Досвід роботи "Розкриття і розвиток обдарованості кожної дитини шляхом створення індивідуальних освітніх траєкторій на основі технології критичного мислення"

Про матеріал
Освітня технологія формування критичного мислення в процесі навчання –це сукупність різноманітних методів і педагогічних прийомів, які спонукають учасників освітнього процесу до дослідної творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення отриманих знань. Вдале поєднання цих методів і прийомів відповідно до конкретного змісту уроків з різних предметів дають змогу вчителю виявити, підтримати та розвивати обдарованих учнів.
Перегляд файлу

Розкриття і розвиток обдарованості кожної дитини шляхом створення індивідуальних освітніх траєкторій на основі технології критичного мислення

Генії не падають з неба, вони повинні мати можливість отримати освіту й  мати умови для розвитку.   

А. Бебель

 

Глобальні соціально-економічні перетворення у нашому суспільстві виявили потребу в людях творчих, активних, неординарно мислячих, які здатні нестандартно вирішувати визначені завдання та на основі критичного аналізу ситуації формулювати нові перспективні задачі.

Проблема раннього виявлення та навчання талановитої молоді пріоритетна в сучасній освіті. Від її вирішення залежить інтелектуальний та економічний потенціал держави. На сучасному етапі розбудови освіти можна спостерігати підвищений інтерес до проблеми обдарованості, її виявлення, навчання та розвитку обдарованих дітей.

Про обдаровану дитину можна говорити дуже багато. І звідки взявся в неї цей талант?.. І як вона досягла таких успіхів?.. І як ця дитина встигає все робити?.. Таких запитань можна ставити безліч, але ніхто не дасть вам повної відповіді. Адже талант дитини розвивається, як та квіточка, - із маленького зеленого бутона і до квітучої, чарівної квітки, якій потрібно, щоб стати такою, і повітря, і сонце, і вода, і догляд.

Так, стежачи за дитиною, її розвитком, помічаючи її задатки та здібності, розвиваючи їх, допомагаючи, а інколи і не заважаючи їй, можна виростити талановиту, цілеспрямовану, самодостатню особистість, яка буде цінити свій талант, розвивати та поставить його на служіння своєму народові та державі, отримуючи від цього насолоду, захоплення та гордість.

Викладач зарубіжної літератури, на мій погляд, має особливе завдання – допомогти учням стати особистістю з чіткими моральними переконаннями, яка має власне бачення подій та вчинків і вміє критично їх оцінювати.

Тому головною метою моєї діяльності стало впровадження ефективних  методичних засобів  навчання, виховання й самовдосконалення обдарованих дітей. І на певному етапі своєї роботи я зрозуміла, що досягти цього можна шляхом використання методів та прийомів технології критичного мислення.

Освітня  технологія  формування  критичного  мислення  в  процесі навчання –це сукупність різноманітних методів і педагогічних прийомів, які спонукають учасників освітнього процесу до дослідної творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення отриманих знань. Вдале поєднання цих методів і прийомів  відповідно  до  конкретного  змісту  уроків  з  різних  предметів дають змогу вчителю виявити, підтримати та розвивати обдарованих учнів.  Під час побудови уроку я найчастіше  використовую такі методи критичного мислення: сенкан, асоціативний кущ, діаграма Венна, кубик Блума, порушення послідовності, метод прес, кроссенс, вільне письмо, кластер, кольорові капелюшки, дерево рішень, Т – схему.

За методикою технології критичного мислення урок будується як цілісна структура, що складається з трьох компонентів (фаз).

І фаза – актуалізація (виклик);

ІІ фаза – побудова знань (осмислення);

ІІІ фаза -  консолідація (рефлексія).

Фаза актуалізації збуджує інтерес до теми. Формулюється проблема та визначаються цілі і шляхи вивчення матеріалу. Під час цієї фази я застосовую такі форми роботи  як мозкова атака, асоціативний кущ, групування, інтелектуальна розминка, висування пропозиції, постановка проблемного питання тощо. Часто для роботи на цьому етапі  я прошу учнів приносити кольорові олівці або фломастери та пропоную виконати такі завдання: намалюйте предмет , який символізував би твір чи був би символом літературного героя, визначте колір настрою уривка поезії ; намалюйте ілюстрацію до твору, допустивши помилку в зображуваному та запропонуйте своїм товаришам знайти цю помилку; створіть діафільм за сюжетом твору. Наприклад, при вивченні біографії письменників пропоную учням зробити асоціативний кущ до біографії певного письменника або навпаки – за поданими ключовими словами визначити прізвище письменника. Наприклад:

1.Жебрак, милосердя, хлопчик-зірка, золотий плащ, лісоруб -  О. Уайльд.

2.Німеччина, Бремен, Білосніжка, починок, добро - Брати Грімм

                               Г.К. Андерсен

 

 

Данія                                              Соловейко 

 

                            Казкар           Кай      

Снігова Королева

 

Фаза побудови знань, осмислення   передбачає основну змістовну роботу над текстом. Під час проведення цієї фази акцентую увагу на ідейно-художньому аналізі тексту, літературному дослідженні, складанні психологічного портрету, обговоренні проблеми у загальному колі, також на цьому етапі можна використати кубік  Блума або діаграму Венна. Так у 8 класі при вивченні «Іліади» Гомера пропоную учням зробити порівняльну характеристику Ахіла та Гектора у формі діаграми Венна, при вивченні біографії письменника звертаюсь до рольових підходів, таких як «Конференція з письменником». Також на  цій фазі уроку я пропоную учням написати лист літературному персонажеві. Учні повинні написати «цільового листа» літературному герою, в якому підтримати його або,  навпаки, засудити, допомогти порадою, висловити своє ставлення до його вчинків. Наприклад, при вивченні роману М. Сервантеса  «Пригоди Дон Кіхота Ламанчського» учні пишуть лист підтримки Дон Кіхоту; при вивченні трагедії В. Шекспіра     «Гамлет» допомагають розв’язати Гамлету його проблему « Бути чи не бути».

Фаза консолідації або рефлексії має за мету формування учнями своєї особистої думки, ставлення до прочитаного. На цьому етапі використовую такі форми як сенкан, вільне письмо, незакінчене речення. Так після ознайомлення з біографією письменника я пропонує учням продовжити речення:

  • Я знаю про Марка Твена ,що він …
  • Найбільше мене вразило те , що Марк Твен …
  • Найвидатнішою датою біографії О. Генрі я вважаю…
  • Найщасливіший період в житті М. Гоголя, на мою думку … 

Найвищу оцінку отримує той учень , який останнім доповнить речення, тобто має найбільший багаж інформації. З метою формування в учнів  власної думки, я пропоную їм втрутитися в сюжет і допомогти героям в складних ситуаціях, розробити для них план дій. Наприклад, при вивченні роману Ж. Верна    «П’ятнадцятирічний капітан» вчитель задає учням запитання: «Коли, на вашу думку , необхідно втрутитися в сюжет і допомогти героям уникнути помилок, що призвели до багатьох нещасть».

         Щоб організувати  ідеї учнів, пропоную їм «Т - схему», яка має вигляд великої літери Т. У вертикальному полі з лівого боку учні перелічують причини, за яких напевно різняться твори, а з правого перелічуються причини, чому образи такі схожі між собою. Висновок формулюють учні, записуючи його до зошитів у вигляді есе із чітким викладанням власної позиції щодо порушеної проблеми.

         Поряд з цим намагаюсь тримати постійний зв'язок  із українською літературою, музикою, живописом - це інтегровані уроки, на яких пропоную розглянути  значення символічного образу чуми в однойменному творі А. Камю та образу голоду в "Жовтому князі" В. Барки; порівняти міфологічну основу твору М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" та К. Гамсуна "Пан".

         Найчастіше на своїх уроках я використовую прийом розвитку критичного мислення учнів, який має назву  «кубик Блума». Це  універсальний прийом,  його можна використовувати не тільки на уроках гуманітарного циклу, а і під час вивчення точних та природничих наук. Також використання його можливе на будь-якій фазі: на початку уроку у вступній частині, під час переходу до основної частини або наприкінці її для остаточного осмислення матеріалу учнями.

        У вступній частині вчитель формулює і записує тему уроку. Тема «визначає» коло питань, на які учням треба відповідати, досліджуючи її. Це можуть бути запитання на актуалізацію знань і досвіду учнів (щоб підготуватись до сприйняття) або на дослідження нового. Вони і будуть поставлені перед учнями за допомогою кубика.

          Кубик вчитель виготовляє попередньо таким чином, щоб він був достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на його гранях. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми.

     Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основі питального слова на грані кубика й ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися. Наприклад, перелік запитань буде таким:

● Що таке..?

● Що означає..?

● Для чого потрібно..?

● З чого складається..?

● Чому? Що якщо..?

● Що це для тебе..? Як ти ставишся..?

        Неважко помітити, що запитання відтворюють таксономію Б. Блума і забезпечують перехід учнів від рівня до рівня у дослідженні теми (її аспекта).

      В основній частині уроку кубик використовується після першого знайомства з темою.

Можливі два варіанти використання «Кубика»:

1. Питання формулює сам учитель. Це більш легкий спосіб, який використовується на початковій стадії – коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з кубиком. Очевидно, що вчитель має вислухати як мінімум 5-6 варіантів запитання одного рівня.

2. Питання формулюють самі учні. Цей варіант вимагає певної підготовки від дітей, оскільки придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання-завдання вимагають певного досвіду.

      Треба пам’ятати, що запитання важливіше за відповідь! У сучасному світі набагато легше знайти інформацію, ніж поставити запитання, що допоможуть розв’язати проблему!

       Питання на гранях кубика можна варіювати за своїм бажанням. Важливо тільки, щоб вони торкались різних аспектів заданої теми.

        Окрім того, замість стандартних запитань можна використовувати пізнавальні завдання, що починаються з слів:

Назви. Передбачає відтворення знань. Це найпростіші питання. Учневі пропонується просто назвати предмет, явище, термін і т.д. Наприклад, назви компоненти дії додавання. Даний блок можна урізноманітнити варіативними завданнями, які допомагають перевірити найзагальніші знання з теми. Наприклад, використовуючи Кубик Блума на уроках зарубіжної літератури в блок “Назви” можна включати завдання на знання тексту, або запропонувати назвати головних героїв твору, або причини виникнення певного літературного напряму.

Чому. Це блок питань дозволяє сформулювати причинно-наслідкові зв’язки, тобто описати процеси, які відбуваються із зазначеним предметом, явищем. 

Поясни. Це питання уточнюючі. Вони допомагають побачити проблему в різних аспектах і сфокусувати увагу на всіх сторонах заданої проблеми. Додаткові фрази, які допоможуть сформулювати питання цього блоку:

Ти дійсно думаєш, що …   Ти впевнений, що …

Наприклад:  Ти впевнений, що у всіх випадках після букви “м”  перед “я” пишеться буква апостроф?

          Придумай – це питання творчі, які містять в собі елемент припущення, вигадки. Наприклад: Придумай, що буде, якщо на Землі зникнуть всі джерела прісної води. Придумай рими до цього слова. Придумай продовження тексту.  Придумай свій варіант закінчення твору.

            Запропонуй. Учень повинен запропонувати свою задачу, яка дозволяє застосувати те чи інше правило. Або запропонувати своє бачення проблеми, свої ідеї. Тобто, учень повинен пояснити, як використовувати ті чи інші знання на практиці, для вирішення конкретних ситуацій. Наприклад: Запропонуй, де і як можна використовувати цей фразеологізм? Для чого тобі може знадобитися знання про текст?

 Поділися – питання цього блоку призначені для активації розумової діяльності учнів, вчать їх аналізувати, виділяти факти і слідства, оцінювати значимість отриманих відомостей, акцентувати увагу на їх оцінці. Питанням цього блоку бажано додавати емоційне забарвлення. Тобто, сконцентрувати увагу на відчуттях і почуттях учня, його емоціях, які викликані названою темою.

Використання прийому “Кубик Блума” тільки на перший погляд здається важким. Але практика показує, що прийом дуже подобається учням, вони швидко освоюють техніку його використання. А вчителю цей прийом допомагає розвивати навички критичного мислення та в активній і цікавій формі перевіряти знання і вміння учнів.

Застосування  технології  розвитку  критичного  мислення  створює додаткову мотивацію до навчання. Учні краще засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Діти вчаться застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; у них виробляються вміння діяти і приймати рішення самостійно  чи  в  складі  команди  та  розв’язувати  конфлікти;  шукати, компонувати  і  застосовувати  нову  інформацію  з  різноманітних  джерел, використовуючи  сучасні  технології  для  виконання  конкретних  завдань, здійснюється перехід до педагогіки партнерства.

Учні  більш  упевнено  виконують  складні  розумові  операції; відповідають  на  запитання  високого  рівня;  вміють  інтерпретувати  текст, виробляти свій контекст, самостійно навчатися. А найголовніше, на мою думку, застосування цієї технології сприяє розвитку обдарованої дитини.

Олімпіада – це конкурс, в якому переможцями стають найсильніші, а інші учасники збагачуються новими знаннями і набувають необхідний досвід. Під час підготовки до олімпіади слід особливо ретельно добирати завдання, доступні учням, виконання яких дає змогу відчути радість від подолання труднощів; надавати можливість учневі виконувати більший обсяг навчальних завдань під час уроку ( збільшення кількості має поєднуватися з обов’язковим підвищенням їх складності, диференційовано підходити до добору домашніх завдань, що заохочують обдарованих учнів до творчого пошуку.  Підготовка до олімпіади має відбуватися систематично і планомірно, тому в 9 класі я розробляю  індивідуальні освітні маршрути для обдарованих і талановитих учнів.

       Навчальні заняття з обдарованими учнями будую так, щоб вони не просто відтворювали  навчальний матеріал, виконували певну кількість вправ, а вміли аналізувати, порівнювати, зіставляти, робити висновки, оперуючи знаннями з усього розділу чи теми. Наприклад, за допомогою діаграми Венна порівняти сонети Петрарки та Шекспіра.

  Для розвитку  логіки та  інтелектуального потенціалу я використовую такі завдання: згрупувати слова за орфограмами; дібрати аналогічні приклади до записаних; укласти міні-словник фразеологізмів на певну тему; вибрати слова з помилками, виправити їх, пояснити написання; дібрати форми слова та спільнокореневі до записаних; сконструювати слова за поданим алгоритмом; виписати з орфографічного словника слова з указаними орфограмами; пояснити значення виділених слів у тексті, скласти з ними власні речення; розв’язати лінгвістичну задачу, виконати стилістичний аналізу текстів.

  Обдаровані діти -  це діти з яскраво вираженим творчим потенціалом, тому завдання з зарубіжної та української літератури добираю цікаві та несподівані. Це може бути  не просто твір-роздум, а власний художній твір (казка, байка, есе, новела, усмішка тощо),  створити твір-асоціацію, фанфік, продовжити творчість письменника власним твором. Створення оригінальної творчої роботи сприяє підвищенню рівня  самостійності, формує інтерес до літератури.  

Систематична робота з обдарованими учнями  підвищує рівень якості знань,  пізнавальну активність; сприяє результативності участі у предметних олімпіадах, творчих конкурсах, проектній і пошуково - дослідницькій діяльності;  формує потребу самовдосконалення та саморозвитку.

Розвиток обдарованості учня залежить від професійного рівня педагогів та використання креативних методів навчання. У практиці педагогічної діяльності слід використовувати нові технології навчання, що сприятимуть розвитку інтелектуальної, творчої, предметної та лідерської обдарованості.

 

docx
Додано
27 травня
Переглядів
84
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку