Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х років
Мета:
Освітня: охарактеризувати економічний розвиток Наддніпрянщини в середині XIX ст.; детально зупинитися на проведенні селянської реформи 1861 р.; визначити, у чому полягала необхідність проведення реформ адміністративно-політичного управління в Російській імперії, з’ясувати суть та значення проведених перетворень;
Розвивальна: розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, працювати з історичними джерелами, зіставляти різні погляди з однієї проблеми, висловлювати власну точку зору, аналізувати матеріал, робити висновки.
Виховна: сприяти патріотичному та правовому вихованню учнів.
Основні дати та події: лютий 1861 р. – царський маніфест про скасування кріпосного права в Росії; 1864 р. – земська, судова, освітня, фінансова реформи, 1862-1874 рр. – військова реформа; 1865 р. – реформа цензури; 1870 р. – реформа міського самоврядування.
Історичні постаті: Олександр II, Г. Галаган.
Основні терміни і поняття: модернізація, розшарування селянства, реформа, панщина, тимчасовозобов’язані селяни, відрізки, викупна угода, недоїмки.
Обладнання: презентація до теми, роздатковий матеріал для роботи в групах.
Використані методи і прийоми: робота з історичним документом, «мікрофон», «мозковий штурм», робота в групах, розповідь учителя, бесіда.
Після цього уроку учні зможуть:
- характеризувати причини реформ та їх основні положення;
- виділяти позитивні та негативні наслідки реформ;
- пояснювати значення термінів: реформа, тимчасовозобов’язані селяни, викупна операція, відрізок;
Тип уроку: комбінований урок
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Учитель.Чи задумувались ви, що для людини є найціннішим?
А що могло бути ціннішим понад усе для більшості населення українських земель у ХІХ ст.(Орієнтовні відповіді: здоров’я, життя та воля). Люди зазвичай цінують те, чого не мають чи те, що втрачають. Ви сказали воля. Чому?
Воля – головний дарунок природи
Леонардо да Вінчі
Воля народу – це воля Божа
Митрополит Іларіон
Зараз ми з вами з’ясуємо, що ви знаєте про ситуацію, яка панувала у соціально-економічному житті у другій пол. ХIХ ст.
Дидактична гра «Маячок»
Ми пригадаємо основні риси, які були характерні для господарського розвитку на українських землях середини ХІХ ст. Я вам називатиму риси розвитку сільського господарства, а ви вказуватимете які з них були прогресивними, свідчили про розвиток ринкових відносин, а які гальмували економічний розвиток. (Сигналізуєте червоними картками ознаки занепаду, а зеленими зародження ринкових відносин).
Які ознаки переважають ?
ІІІ. Мотивація навчання. Повідомлення теми і мети уроку.
Давайте звернемося з вами до слів відомого кобзаря який і сам з дитячих років був кріпаком,як він характерезує становище селянства
Учитель. Сьогодні ми поведемо мову про те як селянство Наддніпрянської України отримувало довгоочікувану свободу, а також про зміни в житті населення спричинені реформами 60-70-х років 19 ст.
Що означає поняття реформа, яке сьогодні у нас є базовим.
Реформа ( від лат. – перетворюю, поліпшую) – політичне, економічне чи інше перетворення, що здійснює влада заради зміцнення чинного ладу.
Проблемне питання.
Чи виправдали реформи 1860-1870-х років сподівання суспільства?
Учитель. У лютому наступного року виповниться 159 років з часу скасування кріпацтва. З цієї нагоди ми з вами маємо дібрати матеріал для створення сторінки в Instagram. Сьогодні ви спробуєте себе у ролі блогерів, та під моїм керівництвом створите макет сторінки з нагоди цієї події. Назва нашої сторінки перед вами (тема уроку). Для роботи ви об’єдналися в групи. Кожна група буде працювати поетапно над своєю рубрикою. Інформацію будемо брати з відеоролика, підручника, роздаткового матеріалу.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Селянська реформа 1861 р.
Учні працюючи в групах за допомогою підручника та роздаткового матеріалу створюють коментарі для сторінки в соціальній мережі Instagram:
1-а група – причини реформи.
2-а група – основні положення.
3-я група – наслідки реформи.
На роботу вам дається 7 хвилин, по завершенні кожна група презентує протягом 2 хвилин результати роботи.
Причини реформи:
Текст
«…Причини реформ стали об’єктом гострих наукових суперечок. Деякі західні вчені переконані, що вирішальними у проведенні реформ були економічні чинники, …стали ще очевиднішими недоліки кріпацької праці. Так, продуктивність праці російського кріпака 1860 року дорівнювала продуктивності праці англійського фермера 1750 року та центральноєвропейського селянина 1800 року. Словом, кріпацька праця за всієї своєї дешевизни булла настільки малоякісною, що не виправдовувала себе економічно.
…Радянські історики наполягають на тому, що селянські заворушення створили «революційну ситуацію», яка перелякала царя і дворян, змусивши їх до поступок. Американський історик Альфред Рібер доводить, що до реформ спричинилося передусім прагнення модернізувати царську армію, в той час як англієць Бернард Пейрз мотивує це занепокоєністю Росії своїм відставанням від Заходу. Інші історики схильні підкреслювати роль у реформі ліберальної інтеліґенції, яка…піддавала кріпацтво моральному осудові». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 225–226)
Завдання
1. А як би ви вирішили суперечки істориків?
2. Яка все ж таки, на ваш погляд, вирішальна причина проведення селянської реформи про відміну кріпацтва?
Орієнтовні коментарі учнів
1) низька продуктивність праці селян;
2) зубожіння поміщиків;
3) зменшення кількості селян-кріпаків;
4) відставання Росії у військовій справі від Європейських держав;
5) наростання опору з боку прогресивних кіл суспільства проти кріпосництва;
6) засудження Європейськими країнами станового устрою Російської імперії.
Незадоволені становищем усі верстви населення (селяни, поміщики, міщани, студенти).
Коментар учителя ## Росія програла, а селяни виграли: Кримська війна поклала початок звільненню кріпаків#
Основні положення реформи
Орієнтовні відповіді учнів
Суть селянської реформи |
1. Селяни отримали: 1) особисті права (поміщик не мав права їх купувати, дарувати, обмінювати, селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика, йти на службу, вступати до навчальних закладів, переходити до інших станів); 2) майнові права (укладати договори, займатися промислами чи торгівлею, володіти власністю); 3) право на власну землю. Розмір наділу визначався відповідно до закону і за згодою поміщика. 2. Понаднормова земля вилучалась у селянина на користь поміщика як «відрізок». 3. Селянин укладав «викупну угоду» і мав сплатити за землю 20 % вартості одразу, а 80 % з відсотками — протягом 49 років, взявши позику у держави (ціна на землю в 4 рази перевищувала ринкову). 4. До укладання «викупної угоди» селяни вважалися тимчасовозобов’язаними |
Робота з поняттями
Зверніть увагу на поняття які є у вас у роздатці.
Тимчасовозобов’язані селяни – селяни після реформи з якими ще не уклали викупну угоду.
Викупна угода – договір селян з поміщиком про скасування кріпацтва.
Відрізки – ділянки землі, які у селян забирали після аграрної реформи.
Недоїмки – борги селян перед державою.
Підсумок
Та минав час і селяни побачили, що вони втратили майже 1⁄3 землі, яка ще належала їх дідам та прадідам, а ще й за убогий клаптик наділу треба було сплачувати величезний борг.
Ніби виконуючи букву закону можновладці обертали його на свою користь «Закон, як дишло казали селяни – куди повернув туди і вийшло».
Коментар учителя ## Селяни заплатили за землю та за свою волю#
3. Наслідки реформи
Орієнтовні відповіді учнів
1) зміна форми землеволодіння – земля стала в центрі купівлі-продажу;
2) скорочення поміщицького землеволодіння і зростання кількості господарств з ринковою орієнтацією;
3) Інтенсивний розвиток галузей харчової і переробної промисловості;
4) активніше відбувалося технічне переоснащення сільського господарства;
5) широко запроваджувались нові агротехнічні заходи (сівозміни з посівами кормових культур, штучні добрива, перехід до багатопільної системи землеробства);
6) поглиблювалася сільськогосподарська спеціалізація районів;
7) селяни залишалися обтяжені непомірними викупними платежами, подушною податтю, поземельним податком;
8) зберігалися натуральні повинності (дорожня, візницька).
Учитель доповнює відповіді учнів. Після реформи 220 тис. українських селян залишилися безземельними, майже 100 тис. мали наділ до однієї десятини і 1600 тис. - від однієї до трьох десятин. Загалом у пореформений період майже 94% селянських господарств володіли наділами до 5 десятин, що не давало змоги ефективно вести господарство.
Коментар учителя ## «Дожились до того, що хоч серед хати ори» #
Як ви розумієте цей вислів?
Отже, ми з вами з’ясували причини, суть селянської реформи та її наслідки.
2. Реформи 1860-1870 років (робота в групах)
Перегляд відеоролика «Реформи 60-70-х років 19 ст.»
Учні переглядають відеоролик та занотовують в інформаційні картки основні положення реформ відповідно до завдань отриманих групами:
1-а група Земська та міська реформи
2-а група Фінансова та судова реформи
3-я група Військова, освітня реформи та реформа цензури.
Після перегляду протягом 3 хвилин доповнюють за матеріалом підручника інформаційні картки (якщо є час).
Під час обговорення результатів роботи груп, учні класу занотовують в опорному конспекті рік проведення реформи та основні положення.
Реформи 60–70-х років ХІХ ст. |
||
Реформа, рік проведення |
Основні положення |
Вплив на розвиток Наддніпрянщини |
Судова реформа ______________ |
|
|
Земська реформа _______________ |
|
|
Військова реформа _______________ |
|
|
Реформа міського самоврядування _______________ |
|
|
Шкільна реформа _______________ |
|
|
Цензурна реформа _______________ |
|
|
Фінансова реформа _______________ |
|
|
Метод «мозковий штурм»: обговорення проблемного питання.
Проблемне питання.
Чи виправдали реформи 1860-1870-х років сподівання суспільства?
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
Тестування учнів за допомогою сайту «На урок» (шість запитань, за кожну правильну відповідь по 1 балу).
VIІ. Підсумки уроку
Учитель підводить підсумки, аналізує результати, учні роблять висновки за допомогою метода «ПРЕС».
Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).
...тому, що... (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).
... наприклад... (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).
Отже (тому), я вважаю... (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).
VIIІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати § 13 підручника.
2. Заповнити у роздатці колонку «Вплив на розвиток Наддніпрянщини».
3. Написати листа до російського царя від імені селянина після проведення реформи.