Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 123
«Український віночок традицій»
Конкурсно-розважальна програма
підготувала:
директор школи
Паламар Олександра Георгіївна
2019
Мета: заохочення дітей та учнівської молоді до пізнання рідної культури, досягнень та здобутків українського народу, формуванню національної свідомості, збереження та примноження традицій українського народу.
Хід програми:
Ведучі стоять в українських костюмах з хлібом сіллю.
Вед. Так повелось на Україні, гостей дорогих ми вітаємо щиро!
Вед. Зустрічаємо з хлібом , любов’ю і миром!
Пісня «Зелене жито»
Вед. Ми всіх вітаємо на Україні, щастя зичимо кожній родині.
Вед .А чули ви такі українські прізвища як Бондар або Бондаренко, Коваль або Коваленко, Ткач або Ткаченко?
Вед. Ким наші прадіди були, Нам прізвища розповіли.
Вед. Хто краяв сукні – став Кравець,
Вед. Хто шив взуття, прозвали Швець,
Вед. Горшки виліплював Гончар,
Вед. Хто вікна склив, назвали Скляр,
Вед. Трудились з ранньої зорі
Землі своєї трударі.
Вед. Отже, хто шиє одяг? (Кравець)
Вед. А взуття? (Швець)
Вед. А посуд хто робить? (Гончар)
Вед. Сьогодні ви дізнаєтесь ще про одну дуже цікаву професію і прізвища Бондар та Бондаренко.
Вед. Пограємо в українську народну гру яка так і називається «Бондар».
Гра «Бондар»
Вед. Ось в нас Бондар і ми будемо повторювати за ним його рухи.
В. Бондарю, бондарю ,що ти робиш?
О. Струджу, струджу дошку на дубову бочку. (З цими словами Б. виставляє ліву ногу вперед і удає, що стругає рубанком дубову дошку)
В. Бондарю, бондарю ,що ти робиш?
О. Дощечки збираю, бочки складаю. = //
В. Бондарю, бондарю ,що ти робиш?
О. Бочку я складаю. Обруч набиваю. // O
В. Бондарю, бондарю ,що ти робиш?
О. Вистругую чопочки затикати дірочки.. Тиц! Х ●
В. Бондарю, бондарю ,що ти робиш?
О. Бочку вже кінчаю води наливаю. (нахиляється, піднімає руки вгору) Не тече!
(гру можна повторити)
Вед. Так що робив Бондар? (Бочки)
Вед. Наш народ – невтомний трудар. Здавна повелося в Україні свої плоди праці на ярмарок везти.
Вед. А там, де народ, там і жарти і дотепи, і сміх, і, звичайно, танці й пісні українські.
Пісня «Про ринок»
Вед. Увага! Увага! Спішіть поспішайте!
Вед. На нашому ярмарку всі побувайте!
Вед. А чого це ви нічого не купуєте, тільки роти пороззявляли і слухаєте, що тут діється?
Вед. А ну хоч загадки відгадайте про те ,чим на ярмарку торгують.
Загадки
Вед. Добра із нього приправа для квашеної капусти, огірків, помідорів, а ще він бува гіркий та червоний. (Перець)
Вед. Соковита, вітамінна, дуже-дуже корисна. Споживати можна у сирому, вареному і смаженому вигляді. Без неї найкраща справа втрачає свій смак. (Цибуля)
Вед. Ним можна і шинку начинити і грінки натерти, а ще про нього кажуть добрий, як кулак. (Часник)
Вед. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
Вед. Сидить баба на грядках вся закутана в хустках. (Капуста)
Вед. Про це можна сказати просто: «Український Снікерс». (Сало)
Вед. А що ще можна придбати на українському ярмарку? (відповіді)
Вед. В кожній хаті на Вкраїні вареники варять ситні.
Вед. Білолиці, круглолиці із нашої пшениці.
Пісня «Про вареники»
Вед. На ярмарку їздили возами.
Вед. Бо не в кожну торбу можна покласти те, що там побачиш і придбаєш.
Вед. А в мене є незвичайна торба, давайте зробимо коло і побачимо , що може вона зробити з тим, у кого опиниться в руках.
Гра «Котилася торба»
Вед. передає по колу торбу проказуючи промовку, яку всі гравці повторюють:
Котилася торба
З великого горба,
А в тій торбі
Хліб, паляниця
Кому доведеться
Тому й веселиться.
У кого з гравців на останньому слові залишається торба, той заходить у коло і показує танцювальні рухи. Всі інші йому хлопають. Потім гра знову повторюється.(можна повторити 5-6 разів прискорюючи текст)
Вед. А який наш народ мастак небилиці і казки розказувати!
Вед. Тож зараз ми дізнаємось, а чи є серед вас знавці українських народних казок.
Гра «Казки»
Вед. По черзі витягає з торбинки предмети, глядачі відгадують з якої казки.
Вед. Ну, молодці! Годі стояти будем казку зараз грати.
Гра «Ріпка»
Вед. Обирає гравців і кожному дає роль, ключову фразу і відповідний їй рух.
Шановні гості! Слухайте, будь ласка!
Є чудова, всім знайома, давня-давня казка!
Вам цю казку ми розкажемо
І тут покажемо.
(Персонажі виходять)
Оце наш дід Омелько. А це його сімейка:
Бабця Христина. Онучка Марина.
Є котик у хаті з хвостиком пухнастим.
Є песик Тузик у дворі…
Маленька Мишка у норі.
Ріпка – Та тягніть вже мене!
Дід – Хай тобі грець!
Баба – Ой яка я гарна!
Онучка – Супер Стар!
Тузик – Мир вашій хаті!
Котик – І з сиром пироги!
Миша – Завжди при параді!
Вед. А тепер пограємось у гру "Сміхота".
Діти розміщаються у хаотичному порядку, вони слідкують за підкинутою хустинкою догори. Діти бігають, стрибають, сміються, співають. У момент, коли хустинка впала на землю, діти замовкають і завмирають у смішних позах. Учасник, який продовжує рухатись, платить штраф. Це може бути пісня, танець, вірш і т.д. Гра повторюється 2/3 рази.
Вед. Велика наша земля. А чи можемо ми побачити її усю відразу? Можемо! Якщо піднімемося високо-високо у небо, вище від лету птахів, і там, на висоті, нам відкриється уся українська земля: високі Карпатські гори, безкрайні степи, великий могутній Дніпро, зелені ліси.
Вед. І ось, на такій великій землі живе багато українців. Хто у горах, хто біля лісу, хто у степах, і відрізняються між собою одягом, співають різних пісень, та й музичні інструменти у них різні. Але усі вони, у якому б куточку нашої Батьківщини не жили, люблять свою Україну.
Вед. Україна , рідний край,
Поле, річка, синій гай.
Вед. Любо стежкою іти
Тут живемо я і ти.
Вікторина «Чи знаєте ви Україну?»
Який птах найважчий в Україні?
(Дрофа)
Яка річка в Україні найбільша?
(Дніпро)
Яке місто в Україні найбільше за населенням?
(Київ)
Яке місто в Україні найбільше за площею?
(Дніпропетровськ)
Яке дерево називають '’сплюхою’'?
( Липа)
Які дерева наших лісів називають патріархами?
(Дуби)
Рослини-символи рідного краю.
(Верба, калина, сонях, чорнобривці, маки, дуб, липа, )
Конкурс "Відгадай" - загадки про природу, природні явища рідного краю.
Вед. Ми з вами подорожували по нашій Україні —дізнались багато цікавого.
А давайте завітаємо ще на славну Запорозьку Січ
“Хто швидше вип’є кухоль квасу”
Завдання полягає в тому, що обирається два учасника і
п’ють квас на швидкість. Перемагає той
учасник який найшвидше вип’є квас.
“Хто швидше наносить ложкою води”
- Беруть участь 2 учасника.
Вед. Перевіримо, як хлопці знають рідні обереги. Ну-мо, хто більше назве?
Рідні обереги
(колиска, мамина пісня, бабусина казка, татова саморобна іграшка, дідусева сопілка, піч, мамина вишня в саду, криниця, калина, наша оселя, вишиванка).
Гра «Гопак»
Бажаючих розподіляють на дві команди. Кожна команда утворює коло,гравці кладуть руки на плечі своїх товаришів по команді. За сигналом вед. команди присідають і голосно рахують до десяти.
Команда, яка швидше присяде 10 разів, - переможець гри. У гру грають декілька разів
Вед. Як говорив М.Рильський: "Хто не знає свого минулого, не вартий
майбутнього ".
Вед. А зараз конкурс: ”Чи знаєш своє минуле?”.
(по черзі задаються запитання).
клуня - стодола /споруда, де зберігалось збіжжя, корм
для худоби, господарське знаряддя/,
тин - огорожа,
піл - ліжко, постіль.
очіпок - хустка або шапочка на голові заміжніх жінок,
грабці - виїздні сани заможної частини населення,
ярмо - вид упряжі волів,
корчма - те, що зараз готель, чи клуб,
жупан – св’яткове вбрання, подібне за кроєм до свити, з
тонкого сукна,
згарда - намисто з литих мідних хрестиків.
Народні свята, звичаї свого народу -назвати свята.
(Великдень, різдво, обжинки, Івана Купала, весілля, гаївки , Щедрування, колядування)
Вед. А що ви знаєте про козацьке весілля?
Вед. То, що послухаємо?!
Пісня «Козацьке весілля»
Вед. А ще на Україні вміють не тільки гарно співти жартувати , а й танцювати. Хто охочий до танців запрошуємо до школи «Народних танців».
Український танок
Ми почнемо танцювати
Український наш танок
1- 8 - Ходьба на місці
Ліву ногу ми поставим
Хутко з п’ятки на носок.
Потім праву ногу ставим
Знову з п’ятки на носок
1 - ліву вперед на п’ятку
2 – теж на носок;
3 - 4 - два притопи на місці;
5 - праву вперед на п’ятку;
6 – теж на носок;
7- 8 - два притопи на місці.
Напівприсід вліво, вправо.
І нахилимось разок.
1- напівприсід вліво, руки на пояс;
2- напівприсід вправо, руки на пояс;
3- нахил; 4- в.п
Руки ми розводимо
І швиденько зводимо
1 – руки через перед в сторони;
2 – руки через перед на вниз пояс.
Український наш танок
Знову ми заводимо.
3-8 – підскоки на місці.
Сплески два і три притопи,
1-2 – оплески
3-5 – притопи на місці;
На носок, на каблучок.
6 – стійка на носках;
7 – стійка на п’ятках;
Руку вліво, руку вправо,
Ми танцюєм козачок.
8 - руку вліво
9 - руку вправо;
10-12 – підскоки навісці.
Раз – присядем, два –присядем,
1 – присід, руки на пояс;
2 – присід, руки на пояс;
Випад вправо –повернулись,
5 – випад вправо, руки на пояс;
Теж уліво і нагнулись.
6 – теж, вліво;
7 – нахил прогнувшись, руки на пояс; 8 – в.п.
Українські народні ігри «Подоляночка»
«У річку, гоп!»
Дві шеренги стають одна проти одної на віддалі 3-5 метрів. Вед. подає команду:- У річку гоп! – всі стрибають вперед.- На берег гоп! – всі стрибають назад.Часто вед. повторює однакову команду декілька разів. Утакому випадку всі залишаються на місці.
«Мак»
Діти утворюють коло, один-два кроки один від одного. Всередині— дівчина, що починає рухи. Всі співають:
Ой на горі льон,
А в долині мак,
Мої любі сусідоньки,
Просимо вас, голубоньки,
Зробіть ось так.
При словах ―Ой на горі льон‖ роблять декілька кроків вправо,
―А вдолині мак‖ - кілька кроків вліво й затримуються на місці, та пильно дивляться на дитину посеред кола. При слові ―Просимо‖виконують легкий поклін, при –
―Зробіть ось так‖ - виконують рух,що його започатковує дитина посеред кола.Співаночку співають досхочу, тільки за кожним разом, при словах
―Зробіть ось так‖ виконується інший рух (беруться за руки,присідають, підіймають руки вгору, беруться в боки,пританцьовують і т.п.).
Ми зовемось українці,
Й українських предків маєм.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду -
Всі належать до одного
Українського народу.
Рідний край наш — Україна,
Славна і багата.
Рідне небо, ясне сонце,
Місяць, зорі срібні,
Рідний нарід – українці,
Всі до нас подібні.
Рідна віра – Свята Трійця
І Пречиста Мати.
Рідна мова - нею вчились
Бога прославляти.
Присягаєм: рідну віру
Завжди визнавати,
По-вкраїнськи говорити,
Молитись, співати.
Як ріка вгору не піде,
Як сонце не згасне,
Так того ми не забудем,
Що рідне, що власне.
Що нам рідне, те нам буде
І красне, і гоже,
Присягаєм, що так буде, —
Поможи нам, Боже!