступно пояснити учням хід виконання такої вправи (пояснення вміщене у розробці уроку). Вивчення нового матеріалу передбачає поділ його на 3 частини, для кожної з яких використано різні прийоми та методи: украдання таблиці, емоційну розповідь з елементами бесіди та формування лінії часу із зазначенням дат та основних подій.
Перегляд файлу

Українські землі під владою двох імперій.

Українське національне відродження

 

Мета: з’ясувати, які території України належали до Російської та Австро-Угорської імперій; визначити особливості соціального та культурного середовища  в Україні у ХІХ ст.; сформувати уявлення про етапи українського національного відродження.  Формувати національну свідомість, любов до рідного краю, повагу до культури та історії рідного народу.

Обладнання: картки із завданням, підручник, робочі зошити.

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Учитель: «Доброго дня! Я рада всіх вас бачити. Сьогодні ми знову вирушимо у подорож до минулого. Тому, як і перед кожною мандрівкою, треба добре підготуватися. Вам знадобляться знання, які ви здобули на минулому уроці. Без них ми ніяк не зможемо піти далі. Тому я пропоную вам пройти чарівний лабіринт. Лише той, хто дійсно чесно віднісся до своїх учнівських обов’язків, зможе знайти вихід».

 

ІІ. Повторення вивченого матеріалу.

Учитель показує лабіринт (Додаток А), пояснює: «Перед вами не звичайний лабіринт, а шлях, який ви маєте допомогти пройти Богдану Хмельницькому для того, щоб здобути незалежність для України. Саме тут ви маєте застосувати свої знання. Як  бачите, лабіринт має двері. Перш ніж пройти крізь них, треба знайти ключі, якими є відповіді на запитання».

Відкладає зображення лабіринту і роздає командам чи окремим учням (залежить від рішення вчителя) алгоритм та таблиці (Додатки Б і В відповідно), пояснює порядок використання: «Перед вами не звичайний лабіринт, а його цифрова копія – алгоритм. Пропоную вам відчути себе справжніми програмістами. Кожній цифрі відповідає запитання і відповіді. Розгляньте уважно таблицю і співставте з отриманим алгоритмом. Ви бачите, що цифра 1 не має відповіді; це перше запитання, яке одночасно є входом у лабіринт. Запитання під цифрою 1 має 3 варіанти відповіді; це ви бачите у четвертій колонці. Цими варіантами є відповіді під цифрами 2, 3 і 4. Вам треба обрати той варіант, який, на вашу думку, є правильним, обвести цю цифру на алгоритмі. Якщо, наприклад, ви обрали цифру 2, тобто ваша відповідь на запитання: 1. «Держава кримськотатарської династії Ґіреїв, що існувала з 1449 по 1783 р.» буде «Військо Запорізьке», тоді обводите цифру 2 на алгоритмі і шукаєте відповідь на запитання цифри 2 – «Голова мусульманського духовенства в Криму». Це запитання має лише один варіант відповіді, яку ви знайдете навпроти цифри 5. Звертаю Вашу увагу, що це всього лише приклад. Правильною відповіддю на запитання 1 може бути не варіант 2, а також 3 і 4. Не забувайте обводити свої відповіді. Коли дійдете до чисел у бордових квадратиках – то ви закінчили свій алгоритм. Прошу мені повідомити. У разі, якщо щось незрозуміло, звертайтеся за додатковими поясненнями. Прошу бути уважними, адже, якщо ви дасте хоча б одну неправильну відповідь, то підете хибним шляхом і потрапите у пастку Речі Посполитої. Тоді вам не вдасться здобути незалежність. Можете починати».

Учні працюють над виконанням завдання. Після завершення алгоритму вчитель роздає лабіринти, пояснює: «Тепер пройдіть крізь двері, позначені цифрами, які ви обвели на алгоритмі. Зараз побачимо, наскільки добре ви засвоїли вивчений матеріал». Якщо учні правильно відповіли на всі запитання, то мають завершити алгоритм на числі 40, яка і є виходом із лабіринту, позначена українським гербом.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель (емоційна розповідь): «Дякую вам, що допомогли (старалися допомогти) здобути незалежність. Проте історія на цьому не завершується. Як і в лабіринті, який ви проходили, так само і в житті держави – один хибний крок може призвести до небажаних наслідків. Такі ж хибні кроки робила і керівна верхівка Війська Запорізького. Відсутність між ними миру і злагоди, як колись між синами Ярослава Мудрого, призвела до того, що територію України розділили дві великі імперії: Московська та Австро-Угорська. І сьогодні ми помандруємо саме у цей період, з’ясуємо, що було зроблено для того, щоб звільнитися, об’єднатися. Ласкаво прошу у ХІХ століття».

Вчитель записує на дошці, а учні у робочих зошитах тему уроку.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Україна у складі двох імперій.
  2. Початок національного відродження. Особливості культурного середовища в Україні у ХІХ ст.
  3. Зміцнення українського руху.

 

  1. Україна у складі двох імперій.

Вчитель зображує на дошці таблицю, пояснює і заповнює її, показує названі території на карті. Пропонує учням заповнити цю таблицю у робочих зошитах.

Російська імперія

Австрійська імперія

Відмінні риси

Правобережна Україна, Лівобережна Україна, Південна (Степова) Україна.

Галичина, Буковина, Закарпаття.

У Російській імперії українців визнавали за «малоросів» — частину російського народу. Верхівку українського суспільства імперська влада намагалася підкупити привілеями та титулами, великими земельними маєтками. Натомість вони мали зректися свого народу, своїх традицій і навіть змінити прізвища. Селяни і рядові козаки потрапили до кріпацтва.

Австрійський уряд визнавав українців (русинів) як окремий народ, не забороняв користуватися рідною мовою, дотримуватися власних звичаїв і традицій. Проте українці, переважна частина яких були селянами, потерпали від свавілля панів, чиновників, лихварів тощо.

Спільні риси

Політика двох імперій призвела до того, що більшість українців не вміли ані читати, ані писати й були пригноблені підневільною працею.

 

  1.      Початок національного відродження. Особливості культурного середовища в Україні у ХІХ ст.

Вчитель виділяє основні особливості початку національного відродження, які учні записують у робочих зошитах. Також розповідає з елементами бесіди про культурних діячів того часу, імена яких учні також зазначають.

 

«Передумови національного відродження: поява нової української інтелігенції (митців, лікарів, священників, учителів тощо), які збирали відомості про історичну спадщину, фольклор; писали народною українською мовою.

Зараз кожен із вас може вільно розмовляти, писати, читати українською мовою. Але в часи, які ми вивчаємо, цю мову вважали звичайним діалектом селян. Освічені люди мали послуговуватись російською або ж німецькою, угорською чи польською  мовами залежно від території, де проживали. Як ви гадаєте, чому імперії забороняли використання української мови, нав’язуючи власні? Правильно… Завжди згадую слова Ліни Костенко – української поетеси: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Тобто мова – це важливий атрибут народу, за допомогою якого нація може себе ідентифікувати, вирізнити з-поміж інших. Тому Російська імперія, стверджуючи, що немає окремого українського народу, а є лише малороси, нав’язувала свою мову, російську. І цей відбиток залишився і до сьогодні. Саме тому початком українського національного відродження вважають вихід першого твору, написаного живою українською мовою – «Енеїди» І. Котляревського у 1798 році. Цікавий факт, що «Енеїду» було видано без згоди автора. Вам ще доведеться читати цей твір у старших класах. Думаю, вам сподобається. А чи знайоме вам прізвище Шевченко? Про кого вам згадується, коли ви його чуєте? Правильно… Письменник, художник, автор збірки поезій «Кобзар» 1840 року. Кажуть, що коли батько Тараса Шевченка помирав, то сказав сину: «З тебе буде або велика людина, або велике ледащо». І збулося перше пророцтво: з бідного звичайного сільського хлопчика виросла велика людина, знана у всьому світі. Пам’ятники Тарасу Шевченку стоять навіть у США та Канаді! Він не просто митець, а й учасник Кирило-Мефодіївського братства (1848-1849 рр.), яке діяло у підросійській Україні. Члени братства, як і Тарас Шевченко, своєю свободою ризикнули заради надії, що колись Україна буде вільна серед інших народів, що входили до Російської імперії.

На заході України також були свої діячі – члени Руської Трійці – Шашкевич, Вагилевич, Головацький, які збирали усну народну творчість, писали власні вірші і все це вмістили у альманасі «Русалка Дністрова». Уявіть собі, що звичайні поезії так лякали австрійську владу  так, що альманах було заборонено видавати і поширювати в Україні.

Отже, ви почули декілька імен, які свої життя присвятили служінню ідеї – залишити в пам’яті нащадків героїчне і славне минуле нашої держави. Тому мусимо пам’ятати їх!».

 

  1.      Зміцнення українського руху.

Вчитель наголошує на основних подях другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Укладає хронологічну послідовність подій у вигляді лінії часу, пояснюючи кожну подію. Учні замальовують у зонитах.

Учитель: «Звичайне культурне піднесення згодом переросло у справжній політичний рух, який занепокоїв царську владу. Адже українці почали не тільки усвідомлювати, а й серйозно відстоювати власну окремішність.

1859 р. – сформована перша українська громада у м. Санкт-Петербург. (Громади — культурно-освітні, політичні гуртки, що об’єднували українських діячів у другій половині XIX ст. До складу першої громади входили колишні члени Кирило-Мефодіївського братства)

1861 р. – у підросійській Україні скасовано кріпацтво (Селяни здобули омріяну волю, але не землю, за яку вони мали сплатити великий викуп).

1863 р. – Валуєвський циркуляр, що забороняв вживати українську мову.

1876 р. – Емський указ. Накладав нові заборони на використання української мови.

1890 р. – на Західній Україні постала перша українська політична партія. (Русько-українська радикальна партія (РУРП), яка згодом заявила про початок боротьби за незалежність України. Одним із її засновників був видатний діяч українського руху, письменник, науковець Іван Франко).

 

V. Узагальнення та систематизація вивченого.

Вправа «запитання-відповідь»:

- До складу яких двох імперій входила територія України у ХІХ ст.?

- До якої імперії входила більша частина України?

- До якої імперії входило Закарпаття?

- Яку подію називають початком українського національного відродження?

- Назвіть імена діячів, що доклали зусиль до українського національного відродження.

- Хто входив до Руської Трійці?

- Як називалися документи, які забороняли використання української мови?

- Де і коли виникла перша українська політична партія?

 

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати конспект, вивчити основні події та дати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Лабіринт

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Алгоритм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Таблиця запитань і відповідей

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
4.0
Загальна:
4.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Гусак Віта Олексіївна
    Дякую за розробку! Дуже доречно за новою програмою!)
    Загальна:
    4.0
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
docx
До підручника
Історія України (Вступ до історії) 5 клас (Власов В.С.)
Додано
6 лютого
Переглядів
1498
Оцінка розробки
4.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку