Тема:  Відображення духовного життя особистості та суспільства, історії та культури Європи в поемі «Паломництво Чайльд-Гарольда». Герой і автор: схожість і відмінність. Особливості віршової організації поеми (спенсерова строфа).

Мета (формувати компетентності): предметні (знання про місце поеми «Паломництво Чайльд Гарольда» у творчості Дж. Ґ. Н. Байрона; уміння характеризувати поему як вершину творчості поета; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; прагнення до сповідування загальнолюдських цінностей); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантного ведення дискусії, роботи у групах; інформаційні: вміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: романтична поема, романтичний герой,  жанр, тематика, художні образи, автор і ліричний герой.

Міжпредметні зв'язки: англійська мова, історія, географія, етика, естетика.

Обладнання: літературознавчий словник;  роздатковий матеріал за темою уроку; зображення краєвидів місць, про які йдеться в поемі; медіазасоби.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Налаштовування на роботу. Якщо б я зараз сказала, що на сьогоднішньому уроці я буду диригентом, а ви – музиками. Чи змогли б ви дати відповідь – чия роль на уроці бути важливішою? Звичайно, ні. Бо музики без диригента зможуть зіграти не кожен твір, а диригент без музик може бути диригентом лише перед дзеркалом. Тому успіх уроку залежить і від вас. І від мене. Тож починаємо…

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Хто я? Навіщо я? Який мій сенс життя? Ці питання завжди турбували людину в незалежності від часу, в який вона жила. Але були в історії людства такі періоди, коли ці питання поставали більш загострено. До цих часів ми повернемося сьогодні на уроці. Це епоха романтизму… Згадаємо про неї. Спробуємо  зрозуміти, чому саме у цей час люди прагнули осмислити  вічні теми людського буття та який варіант відповіді був запропонований на прикладі поеми Байрона «Паломництво Чайльд-Гарольда»

 

 

 

ІІІ. ПОВТОРЕННЯ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

У нас незвичайне розташування сьогодні в класі, оскільки і твір незвичайний

Завдання групам: Група 1Перед вами перевернута піраміда… Ваша задача – дати відповіді на 6 основних запитань, щоб відновити наші знання про цю епоху. Умова – дати можливість висловитися максимальній кількості учнів групи

Група 2 Ваша задача  - вибрати необхідні елементи асоціативного куща «Романтичний герой», розмістити їх на дошці,  та пояснити значення кожного асоціативного елементу асоціативного куща «Романтичний герой». Умова – дати можливість висловитися максимальній кількості учнів групи

Романтичний герой – ідеальний, вільний від людських пороків герой;незвичайний герой у незвичних обставинах;  особистість, що прагне до самовиявлення; художньо обдарований і дуже часто шляхетний у своїх вчинках герой; нескорений бунтар-одинак; особистість, здатна до творчості, до оригінального сприйняття світу

• Німецький філософ Фрідріх Шеллінг,
• ідейний рух у літературі й мистецтві,
• виник наприкінці 18 століття у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку 19 століття в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини 19 століття охопив інші країни Європи, а також Північної та Південної Америки,
• реакція на обмеженість класицизму і раціоналістичності Просвітництва,  реакція чуття проти надто тісної регламентації,
• світ художньої вигадки, неприйняття буденності й звеличення «життя духу», культ почуттів людини, історизм творів, захоплення фольклором,
• відбулася низка буржуазних революцій, що призвело до формування конституційної монархії або до відновлення республіканського правління, в Європі буржуазія стає окремою соціально-політичною силою, внаслідок чого змінилася структура суспільства, зруйнувалися традиції спадкової монархічної влади, особи з соціального низу піднімаються до рівня учасників історичного процесу попри монополію аристократії на політику і культуру.

 

 

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ

Сьогодні ми розкриємо ще одну грань таланту видатного поета-романтика Англії Джорджа Гордона лорда Байрона як автора нового типу героя, який здобув назву байронічного…

Повідомлення учнів

1. Поему «Паломництво Чайльд Гарольда» було опубліковано 10 березня 1812 року. Основний текст поеми, за винятком кількох ліричних вставок (зокрема, знаменитого прощання Чайльд Гарольда з батьківщиною), написаний класичною для англійської поезії спенсеровою строфою. Спенсерова строфа — строфа, яку створив англійський поет XVI ст. Е. Спенсеру поемі «Королева фей». Для неї ' властивий п’ятистопний ямб, але останній рядок написано шестистопним ямбом. Має римування за схемою: абаббвбвв.Для Байрона важливими є значеннєві асоціації, що супроводжують цю форму, названу ім'ям її автора Едмунда Спенсера, який уславився різноманітними прийомами архаїзації поетичної мови. Поема відразу прославила ім'я Байрона. У нас  сьогодні є можливість почути декілька строф поеми мовою оригіналу і в перекладі.

Childe Harold was he hight: -- but whence his name

And lineage long, it suits me not to say;      

Suffice it, that perchance they were of fame,

And had been glorious in another day;

But one sad losel soils a name for aye,

However mighty in the olden time;

Nor all that heralds rake from coffin'd clay,

Nor florid prose, nor honied lies of rhyme,

Can blazon evil deeds or consecrate a crime.

 

                IV

 

Childe Harold bask'd him in the noontide sun,

Disporting there like any other fly,

Nor deem'd before his little day was done    

One blast might chill him into misery.

But long ere scarce a third of his pass'd by.

Worse than adversity the Childe befell;

He felt the fulness of satiety:

Then loathed he in his native land to dwell,

Which seem'd to him more lone than Eremite's sad cell.

 

ІІІ.

Ім'я йому було Чайльд Гарольд, та звідкіль він

Був родом, не моє про се казати діло.

Доволі з нас, що рід його був, може, й славен

І процвітав-сіяв колись у інші часи.

Но пляма і одна на віки вас плямує,

Хоч як би величавсь хто предками своїми.

Ні те, що з гробовищгеральдик вигрібає

І з темного кутка на світ ясний виносить,

Ні вірші медові, ані барвиста проза

Не вхвалять діл лихих і не освятять кривди.

IV

Чайльд Гарольд вигрівавсь на сонечку в полудні,

І забавлявся, гравсь, як інша всяка муха.

Не думав, не гадав, що день ще не скінчиться,

Як подих вітровий його мізерним зробить.

Аж ось — далеко ще було і до третини,

А вже дознав біди, гіркої над всі біди:

Переситу дознав у тім, чим веселився;

Всі забавки йому остили і обридли.

Тоді вже рідний край чужим йому здавався:

Сумнішим став йому, ніж келія чернеча.

 

-         Діти, прокоментуйте, будь ласка, ваші враження від прослуханого?

Учитель: Паломництво — мандрівка до святих місць, це духовне випробування, яке наповнене переліком духовних завдань, саме цим зумовлено особливості композиції поеми (за картою) Португалія, Іспанія – І пісня, Греція і Албанія – ІІ пісня, Бельгія – ІІІ пісня, IV пісня – Італія. Картини європейського життя, наполеонівські війни, контрреволюційні дії монархів, боротьба народів Європи за визволення, історичні екскурси, опис традицій європейських народів – все це складає епічну складову сполуки ліро-епічного жанру.

2. Жанр твору — ліро-епічна поема, тому розповідь супроводжується роздумами автора, його переживаннями. Частіше це авторські відступи, міркування; мальовничі картини природи, що контрастують з почуттями героя або акомпанують їм.

Зараз за допомогою поєднання музичних, візуальних асоціацій ми з вами спробуємо відчути настрої  під час подорожі-порятунку.

Коментар учнів: У І пісні під час перебування в Іспанії Байрон стає свідком знаменних подій. З надзвичайною поетичною силою малює він картини народного патріотичного підйому. Байрон підкреслює рішучість повсталих довести свою боротьбу проти свавілля Наполеона Бонапарта до кінця.Він усвідомлює трагічну нерівність сил народу й військ агресора, і душа його в скорботі.

 

 

Коментар учнів: У центрі ІІ пісні поеми — поневолена Греція, що втратила свою незалежність і колишню велич.Сум огортає автора від покори греків гнобителям — туркам. Оповідач хоче пробудити громадський дух греків, нагадуючи їм про велич давньої Еллади.

Коментар учнів: Автор захоплюється мужністю та благородством, чесністю й простотою албанців, їхньою гостинністю, чого не бачив у себе на Батьківщині.

ІІІ та IV пісні «Паломництва Чайльд Гарольда» відділено від перших двох кількома роками. Вони безпосередньо пов’язані з перебуванням Байрона у Бельгії, Швейцарії та Італії.

 

Коментар учнів: ІІІ пісня — присвячена подорожі Гарольда до Бельгії супроводжується роздумами про революцію у Франції.Швейцарія, куди перенесено дію поеми, нагадує Байронові про видатних французьких письменників-просвітителів — Руссо й Вольтера, які деякий час жили в цій країні. їхня діяльність ідейно підготувала революційні події кінця XVIII ст.  Для Байрона-просвітителя — це «гіганти розуму», натхненні титанічною метою звільнення людства.

 

 

Коментар учнів: У ІV пісні, що вийшла друком 1817 р., Байрон розповідає про колишню велич Італії, роздробленої нині на низку феодальних держав, і Австрії, що перебуває під ярмом. Він кличе італійців до повстання. Запорука їхньої перемоги — славне минуле Італії, волелюбність її народу.Автор описує Венецію, Флоренцію, Рим; відтворює величні образи Данте, Петрарки, Боккаччо, пам’ятки античної давнини

Коментар учнів: У заключних строфах IV пісні «Паломництва Чайльд Гарольда» Байрон малює образ моря й образ відважного плавця — поета, з дитинства спорідненого з вільною стихією.

Символічною є картина безкрайого, вічно змінюваного і завжди незмінного моря — безпосереднього свідка нескінченного кругообігу історичного життя людства.

Бесіда з учнями:

• Чи відчули ви зміну настрою?
• Які ви відчули зміни?
• Чим ви можете пояснити ці зміни?
• Ці зміни відбулися в настрої героя, ліричного героя-оповідача чи автора?

Учитель: Шлях паломництва героя поеми збігається з маршрутом подорожі автора: Португалія, Іспанія, Мальта, Албанія, Греція. Ця подібність, а також збіг цілої низки біографічних деталей у автора й героя, що одразу привернули до себе увагу, дали привід для їхнього ототожнення. Байрон протестував, наполягав спочатку на тому, що це не так, але поступово й сам дедалі більше забував про героя, ведучи оповідь від першої особи. Це особливо помітно в написаних пізніше третій (1816) і четвертій (1817) піснях.

Бліц-дискусія: Чайльд-Гарольд і автор-оповідач – ліричні близнюки чи антиподи? Як ви гадаєте? Займіть свої позиції згідно з думкою.

Аналіз змісту поеми.

Учитель: Наше завдання на уроці – з`ясувати, як автор поєднує в поемі обидва образи, яка роль в поемі кожного з них.

Бесіда:

• Яким постає перед нами герой на початку поеми? (самотній, здатний на погані вчинки, завжди вірить у свою правоту, відсутнє відчуття провини)
• Яке ставлення Чайльд-Гарольда до любові? До суспільства? (вільний від суспільства він нещасливий, але при цьому незалежність для нього дорожче спокою, щастя)
• Чому Чайльд-Гарольд залишив рідні місця? Чому Байрон називає його подорож паломництвом? (він мандрує в пошуках сцілення душі)
• Яка роль образу моря у протиставленні із життям світу (протиставлення світу реального та ідеального)

 

Чи достатньо вдалою є зорова асоціація з вашими уявленнями? Поясніть.

•     Чому при цьому Байрон називає шлях Гарольда безцільним? (герой тільки розглядає, не одне явище його не захоплює, ніде він не затримується, нікому не допомагає)
•     Тоді чиї це думки?

•     Кому тоді належать заклики до визвольної боротьби?
•     Зробіть висновок, яка роль образів автору та герою в 1 та 2 піснях поеми, яким чином вони поєднуються?

Формулювання висновку:

Таким чином, образ Чайльд-Гарольда та автора існують окремо. Рух від ліричної теми, що втілюється в образі автора, до епічного змісту, пов’язаному зі спостереженнями Чайльд-Гарольда, подано як зміну емоційних сфер героя та автора. Однак майстерність Байрона виявилося в тому, що він досягнув такого синтезу епічного та ліричного, при якому не завжди можливо бути впевненим, кому належать ліричні роздуми – герою чи автору.

• Яким постає Чайльд-Гарольд на початку третьої пісні? Куди він вирушає тепер? (до місця битви при Ватерлоо)
• Як характеризується Наполеон? Чия це оцінка – Гарольда чи автора?
• Який образ є центральним в четвертій пісні?
• Які проблеми розглядаються в четвертій пісні? (проблеми любові, часу, смерті, значення поета та поезії в боротьбі за свободу народів) Війна не приносить звільнення
• Чому автор відмовляється від образу Чайльд-Гарольду? (він далекий від народних інтересів)
• Чому автор в фіналі твору ще раз підкреслює своє бажання злитися з морською стихією (море символізує народ, який прагне до свободи)

Сам Байрон зумів подолати подібні до настроїв Чайльд-Гарольда настрої, знайшов шлях до самого себе і світу. Поет вважає, що людина здатна вийти на широкий простір, стати творцем історії та світу, подолавши в собі духовну ницість і відчуження.

• Яка ж мораль? Як потрібно жити, щоб в кінці життя зрозуміти, що твоє життя не було безплідним?

Формулювання висновку: …

Учитель: Результатом роботи над образом було художнє відкриття поетом образу героя нової епохи, літературного втілення духу епохи романтизму – байронічного героя, яке він зробив у спостереженнях над самим собою і над своїм поколінням.

Давайте визначимо його

Характерні риси байронічного героя

• Високий рівень інтелекту. Герой легко пристосовується до нових обставин, проявляє кмітливість заради власної вигоди.
• Цинізм та зарозумілість. Це проявляється у ставленні до людей чи подій. Герой вважає себе вищим за інших. Навіть ставлення до влади є зневажливим. Через це така людина часто стає вигнанцем.
• Егоцентризм. Герой перестає відчувати докори сумління, вважає себе завжди правим.
• Прямолінійність. Людина безкомпромісна, не визнає лицемірства.
• Меланхолія. Байронічний герой дуже рано «переситився життям». Він шукає в житті справжнього діла, але не знаходить. Його охоплює сильна нудьга і самотність.
• Приємна зовнішність, стиль, такт. Така людина завжди намагається бути взірцем стилю. Одна з причин — потреба в постійному завоюванні жінок.
• Таємничість. Та риса, яка особливо приваблює жінок, а також провокує до різних проблемних ситуацій.

Ви бачите, наскільки трагічно є те, що людина від природи наділена багатьма принадами, залишається нещасливою…

      Закінчити сьогоднішню розмову хочеться віршем Байрона

Мій дух як ніч. О, грай скоріш!
Я ще вчуваю арфи глас,
Нехай воркує жалібніш
І тішить слух в останній час.
Як ще надія в серці спить,
Її розбудить віщий спів.
Як є сльоза, вона збіжить,
Поки мій мозок не згорів.
Але суворо й смутно грай,
Додай жалю в свій перший звук.
Молю тебе, заплакать дай,
Бо розпадеться серце з мук.
Воно в собі терпить давно,
Давно вже в ньому вщерть образ,
Як не поможе спів, воно
Од мук тяжких порветься враз!

Яка тема та ідея вірша?

 

Тема вірша: розповідь про людську самотність та суперечливість душі.
Ідея вірша: мистецтво - прикраса життя, що підносить душу на новий рівень.

Незакінчене речення: на сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

 

 

РОМАНТИЗМ

 

РОМАНТИЧНИЙ ГЕРОЙ

 

 

 

ідеальний, вільний від людських пороків герой

незвичайний герой у незвичних обставинах

особистість, що прагне до самовиявлення

художньо обдарований і дуже часто шляхетний у своїх вчинках герой

нескорений бунтар-одинак

особистість, здатна до творчості, до оригінального сприйняття світу