17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Української мови 4 клас "Повторення вивченого про текст, основну думку тексту заголовок. Повторення вивченого про звуки мовлення, позначення їх буквами."

Про матеріал

Повторити і узагальнити знання учнів про звуки та букви,порядок звуко-буквеного аналізу слова;повторити і закріпити знання про текст як зв'язне висловлювання певної думки. Розвивати уміння добирати заголовок до тексту,визначати його тему та мету, вчити будувати тексти різних типів: опис, розповідь та міркування. Розвивати зв'язне мовлення та творчі здібності школярів. Виховувати гуманне ставлення до природи, викликати бажання бути їй другом, захисником.

Перегляд файлу

Автор. Тимощук Олена Євгеніївна, вчитель-методист

Дубенського НВК «ЗНЗ-ДНЗ»

 

Українська мова. 4-й клас.

 

Тема:     Повторення вивченого про текст, основну думку тексту заголовок. Повторення вивченого про звуки мовлення, позначення їх буквами.

 

Мета: повторити і узагальнити знання учнів про звуки та букви, порядок звуко-буквеного аналізу слова; повторити і закріпити знання про текст як зв’язне висловлювання певної думки. Розвивати уміння добирати заголовок до тексту,визначати його тему та мету, вчити будувати тексти різних типів: опис, розповідь та міркування. Розвивати зв'язне мовлення та творчі здібності школярів. Виховувати гуманне ставлення до природи, викликати бажання бути їй другом, захисником.

 

Обладнання: відео «Великі проблеми малої річки», відео «На берегах мальовничої Ікви», слайди презентації, ілюстрації.

 

Хід уроку

 

Організація класу

– Погляньте на наших гостей, на мене, один на одного,посміхніться. Із цих промінчиків добра,що заіскрились  на ваших обличчях,ми розпочнемо урок. Запишемо: число, класна робота.

Оголошення теми і мети

– На сьогоднішньому уроці повторимо і узагальнимо знання про звуки, букви, слова, речення, повторимо все, що знаємо про текст.

Актуалізація опорних знань учнів

1. Музикотерапія. Послухайте та розпізнайте ці звуки.(Звуки моря, дощу) Що у них спільного?(Вода)

2. У природі, побуті та в повсякденному житті ми розпізнаємо безліч звуків. І наше мовлення складається із звуків.

– На які дві основні групи поділяються всі звуки?

– Назвіть голосні

  • Як поділяються приголосні?
  •  Більшість – парні: [т] – [т'], [д] – [д']
  •  Які з них завжди тверді? ([ж],[ч],[ш])
  •  А м’які? ([й])

– Як називаються звуки, які утворюються за допомогою голосу і шуму? (Дзвінкі.)

Тільки шуму? (Глухі)

Наведіть приклади. 

Робота над темою уроку

1. Яку дію може робити вода?

Вода що робить? (тече, шумить, дзюрчить, виграє)

2. Звуко-буквений аналіз слів:

Виграє – [ – • – – • = • ]3 скл., 7зв., 6 б. 

Дзюрчить – [ = – – • =] 2 скл., 6 зв., 8 б. 

  1.   Чому кількість звуків і букв у цих словах не однакова?
  2.   Чим відрізняються звуки від букв? (звуки ми чуємо і вимовляємо, а букви – бачимо, читаємо і пишемо)
  3.   Хвилинка каліграфії

в   вв   ов   вода

Вода – справжнє  чудо природи.

6. Як називають порядок розташування букв? (алфавіт, абетка, азбука)
Скільки літер він налічує? (33)

– Повторимо його

  1.        Розташуйте ці слова в алфавітному порядку.

Ставок, озеро, океан, джерело, річка, водосховище,    море, болото

– Як можна назвати цю групу слів? На які дві групи їх можна розділити? (водойми: штучні і природні)

8.Словом можна зігріти, образити, заспокоїти, а,іноді, навіть, і вбити. Словом треба вміло користуватись і влучно його добирати.

– Доберіть риму

(Слайди ) Струмочок по землі біжить,

 Співає, весело... (дзюрчить).

 Видзвонює, дзвенить, лунає,

 Бо дуже гарний голос ...(має).

 Вода у нім така чистенька,

 То з бурунцями, то ... (гладенька).

 Вода холодна і в жнива,

 Прозора, свіжа, і... (жива).

 Струмок біжить до нас здалека,

 І п’є водичку в нім... (лелека).

 На берегах росте вербичка,

 Калина і густа ... (травичка).

 І звірі йдуть води попити,

 Тут звірям можна ... (відпочити).

 Струмок дає всім прохолоду,

 Запрошує: «Скуштуйте... (воду)».

  1. Що можна скласти із слів? (речення)
  •    Отож складіть із поданих слів речення

 

струмком, Кожна, починається, річка. (Кожна річка починається струмком)

 

збирали, рослини, На, річки, пагорбі, діти, лікарські, біля. (На пагорбі біля річки діти збирали лікарські рослини)

 

– Охарактеризуйте це речення Визначте головні члени речення Перебудуйте його у питальне, спонукальне

10. Пропоную вам поспостерігати за розвагами цих дітей і дати відповідь на запитання, що хвилює автора?

Перегляд відео «Великі проблеми малої річки»

(Хвилює те, що діти підростають, а річка стає меншою, а згодом перетворюється на брудний потічок)

Повторення вивченого про текст

1.  – Що ви щойно прослухали? (текст) Доведіть, що це текст.

    – Доберіть до нього заголовок

2. Робота з підручником. Вправа 227

 – Визначте тему і мету тексту «Річчина хвороба»

(Тема: занедбана річка. Мета: привернути увагу людей до проблем річки )

  1.  Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка)
  2. Види текстів: текст-опис, текст-розповідь, текст-міркування.
  3. Які почуття викликав у вас текст «Річчина хвороба»? Чи зустрічали ви в житті такі «краєвиди»?

Довідкове бюро

Настав час звернутися до вашого домашнього завдання, яке носило пошуковий характер. Я пропонувала вам зібрати цікавий матеріал про минуле і сучасне річки. Отож, вам слово.

(Діти розповідають про минуле і сучасне річки)

Учениця. Я дізналася, що наша річка бере свій початок на Львівщині і починається вона із джерела, що розташоване в селі Пониква. її протяжність     155 км. Вчені, які досліджували її назву, прийшли до висновку, що в перекладі вона означає «бурхлива», «руйнівна». Лише на Дубенщині вона мала понад         20 приток – це  і Андруга, Безодня, Бистриця, Нирка і однойменні із назвами сіл Верба, Косовиця, Бобрівка, Гаї, Панталія, Дубрівка та інші.

Учень. А я дізнався, що річка Іква була дуже велика і займала значну територію нашого міста. На ній було аж 10 острівців. На деяких з них люди будували церкви, зокрема Підборецьку та в районі Кемпи. Бабуся розповідала, що коли люди пливли до церкви на човнах, на світанку, святити Пасху, то це було чудове видовище. І ще вона казала, що дуже гарно люди святкували весілля, коли молодята на човнах пливли до церкви вінчатися.

Учень. А я дізнався, що наша річка була сплавною, по ній сплавляли ліс. А ще по ній ходили судна.


Учень. Мені дідусь розповідав, що на річці було збудовано 12 млинів і ще була на ній невелика гідроелектростанція, яка давала електрику цілому місту Дубну і навколишнім селам.

Учениця. Я пригадала розповідь екскурсовода в замку, який розповідав, що Іква багато разів захищала замок від ворогів; коли відкривались шлюзи, вона заповнювала рів водою і замок на протязі 350 років ставав неприступним.

Учениця. Мій дідусь розповідав, що наша річка була дуже гарною, а її береги – то  була окраса міста. Крім того, він пригадує, як ловили зі своїм батьком тут рибу. А водилося тут дуже багато сомів, щук, окунів, карасів і, навіть, раків. А найцікавіше те, що тут було багато бобрів, видр та ін.

 Учениця. Я дізналася, що до нашої річки приїздили люди здалеку, щоб тут відпочити. Вони ще брали човни і милувалися її краєвидами. Особливо прикрашали річку білі лілії.

Вчитель. А хто з вас дізнався про причини загибелі річки?

Учень.   Моя бабуся, яка все життя працювала вчителем географії, казала, що таких причин багато. Найперше, це Закон про меліорацію, за
яким осушувалось у 50-і роки чимало озер і боліт, а також і наша річка.
Це і склади міндобрив, які споруджувались під відкритим небом.
Отрутохімікати потрапляли у підземні води, а звідти і у річку. Це і літні
стоянки худоби, коли в річку скидались всі нечистоти. Це і всі відходи з
підприємств скидались у річку. Саме тому пізніше Микола Пшеничний
писав: «Міліє, в’яне, худне річка,

              Мазутом схлипує, зітха ...»

 А найголовніша причина – це  те, що люди змінили русло річки.

 Підсумок вчителя. Так – це  головна причина загибелі. Тому що раніше русло було звивисте, вода текла «вихилясами», а потім меліоратори його випрямили, збудували прямий канал. Після чого течія стала дуже швидкою, підмивала береги, зривала водорості і рознесла бруд весь на велику відстань. Після цього загинули і риби, і раки, і птахи, і багато видів рослин. Річка стала такою, якою ми її бачимо сьогодні.

 Перегляд відео «На берегах мальовничої Ікви»

А зараз пропоную всім уявну подорож берегами цієї мальовничої, напівсплюндрованої річки Ікви.

 

– Останні кадри дійсно вражаючі. Саме вони так глибоко схвилювали найвідомішого поета Дубенщини, великого патріота рідного краю і, просто, щиру людину – Миколу Пшеничного, який в свій час пішки пройшов від джерела, з якого витікає Іква, вздовж русла річки до місця, де вона впадає в річку Стир.

Канва беріз на вишиванці гаю,

Червоно-чорна заполоч калин.

Планету привселюдно роздягають,

Точніш – наполовину  роздягли.

Спрямляєм русла, проганяєм бусла

Від споконвіку рідної ріки.

Вважаєм, що ріки також мусять,

Як дехто з нас, ходити навпрошки.

 Так, Проганяєм...

 І, бездумокрилі,

 Лякаючись поголених лугів,

 Зимують і літують вже на Нілі,

 В папірусах чужинських берегів.

Робота в групах (групи працюють за картками із диференційованими завданнями)   


– Сьогодні я пропоную вам скласти текст. Для кожної групи – інший: текст-опис, текст-розповідь і текст-міркування. Спільним є те, що всі ці тексти присвячені нашій Ікві.

 

– Епіграфом будуть такі слова: 

(Слайд )      Ріка об’єднує людей,

                            Ріка об’єднує народи,

Тож хай ніколи і ніде

Ніхто ріці моїй не шкодить.

                                            М. Пшеничний

1група.

 – Ви у нас відомі  казкарі. Уявіть, що наша річка це  жива істота. Якою вона вам видалась? Складіть текст опис, використовуючи план опису та пропоновані вирази.

План

  1.   Це чоловік чи жінка, її вік?
  2.   Яке в неї обличчя?
  3.   Які очі, губи?
  4.   Який у неї одяг?

 

Пропоновані вирази

  1.  Молода красива жінка, старенька бабуся, літній чоловік, юна дівчина, красень-легінь, вже немолода жінка, літня жінка, виснажена, повна сил.
  2. Обличчя – відкрите, хитре, худорляве, виснажене, повновидне, приємне, красиве, сумне, веселе, сердите, добре, із зморшками, гладеньке.
  3. Очі – красиві, великі, як озера, блакитні, сірі, сумні, заплакані, веселі, сердиті, як зорі, зелені, чорні.
  4. Одяг – багатий, бідний, охайний, брудний, довгий, короткий, з дорогих тканин, оксамиту, парчі, пошматований,весь світиться дірками.

 

2 група.

– Уявіть себе екскурсоводами. Складіть текст-розповідь про Ікву на основі власних спостережень, а також почутого і побаченого на сьогоднішньому уроці. Можна використати опорні слова: село Пониква; бурхлива; повноводна; пливли на човнах до церкви; сплавною; ходили судна; 12 млинів; давала електрику; захищала замок; багато риби, раків; бобри; милувались ліліями; отрутохімікати; нечистоти; відходи; русла заросли.

3 група.

– А ви у нас – група  екологів. Підготуйте у вигляді тексту-міркування статтю для місцевої газети «Бережімо річку!».

(діти працюють в групах протягом 6 – 7  хвилин)

 

Презентація текстів, визначення їх теми та мети

 

Підсумок уроку

– На сьогоднішньому уроці ми з вами повторили вивчений матеріал про звуки, букви, слово, речення і текст, його будову, види, тему і мету. Враховуючи високий рівень складених текстів,можна стверджувати ,що ви добре засвоїли цю тему і вмієте застосовувати свої знання практично. А ще, я переконалася, що в цьому класі навчаються справжні патріоти свого краю і, просто, добрі діти. А якщо в майбутньому хтось із вас стане власною людиною: мером, депутатом, бізнесменом, або, навіть, президентом, то будете бережно і економно використовувати природні дари, захищати всі природні об’єкти і діяти так, аби природні багатства лише примножувались.

doc
Додав(-ла)
Тимощук Олена
Додано
26 жовтня 2018
Переглядів
324
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку