Упровадженння сучасних технологій і методик формування ключових компетентностей здобувачів освіти у групі подовженого дня.

Упровадження сучасних технологій і методик формування ключових компетентностей здобувачів освіти у групі подовженого дня

У сучасних реаліях життя, глобальних змінах у Світі  актуальним є запит на мобільність та гнучкість до нових суспільних викликів.

Компетентність сьогодні  розглядається  як сутність процесу формування уміння вчитися упродовж всього життя. Будь-яка компетентність, у тому числі вміння вчитися упродовж життя потребує особливих умов, методів та технологій.  Однією з таких умов може бути застосування вихователем запитань, які виконуватимуть ряд функцій: зацікавленості учнів, надання допомоги  у навчанні, підбадьорення, віри у свої можливості, заохочення, вибору  оригінальної відповіді на будь – яке питання, відкриття іншої сторони проблеми та вирішення її. Запитання можуть бути:                                         Як ви розумієте?  Які причини/наслідки?                                                                  У чому відмінність/подібність..? Які складові?                                                               Чи погоджуєтесь ви..? Що буде, якщо..? Як ви оцінюєте?                                              Як передати іншими словами…?   Як ви розумієте…?                                     До яких ще ситуацій можна застосувати це поняття?                                 Хто може використовувати ці знання?                                                                      Чим це може бути корисно/ зашкодити?                                                        Про що говорить наявність таких елементів як..?                                                         У чому зв’язок між…?  Що спільного між …?                                                        Який висновок можна зробити з фактів?                                                                  Чи ефективно? Чи згодні Ви, що…, чому?

Окрім питань, які або не мають однозначної правильної відповіді, або мають багато відповідей кожна з яких є «правильною», сучасному вихователю доцільно практикувати різні методи та технології.

Метод «Кошику ідей» використовується здебільшого для зацікавлення дітей. Вихователь озвучує  питання, відповідь на яке вже відоме дітям. Кожен учень записує те, що згадає (протягом 2 хв.). Далі діти обмінюються інформацією в командах – записують нові ідеї. Наступний етап --  кожна команда по черзі називає якийсь із записаних фактів і всі разом складають єдиний список ідей у вигляді  тез, які потрапляють до  «кошика».                                                        Головний принцип – записуються усі ідеї, навіть помилкові!

Технологія  «Лепбук» варта для активізації пізнавальної діяльності учнів. Для дитини лепбук – це насамперед іграшка, яку вона придумує, виготовляє сама і до якої можна повертатися час від часу, пригадуючи вивчене раніше. У результаті роботи з лепбуками в учнів розвиваються універсальні навички: планувати майбутню діяльність; комунікувати з однолітками; розподіляти обов’язки; самостійно шукати потрібну інформацію, приймати власні рішення;  використовуючи усне мовлення, висловлювати свої міркування.

Технологія – «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися». В її основу покладено колективну роботу над заповненням  таблиці, яку розміщено  на класній дошці або на великому аркуші паперу та поділено на три відповідних частини. Таблицю заповнюють, формулюючи і корегуючи думки всіх учасників. Вихователь пропонує дітям сформулювати запитання, які вони мають з цієї теми, та на які б вони хотіли знайти відповідь.

 

Метод «Щоденник подвійних записів» передбачає уважне читання тексту з нотатками. Для цього діти поділяють сторінку зошита навпіл. Під час читання твору у зошиті зліва записують, який епізод або персонаж їх вразив (здивував або щось нагадав із власного досвіду), а праворуч ‒ коментар до цього (Що саме їх вразило? Які думки викликало? Які запитання виникли? тощо). По завершенню відведеного для читання часу діти діляться своїми коментарями.

 

Технологія «Дошка запитань». На стіні у класній кімнаті розміщується ватман, на якому вихователь пропонує учням занотовувати будь-які запитання, що виникають у них в процесі роботи з джерелами інформації. Ця технологія  стимулює природну допитливість дітей; усуває побоювання виглядати «незнайком»; формує навички коректно формулювати свої запитання на папері; дає можливість відкрити свої знання; удосконалює вміння висловлювати думки та припущення.

 

Технологія «Читання тексту з позначками»  читання тексту з одночасним маркуванням окремих його частин спеціальними позначками на полях і заповненням таблиці.

 «V» (галочка) – знайома інформація;

«+» (плюс) – нова  інформація;

«–» (мінус) – інформація, яка протиставляється  попереднім уявленням;

«?» (знак питання) – інформація, що здивувала і викликає інтерес, але її недостатньо, тому  ви хочете дізнатися про це питання більше.

 

Технологія «Читання з передбаченням», суть якої полягає  в тому, що вихователь вибирає з тексту, що має вивчатися,  8-10 ключових слів і пропонує  дітям самостійно (або в парах) визначити, про що йдеться у тексті.

 

Технологія  «Читання із зупинками».  Діти знайомляться з текстом,   який поділено на фрагменти. Після ознайомлення вихователь пропонує відповісти на кілька запитань, потім обговорюється наступний фрагмент. Питання  мають бути сформульовані так, щоб, відповідаючи на них, вихованці мали змогу аналізували й інтерпретували інформацію, будували власні судження та  припущення. Коли весь текст прочитано, вихователь пропонує знайти відповідь на проблемне  запитання.

 

Технологія «Карта персонажів». Складається  наступним чином: записуємо у прямокутнику ім’я обраного персонажу. У колах фіксуємо характеристики цього персонажу, а у прямокутниках наводимо докази за текстом казки, що підтверджують ці характеристики.

 

 

 

 

 

Добра                Довірливий                 Хитра                 Лиха

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технологія « Реконструювання повністю деформованих текстів». Повністю деформований текст ставить крапку в процесі вдосконалення навичок читання і є перехідним етапом до вправ, що формують чинники досконалого читання.

Метод  «Дискусій, дебатів»  дозволяє ефективно розв’язувати  проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

 

Технологія «Асоціативний кущ» чи «Семантична карта

Діти мають змогу вільно і відкрито міркувати над темою; активізувати свої міркування; навчатися виражати свої оцінки, судження, погляди, враження точно і коротко. Ключові поняття теми розташовуються на дошці у вигляді схеми. Питання: «Які асоціації виникають у вас, коли Ви чуєте поняття «...»? Застосовується метод «мозкового штурму». При цьому  фіксуються  усі слова, що спадають на думку дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Демонструються аспекти, напрями, сторони проблеми, де потрібна додаткова інформація. Враховуються всі ідеї та точки зору.

 

 Метод «РОФТ» полягає у визначенні ролі (хто пише лист), одержувача (хто одержує), формату та теми. Дітям роздаються ролі, які пов’язані зі змістом заняття (герой, письменник, персонаж твору, казки, явище природи…). Учні можуть писати індивідуально, у парах чи малих групах. Коли вони визначать і усвідомлять зміст своїх ролей, то мають описати: особистість, ставлення (що я відчуваю, у що вірю, про що піклуюсь), інформацію (що ще мені потрібно дізнатися про себе в новій ролі). Обирають одержувача для свого повідомлення. Діти повинні мати можливість презентувати ці повідомлення через усне читання, оголошення, обговорення в малій групі, демонстрацію на дошці оголошень, публікації у класній газеті, журналі, відправлення листа…

 

Технологія «Правильно/неправильно.»   Вихователь озвучує заздалегідь продумані питання за темою заняття чи виховної години. Всі питання починаються з

 «А правда, що…?». Відповідь може бути тільки «так чи ні».

 

Метод «Сторітелінг» доцільний для   формування комунікативної компетентності.  Сторітелінг – це творча розповідь, в основі якої, на відміну від фактичної розповіді (переказу, опису з пам’яті), що ґрунтується на роботі відтворювальнії уяви, лежить робота творчої уяви. Образи та ситуації, які діти створюють самостійно, ( по-новому використовуючи скомбінований власний досвід і знання), є обов’язковими елементами такої розповіді. Сторітелінг може поділятися на такі різновиди:  культурний – розповідь про цінності, моральність;  соціальний – розповідь людей одне про одного (історії з життя відомих людей, що може стати для них прикладом для побудови власного життя);  міфи, легенди – відображають культуру й нагадують нам, чого в житті слід уникати, аби бути щасливим.

Метод  «Проєктів» – інструмент  інноваційної системи освіти, який дає можливість стимулювати творчий потенціал вихованців, проте слід пам’ятати, що робота над проєктом трудомістка і потребує попередньої підготовки. Організовуючи роботу над проєктом, вихователь   ставить дидактичну мету,  формулює завдання, спрямовує діяльність учнів на закріплення знань і вироблення певних навичок, допомагає в пошуку потрібної інформації.

 

Здоров’язбережувальні технології  у групі подовженого дня.                    Руханки,  динамічні паузи,  «сміхові вправи», гуморески, розваги, що викликають позитивні емоції, допомагають зняти стрес у дітей, підняти настрій, сприяють створенню доброзичливих стосунків.

 У групі подовженого дня доречно реалізовувати низку технологій через систему завдань: «відшукай зайве», «знайди схоже і відмінне», «спостерігай», «досліди», «змоделюй», «установи зв’язки», «придумай», «розіграй ситуацію»

Компетентність – вільне володіння державною мовою.

1. Вправа «Знайди зайву букву». Дітям  пропонується  закреслити  вісім букв так, щоб утворилося  відоме словосполучення. (Вид транспорту для подорожі.) П ф о з в е і т с р е я н м а к е у л ф я

Закреслюємо букви  (ф з е с е м е ф) отримуємо словосполучення  - повітряна куля.  Інформація. (Уперше на повітряній кулі здійнялись  у небо 1873 року  брати Монгольф’є ,  подолавши близько 9 км на висоті 91 м.)

2. Гра «Розсипанка»

 Із розсипаних слів потрібно скласти прислів’я і пояснити його зміст:

« Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається»

3. Вправа «Аукціон слів».

 - Дібрати до слів: Батьківщина, Вітчизна,  Україна якомога більше прикметників (наприклад: рідна, дорога, єдина, далека, люба, мила, неозора тощо);

4.Вправа «Незакінчені речення»

Мені сподобалось... Я не зрозумів/ла... Я вважаю... Я дізнався/лася... Мені захотілося... Мені було цікаво... Я зрозумів/ла, що... Я вже знав/ла... Я не знав/ла... Я навчився/лася... На мою думку,... На мій погляд,...

5. Вправа «Я вважаю».

Позиція: «Я вважаю, що….» Обґрунтування: «Тому що…»

Математична компетентність 

1. Гра «Зачаровані дерева».

Використовуючи шаблони геометричних фігур, «створити» дерева. Наприклад:  із трикутників та квадрата (ялинка); овала, прямокутника (береза) ; круга та трикутника (яблуня).

2. Вправа «Каскад цифр». Вихователь записує на дошці цифровий ряд чисел, діти хвилину дивляться на  цифри і запам’ятовують. Потім учням пропонується відтворити цей ряд чисел в такій же послідовності. Спочатку  починаємо  з кількох цифр, а потім кількість їх поступово збільшується.

3. Гра «Склади приклад». Кожен ряд вибирає собі вид транспорту, на якому буде подорожувати. Під малюнками з вибраним видом транспорту записані числа. За сигналом вчителя учні кожного ряду з початку ряду по порядку виходять до дошки і пишуть приклади до даної відповіді.                     Перемагає той ряд, який швидко і правильно запише приклади.

Компетентність у галузі природничих наук,  техніки і технологій –

1. Гра «Буває чи не буває?»

 Вихователь  вказує на певну пору року, називає різні зміни в природі, а діти визначають: «Буває» чи «Не буває». Осінь.

--  Розтанув сніг, потекли струмки, ведмідь прокинувся (не буває).

-- Листя з дерев опало (буває).

2. Вправа «Хвилинка уяви» Вихователь пропонує дітям послухати як дзюркоче  річка, як ніжно вона співає свою пісеньку. Проте через шкоду людей  річка поступово зникає. Ось її вже зовсім не чути. Не чути не тому, що вона мовчить, а тому що її більше немає. Куди поділася річка?

3.Дослід «Що відбудеться із шматком льоду у воді?»…

4. Гра «Так чи ні?» При правильному твердженні діти плескають у долоньки. 

Взимку опадає листя.  Кружляють в повітрі сніжинки.

Часто бувають хуртовини, заметілі. Птахи повертаються в рідний край.                                                          

Сонечко високо піднімається над горизонтом.

Екологічна компетентність – різноманітні акції: «Підгодуй пташину взимку»,  «Надай друге життя побутовим речам»…

2. Рухлива гра «Вода, земля, повітря, вогонь».  Діти стають у коло. Ведучий кидає м’яч  однокласникові, називаючи одне із слів «вода», «земля», «повітря», «вогонь». Товариш  має спіймати м’яч і назвати тварину, яка мешкає в цих стихіях: «вода» – тварина плаває у водоймах, «повітря» – може  літати, «земля» –  рухається суходолом. Якщо ведучий промовить «вогонь» – гравець має мовчки обернутися навколо себе.

Громадянські та соціальні компетентності

1.Вправа «Розумова розминка». Вікторина «Я – українець».

-- Назва нашої країни … (Україна).  -- Прапор України має кольори - …(жовтий, синій)

 -- Головне місто країни … (столиця). -- Столиця України …(Київ).

--  День Незалежності України відзначають… (24 серпня).

--  Державні символи України …(герб, прапор, гімн). --  Герб  України - ….(тризуб)

-- У тризубі відображено триєдність життя -….(Батько-Мати-Дитя).

--  Гімн України – це пісня… («Ще не вмерла України…»)

2.Гра  «Відгадай, про кого йдеться». Вихователь озвучує позитивну характеристику дітей. Завдання дітей – впізнати ім’я товариша. Наприклад: «Ця дівчинка - гарна помічниця, виразно розповідає вірші, завжди усміхнена. Вчора вона допомогла прибрати в ігровому куточку…»

3.  Гра «Паличка-виручалочка».  Діти  об’єднані  у групи. Ведучий  має паличку – виручалочку.  Вихованці однієї групи мають вигадати якусь ситуацію, коли їм потрібна допомога  ( кепський настрій;  хтось образив, не купили нової іграшки …). Гравці кличуть  ведучого на допомогу. Він обходить  групи, торкається їх паличкою-виручалочкою та уповноважує кожну групу по черзі допомогти своїм друзям у біді.

Культурна компетентність

1. Сюжетно-рольова гра. Пантоміма «Моя сім’я»

2. Мімічна гра «Передавалки».

Передай посмішку.  Передай вітання.  Передай прощання.

Передай оплески (оплески можуть бути різними — обома долонями, однією).       

3. Інтерактивна гра «Буває ж таке!». Дітям пропонується розіграти казку «Зайчикова хатка», змінивши характери персонажів на протилежні. У новій казці лисичка стає доброю,  ввічливою, а зайчик — сміливий, рішучий, енергійний. Залежно від зміни характерів змінюється сюжет казки і взаємини героїв. Дітям дозволяється імпровізувати, розігруючи новий сюжет.

Підприємливість та фінансова грамотність

1. Гра - фантазія «Я - конструктор». Вихователь пропонує дітям уявити себе в ролі  конструкторів техніки майбутнього і створити диво – техніку з різних матеріалів: папір, картон, кубики, сірникові коробки, конструктор «LEGO», пластикові пляшки, одноразові тарілки...

Інформаційно - комунікаційна компетентність                                         Застосування різних Google - додатків : chrome, docs, drive, gmail – учнями.                                         Forms, classroom, sites – вихователями , де вихователь за такої організації освітнього процесу стає наставником, тьютором, ментором, дає більше можливостей вихователеві у доборі матеріалу для занять, для їх яскравості, виразності, емоційності, насиченості.

Отже, майстерність вихователя полягає в тому, щоб допомогти учневі у діяльності, яка спрямована на  розвиток, а часто і саморозвиток особистості дитини, що не має завершальної стадії у житті, тобто є безперервним, нескінченним процесом,  яка повинна стати одним із шляхів до його успіху.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Амурова  Г. В. Використання сучасних педагогічних технологій у групі продовженого дня під час самопідготовки. URL: https://sichneva2016.jimdo.com/.

2. Баканьова С. В. Сторітеллінг. Педагогічна технологія / Блог учителя початкових класів С. В. Баканьової. URL: http://pochkl.blogspot.com/2017/11/blog-post. html/

 3. Бурська О. В., Добровольська Л. Н., Чорновіл В. О. Формування компетентностей молодших школярів у групі продовженого дня: навч.-метод. посіб. Ч., 2016. 124 с.

4. Дмитрів Г. І.  [та ін.].Нова українська школа: порадник вихователю групи продовженого дня у закладах загальної середньої освіти : навч.-метод. посіб. / Г. І. Дмитрів [та ін.]. – Львів : Світ, 2019. – 224 с.

5.Пєхота О.М., Кіктенко А.З. Освітні технології.  Київ, 2004.  256 с.

6. Пометун О. Гупан Н. Потенціал закритих і відкритих запитань у навчанні історії. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи. Вип. 1(3), ч. 1, 2020. С127‒139.

 

7. Пометун  О. Запитання на уроці: Навіщо? До кого? Як і про що? : Метод. посібник для вчителів загальноосвітніх шкіл / О. Пометун. Київ, 2019. 96 с.