Універсальні закони та прийоми дизайну в садово-парковому мистецтві. Композиція. Простір. Форма. Лінія

Універсальні закони та прийоми дизайну в са­дово-парковому мистецтві. Композиція. Прос­тір. Форма. Лінія. Технології 11 клас. Хомич О. Р.

Прийоми ландшафтного дизайну композиціяперспектива. Перспектива і композиція - це основні закони ландшафтного дизайну, що включають в себе безліч прийомів і хитрощів, дотримання яких, укупі з дотриманням масштабів і пропорцій, допоможе перетворити будь-яку ділянку на гармонійне, приємне місце.

Композиція в ландшафтному дизайніКомпозиція в мистецтві - це розташування та поєднання форм і об'єктів у просторі з метою створення ефекту гармонії. На відміну від живопису, де предмети зображуються на площині, в ландшафтному дизайні композиція враховує всі елементи - простір, обсяги і площини - і взаємозв'язок їх форм. Для того, щоб отримати гармонійний дизайн саду і правильно розділити територію ділянки - рослини садять певними групами - композиціями.

Композиція складається з трьох частин: акцентівдомінанти. Будинок є домінантою, йому підкоряються всі елементи саду або парку, які гармонують йому в єдиному стиліЯк акцент в композиціях використовують рослини, які виділяються серед всіх інших і відразу притягують до себе погляд. Найчастіше така рослина має низку відмінних декоративних ознак - незвичайна архітектоніка крони, велике і виразне листя, гарне цвітіння, цікава графіка розгалуження гілок. Фоном виступають загорожі, паркани, галявини, доріжки фонів

Перспектива в ландшафтному дизайніДругий не менш важливий закон ландшафтного дизайну - перспектива. У мистецтві поняття перспективи з'явилося в епоху Ренесансу, а одним з перших його теоретиків став Леонардо да Вінчі. Перспектива - це зорова зміна об'єктів у процесі їх віддалення від спостерігача, і ділиться вона на повітряну та лінійну, включаючи характеристики горизонтальної, вертикальної і верхньої площин, точки огляду і проміжний простір. Повітряна перспектива включає характеристики зміни кольору, яскравості і чіткості контурів предметів по відношенню до точки огляду, а лінійна розставляє акценти на розмірах об'єктів - наприклад, на тлі ґрунтопокровних декоративних рослин, чагарник середніх розмірів виглядає високим, а на тлі високого дерева той же самий чагарник здається низьким. Площини в ландшафтному дизайні - це небо, крона листяних дерев, стіни і огорожі, газони, тераси, водойми і доріжки, які можуть бути прямими, східчастими або похилими.

Принципи ландшафтного дизайну. В ДИЗАЙНІ ЛАНДШАФТІВ Є КІЛЬКА БАЗОВИХ ПРАВИЛ, ЯКІ ОДНАКОВО ДОБРЕ ПРАЦЮЮТЬ У БУДЬ-ЯКОМУ ПРОЄКТІ: ВІД МАЛЕНЬКОЇ ПРИБУДИНКОВОЇ ДІЛЯНКИ — ДО ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ НА ДАХУ ТЦ. ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙНЕР ЗАСТОСОВУЄ ТІ САМІ ЕЛЕМЕНТИ, ЩО Й ІЛЮСТРАТОР, — БО ПЕЙЗАЖІ, ЯК І КАРТИНКИ, КОНСТРУЮЮТЬСЯ. ЦЕ УНІВЕРСАЛЬНІ КОМПОЗИЦІЙНІ ПРИЙОМИ — СИМЕТРІЯ, пропорції і не тільки...

ВІД ЗАДУМУ ЗАЛЕЖИТЬ, ЗАМКНУТИЙ ВІН ЧИ ВІДКРИТИЙ. У ЛАНДШАФТНОМУ ДИЗАЙНІ МОЖНА ВЖИТИ Й ТАКІ ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ, ЯК ПЕРЕПОВНЕНИЙ, ПРИРОДНИЙ ЧИ ВІЛЬНИЙ. Головне у ландшафтному дизайні – не зруйнувати, створене природою, а підкреслити та доповнити!Простір

Лінія. ЛІНІЇ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ЛАНДШАФТНИХ КОНСТРУКЦІЯХ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ РУХОМ АБО ЗАЛУЧЕННЯ УВАГИ ДО ПЕВНОГО ОБ'ЄКТУ: ВОДОЙМИ, ФОНТАНУ АБО ІН. НАПРИКЛАД, ПРЯМА ПІШОХІДНА АБО САДОВА ДОРІЖКА З ФОКУСОМ В КІНЦІ, ПРИРОДНО, ПРИВЕРНУТЬ УВАГУ ЛЮДИНИ ДО ЦЬОГО ЛАНДШАФТНОГО ОБ'ЄКТУ. Зазвичай дизайнери обирають кілька помітних елементів ландшафту й розташовують їх так, щоб ті з’єднувалися в одну лінію — її називають регулювальною. Вона дає відчуття цілісності, особливо якщо в просторі є один повторюваний елемент. Наприклад, якщо вся територія огороджена одним парканом — або всі доріжки мають однакове покриття. Щоб керувати поглядом, дизайнери ландшафтів також створюють фокусні точки — центральні об’єкти в пейзажі. Їх має бути якнайменше, в ідеалі — одна фокусна точка на один ландшафт.

ФОРМА – КОМПЛЕКС ЗАСОБІВ І ПРИЙОМІВ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ ВТІЛИТИ І РОЗКРИТИ ХУДОЖНІЙ ЗМІСТ. ФОРМА НАЙКРАЩЕ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР: ПРЯМОКУТНИК, ТРИКУТНИК, ОВАЛ, КОЛО, ХВИЛЯСТА ЛІНІЯ. Форма

Баланс. КОЛИ ЖОДЕН ЕЛЕМЕНТ ПЕЙЗАЖУ НЕ ПЕРЕКРИКУЄ ІНШИЙ ТА ПРОСТІР НЕ ВИГЛЯДАЄ ЗАХАРАЩЕНИМ (АБО, НАВПАКИ, ПОРОЖНІМ) — ЦЕ БАЛАНС. Його досягають завдяки симетрії та асиметрії. В першому випадку ландшафтні елементи розташовують рівномірно та дзеркально. Якщо з обох боків будинку є дуб, трояндовий кущ і скульптура — це симетричний дизайн. У випадку з асиметрією елементи ліворуч і праворуч не дублюють одне одного. Вони різні, але жоден із них не переважає — наприклад, якщо з одного боку є дуб, з іншого будуть два клени. Якщо (а)симетрія — це про гармонію між правим та лівим, то проксимальний та дистальний баланс — про зв’язок між ближнім і дальнім. Ландшафтному дизайнеру потрібно слідкувати, щоб об’єкти вдалині (дерева на інших ділянках, сусідні будинки) не відривали увагу від простору, з яким він працює. Якщо таке стається, він компенсує це новими фокусними точками на своїй ділянці.

ЛАНДШАФТ — НЕ СТАТИЧНА ІСТОРІЯ. МИ НЕ ЛИШЕ ПАСИВНО РОЗГЛЯДАЄМО, АЛЕ Й АКТИВНО РУХАЄМОСЯ НИМ, ТОЖ ВАЖЛИВО, ЩОБ ВІН ЗАДАВАВ ПЕВНИЙ РИТМ. ЦЬОГО МОЖНА ДОСЯГТИ ЧЕРЕЗ ЧЕРГУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ АБО ГРАДАЦІЮ. Чергування елементів — це про енергію візуального. Якщо весь простір заставлений схожими об’єктами або засаджений однаковими рослинами, він стає монотонним. Варто зосередитися на кількох елементах (наприклад, 3–4 видах дерев) і періодично чергувати їх. Головне — не перетворити ландшафт на хаос. Таке стається, коли в просторі опиняється багато різних і не пов’язаних між собою об’єктів. Градація — це плавний перехід від світлішого до темнішого, від вужчого до ширшого, від нижчого до вищого, який додає ландшафту динаміки. Ритм

Масштаб. КОЛИ ОДНІ ЛАНДШАФТНІ ЕЛЕМЕНТИ ЗНАЧНО МЕНШІ АБО БІЛЬШІ ЗА ІНШІ, ДИЗАЙНЕР ПОГАНО ПОПРАЦЮВАВ ІЗ МАСШТАБОМ. НАПРИКЛАД, ЯКЩО БУДИНОК ГУБИТЬСЯ СЕРЕД ДЕРЕВ, УДВІЧІ ВИЩИХ ЗА НЬОГО, — ЦЕ НЕ ОК (ЗВАЖАЮЧИ, ЩО САМЕ БУДИНОК МАЄ БУТИ ГОЛОВНИМ У КОМПОЗИЦІЇ САДУ). ЯКЩО ДЕРЕВА НЕ ПЕРЕРОСТАЮТЬ БУДИНОК — ЦЕ ВЖЕ ОК. ВІДПРАВНА ТОЧКА в роботі з масштабом — це розміри людини й те, як вона бачитиме пейзаж. Важливо, щоб людина не почувалася в просторі занадто маленькою, як серед хмарочосів.

Сталість. ЯКЩО ПРОЄКТ НЕЕКОЛОГІЧНИЙ, ВІН АВТОМАТИЧНО СТАЄ НЕВДАЛИМ — навіть потужна композиція його не витягне. Ландшафти в стилі французьких садів довгий час виснажували природу. Вони нав’язували невластиву їй симетрію та види, які погано приживаються в конкретній місцевості. Тож сьогодні ландшафтні дизайнери беруть фокус на органічність: використовують локальну рослинність і роблять біорізноманіття пріоритетом.

Використані джерела1. https://plants-club.ua/pryjomi-landshaftnogo-dizajnu-kompozitsiya-ta-perspektiva682212. https://skvot.io/uk/blog/landscape-design-basics3. https://xn--80ai1b.top/Uchimsya-landshaftnomu-dizaynu-ua.html4. https://www.magsad.kiev.ua/blog/shcho-vazhlivo-znati-pro-landshaftni-kompoziciyi5. https://www.designer.if.ua/mali-architecturni-formy.html