Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст. (Підготовка до ЗНО)

Тема 13. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.

Становище західноукраїнських земель в складі Австрійської імперії

Розвиток національно-визвольного  руху в Західній Україні

• За тривалий час перебування у складі різних держав втрачено власну національну еліту.
• Основним носієм української національної ідеї було греко-католицьке духовенство.
• Імперська влада використовувала українських рух як противагу польському та угорському і водночас не бажала його посилення.
• Значний культурний вплив Наддніпрянщини на західноукраїнське відродження.
• Процес національно-культурного відродження почався на Закарпатті наприкінці ХVІІІ ст. ( О.Духнович), звідти поширився на Галичину, а у Північній Буковині  - в другій половині ХІХ ст.
• Під впливом революції 1848 – 1849 рр. західноукраїнський національний рух за темпами розвитку став випереджати Наддніпрянську Україну.
• Центрами українського національного відродження стають Перемишль та Львів.

                                       Селянські виступи

• Основні форми антикріпосницької боротьби: скарги на поміщиків, вирубка лісів, потрави панських посівів, втечі, розправи на управителями маєтків, підпали.
• Нового розмаху набув опришківський рух (понад 50 загонів).
• У 1831 р. в Закарпатті вибухнули «холерні бунти».
• Народні повстання  в Буковині 1843 – 1844 рр. під керівництвом Лук’яна Кобилиці.

«Весна народів» - хвиля демократичних революцій, які ставили за основу знищення феодальної форми правління і створення незалежних національних держав. Революційна хвиля зародилася в Франції  на початку року та швидко поширилася на більшу частину Європи та частину Латинської Америки  (близько 50 країн).

Революція - докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового в розвитку явищ суспільства.

Під впливом європейських революцій  у 1848 – 1849 рр. революційні події охопили і Австрійську імперію. У ході революції вибухнули повстання у Відні, Будапешті, Львові, Чернівцях, Ужгороді. Селяни відмовляються виконувати феодальні повинності. Австрійський імператор Фердинанд І видав закон про ліквідацію кріпацтва (22 квітня 1848 р.).

2 травня 1848 р. створено першу в Західній Україні політичну організацію – Головну Руську Раду на чолі з єпископом Г. Яхимовичем

• Склад – представники інтелігенції та духівництва, 30 осіб.

• ГРР прибрала собі функції українського національного уряду.
• На місцях утворено 50 місцевих рад, народну гвардію, загони селянської самооборони.
• Видавали газету «Заря Галицька».
• Запровадила навчання українською мовою. Відкрито перші читальні, «Галицько-Руську матицю» (українське видавництво дешевих книг), Народний дім – центр культурно-освітньої роботи в краї.
• ГРР утвердила національну символіку: синьо-жовтий прапор, герб – золотий лев  на синьому тлі, гімн – «Мир вам, браття» (Г.Гушалевича).
• Представники ГРР були присутні на Слов’янському з’їзді у Празі (червень 1848 р.), який прийняв рішення про рівноправність української мови в закладах освіти та державних установах, рівність всіх національностей і віросповідань.
• Припинила свою діяльність у 1851 р.

• Українці  здобули 39 депутатських місць.
• Виступали за територіально-національний поділ Галичини на Східну і Західну, за збереження адміністративно-політичної єдності Буковини  та Східної  Галичину. Пропозицію не задовольнили.

Значення революційних подій 1848 – 1849 рр.

• Ліквідація панщини і кріпацтва, проведення аграрної реформи, проголошення конституційного правління та громадянських прав.
• Уперше всі політичні сили визнали існування в Галичині українського народу з його власним національним прагненням.
• Перші спроби українців висунути власні політичні програми.
• Виникнення першої української політичної організації – Головна Руська Рада.
• За короткий період західні українці мали найвагоміші здобутки у своєму національно-визвольному русі серед інших народів. Саме через це Галичину стали вважати українським П’ємонтом.