Урочиста лінійка до Дня соборності України

Урочиста лінійка до Дня соборності України

Мета:виховання національної свідомості учнів i людської гiдностi, відродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу.

Учень 

Моя Україна – зоря світанкова,

Пшеничні лани, голубі небеса,

Її солов’їна калинова мова

Світиться, наче на сонці роса.

 Учень

           Моя Україно, хай доля сія

Волошками синіми в житі,

Моя Україна- домівка моя,

Найкраща у цілому світі!

Ведуча:Україна - країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Вистраждавши, виборовши собі волю, Україна має тепер свої державні символи: герб. прапор, гімн, які уособлюють її історію, її сутність.

Учень

 Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

Тож встаньмо, браття ,в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної Держави !

Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій і жовтавий.

Гей, недругам усім наперекір-

Внесіте прапор вільної Держави!

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали…

Але він знов, як день новий, розцвів,

Внесіте прапор вільної Держави!

Повірмо в те, що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави.

Хай будуть з нами Правда  і Господь-

Внесіте прапор вільної Держави!

(В. Крищенко.) 

Ведучий :До внесення прапора вільної України стояти струнко! Рівняння на прапор

Ведуча : 22 березня 1918 р. Центральна Рада в Києві ухвалила закон про державний прапор УНР, який був жовто - блакитним. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо (синій колір) та пшеничне поле (жовтий колір). Як сказав поет:

  Учень

                  Віддавна народи світу

Мають власні прапори,

Наче долю горду й світлу

Піднімають догори!

В будь - якій чужій країні

Я завжди усім казав:

- В мене прапор

Жовто - синій…

 це колосся й небеса.

З’єднуй фарби – жовту й синю –

у гармонію одну:

хліб дарує людям силу,

небо – віру і мету.

 

Ведучий  : Пісня – душа народу, національні гімни – найвищий прояв його волелюбних прагнень, духовно – патріотичних устремлінь. Слово гімн – грецького походження (дослівний переклад – похвальна пісня).Це урочиста пісня, 3прийнята, як символ державної, національної єдності           

Ведуча: Національний Гімн України – Це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Його більше століття тому написали поет П. Чубинський та композитор М. Вербицький .Слова гімну, які були надруковані вперше в 1863 році, так припали до серця всім українцям, що вони навіть приписували їх всім українцям, що вони приписували їх Т. Шевченку. 

Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

«Ще не вмерла Україна» -

Гордо зазвучало.

 

Звучить Гімн стояти струнко

Ведуча:Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. 
Ведучий:У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність  своїх  земель. 
 

Учень

Вдень соборності та злуки,

З заходу на схід.

Всі візьмемося за руки

Бо один ми рід.

Нащо нам ворогувати ?

І що нам ділить?

Україна наша мати ,

тож давайте жить

Як ведеться між братами,

Як одна сім‘я,

Щоб не хиріти роками

Тож і  ти,і я.

Згоді підемо назустріч

І розтане лід.

Дружно станемо пліч – опліч

Проти горя й бід

Будем в злагоді і мирі

Щастя будувать

Бо у ворожнечім вирі ,

Тільки руйнувать

Тож візьмемося за руки

Скажем на ввесь світ, В

 День Соборності та Злуки –

Ми один нарід!
 

Ведуча:Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i ділом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, Запорізької Січі, Визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини. 

Ведучий:Та реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917-1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави – Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi роз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всiх українських земель у власнiй державi.

Ведуча:01 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР – К.Левицький, Л.Цегелоський, члени Директорiї – В.Винниченко, С.Петлюра, П.Андрiєвський, Ф.Швець пiдписали у Фастовi Предвступний договiр про майбутнє об’єднання двох республiк. Цей договiр став першим i основним актом соборностi, викликав схвалення українського загалу. 

Ведучий:03 сiчня 1919 року на першому засіданнi Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи пiдкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборностi українських земель.

Ведуча:Директорія i Рада Народних Мiнiстрiв призначила святкування об’єднання УНР i ЗУНР на 22 сiчня. Мабуть, ця дата не була випадковою, адже вказаний день збiгався з рiчницею iсторичного IV Унiверсалу Цетральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалася самостiйною, незалежною державою, отже вiн мав стати днем подвiйного всенародного свята – Незалежностi i Соборностi.

Ведучий:22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свiй непохитний намiр збудувати єдину соборну Українську державу.

Учень

Двадцять друге січня.

Нам сестричка нині розказала,
Що колись давно (я добре знаю) —
У зимовий ранок засіяло
Сонце волі у моєму Краю.

Вийшли люди на майдан Софії,
Де колись лунала княжа слава
Хтось сказав: “Сповнились ваші мрії!
Україна вільна вже Держава!”

Хтось сказав, і всі почули люди,
З Києва аж по самі Карпати:
“Україна є, була і буде!
Вже її нікому не здолати!”

Нам сестричка розказала нині,
І сама я це вже добре знаю:
Знов прийде чарівна ця хвилина
В Українському моєму Краю.

Як тоді, зійдуться ранком люди,
Пролунають знов слова палкії,
Запанує наша воля всюди
І заграє грімко дзвін Софії!

Ведуча:З раннього ранку мiсто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала трiумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини.

Ведучий:В Актi злуки проголошувалося: «Однинi воєдино вливаються століттями відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Надднiпрянська Велика Україна. Здiйснилися вiковiчнi мрiї, якими жили, i за якi вмирали кращi сини України. Однинi є єдина, незалежна Українська Республіка».

Демонструються документальний  фільм «Акт  злуки»
Ведучий:Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України, і відзначають його з 1999 року. 
Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Ведуча:Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.
 

Учень

Одна Батьківщина – і двох не буває.

Місця, де родилися, завжди святі,

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весну несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть.

 

Ведучий:Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.
Ведуча:Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.
Ведучий:Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння. 
Ведуча:Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Учениця

  Я – українка! Горджуся й радію

 Що рідною мовою я володію,

 Шевченковим словом умію писати,

 Слова мелодійні у вірші складати.

  Я – українка! Живу в Україні

На вільній,єдиній моїй Батьківщині,

Де все мені в радість: ліси і садки,

Озера й річки, і глибокі ставки,

Лани неосяжні, і гори, й долини,

Цвіт білосніжний у лузі калини.

В душі моїй солодко грає сопілка,

Бо я – з України, бо я – українка.

 

Учениця

Єдина Україна (Дмитро Чередниченко)

Нехай ніхто не половинить, Твоїх земель не розтина,  Бо ти єдина, Україно, Бо ти на всіх у нас одна. Одна від Заходу й до Сходу  Володарка земель і вод – Ніхто не ділить хай народу, Бо не поділиться народ. І козаки, й стрільці січові  За тебе гинули в полях. У небесах сузір'я Лева Нам світить на Чумацький Шлях. Стражденна чаєчко-небого, Єдині два твої крила. Виходим, нене, у дорогу, Аби ти вільною була. Нехай ніхто не половинить Твоїх земель, не розтина, Бо ти єдина, Україно,  Бо ти на світі в нас одна.