Упровадження педагогічних технологій на уроках зарубіжної літератури та російської мови
1
Упровадження педагогічних технологій
на уроках зарубіжної літератури та російської мови
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ……
1.1. Педагогічні технології навчання…………………………………………….
1.2. Традиційні та сучасні технології навчання……………………………………….
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………
2.1. Застосування сучасних педагогічних технологій навчання на уроках російської мови…………………………………………………………………….
2.2. Використання педагогічних технологій на уроках зарубіжної літератури……
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………
ВСТУП
Педагогічна діяльність потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження педагогічних технологій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості.
На думку Бахтина О. И, щоб створити умови практичного оволодіння мовою для кожного учня, потрібно вибрати такі методи навчання, що дозволили б кожному учню виявити свою активність, свою творчість [2, с.17]. Завдання вчителя - активізувати пізнавальну діяльність учня в процесі навчання російської мови та зарубіжної літератури.
Уроки російської мови та літератури – це науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, розвиває аналітичне мислення, творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; вміння робити узагальнення.
Осмисленню проблеми педагогічних технологій присвячені праці І. А. Зязюн, В. П. Андрущенко, О. В. Сухомлинський, В. Д. Шадріков, В. Г. Кремінь, В. І. Луговий та інші.
Як засвідчує аналіз літературних джерел, проблема використання педагогічних технологій у вивченні зарубіжної літератури та російської мови ще недостатньо розроблена.
Мета дослідження: розкриття сутності використання сучасних технологій у вивченні російської мови та зарубіжної літератури.
Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:
1) визначити доцільність використання сучасних педагогічних технологій під час навчання;
2) дослідити можливості застосування педагогічних технологій під час уроків російської мови;
3) розглянути аспекти використання сучасних педагогічних технологій на уроках зарубіжної літератури.
Сучасні педагогічні методи вирішення проблеми даного дослідження, такі, як: навчання в співробітництві, проектна методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет - ресурсів допомагають реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання учнів.
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ
- Педагогічні технології навчання
Одним із видів розвиваючого навчання є проблемне навчання, істотною рисою якого є здатність формувати творче мислення особистості та прищеплювати навички наукового пошуку.
Проблема – це складне теоретичне або практичне завдання, що потребує вивчення, дослідження й вирішення.
Такий вид навчання передбачає послідовні й цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні виконують під керівництвом учителя, активно засвоюючи нові знання. Використання теоретичних та експериментальних завдань ще не робить навчання проблемним. Усе залежить від того, чи зможе вчитель надати їм проблемного характеру і поєднати проблемний підхід з іншими методичними прийомами. Завдання стає пізнавальною проблемою, якщо воно потребує роздумів, викликає пізнавальний інтерес, спирається на попередній досвід і знання. Важливим компонентом проблемного навчання є проблемна ситуація – ситуація, для вирішення якої учень або колектив мають знайти й застосувати нові для себе знання чи способи дій.
Проблемні ситуації створюють різними шляхами:
- зіткненням учнів, студентів із явищами, фактами, які потребують теоретичного обґрунтування;
- використанням навчальних і життєвих ситуацій;
- постановкою дослідницьких завдань;
- спонуканням до аналізу звичних фактів і явищ та ін.
На думку Бахтина О.И, створивши проблемну ситуацію, вчитель повідомляє готові висновки науки, не розкриваючи способів її вирішення. Це стимулює активність учнів. Однак така активність не формує навичок вирішення проблеми, оскільки не передбачає самостійної діяльності. Отже, у цьому разі проблемний виклад знань є, по суті, демонструванням еталонів проблемного мислення[2, с.19].
Наступний вид проблемного викладу полягає в тому, що, вчитель дає учням фактичний матеріал для аналізу, порівняння, зіставлення й розкриває логіку вирішення проблеми в історії науки. Він показує, як учені здобували нові знання, сам формулює проблему, вказує напрям пошуку шляхів її вирішення. Такий метод називають частково-пошуковим (евристичним) [ 3, c.250 - 252].
Отже, проблемне навчання сприяє розвитку розумових сил учнів, їх активності, самостійності, творчого мислення. Воно забезпечує міцне засвоєння знань, робить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі.
Програмоване навчання передбачає використання спеціальних програм управління процесом засвоєння знань, умінь та навичок. Під час програмованого навчання навчальний матеріал подають невеликими частинами, що легко засвоюються.
До характерних рис програмованого навчання належать:
- поділ навчального матеріалу на кроки;
- настанови щодо послідовності виконання дій, необхідних для засвоєння кожної частини;
- перевірка засвоєння кожного кроку та інформування учня, про ступінь правильності його відповіді.
У програмованому навчанні забезпечується оперативний контроль за процесом засвоєння знань.
Диференційоване навчання в загальноосвітній школі – спеціально організована навчально-пізнавальна діяльність, яка враховує вікові та індивідуальні особливості учнів, їхній життєвий досвід і спрямована на оптимальний фізичний, духовний та психічний розвиток, засвоєння необхідного обсягу знань, практичних умінь та навичок, передбачених навчальними програмами [ 10, с.4]. У практичній діяльності вчителя воно може виражатися в тому, що всі учні отримують завдання однакової складності, але слабшим під час їх виконання надають індивідуальну допомогу. Ефективніше диференційоване навчання здійснюється під час поділу класу на групи. Залежно від рівня навчальних можливостей дітей можна умовно поділити на такі групи:
а) учні з дуже високими навчальними можливостями – здатні швидко засвоювати матеріал і виконувати завдання, з цікавістю самостійно працювати, потребують завдань підвищеної складності;
б) учні з високим рівнем навчальних можливостей – мають міцні знання, навички самостійної роботи, не поступаються першій групі в засвоєнні матеріалу, але не завжди старанно закріплюють вивчене, бо їм не властива висока працездатність, потребують коригування і періодичного контролювання їхньої роботи;
в) учні із середніми навчальними можливостями – здатні нормально вчитися, деяким притаманна висока виучуваність за низької навчальної працездатності, іншим – середня виучуваність за середньої працездатності, потребують оперативної підтримки й допомоги педагога;
г) учні з низькими навчальними можливостями – мають низький рівень виучуваності або навчальної працездатності, потребують спеціального підходу педагога.
Структура уроку, на якому здійснюють диференційоване навчання, передбачає таку послідовність елементів:
- підготовка учнів до заняття;
- постановка вчителем завдання й усвідомлення його учнями;
- попередні роздуми, дискусія про шляхи виконання завдання;
- виконання завдання;
- оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності [ 8, c.137 - 138].
Під час такого заняття педагог має домогтися усвідомлення кожним членом групи поставлених завдань і шляхів їх виконання; забезпечити можливість активної навчально-пізнавальної діяльності всіх членів групи, зокрема тих, хто має слабші навчальні можливості; здійснювати індивідуальний підхід при оцінюванні результатів роботи.
Уміння педагога застосовувати різні технології навчання дає йому змогу творчо підходити до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, обираючи в конкретних умовах саме ту технологію навчання, яка найкраще забезпечить засвоєння знань, формування умінь і навичок за мінімальних затрат зусиль і часу.
1.2. Традиційні та сучасні технології навчання
Сучасна педагогічна наука і практика зосередили увагу на пошуку таких педагогічних технологіях навчання, які б забезпечили всебічний розвиток особистості школяра, сприяли б його самовираженню. Наслідком таких пошуків є нові технології навчання.
Особистісно-орієнтоване навчання зосереджене в сприянні становлення індивідуальності, культурної ідентифікації дитини, її соціалізації, життєвому самовизначенню.
Особистісно-орієнтована технологія навчання має відповідати таким вимогам:
- здатність навчального матеріалу забезпечувати виявлення суб'єктивного досвіду учня, передусім досвіду попереднього навчання;
- спрямованість викладу матеріалу в підручнику (вчителем) не тільки на розширення обсягу знань, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а й на постійне перетворення набутого суб'єктивного досвіду кожного учня;
- можливість учня самостійно обирати зміст навчального матеріалу, вид і форму виконання завдань тощо;
- виявлення й оцінювання способів навчальної роботи, якими самостійно, стійко і продуктивно послуговується учень;
- здійснення контролю й оцінювання не тільки результатів, а й процесу учіння;
- забезпечення в освітньому процесі організації, реалізації, оцінки і самооцінки учіння як суб'єктивної діяльності.
Складовими особистісно-орієнтованої технології навчання є особистісно-орієнтовані ситуації. Опинившись у такій ситуації, дитина повинна пристосувати її до своїх інтересів, вибудувати образ чи модель своєї поведінки, виявити у ній творчий момент, дати критичну оцінку. Для цього недостатньо наявних знань, потрібні пізнавальні пошуки.
Застосування особистісно-орієнтованої технології спонукає учня бути активним співрозмовником, суб'єктом навчально-виховної діяльності та продуктивної праці [9, с.12].
Групова організація навчання забезпечує можливості для співпраці, налагодження міжособистісних стосунків, спільного пізнання навколишнього світу. У процесі групової навчальної діяльності вчитель має змогу керувати роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі. Навчання в групі розвиває в учнів організаторські якості: вони вчаться розподіляти обов'язки, вирішують конфлікти, які виникають у процесі спільної діяльності.
Під час групової навчальної діяльності учні виконують значно більший обсяг роботи, ніж за використання інших технологій. Підвищується результативність засвоєння ними знань і формування вмінь, розвиваються вміння співпрацювати, мотивація до навчання, пізнавальні навички (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль) [ 1, с.32 – 34]
Технологію розвивального навчання можна реалізувати, використовуючи такі типи уроків:
1) уроки, основою яких є виконання навчального завдання. їх структура складається з таких компонентів: оцінювання можливостей учня; створення ситуації успіху через особистісну мотивацію; постановка практичного завдання, яке може виконати кожен учень; аналіз способу дії, обговорення зробленого. На таких уроках навчальне завдання виникає лише наприкінці заняття;
2) уроки моделювання. Сформульоване завдання на попередньому уроці є моделлю, що вимагає нових дій, які дитина повинна обрати;
3) уроки контролю. Передбачають усвідомлення учнями ролі перевірки й оцінювання знань для піднесення якості їх навчально-пізнавальної роботи;
4) уроки оцінювання дій. Урок спонукає учнів сумлінно виконувати свої навчальні завдання, сприяє виробленню в них уміння аналізувати свою роботу, критично оцінювати її результати, виховує почуття обов'язку і відповідальності.
Технологія формування творчої особистості вимагає дотримання вчителем таких принципів:
- принцип розвитку, який передбачає врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;
- принцип самодіяльності, за якого учні відчувають себе співучасниками навчального процесу;
- принцип самоорганізації, який передбачає самостійну зосередженість учня на вирішенні навчального завдання.
Використання технології формування творчої особистості дає змогу кожному учневі працювати самостійно, опановувати узагальнені прийоми розумової діяльності, розвивати свої творчі здібності.
Щоб застосовувати технологію навчання як дослідження, вчитель повинен добре знати навчальний предмет, його потенційні можливості щодо застосування дослідницьких методів, адаптувати методи науки до рівня навчально-дослідної діяльності учнів.
Модульно-рейтингове навчання полягає у послідовному засвоєнні навчального матеріалу певними цілісними, логічно-впорядкованими і обґрунтованими частинами, результати якого є підставою для визначення місця учня, студента серед однокласників, одногрупників.
Рейтинг – позиція учня в класі за результатами навчання з певного предмета, яка визначається рейтинговим показником, тобто величиною, яка є відсотковим відношенням суми опорних оцінок з усіх модулів до суми максимально можливих [10, с. 6].
У межах навчальної дисципліни кожний модуль змістовно пов'язаний з попереднім і наступним
Основними завданнями нових інформаційних технологій навчання є: інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості; побудова відкритої системи освіти, яка забезпечує кожній дитині можливість самоосвіти; системна інтеграція галузей знань; розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативної діяльності; формування інформаційної культури учнів; розвиток експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності; реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки, користувачів засобів нових інформант них технологій) [9, с.13].
Отже, у сучасному світі освіта є соціальною і духовною опорою життєдіяльності людей. Для сьогочасного суспільства впровадження інноваційних технологій в освіту має не стільки теоретичне, скільки практичне значення, оскільки в умовах глобалізації воно стосується його історичного розвитку та перспектив, які пов’язані з так званими «високими технологіями».
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2.1. Застосування сучасних педагогічних технологій навчання на уроках російської мови
Працюючи над реалізацією методичної проблеми: «Впровадження педагогічних технологій на уроках російської мови та зарубіжної літератури», свою роботу спрямував на вирішення проблем, що стосуються як глобального характеру, так і суто педагогічного:
- перехід до інформаційного суспільства;
- необхідність формування конкурентоздатної особистості, яка може робити власний, духовно-світоглядний вибір;
- потреба в нових компонентах знань, необхідних людині для успішної реалізації в житті.
- виховувати толерантне ставлення до іншої точки зору, повагу до інших національних традицій;
- розвивати полікультурні компетентності дитини, уміння здобувати інформацію з різних літературних джерел та застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення;
- розвивати вміння використовувати набуті знання у житті, не боятися нестандартних рішень.
Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів [11, с.175].
Інформаційні технології навчання все впевненіше входять в процес навчання. Можливе їх використання і на уроках російської мови. Переваги використання інформаційних технологій навчання полягають в:
- системності (наявність логіки процесу, взаємозв’язку частин, цілісність);
- керованості (можливість діагностики досягнення мети, планування процесу навчання);
- ефективності (технологію слід вибирати відповідно до результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання);
- відтворюваності (можливості застосування в інших навчальних закладах іншими суб’єктами);
- системності (наявність логіки процесу, взаємо-зв’язку частин, цілісність);
- керованості (можливість діагностики досягнення мети, планування процесу навчання);
- ефективності (технологію слід вибирати відповідно до результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання);
- відтворюваності (можливості застосування в інших навчальних закладах іншими суб’єктами).
- викладання нового навчального матеріалу;
- повторення та закріплення матеріалу;
- контроль засвоєння знань, умінь та навичок тощо.
Починаючи вивчення російської мови з 5 класу, важливо зацікавити дітей новим предметом і найкраще це зробити, використовуючи технології ігрового навчання. Ігрові ситуації та ігри-вправи займають зазвичай 10-15 хвилин і спрямовані на удосконалення пізнавальних здібностей учнів є хорошим засобом для розвитку пізнавальних інтересів, осмислення і закріплення навчального матеріалу, застосування його в нових ситуаціях. Це різноманітні вікторини, кросворди, ребуси, чайнворди, шаради, головоломки, пояснення прислів'їв і приказок, загадки.
Велику увагу слід приділяти домашнім завданням. Як правило, вони диференційовані, творчі.
Технологія диференційованого навчання в умовах роботи з одним класом з малою наповнюваністю учнів можна визначати за такими компонентами:
- часом застосування на уроці;
- послідовністю застосування;
- добором дидактичного матеріалу;
- характером навчання і неодноразовим повтором матеріалу, що вивчається для слабших учнів.
У роботі можливе використання способів диференційованого навчання на різних етапах уроку:
- повторення необхідного матеріалу слабшими учнями перед уроками;
- на первинному сприйнятті навчального матеріалу використовую запитання (для слабших), додаткові завдання (для сильніших) з метою перевірки розуміння матеріалу;
- при закріпленні використовую прийом повторення викладеного сильнішими учнями;
- при формуванні умінь і навичок практикую добір різного за рівнем складності дидактичного матеріалу;
- добір індивідуального домашнього завдання за рівнем складності з урахуванням можливостей дітей.
Пізнавальні ситуації на уроці для сильних учнів дають можливість включити їх у вирішення проблемно-пошукових ситуацій як на уроках так і при підготовці до них, даючи тим самим використовувати технологію проблемного навчання російської мови [10, с.7].
Дану проблему досліджували А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер (технології критичного мислення); науковці М. Бахтін (читацька відповідальність за прочитане), О. Пронкевич (викладання літератури у світлі семіотики), Ю. Ковбасенко (підвищення ефективності викладання зарубіжної літератури), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль учителя у формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання), О. Пометун та Л. Пироженко (інтерактивне навчання) та ін.
Актуальність проблеми зумовлена необхідністю навчити сьогоднішнього школяра
- самостійно й критично осмислювати реалії життя;
- не зациклюватися на окремих проблемах;
- розрізняти добро й зло та розуміти, що саме конфлікт цих категорій сприяє розвитку;
Мета проектного навчання полягає в тому, щоби створити умови, за яких учні самостійно набуватимуть знання із різних джерел, навчаються користуватися набутими знаннями для вирішення пізнавальних і практичних завдань; набувають комунікативні вміння, навички роботи в різних групах, розвивають в себе пошукові вміння [ 2, c.18].
Кожен учень, працюючи над проектом, має можливість застосувати власний досвід. Можливість вибору сприяє підвищенню відповідальності учнів їх мотиваційної і пізнавальної відповідальності, зв’язку з реальним життям. Відбувається з’єднання академічних знань і практичних навичок[4, с. 17].
Отже, перелічені вище інноваційні форми роботи сприяють перетворенню середовища учня на таке, що орієнтує дітей на творчу діяльність, стимулюють його здатність мислити, аналізувати, готують до розв’язання пізнавальних і життєвих проблем, дають змогу адаптуватися до мінливих умов сучасності.
Саме інноваційні методики при вивченні російської мови створюють прекрасні умови для реалізації креативного потенціалу дитини. Вони дозволяють виявляти, розвивати здібності кожного учня, стимулювати самостійну творчу діяльність, отже, дають змогу повніше використовувати потенціал особистості.
2.2. Використання сучасних технологій на уроках зарубіжної літератури
Зарубіжна література - це предмет, який чи не найкраще дає змогу дбати про розвиток інтелектуально-творчого потенціалу учнів. Вона покликана формувати у молоді, яка вчиться, художньо-естетичні смаки, уподобання і на цій основі прищеплювати їй духовні, моральні цінності. Нагадаємо, що література впливає на весь спектр почуттів, думок людини.
Я вважаю, що творчий учитель - це особистість, яка вміє асоціювати, висувати нові ідеї на комбінаціях старих понять, зосереджувати думки на одних моментах, ігноруючи інші, щоб звести розумовий процес до взаємозв’язку найпростіших його частин.
«Розум дитини – не посудина, яку треба заповнити, а смолоскип, що треба запалити» ( Плутарх).
Над цим висловом задумується не одне покоління творчо мислячих людей.
Будуючи свої уроки зарубіжної літератури, насамперед:
- передбачаю розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемними запитаннями, усне малювання, мозковий штурм, обговорення іншого фіналу твору;
- ураховую вікові особливості учнів і послідовно ускладнюю формами роботи;
- залучаю до роботи на уроці всіх учнів, забезпечую участь кожного з них у групових та колективних формах роботи;
- використовую інтерактивні види та форми роботи: засідання прес – клубу, створення реклами за прочитаним твором, дискусія;
- ставлю учнів у позицію творця.
Методика тестових завдань яку я запроваджую на уроках зарубіжної літератури, сприяє зацікавленню навчальним предметом, роззвиває логіку та критичне мислення, мовленнєві вміння на навички, допомагає проявити особисте «Я», (див. додаток 1.1).
Досить цікавий прийом, який я часто використовую на своїх уроках зарубіжної літератури – «Коло думок», метою якого є залучення всіх учнів до обговорення поставленої проблеми.
Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації такої роботи.
1. «Діалог». Суть його полягає у спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак, схемі. Клас об’єднується у п’ять – шість робочих груп і групу експертів. Робочі групи отримують п’ять – десять хвилин на виконання завдання. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи роблять на дошці чи аркушах паперу підсумковий запис. Експерти фіксують спільні погляди і до зошитів занотовується кінцевий варіант. Наприклад, завдання: доведіть, що «Ромео і Джульєтта» В.Шекспіра за жанром – трагедія? У чому полягає новаторство Шекспіра-драматурга?
2. «Синтез думок». Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи, але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Експерти роблять загальний звіт, котрий обговорює весь клас. Наприклад, завдання: подумайте, як змінюються герої твору В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» під впливом кохання? Коли ці зміни стають у трагедії особливо помітними?
3. «Спільний проєкт». Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й «Діалог». Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. У результаті з відповідей представників груп складається спільний проєкт, який доповнюється групою експертів. Наприклад:
Загалне завдання: змоделюйте ситуацію «Таємниця життя Грегора Замзи за твором Ф.Кафки «Перевтілення».
Перша група. Хто він – Грегор Замза до перевтілення?
Друга група. Пояснити світосприйняття Грегора Замзи під час превтілення. Чи змінилося світовідчуття героя?
Третя група. Грегор Замза, перетворившись на комаху викликає у вас здивування, стах, захоплення?
4. «Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в малих групах є пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше проведений учителем попередній урок, домашнє завдання). Наприклад: «Сторінками біографії героя (П.Зюскінд «Запахи»)».
Що ми дізнаємося з роману про дитинство Гренуя? (Групова робота з таблицею цільового спостереження), (див.додаток 1.2).
Отже, на уроках учитель повинен давати не просто суму знань, а сформувати життєву компетентність як само здатність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню.
ВИСНОВКИ
Використання сучасних педагогічних технологій розкриває величезні можливості навчання. Такі навчальні програми мають багато переваг перед традиційними методами навчання. Вони дозволяють тренувати різні види мовної діяльності, допомагають усвідомити мовні явища.
На уроках зарубіжної літератури в учнів формуються найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири, вивчення літератури сприяє вихованню суспільно зрілої, активної, творчої особистості. Одним із головних завдань нинішнього учителя російської мови і зарубіжної літератури є формування особистості через виховання кваліфікованого читача.
Під час вивчення російської мови та зарубіжної літератури слід активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп’ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури.
На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання мови і літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнів до найкращих надбань зарубіжної літератури.
Головне завдання використання сучасних педагогічних технологій у процесі вивчення мови та літератури – формування інформаційної компетентності учнів, підвищення їх пізнавального інтересу до вивчення дисциплін та ефективність його засвоєння.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Артемчук Г. Про сучасні підходи до вивчення та викладання іноземних мов. Рідна школа.-2003. -№9. с.15 – 16.
- Андрєєва О. В. Використання комп’ютерних технологій на уроках і в позакласній роботі [текст], О.В. Андрєєва// Зарубіжна література в школі. -2009. - №18. - С. 32 - 37.
- Глущенко Л. Є. Щоб навчання було цікавим, ефективним і демократичним: З практики його організації за інтерактивними технологіями// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005.- 39.- С.16 - 22.
- Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5-11 кл. / За загальною редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; 1998 (2003) р.
- Збірник комунікативно-ситуативних вправ щодо розвитку життєвих компетентностей учнів: Зарубіжна література: 5 – 11 класи. Укладачі: Мельникова Л.В., Бібік С.В., Соколова Т.Є.// Заг. ред. Ціпа І.Г. – Донецьк, 2010. – 172 с.
- Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологии.-М: 2001.-76 с.
- Макрідіна Л.О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності // Початкова школа. – 1995. – № 7. – С. 26-30.
- Морзе Н.В., Дементієвська Н.П. Intel. Навчання для майбутнього. – К.: Нора-прінт, 2005. – 528 с.
- Никишина И.В. Инновационные педагогические технологии и организация учебно-воспитательного и методического процессов в школе: использование интерактивных форм и методов в процессе обучения учащихся и педагогов. Волгоград, 2007. с.175.
- Побірченко Н. Інноваційні підходи до підготовки майбутніх вчителів у контексті реформування системи вищої педагогічної освіти. Рідна школа.-2003.-№ 3. с. 5-7.
- Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К., 2003. – 192 с.
ДОДАТКИ
Додаток 1.1
О.Генрі "Останній листок"
1. Що мріяла намалювати Джонсі? а) Статую Свободи; б) Неаполітанську затоку; в) потрет Сью.
2. Що лічила Джонсі? а) листки на плющі; б) листки на клені; в) листки на дикому винограді.
3. Чому Джонсі чекала, коли впаде останній листок?
а) дівчина вважала, що тоді і вона помре; б) дівчина хотіла швидше побачити зиму; в) дівчина хотіла вирубати рослину.
4. Ким був старий Берман?
а) музикантом; б) художником; в) письменником
5. Пригадайте, про що розповідається у фіналі твору?
а) Берман приходить у гості до дівчат; б) Джонсі одужала, а Берман помер;
в) Джонсі померла, а Берман важко захворів.
6. Чому Сью говорила Джонсі неправду про одужання?
а) їй байдужа доля подруги; б) щоб підтримати дух дівчини;
в) так наказав говорити лікар.
7. З чим порівнює автор Джонсі? а) з поваленим деревом; б) із зірваною квіткою; в) з поваленою статуєю.
8. Що поєднувало Сью і Джонсі? а) їхні погляди; б) спільні родичі; в) спільні гроші;
9. Вкажіть, на кого з видатних художників був схожий Берман?
а) на Леонардо да Вінчі; б) на Мікеланджело Буанаротті; в) на Рембрандта.
10. Як автор називає хворобу? а) Містер Пневмонія; б) Містер Грип; в) Містер Ангіна.
11. Які шанси на одужання були у Джонсі за словами лікаря?
а) жодних шансів вижити; б) один із десяти, якщо дівчина вживатиме необхідні ліки; в) один із десяти, але вона повинна хотіти жити.
12. Найкращим шедевром Бермана був: а) портрет Джонсі;
б) листок плюща, намальований на стіні будинку; в) портрет Сью.
О. Генрі "Дари волхвів"
1. Скільки грошей заощадила Делла?
а) 2 долари; б) 1 долар 87центів; в) 2 долари 50 центів.
2. На що Делла хотіла витратити заощаджені гроші?
а) собі на подарунок; б) на подарунок Джіму; в) на подарунок мамі.
3. На яке свято Делла хотіла зробити подарунок?
а) на Новий рік; б) на Різдво; в) День народження.
4. Що продала Делла? а) волосся; б) сумку; в) годинник.
5. Який подарунок придбала Делла?
а) платиновий ланцюжок; б) годинник; в) рукавиці.
6. Скільки грошей отримала Делла за продане волосся?
а) 20 доларів; б) 30 доларів; в) 10 доларів;
7. На кого була схожа Делла після стрижки?
а) на подругу; б) на хлопчиська який втік з уроків; в) на маму.
8. Що купив Джім на подарунок Деллі?
а) набір гребінців; б) духи; в) каблучку.
9. Що продав Джім, щоб зробити подарунок для Делли?
а) годинник; б) машину; в) портмане.
10. У якій квартирі жило подружжя Янг?
а) 8доларовій; б) 10доларовій; в) 20доларовій.
11. Скільки доларів заробляв Джім за тиждень?
а) 20 доларів; б) 40 доларів; в) 50 доларів.
12. Якими речами пишалося подружжя Янг?
а) золотий годинник і волосся Делли; б) машина та золоті речі; в) золоті речі та власний будинок.
Герберт Уеллс " Чарівна крамниця"
1. На якій вулиці знаходилась чарівна крамниця?
а) Ріджент-стріт; б) Оксфорд-стріт; в) Бейкер-стріт.
2. Як звали хлопчика з оповідання "Чарівна крамниця"?
а) Джек; б) Джіп; в) Джо.
3. Який предмет діставав продавець з кишень, з рота, з капелюха?
а) скляні кульки; б) олов"яні солдатики; в) ляльки.
4. Для яких дітей чарівна крамниця завжди була зачинена?
а) для жорстоких; б) для добрих; в) для плаксивих.
5. Як звати хлопчика, перед яким двері крамниці були зачинені?
а) Герберт; б) Евелін; в) Едвард.
6. Яка вивіска була на дверях крамниці?
а) "Справжня чарівна крамниця"; б) "Чарівна крамниця"; в) "Крамниця"
7. Чию вихованість успадкував Джіп?
а) мамину; б) татову; в) бабусину.
8. Під що заховав продавець Джіпа,і той зник?
а) відро; б) барабан; в) подушку
9. Що було під капелюхом в Джіпового батька?
а) голуб; б) півень; в) курка.
10. Скільки пакунків одержав Джіп, вийшовши з крамниці?
а) 4; б) 3; в) 5.
11. Що було у тих пакунках?
а) солдатики і кошеня; б) солдатики і кролик; в) солдатики і собака.
12. Скільки грошей заплатив батько за товар з чарівної крамниці?
а) 10 доларів; б) нічого; в) 20 доларів;
Додаток 1.2
Дитинство Гренуя за романом Патріка Зюскінда «Запахи»
|
Гренуй у трьох годувальниць |
Жодна з них не хотіла немовляти в себе довше, ніж на кілька днів. Воно ненажерливе, ссе за двох, забирає молоко в решти дітей. |
|
Годувальниця Жанна Бюссі |
Вважає, що дитя від диявола. «Мені моторно від цього немовляти бо воно не пахне так, як решта дітей. «Я, Жанна Бюссі, оце більше до себе не візьму!» |
|
Отець Тер’є |
Отакої – дитя, яке не мало власного запаху, безсоромно обнюхувало його! !Геть цього недолюдька, це нестерпне дитя». |
|
Мадам Гайяр |
Для малого Гренуя установа Мадам Гайяр була просто благодатною. Гренуй був такий живучий, як витривала бактерія, і невибагливий, як кліщ. |
Додаток 1.3.
«Характеристика літературного образу з твору О. С. Пушкіна «Євгеній
Онєгін» Тетяна Ларіна
Зовнішність
Риси характеру
Позитивні Негативні
Думки і почуття
Визначні події в житті
Приїзд Онєгіна Освідчення
в коханні Смерть Заміжжя Зустріч з Онєгіним
Ленського через кілька років
Чи щаслива Тетяна Ларіна?
Висновок:
Обирає важкий життєвий шлях.
Приречена кохати лише одну людину.
Додаток 1.4.
Нагадаю, які можна використовувати прийоми, щоб активізувати пізнавальну діяльність учнів на уроках зарубіжної літератури.
Прийом «Голоси літературнх героїв»
На уроках виразного читання можна читати голосами героїв казок, байок. Якщо на дошці з’явивсь «портрет» Чандарави, Кая, Герди – це говорить про те, що надійшов час, коли всі повинні читати, розмовляти голосами « гостей».
Прийом «Я – диктор»
Застосовую цей прийом під час виразного читання творів на уроках позакласного читання у 5 класі. Слід звертати увагу на темп, силу голосу, його тон. Саме ці чинники розкривають почуття та думки. Спочатку учні «відчують зір та почуття», використовуючи цитати з твору, що вивчаються. Наприклад:
- Оце вже говорить Людське дитинча! – з гордістю сказала Багіра.
- Людина! – вигукнув він, клацнувши зубами! – Людське дитинча. Дивись! ( Кіплінг «Мауглі»)
Прийом «Розповідь літературного героя»
Цей прийом існує в двох варіантах:
Перший варіант
Людину, яка добре розповідає та читає, приємно слухати. Це потрібно вміти кожному. Пропонується учню уявити себе в ролі літературного героя і розповісти про нього так, щоб приємно було слухати друзям – однокласникам.
Другий варіант
Розповісти казку від імені героя:
- Оскар Уайльд « Хлопчик – зірка» - від імені головного героя.
- Китайська народна казка « Пензлик Маляна» - від імені імператора.
Ці прийоми сприяють розвитку емоційного світу людини. Емоції необхідна, в перекладі з латиської це означає «збудження», «хвилювання».
Американський психіатр Елюент П. Після проведених досліджень стверджує, що і вираз обличчя людини, у свою чергу, впливає на її емоційний стан. Учні, розповідаючи казку від імені героя, намагаються імітувати вираз переляку, гніву, захоплення, і в них виникають відповідні емоції. Складніше з усмішками, адже їх існує 18 видів.
Практика доводить, що школярі, читаючи і розповідаючи, використовують такі засоби виразності, як жест чи міміка, невміло.
Наприклад, розповідають про щемливе- з усмішкою, але В. Сухомлинський писав: «Виховання емоцій – це не якесь окреме вузьке завдання, а сама суть усього процесу становлення людини». Ось чому на уроках зарубіжної літератури потрібно учнів навчати правильно використовувати жести, міміку поруч з такими засобами виразності, як темп, сила голосу, його тон.
Прийом «Живі малюнки»
Інсценування за допомогою підібраних учителем цитат до літературних образів чи невеликих літературних творів ( байки, оповідання А. Чехова). По завданню вчителя відтворюють епізод із твору: приймають відповідні пози, надають обличчю необхідний вираз.
Прийом «Художник» або «Вибір ілюстрацій»
Учитель дає домашнє завдання намалювати усно у 5-6 класах портрет літературного героя.
Наступний урок учитель починає словами: «Вдома ви намалювали портрет, чий, поки що таємниця, і зараз починаємо відгадувати.»
Учень
Я малюю портрет казкового героя із японської народної казки. Мама про сина: «Гарненька дитина»; батьки: «…він у них розумний»; автор: «Хлоп’я було розумне»; «…маленький, але жвавий хлопчик», «вродливий юнак».
Учні впізнають Іссумбосі із японської народної казки «Іссумбосі, або Хллопчик-мізинчик».
Найкращий той «художник», чий портрет легко вгадали.
У 7-8 класі пропоную намалювати ілюстрації до твору, потім відбираємо лише ті малюнки, які відповідають авторському опису. Цей прийом зорієнтує учнів на своєрідний підхід до життя письменника.
Запитання для бесіди:
- Чим подобається вам запропонована ілюстрація до твору?
- Які художні деталі говорять про особливу увагу до зображуваного?
- Що нового відкрила вам ця ілюстрація у сприйнятті твору?
Прийом «Малюнок на склі»
Первісні люди на стінах печер зображували тварин, речі, які мали відношення до особливості їх життя.
Учню необхідно обрати одну річ, яка б символізувала художній твір.
Наприклад, синя фарба – індійська народна казка « Фарбований шакал»
Ці прийоми доцільно використовувати у 5-7 класах. А як же активізувати пізнавальну діяльність учнів 8 – 9 класів?
Я, наприклад, використовую для цього прийоми:
Прийом «Особисті асоціації»
Особисті асоціації школярів – це спроба перевтілення та перетворення літературного героя, його внутрішнього світу
На уроці за соціально – психологічним романом Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін» пропоную учням знайти дві асоціації до жіночих образів. Ось один із прикладів :
Ольга – нарцис.
Тетяна – троянда ( біла).
Учні пояснюють, чим викликані ці асоціації, чому саме такі образи у них виникають, коли мова йде про цих літературних героїв. У сильнішому класі пропоную усно намалювати символ своєї особистості.
Це складне завдання для школяра, адже прийом «особисті асоціації» - приклад перенесення змісту літературних знань не на художні твір, а на самого учня. Книга – це лише засіб, за допомогою якого дитина виховується і розвивається. Учню потрібно пропустити крізь себе найголовніше в своєму характері, прожити прочитане, навчитися розуміти і відчувати інших, тобто звернутися до психологічного аналізу.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку