Упровадження інноваційних технологій.

 

 

 

Шершун Тетяна Олександрівна

Воронівська ЗОШ І – ІІІ ст.

 Олександрівської ОТГ

 

Досвід роботи  з  теми:  «Упровадження інноваційних технологій»- 3,5 роки

 

 

 

Контактний телефон - 0961016414

  Е-mail – voronovka1983@gmail.com

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1.  Анотація -------------------------------------------------------------------------------  3 ст.

2.   Упровадження інноваційних технологій---------------------------------  4 ст. - 19

3. Література ------------------------------------------------------------------------------20

 

 

4. Додатки

А) Додаток 1 ------------------------------------------------------------------------------

Дитячий журнал «Ялинка» ( проект).

 

Б) Додаток 2-------------------------------------------------------------------------------

Папки для дітей  зі схемами, опорами, алгоритмами.

 

 

В) Додаток 3 ------------------------------------------------------------------------------

 Урок математики.

Тема: Склад числа 10. Порівняння чисел у межах 10. Монети номіналом «10 к.».Розпізнавання геометричних фігур.

 

Г) Додаток 4 -------------------------------------------------------------------------------

1. Робота з батьками. Тренінг «Діти дзеркало батьків» з використанням інтерактивних методів.

2.Сертифікати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                          Не навчайте дітей так, як навчали нас, -

Вони народилися в інший час.

Народна мудрість.

 Упровадження нових освітніх технологій особистісно-зорієнтованого навчання на уроках, на мою думку, — це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, яка пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Однією з інноваційних технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.

Актуальність. Одне із ключових питань сьогодення: «Навіщо потрібно впроваджувати навчання критичного мислення в освітній процес?». Уміння критично мислити постійно зростає в ціні. Якщо ми не будемо впроваджувати критичне мислення у навчальний процес, то наші учні будуть програвати в конкурентній боротьбі.

Для того, аби впровадити критичне мислення в школі, передовсім необхідно самому вчителю навчитися мислити критично.  Недостатньо просто прочитати про процедури, навички критичного мислення, необхідно стати особистістю, яка може та вміє мислити критично, а це потребує значних зусиль з боку людини: себе змінювати важко, довго та енергетично затратно. (Додаток 4)

Мета. Створювати ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлювати свої здібностей, віру у власні сили; допомагати дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Практика моєї роботи показала, що усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів. Кожна дитина має до чогось певні здібності.

Моє завдання — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх.

Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді: міцна пам'ять, гостре око, хороший смак, образне мислення.

«Роби як ми, роби краще нас» — ось девіз уроків з використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та вираховування її індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Тільки таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

Навчання — основна форма розвитку пізнавальної активності молодших школярів. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, а з другого боку — у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні.

Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках я будую у такій послідовності:

 

 

Я прагну зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. «Важких наук не має. Є тільки важкий виклад». Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.

Чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Найбільш цікавим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку. Викладання повинно бути захоплюючим — таким є один із принципів методики сучасного уроку. Однак інтерес не має нічого спільного з розважальністю, яка не містить пізнавальної мети. Істинний інтерес до пізнання виникає у тих випадках, коли воно пов’язане з вирішенням проблеми. А значить, кожне заняття повинно мати пізнавальний характер і, одночасно захоплювати як своїм змістом, так і способом викладу.

За роки навчання в школі в дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність та осмислення ними певних явищ, оскільки не асоціюється ними з реальними життєвими враженнями. Потрібно вивчати навколишній світ, види трудової діяльності, явища суспільного життя, події, характерні для місця проживання дітей.

      Здійснюючи індивідуальний життєвий сценарій, особистості необхідно опанувати не лише необхідні знання, а й найвище мистецтво — мистецтво жити.

