УМОВИ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ

8 кл Пе Ко кон учням УМОВИ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ 7 02 2023 1) Грунт, чинники учторення. Грунти - верхній пухкий родючий шар Землі.

засновник ґрунтознавства→ Василь Докучаєв (1846-1903)→ книжка «Російський чорнозем» (1883). → ґрунт→ особливе комплексне природне тіло→ виникло в результаті взаємодії живої та неживої природи. видатний учений, природознавець, геолог і ґрунтознавець.

Василь Васильович Докучаєв У 1888-1894 роках на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини. Було складено ґрунтові карти губернії.

За сприяння Василя Докучаєва створено Полтавський природничо-історичний музей (зараз – Полтавський краєзнавчий музей).

А) Мінеральні→ із неживої природи→ вода, повітря, мінеральні солі, пісок і глина. Б) Органічні ←живі істоти→ гумус (перегній)= відмерлі рештки живих організмів→ родючість. Склад ґрунтів

1) вивітрювання - руйнування й хімічна зміна гірських поріда) фізичне (дія коливання температури) б) хімічне (повітря і розчинів води) вивітрювання → в пухку породу можуть проникнути повітря й водав) органічне→ бактерії, спори та насіння рослин → вивітрювання. Утворюється шар пухких гірських порід - кора вивітрювання→ материнська порода ґрунту. Чинники грунтоутворення

Живі організми. Рослини→ листя, відмерлі рослини→ гумус. Мікроорганізми. Дощові черв’яки. накопичення і розкладання органічної речовини.

Тварини та мікроорганізми. Тварини, що живуть у ґрунті (дощові черв'яки, кроти), розпушують його і подрібнюють рештки рослин. Мікроорганізмиперетворюють відмерлі рештки рослин і тварин на перегній. Розщеплення на мінеральні речовини та хімічні елементи – Нітроген, Кальцій, Калій, Карбон, Фосфор, Сульфур та ін.

температура,

ступінь зволоження. → дефляція – вітер видуває дрібні частки з ґрунту, знижуючи його родючість.

Надмірне зволоження ґрунтів→ вимивання углиб поживних речовин→ кислі. до формування заболочених ділянок

Недостатнє зволоження→ накопичння поживних речовин у шарі гумусу→ лужні.

В умовах недостатнього зволоження можуть формуватися солончаки

Клімат→ широтна зональність рослинного світу→ зональність грунтів ґрунтів→ від екватора до полюсів.

У теплому й достатньо зволоженому кліматі формується пишна трав’яна рослинність

За надмірної сухості клімату формується розріджений рослинний покрив, перегною утворюється мало, тому й ґрунти будуть менш родючими або бідними.

4) Гунтоутворювальні породи→ материнські→леси і лесоподібні суглинки; льодовикові відклади (морена)→ Полісся,

водно-льодовикові відклади, піщані і супіщані→ в заплавах річок, глини різного походження.

карбонатні→ Південний берег Криму,

магматичні→ Приазовська і Придніпровська височини,

пісковики і глинисті сланці→ Донбас, Крим, Карпати.

6) Людина. Господарська діяльності людини → може сприяти підвищенню родючості ґрунту за умови науково обґрунтованого його обробітку або її зниженню внаслідок нераціонального використаннябільшість земель розоранознищено природний рослинний покривзмінилися умови ґрунтоутворення

меліорація - заходи на поліпшення земель, підвищення їхньої родючості → осушення,

снігозатримання

зрошення,

лісонасадження

добрива.

Природні грунти→ культурні.

Грунти→ шари = горизонти→ ґрунтовий профіль. Василь Докучаєв → латинські літери.2)Ґрунтові горизонти та родючість ґрунтів. Ко А0 → відмерла трава, листя, хвоя, гілки й кора дерев→ лісова підстилка, у степу - степова повстина. Ко А1 → гумусовий горизонт→ темне, чорне забарвлення. Кількість гумусу→ зменшується зверху вниз. Ко А2 → горизонт вимивання ←надмірне зволоження→ освітлений→ кремній попіл, колір→ підзолистий. Ко В→ перехідний горизонт→ горизонт вмивання→ збагачений глиною. Забарвлення→ від хімічного складу. Чорноземи→ борошнисто-білий ← кальцій. Ко С→ материнська порода→ гірська порода, на якій сформувалися ґрунти. Україна→ лес - світло-жовта тонкозерниста суглинкова порода ←після відступання давнього льодовика.

Структура ґрунту→ окремі часточки, склеєні гумусом і глиною в грудочки.→ зерниста, грудкувата, горіхувата, плитчаста, стовпчаста, призматична, лускувата. Найкращі→ зерниста та дрібногрудкувата←→ чорноземи.

Властивості ґрунту. Механічний склад - процентний вміст частинок того або іншого розміру, співвідношення піску і глини. Для визначення механічного складу ґрунту городники - садівники, дачники користуються простим способом. Для цього беруть трохи землі, і замішують її як тісто з невеликою кількістю води. Потім з кульки цього "тіста" розкачують ковбаску - шнур товщиною 3 - 4 мм. І пробують зробити бублик до 3 см в діаметрі. Спостерігаємо за поведінкою нашого замісу. Якщо не вийшло навіть все зібрати в кульку і він розсипався - значить механічний склад ґрунту піщаний. А от якщо кульку вдалося зробити, але ковбаска не розкаталася - супіщаний. Піщані і супіщані ґрунти навесні швидко прогріваються, але погано тримають вологу й елементи, необхідні для живлення рослин. 80 - 95 % піску235

5. Важкосуглинистий ґрунт в кільце згорнеться, але будуть на поверхні тріщини. 3. Якщо з «тіста» робиться кулька, а з неї млинець, краї якого розтріскуються, то це – суглинок.4 Ковбаску розкачати вийшло, але вона розпалася на шматочкилегкосуглинковий. Така за складом земля(60 – 80 % піску) найбільш підходить для землеробства. Вона рівномірно розподіляє вологу та поживні речовини. Коріння так само розподіляються рівномірно. Головний догляд, це періодичне поповнення поживними елементами, які будуть поглинатись з ростом і розвитком рослинами. 34536

6. Глинистий ґрунт за складом при розтиранні дає однорідний порошок, розкочується і добре згортається в бублик з гладкою поверхнею. Глинистий ґрунт погано вбирає вологу не пропускає повітря, довго нагрівається та швидко стає твердим. Якщо земля перезволожена, то в ній погано дихається корінню, вони не можуть в достатній мірі засвоювати живильні елементи добре в собі тримає вологу і це дає можливість їй разом з поживними елементами поступово надходити до рослини. 37

розміщення ґрунтів на рівнинах нашої планети→ закон широтної зональності → закономірна зміна від екватора до полюсів. Ґрунти→ зональні. 4) Закономірності поширення ґрунтів. 

Азональні→ уздовж річкових долин, на заболочених або засолених ділянках.

У горах ґрунти→ вертикальна (висотна) поясність → зміна грунтів від підніжжя до вершин.