УМР. портретний нарис в публіцистичному стилі (для дистанційного навчання).

Тема: Портретний нарис у публіцистичному стилі (для дистанційного навчання)

Мета: ознайомити учнів із жанром публіцистичного стилю, зокрема з портретним нарисом; подати відомості про основні ознаки цього жанру та його характерні риси; навчити складати портретні нариси в публіцистичному стилі; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння, збагачувати словниковий запас школярів; виховувати почуття гордості за видатних людей.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Іі. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1.      Слово вчителя

Портретний нарис – це художній аналіз особистості, побудований на дослідженні різних її сторін: моральної, інтелектуальної, творчої і т. ін. У процесі виявлення рис вдачі героя нарису увагу нарисовця привертають передовсім біографічні факти та випадки з життя, які ці риси увиразнюють.

У тексті портретного нарису можуть поєднуватися всі типи мовлення. В основу має бути покладено розповідь про людину: її долю, обставини колишнього й сьогоднішнього життя.

Обов’язковим є її словесний портрет (або його елементи). Зазвичай у нарисі поєднано ознаки художнього та публіцистичного стилів, отже, портрет цілком може бути складений у художньому стилі.

Портрет у нарисі – лише засіб розкриття внутрішнього світу людини.

Мета нарису - виявити цінності героя, показати смисл його життя. На конкретних життєвих прикладах потрібно показати ті особливості характеру, які допомагають героєві цієї мети досягти. Необхідно виділити найбільш значущу, стрижневу рису вдачі героя нарису, виразно й емоційно про неї розповісти. Потрібно викликати до героя інтерес, змусити замислитися над його долею.

2. Аналіз текстів

► Прочитати тексти. Чи можна назвати їх нарисом? Що спільного, а що відмінного в текстах? Аргументувати свою думку. Знайти в текстах фрагменти, що містять біографічні відомості про героїв нарисів й особисте ставлення автора до них.

Текст 1

ДОЧКА ПРОМЕТЕЯ

Творчість кожного митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше залишить свій відбиток історія, суспільні, політичні чи громадські чинники, ну і, звісно, особисті переживання. Кохання, щастя, любов чи біль, смуток обов’язково залишиться у творчості людини.

Перечитуючи вірші видатної української поетеси Лесі Українки, невільно починаєш вникати в чарівний світ творчості, відчуваючи всі переживання й кожен дотик кохання чи розчарування в житті цієї, на вигляд слабкої, але в душі безмежно сильної жінки.

Леся Українка, а в житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, недоторканої природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати — відома письменниця Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси почати творити. Ще з раннього дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками й висловами.

Хвороба, яка застала письменницю в ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби — туберкульозу кісток, а потім легень і нирок.

Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу — свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам’ятати цю сильну духом жінку.

Текст 2

ЦІКАВА ЛЮДИНА

Я не зразу вирішила, про кого писати нарис. Звернувши увагу на слова «цікава людина», зрозуміла, що героєм нарису буде мій учитель Сергій Петрович, викладач художньої школи.

Це чоловік сорока п’яти років з коротко постриженим волоссям, веселим обличчям і міцними руками. Коли він посміхався, його очі почитали світитися особливою теплотою.

Він посміхався, а все навколо ставало радіснішим і приємнішим. Та інколи Сергій Петрович приходив похмурим, заклопотаним. Навіть погода в ці дні ніби підлаштовувалася під його суворий образ.

Сергій Петрович не нав’язував нам прийомів малювання. Він учив творити, а не наслідувати когось.

Учитель мав гарне почуття гумору. Якщо хтось забував удома олівець, маркер, фарби, зверталися до нього. Не думайте, що Сергій Петрович давав щось задарма. Забуваці треба було заспівати на всю школу мистецтв, або продекламувати напам’ять, або станцювати. І все це робити старанно, як справжній актор.

Ми також не залишалися в боргу. Одного разу написали йому листа, тобто написав Мишко (у нього якийсь дорослий почерк) від імені таємничої незнайомки. Поклали конверт на столі вчителя. У цей день він був особливо добрим до нас. Ми подумали, що Сергій Петрович повірив вигадці, і довго над цим сміялися.

Через деякий час знайшли охайно складений лист для нас. У ньому Сергій Петрович повідомляв, що він дякує за теплі слова і турботу про нього, що вражений, які ми слухняні і талановиті діти. У конверті, крім листа, лежали вісім цукерок. Нас у групі було саме восьмеро.

Після цієї історії ми ще довго не могли дивитися вчителеві в очі (було соромно), але з того дня він став для нас справжнім другом.

На жаль, через деякий час Сергій Петрович переїхав працювати в інше місто, але я й досі з особливою теплотою і ніжністю згадую цю талановиту людину і мудрого наставника.

ЯК НАПИСАТИ НАРИС

•       Підготовча робота.
  •      Якнайбільше дізнатися про героя майбутнього нарису: його долю, життєві цінності, риси вдачі,  досягнення, плани на майбутнє.
  •      Обміркувати  головну думку нарису.
  •      Визначити в житті героя період, епізод або вчинок, який яскраво виявив  його риси характеру, цінності, ідеали.
  •      Обміркувати послідовність викладу інформації. Наприклад: 1.Перше враження. 2.Портрет героя. 3.Що я про нього дізнався (від знайомих, з газет,  з телепередач…). 4.Що він розповів про себе. 5. Як такі люди змінюють наше життя).
•       Робота на чернетці.

- Скласти й записати на чернетці  орієнтовний план нарису.

- Скласти й записати опис зовнішності героя. Через портрет увиразнити важливі  риси характеру.

- Розповісти про епізод (вчинок), у якому характер героя нарису виявився найвиразніше.

- Скласти оцінку героєві нарису, його вчинкам, досягненням (можливо, помилкам).

- Підвести читача до висновку: у чому цю людину можна й треба наслідувати, чого слід берегтися й  уникати.

•       Редагування нарису.

•                  Виправити помилки. За потреби скористатися таблицею «Види помилок».
•                  Переконатися, що дотримано вимог публіцистичного стилю. За потреби скористатися таблицею «Публіцистичний стиль».

ІV. Домашнє завдання

Написати портретний нарис спираючись на пам’ятку «Як писати нарис». Нарис можна писати про будь-яку людину яка у вас, можливо викликає позитивні емоції, або ту, на кого б ви хотіли бути схожі (теле-зірка, письменник, член родини, знайомий), або про людину яка вас чимось вразила чи просто запам’яталась якимось вчинком.