Тема: Становище в Україні після Полтавської битви
Мета:
Очікувані результати:
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, мультимедійне обладнання, роздатковий матеріал.
Хід уроку
І. Організаційний момент:(підготовка учнів до уроку, емоційне налаштування, оголошення мети і завдань на уроці).
Учитель оголошує тему і мету уроку, пропонує учням обрати зі скриньки побажань кольорову стрічку із побажаннями на сьогоднішній урок. Побажання:
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Бліц -опитування.
2.Установіть послідовність подій 50–80-х рр. XVII ст.
А Чигиринські походи турецько-татарського війська
Б ухвалення Гадяцьких пунктів
В проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї України
Г укладення Бахчисарайського мирного договору
3. Установіть послідовність укладення міжнародних угод XVII ст.
ААндрусівський договір між Московським царством та Річчю Посполитою
ББахчисарайський договір між Московським царством та Османською імперією
«³чний мир» між Московським царством та Річчю Посполитою
ГГадяцькі пункти між Військом Запорозьким та Річчю Посполитою
4. Установіть відповідність між подіями XVII ст. та їхніми наслідками.
1 ухвалення Гадяцьких пунктів
2 Чигиринські походи турецько-татарських військ
3 укладення Андрусівського договору
4 підписання Віленського перемир’я
А знелюднення частини Правобережної України, руйнація козацької столиці
Б початок війни Московського царства проти Гетьманщини
В поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством
Г пошук Б. Хмельницьким нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою
Установіть відповідність
Назва документа Рік укладання
1Зборівський договір А1621 р.
2Куруківська угода Б1625 р.
3Білоцерківський договір В1649 р.
4Гадяцькі пункти Г1651 р.
Д1658 р.
IІІ. Мотивація навчальної діяльності
Становище Гетьманщини після Полтавської битви. Наступ на автономні права Гетьманщини. Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання терору. Спеціальна слідча комісія, створена за наказом царя, розглядала справи прибічників гетьмана. Сотні українців було репресовано і страчено, а їхнє майно конфісковано. Переслідувань зазнали родичі козаків, що разом із П. Орликом опинилися в еміграції. На початку війни з Туреччиною за жеребом страчували кожного десятого в поселеннях Лівобережжя і Слобожанщини, які не виявляли достатньої лояльності щодо царя.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя. Учні складають опорну схему.
1.Якою була політика царського уряду стосовно українців після Полтавської битви.
Наступ царату на права України
2. Заходи щодо економіки Гетьманщини
Щоб назавжди прив’язати Україну до Росії, Петро І знищував її економічну самостійність. Саме він почав перетворювати Україну на споживача виробів російських мануфактур, які він активно розбудовував.
Заходи царя насамперед руйнували українську торгівлю. Наприкінці XVII – на початку XVIII ст. українські купці торгували із Центральною та Західною Європою, Туреччиною та іншими країнами. Петро І закрив для української торгівлі ворота в Європу й примусив українців торгувати лише з Росією. Наступним кроком стала заборона завозити в Україну європейські та інші іноземні товари. Це було зроблено для того, щоб українці купували лише товари, вироблені в щойно заснованих російських мануфактурах.
До 1754 р. між Україною та Росією існував митний кордон. Але після Полтавської битви митну політику визначав російський уряд, а він сприяв лише російським купцям. Поступово українські купці бідніли й розорювалися, а їхнє місце посідали російські. Лише вони завозили в Україну російські та дозволені іноземні товари, установлюючи на них завищені ціни, і лише вони, занижуючи ціни, скуповували українську продукцію, щоб вигідно продати її в Росії чи за кордоном. Так, у 20-х роках XVIII ст. російські купці, користуючись своєю монополією, скуповували тисячі волів по 10 копійок за голову! Це була неймовірна ціна навіть для того часу. Так Петро І розпочав і успішно здійснював справу перетворення України на колонію. Відрізана від Європи, вона ставала ринком збуту для російських товарів і постачальником сировини для її промисловості.
Підпорядкувавши Україну-Гетьманщину своїм промисловцям і купцям, російський уряд намагався залишати золоті й срібні гроші в населення Росії. В український грошовий обіг офіційний Петербург намагався запустити щонайбільше мідних, як казали тоді в Україні, "лихих грошей”. Це також сприяло збагаченню російської державної скарбниці.
Важким тягарем для українського господарства стало утримання коштом мешканців Гетьманщини великого числа російських військовиків – щонайменше 6 полків по десять тисяч солдатів. На їхнє утримання за цінами середини XVIII ст. щорічно було потрібно витрачати понад 95 тис. руб. Суттєво підривало українську економіку стрімке зростання податків. Так, якщо в 1722 р. до російської скарбниці з України надійшло 45,5 тис. руб., то вже в 1724 р. – 241,3 тис. руб.
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
3.Наступ царату на українську культуру
Одразу ж після перемоги під Полтавою Петро 1 наказав вислати за кордон усіх студентів з Правобережної України. Після цього їхня кількість у Києво-Могилянській академії зменшилася до 161 "спудея”.
У 1720 р. було видано указ про заборону друкувати українські книжки, щоб вони «не суперечили великоросійським виданням». До Петербурга та Москви з Києва переманювали українських учених, богословів, письменників і педагогів (Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Гаврило Бужинський та ін.). Вони повинні були прославляти царя та його політику і паплюжити тих, хто виступав проти царату. За часів Петра І з України почали вивозити історичні пам'ятки, рідкісні книги та ін.
Посилився контроль і за українською церквою – центром української культури й освіти. Коли в 1718 р. помер київський митрополит, цар заборонив обирати нового. У 1722 р. першому ієрархові Київської митрополії було надано титул архієпископа Київського та Малої Росії. Призначати його мав церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі. Таким чином, Київська митрополія перетворилася на звичайну єпархію Російської православної церкви.
4 Пилип Орлик та його Конституція.
Після смерті І. Мазепи козацька рада в Бендерах 5 квітня 1710 р. обрала Пилипа Орлика гетьманом.
Перегляд відеоролик «Обличчя української історії. Пилип Орлик»
У квітні 1710 р. П. Орлик укладає з козацькою старшиною та запорозькими козаками «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» («Конституція П. Орлика», «Бендерська конституція»).
Робота в групах Проаналізуйте фрагменти Конституції П. Орлика за таким планом: ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ
1. Релігія
2. Територія
3. Управління
4. Військо
5. Міжнародні відносини
Питання для обговорення.
Який принцип, згідно з Конституцією Пилипа Орлика, був покладений в основу управління Україною: спадкоємності влади чи виборності?
Кому належала провідна роль в управлінні державою.
Чим можна пояснити запровадження Генеральної Ради?
Визначте значення Конституції Пилипа Орлика.
З’ясувати в чому полягала новизна та демократизм Конституції П.Орлика
Чим Конституція П.Орлика відрізнялась від попередніх угод гетьманів?
Визначте значення Конституції Пилипа Орлика
5. Похід Пилипа Орлика в Правобережну Україну.
На початку 1711 р. Орлик розпочинає спільний похід запорожців і татар проти росіян в Україні.
У 1711 р. Росія і Туреччина підписують Прутський мирний договір.
«Мозговой штурм» Причини невдач Пилипа Орлика.
V Закріплення нових знань та навичок.
1.Знайдіть помилки.
У квітні 1709 р. на козацькій раді у Бендерах гетьманом був обраний А. Войнаровський
Згідно з Конституцією, прийнятою у Бендерах у квітні 1709 р., гарантом збереження прав і привілеїв Війська Запорізького та незалежності України визнавався польський король
2.Вирішення проблемного питання:
Метод «ПРЕС».
Я вважаю, що...
(висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору)
тому, що...
(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)
наприклад...
(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони зміцнять вашу позицію)
тому...
(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це заклик прийняти вашу позицію).
VІ. Підсумки уроку. Оцінювання знань і навичок учнів.
VІІ. Домашнє завдання:
« Чи збулися мрії та сподівання гетьмана».