      Отож, комунікативна компетентність — необхідна умова життєтворчості школяра

Навчально-виховний процес намагаюсь організувати так, щоб він відповідав вимогам сучасності, а саме:

•                 мав особистісно-орієнтовану спрямованість;
•                 надавав можливості для диференціації навчання;
•                 забезпечував реалізацію діяльнісного  підходу до мовленнєвого розвитку особистості;
•                 органічно поєднував навчання мови й мовлення.

У формуванні комунікативної компетентності визначальними для мене є три напрямки роботи:

1.               Створення оптимальних умов для мовленнєвого розвитку особистості, формування мовленнєвих умінь та навичок.
2.               Формування у школярів уявлень про основні якості усного мовлення як складової частини комунікативної компетентності: тон, силу голосу, швидкість мовлення тощо.
3.               Оволодіння культурою спілкування з опорою на види мовленнєвої діяльності.

Керуючись принципами особистісно-орієнтованого навчання, забезпечую емоційне благополуччя учнів на всіх навчальних заняттях, що сприяє успішній реалізації завдань формування комунікативних умінь та мовленнєвої культури молодших школярів.

Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань. Навіть малюки здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.

Всі ці визначення критичного мислення можна втілювати у різних видах учбової діяльності, але найкращим із них є письмова робота. Тому що на письмі процес мислення стає видним і, отже доступним для вчителя. Письмо — найефективніший засіб навчання критичному мисленню.

В епоху нової технологічної революції з’являється складне суспільство, яке базується на найсучаснішій технології та швидко розвивається, так зване інформаційне суспільство. Провідну роль в такому суспільстві грає освіта. Знання стає найдемократичнішим джерелом влади. Інформація стає засобом інформаційного тиску. Новітні політичні технології, озброєння засобами інформатики, можуть упевнено формувати суспільну думку, маніпулювати суспільною свідомістю. Господарювання інформаційних технологій здатне змінити все суспільне життя.

Отже, саме з цієї причини необхідно розвивати критичне мислення.

Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей.

Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, я усвідомлювала, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні етапи уроку критичного мислення:

1.               Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).
2.               Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).
3.               Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).
4.               Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).
5.               Рефлексія (критичний момент уроку).

•                   учні переробляють нові знання на власні;
•                   запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;
•                   активно обмінюються думками;
•                   удосконалюють і поповнюють словниковий запас;
•                   складається різноманітність міркувань;
•                   вибір правильного варіанту.

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим. Пропоную опис таких методів, прикладів їх використання, а також класифікацію за можливістю їх застосування на відповідних етапах уроку критичного мислення.

Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»

1.                                       Стратегія «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

- Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

- Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

- Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

- Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Приклад. Асоціативний кущ, складений на першому уроці в 1 класі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

 Алгоритм складання сенкану:

1. Тема (іменник)

 2. Опис (прикметник)

 3. Дія (дієслово)

  4.Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

 5. Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

         Приклад сенкану:

1.               Вінок.
2.               Гарний,  різнокольоровий.
3.               Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.
4.               Бережімо, пишаємося, даруємо.
5.               Оберіг, зв'язок з минулим.

1.               Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».

 

Приклад «Кубування»

(Робота в групах).

1.               Лексичне значення слова.

Ведмідь – дика кошлата тварина, що живе у лісі, зимує у барлозі, любить мед.

2.               До істоків слова

Ведмідь – означає «той, що їсть мед», медоїд.

3.               Спільнокореневі слова.

Ведмідь, ведмежа, ведмедик, ведмежатник, ведмежий.

4.               Сполучення слів:

Великий, крупний, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий, гімалайський, білий.

•                   Побачити, зустріти, вислідити (ведмедя).
•                   Реве, ричить, смокче (лапу), спить.

5.               Синоніми

Ведмідь клишоногий, топтигін, ведмежа.

6.               Фразеологізм:

•                   Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху).
•                   Ведмежа послуга.
•                   Дивитися ведмедем.

Прислів’я: - Два ведмеді в одному барлозі не  живуть;

  - Для ведмедя зима – одна ніч.

Загадка: Клишоногий, вайлуватий,

  Смокче у барлозі лапу,

  Вміє голосно ревіть,

  Називається … (ведмідь).

2.               Стратегія «Есе» ( Додаток 1; файл1)

(Етап рефлексії, актуалізації)

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.

Алгоритм «Есе»:

•                   Збирання інформації за проблемою.
•                   Аналіз інформації.
•                   Виявлення власної точки зору.
•                   Викладання власної точки зору.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

3.               Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1.               Оголошується проблемне питання дискусії.
2.               У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».
3.               Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.
4.               Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.
5.               Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.
6.               Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.
7.               Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.
8.               Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

4.               Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм

•            Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).
•            Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.
•            Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

5.               Стратегія «Метод прес»

(На будь якому етапі  уроку)

 

Етапи методу прес:

•            Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
•            Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
•            Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції:

«… Наприклад…»

•            Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

 

6.               Стратегія «Порушена послідовність»

(робота в групах)

•            Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.
•            Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.
•            Читання тексту і перевірка результатів.
•            Обговорення.

7.               Стратегія «Взаємні запитання»

•            Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.
•            Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

•                 Одне одному в групі;
•                 Одне одному в парах;
•                 Одна пара (група) інший.

8.               Стратегія «Джигсоу-1» (Мозаїка)

•            Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.
•            Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.
•            Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.
•            Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.

•            Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.
•            Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.

9.               Стратегія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

•            Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.
•            Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

                                      Приклад «Письмо в малюнках»

Серце моє.

 

 

 

 

 

 

Серце у мене дуже велике. Воно різнокольорове. Шматочок жовтого, тому що я добрий. Шматочок сірого, тому що інколи буваю сумним. А ще воно у мене яскраве, тому що я дуже люблю життя та своїх близьких.

10.          Стратегія «Доповідач-респондент»

•            Прочитати текст, запам’ятати його.
•            Два учні виходять до дошки.
•            Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки.
•            Перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.

Керуючись цими стратегіями на уроці, ми зможемо забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

Щоб сформувати яскраву особистість, людину демократичного світогляду, слід з перших кроків навчання привчати дітей до творчої діяльності, до уміння робити вибір. Отже, творча робота зі словом — це і методичний засіб, що робить навчання цікавим, і дійова виховна сила. Учителю треба вміти використовувати на уроках ті моменти, які спонукають учнів до творчості. Це може бути окремий художній твір, вражаючі факти із життя конкретної людини, стосунки між людьми, казки, пісні, незвичайні ситуації, природні явища чи просто святковий настрій.

На задані теми дітям писати важче, але з кожною новою спробою юні поети набувають творчого досвіду, стають впевненішими. Якщо раніше вірші були більш описового характеру, то тепер у них маленькі автори намагаються розв’язати різноманітні проблеми, які їх хвилюють. Крім віршів, учні складають оповідання, казки, описи.

У 3 – 4 класах творчі завдання ускладнюються, створюються ситуації, коли учень включається в творчий пошук вирішення проблеми на основі прочитаного. Важливо навчати шукати нестандартні, оригінальні розв’язки, розвивати швидкість, гнучкість, критичність мислення, збагачувати уяву, формувати творчу особистість.

Творча діяльність є найефективнішим стимулом і засобом розвитку всіх психічних якостей особистості. Спираючись на це, я, з метою розвитку інтелекту учнів, більшість уроків будую так, що суть нових понять діти засвоюють шляхом «відкриття». Іноді я ставлю проблемні запитання, проблеми перед учнями і демонструю засоби їх розв’язання; іноді, якщо діти мають більше досвіду, я організовую самостійну пошукову роботу школярів. Мета, з якою я використовую цей дидактичний принцип, — не механічне накопичування знань, а вміння доводити судження, робити власні умовиводи. Постійно ставлячи учня у ситуацію незнання, де учень долає перешкоди між жагою пізнання і відсутністю знань та самостійно здобуває ці знання, я бачу, як підвищується пізнавальна активність дітей.

Застосовуючи методику використання схем, опор, алгоритмів, стратегій критичного мислення, я помітила, що в мене зникла проблема не засвоюваності нового матеріалу, що вивчається.

Більше того, школярі будують свою відповідь користуючись схемами, читають їх, працюють з ними. Жоден учень не відчуває себе безпорадним. (Додаток 2). Учні не механічно заучують правила, різні формулювання. Вони засвоюють їх свідомо: складають правило за даною схемою, виконуючи практичне завдання. А це в свою чергу також підвищує рівень творчої пізнавальної активності молодших школярів.

Комунікативна діяльність допомагає зробити клас інтерактивною групою, де учні почуваються впевнено, висловлюючи свої погляди та думки, а також заохочують товаришів робити те саме. В результаті створюється стимулююча, творча атмосфера.

Багато видів діяльності можна використовувати на етапах актуалізації, рефлексії, а також як розминку під час ранкової зустрічі.

Всі комунікативні вправи виконують декілька функцій:

1. Навчальну — розвиток уміння сприймати інформацію різної модальності.

2.Релаксаційну — усунення емоційного напруження, створення сприятливої атмосфери.

3. Розвивальну — гармонійний розвиток особистісних якостей.

4. Виховну — психотренінг і психокорекція поведінки в ігрових моделях життєвих ситуацій.

Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Кожна аргументація містить в собі три основних елемента:

•                 утвердження;
•                 доводи;
•                 докази.

Це мислення соціальне. Коли ми споримо, читаємо, обмірковуємо, обмінюємося думками, ми уточнюємо і поглиблюємо свою власну позицію. Тому я, працюючи в руслі критичного мислення, на уроках читання приділяю велику увагу інтерактивним формам і прийомам роботи, які сприяють розвитку читацьких навичок молодших школярів.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень повинен володіти певними якостями:

•            гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
•            самостійно і критично мислити;
•            уміти бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального  вирішення;
•            усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі;
•            бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
•            уміти працювати з інформацією;
•            бути комунікабельним, контактним, уміти працювати у колективі, різних ситуаціях;
•            уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту.

Щоб виховати навички спілкування та співробітництва, навчити маленького школяра вчитися, вчитель має докорінно змінити зміст своєї діяльності. Тепер головне завдання не «донести», «пояснити» і «показати» учням. А організувати спільний пошук розв’язання завдання, яке постало перед ними. Нові умови навчання потребують вміння вислухати всіх бажаючих з кожного питання, не відкидаючи жодної відповіді, стати на позицію кожного учня, щоб зрозуміти логіку його міркування й знайти вихід з постійно мінливої навчальної ситуації, аналізувати відповіді, пропозиції дітей і непомітно вести їх до вирішення проблем.

Навчання не може існувати без постійного навчального спілкування, при якому учень, зрозумівши, чого він не знає, не вміє робити, сам починає активно діяти, включаючи в цей процес учителя як більш досвідченого партнера. Думка учителя при цьому сприймається дітьми як одна з можливих точок зору, яку треба співвідносити з власною і думками інших учнів. Необхідність такого спілкування випливає з природи пошукової дослідницької діяльності, за якої пошук істини поодинці неможливий, необхідний колективний пошук, який супроводжується постійним обміном думками.

Активізувати пізнавальну діяльність школярів допомагає створення проблемної ситуації на уроках. Намагаючись не просто подавати готові істини, а викликати в дітей потребу самостійно знайти відповідь на запитання, створюємо на уроці «ситуацію успіху».

Співпраця учнів з учителем і своїми товаришами дозволяє послідовно, долаючи труднощі, йти до поставленої мети. Знання можуть бути вершиною піраміди. На якій стоїть особистість. Тому треба постійно пам’ятати про піраміду засвоєння учнями навчальної інформації.

                       

Ефективність засвоєння учнями навчальної інформації прямо залежить від ступеня активізації їх залучення до процесу навчання. Тому головним завданням вважаю формування творчо розвиненої особистості, створення умов співпраці.

З досвіду роботи можу зробити висновок: найкраще, коли учні, оцінюючи свої можливості, вибирають різне за часом і складністю навантаження. Діти самовизначаються за допомогою різнокольорових карток, у них є можливість вибирати завдання, хто над чим має працювати. Кожен учень відчуває, що він цікавий як особистість, пробуджується у дітей прагнення до спільної організації шкільного життя, формується здатність довільно регулювати свої дії, обґрунтовувати свою позицію і приймати думку іншого, якщо вона більш обґрунтована.

Учням потрібно допомагати усвідомити і набути умінь:

•            поваги до думок інших;
•            уміння уважно слухати;
•            уміння і навички викладати матеріал у формі повідомлення.

Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку, який приближається як вірний і іншими членами колективу, і вчителем.

Реформування вітчизняної освіти через орієнтацію на технологію розвитку критичного мислення є одним із шляхів входження України до світового освітнього простору.

Ця технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей. Перш за все — «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі «простору навчання». Вони вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню соціальної компетентності демократичної природи. Учні навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки.

Застосування технології розвитку критичного мислення — один із шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля. Це засіб формування критичного мислення і водночас розвитку творчих здібностей дитини.

Мета моєї роботи — досягти мети уроку шляхом зацікавлення учнів, щоб навчання приносило радість, успіх і задоволення.

Сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які знання можуть знадобитися дитині в її позашкільному житті, а які — ні.

З огляду на це, ставлю перед собою завдання не стільки накопичення дитиною інформації, скільки розвиток мислення, вміння адекватно оцінювати результати, самостійно добувати інформацію, перетворюючи знання на інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими.

Враховуючи це, я намагаюся так побудувати навчання, щоб найповніше задовольнити проблеми кожного учня. Дбаючи про високий рівень знань своїх учнів, у своїй педагогічній діяльності використовую такі форми і методи навчання, які б викликали у дітей цікавість до навчального матеріалу, бажання вчитися, прагнути успіху в опануванні основ наук.

Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності. Він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають стратегії технології розвитку критичного мислення, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в ігровому спілкуванні. А групова робота для них — це перша можливість виявити себе як особистість, самовиразитись і самоствердитись.

Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

 Зазначена технологія стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища, й утвердження системного характеру навчання та самонавчання. За своєю сутністю технологія формування критичного мислення має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися.

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду. Які трансформуються в компетенції.

Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.       Дёрнер Д. Логика неудачи / Д. Дёрнер. — М. : Смысл, 1997. — 243 с.

2.       Терно С. Світ критичного мислення: образ та мімікрія / С. Терно // Історія в сучасній школі. – 2012. – № 7-8. – С. 27-39 (CTWorld.pdf).

3.       Терно С. Чому важливо розвивати критичне мислення учнів? // Історія в школах України. – 2011. – № 10. – С. 30-34 (Terno_why_impotant.pdf).

4.       Терно С. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 268 с. (Terno_monograph.pdf)

5.       Наукові публікації лабораторії модерної історії України та інноваційних освітніх технологій ЗНУ http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html

6.       Штернберг Р. Дж. Интеллект, приносящий успех / Штернберг Р. Дж. ; [пер. с англ.]. — Минск : Попурри, 2000. — 368 с.

7.       Щедровицкий П. Пространство свободы / Щедровицкий П. // Народное образование. — 1997. — № 1. — С. 46-51.

     8.          Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с. (Terno-CTDTheory.pdf)

 9.         Терно С. Вони грають зовсім не так, або постмодернізм у сучасній українській історіографії // Генеза: політологія, історія, філософія. – 2004. – № 1. – С. 92-111. (Postmodernism.pdf)

 10.    Терно С. Критичне мислення: чергова мода чи нагальна потреба? // Історія в школах України. – 2007. – №. 4. – С. 13-15.(KM_chergova_moda.pdf)

11.          Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу.
12.          Панченков А. Дидактичні стратегії критичного читання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу.