19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Урок - дослідження "Шедеври віку і шедеври - на віки"

Про матеріал
Мета: познайомити учнів із шедеврами доби Відродження; сприяти розкриттю нових поглядів на людину і життєві цінності в творах видатних митців епохи Ренесансу; разом з учнями розкрити зміст поняття „краси”; підготувати учнів до відповіді на проблемне питання; розвивати естетичні почуття учнів, навички виразного читання, сприяти розвитку пізнавальної самостійності, уяви та творчих здібностей, вмінню обґрунтовувати й одстояти власні погляди; виховувати любов до краси, до мистецтва слова, художнього полотна, інтерес до культури епохи Ренесансу;
Перегляд файлу

Урок - дослідження

 

Тема.

Шедеври віку і шедеври – на віки

 

 

Мета:

познайомити учнів із шедеврами доби Відродження; сприяти розкриттю нових поглядів на людину і життєві цінності в творах видатних митців епохи Ренесансу; разом з учнями розкрити зміст поняття „краси”; підготувати учнів до відповіді на проблемне питання; розвивати естетичні почуття учнів, навички виразного читання, сприяти розвитку пізнавальної самостійності, уяви та творчих здібностей, вмінню обґрунтовувати й одстояти власні погляди; виховувати любов до краси, до мистецтва слова, художнього полотна, інтерес до культури епохи Ренесансу;

 

Обладнання:

портрет Шекспіра В.; панорама доби репродукції картин Рафаеля Санті „Сікстинська Мадонна”; „Леонардо да Вінчі”; „Джоконда”; „Мадонна Літта”; декоративне оформлення дошки;

музичні твори: уривки з однойменного балету Сергія Прокоф’єва або увертюри – фантазії Петра Чайковського „Ромео і Джульєтта”; книжкова виставка.

 

Епіграф уроку:

Краса – це жахлива річ.

Тут Диявол із Богом змагається,

а поле битви – серця людей.

                            Ф.Достоєвський

 


Проблемне питання до уроку:

Краса врятує світ, чи

світ повинен врятувати красу?

 

Випереджувальні завдання:

  • повторити головні риси доби Відродження;
  • пригадати відомості про митців епохи Відродження;
  • прослідкувати економічний, культурний розвиток епохи Ренесансу;
  • підготувати творчій групі повідомлення про художників епохи Відродження;
  • прочитати текст трагедії Шекспіра „Ромео і Джульєтта”.

 

 

Орієнтований план і методи проведення уроку.

I.  Актуалізація опорних знань учнів:

1. Бесіда „Світові шедеври”

2. Словникова робота.

3. Повідомлення учнів творчої групи „мистецтвознавців”.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів:

  1. Ознайомлення з епіграфом та девізом уроку
  2. Представлення теми уроку та очікуваних результатів.

III. Сприйняття нового матеріалу:

  1. Робота в парах „Інтерв’ю кореспондента з епохою  Відродження”.
  2.  Інсценізація фрагменту трагедії .
  3. Дослідницька робота над текстом .
  4. Робота зі схемою.
  5. Бесіда за технологією „Мікрофон”
  6. Творче завдання. Робота в групах.

IV. Підсумок уроку:

  • Який  етап уроку сподобався найбільше?

V. Домашнє завдання.

 


I. Актуалізація опорних знань учнів

 

1. Слово вчителя.

Світові шедеври. Шедеври.....

Які твори належать до них?

Довго можна сперечатися зі знавцями  літератури, мистецтва, музики, за якими критеріями їх визначати.

 У когось їх поява може викликати здивування, у когось – скептичну посмішку ....

І це нормальне явище: скільки у світі знавців, скільки прихильників мистецтва – і у кожного свій погляд, своя думка.

 Нас не дивує, що, скажімо Лев Толстой, не визнавав шедевром трагедію Шекспіра „Гамлет”. Він як митець мав на це право. Пастернак визнавав, Врубель робив до цього світового шедевру ілюстрації, а Висоцький грав роль Гамлета й був у захваті від таланту Шекспіра ...

 Скільки житиме людство, стільки житимуть світові шедеври слова, музики, художнього полотна.

 

 Бесіда „Світові шедеври”.

  • Що, на ваш погляд, можна назвати сьогодні шедевром?
  • Як ви розумієте значення слова шедевр?

 

Допоможе нам в цьому „словникова скарбничка /на дошці плакат з написом/

Учень з пошукової групи робить повідомлення.

 

2. Словникова робота  Додаток №

 

Шедевр

  • Винятковий по своїм якостям витвір мистецтва, літератури, ідеальний твір майстра.
  • Якими критеріями ви користувались, визначаючи відношення творів до шедеврів світу?

Допоможе Вам визначитись в цьому прослуховування грамзапису фрагменту балету Сергія Прокоф’єва „Ромео і Джульєтта” та однойменної увертюри – фантазії Петра Чайковського.

  • що вам відомо про авторів цього шедевру

 

3. Повідомлення учнів творчої групи „Мистецтвознавців”

 

I гр.. Сергій  Прокоф’єв ..... /видатний російський композитор. Він автор симфонічної, оперної, інструментальної, вокальної музики та музики для дітей.

 Композитор мав дивовижний хист відтворювати мелодії чарівної краси ...

II гр..    Петро Чайковський  ..... /повідомлення учнів/

 

  • Звучить мелодія балету „Ромео і Джульєтта”

 

  • Які образи, асоціації, настрої виникали у вас, прослухавши музику?
  • Що ви відчули? (мелодію чарівної краси, красу музики)

 

Мова музики виражає щось, про що мовчить слово, чи тому що не зважується висловити все до кінця, чи тому, що не почуває в собі необхідної сили і покладається більш на безпосереднє музичне вираження.

  • Чи можна вважати музику увертюри – фантазії Петра Чайковського шедевром?
  • За яким критерієм? /красою/

Отже, критерій – краса.

 

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми та мети уроку.

 

 Відчуття краси допомогло вам дати характеристику твору.

 

 Осягнення краси світу вносить в наше життя вищий її смисл.

 

 Шиллер писав: „Краса мусить вивести людину на істинний шлях; „Красу треба зрозуміти як необхідну умову існування людства”.

 

Ця фраза спонукає до роздумів:

  • Що людство без розуміння краси існувати не зможе?

 

Це і буде нашим проблемним запитанням, яке постараємось вирішити протягом уроку.

 Отже ,ми повинні з’ясувати:

   „Краса врятує світ, чи світ повинен врятувати красу”.

Це і є нашим завданням на урок.

 

Отож  сьогодні у нас незвичайний урок.

Ми будемо вчитися бачити красу, милуватися шедеврами, які створені – на віки, відчувати їх серцем та душею.

 

Тема нашого уроку:

 Шедеври віку і шедеври – на віки.

 

 Епіграф уроку:  Краса –це жахлива річ .Тут Диявол із Богом змагається ,а поле битви – серця людей.

 

Вч. Сьогодні на уроці ми будемо вчитися відкривати цінності земного життя й  

     земного щастя людини, вчитися бачити реальну красу світу – а це і є основа ...

 

Учні – ренесансного гуманізму.


Вч. То сьогодні на уроці ми ближче познайомимось зі світовими шедеврами якої 

       доби?

 

Учні – Відродження.

 

III. Сприйняття нового матеріалу.

 

   А тепер ми повинні здійснити подорож у минуле. Доба Відродження або ж епоха Ренесансу. Сьогодні вона у нас в гостях.

 

 Робота в парах „Інтерв’ю кореспондента з епохою Відродження”

    Клас поділяється на пари по партах.

    Кожен учень лівого варіанта виконує роль кореспондента, правого –    

    доба Відродження. Представники творчої групи „кореспондентів” 

    ставлять запитання, що характерно для епохи Відродження?

 

  • Чому епоха Відродження називається саме так?
  • Які події відбувались у період, названий Відродженням?
  • В чому суть гуманних поглядів митців Відродження?
  • Кого ви знаєте з письменників гуманістів?

 

Запитання до доби Відродження:

  • Чи на всі запитання ви змогли дати відповідь?
  • Які запитання викликали у вас труднощі?
  • Чи задоволені ходом бесіди?

 

Запитання до кореспондентів:

  • Чи задоволені відповідями доби відродження?
  • Спробуйте відповісти на запитання, яке викликало труднощі?

 

Підсумок:

Наша мандрівка буде проходити епохою Ренесансу, в основі якої лежить принцип гуманізму, утвердження краси і гідності людини.

 

Вч. Ми переговоримо сторінку за сторінкою світових шедеврів, які відзначилися

       красотою, змістовністю, глибиною думки.

 

Звернімось до слів Ф.Достоєвського, російського письменника – класика, які є епіграфом до нашого уроку.

 

Учень. Краса – це жахлива річ.

  Тут Диявол із Богом змагається,

  а поле битви – серця людей.

 

  • Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням?

Відповідь допоможе нам дати автор твору „Ромео і Джульєтта” В. Шекспір.

 

Вч. Ви зрозуміли, що мова піде про кохання....

 Як відомо, скільки існує світ мудреці, філософи, поети, звичайні люди  прагнуть пояснити, що ж таке кохання?

 Відповіді у всіх різні, оскільки у кожного є своя історія кохання.

 Це почуття прекрасне не тільки своєю природністю, а й тим духовним збагаченням, котре наповнює серця закоханих.

  • Хто ж ця жінка, чий образ у поезії втілив ідеал Відродження?
  • Ідеал земної жіночої краси?

 

Звернімося до змісту трагедії та прослідкуємо за зміною поглядів і життя героїв під впливом красивого, величного почуття – кохання.

 

 

Додаток №1

/Порівняльна таблиця/ образів

 Пригадаємо: якими зображує автор наших героїв на початку твору.

 

Інсценізація фрагменту трагедії

/Дія І. Сцена 3. ст..7/ Синьйора Капулетті, Мамка, Джульєтта

/Дія ІІ. Сцена 1. ст..8/

 

  • Які ж зміни відбулися в житті героїв?

З першого погляду молоді покохали одне одного Розуміючи, що це порушення традиційних правил. Джульєтта знаходить у собі сили по новому подивитись на відносини, зв’язують людей. Вона в свої молоді роки виявляє дивовижну мудрість і рішучість. Відкидаючи все другорядне, незначне, вона зуміла зрозуміти глибину свого кохання, справжню ціну цього почуття. Вражає її готовність протистояти кривавій ворожнечі родин, протиставляючи їй велике щире кохання.

- Що сподобалось у відносинах Ромео і Джульєтти?

 

3. Робота з текстом. Складання схеми №1

 

  • Що ж таке кохання? /підтвердження відшукайте в тексті/

 

Любов жорстока і люта!

Вона брутальна й коле, як тернин!

 

Кохання принесло мене на крилах, і не змогли цьому завадить мури;

Кохання може все і все здолає, - твоя рідня мені не перешкода.

 

  • Чому Ромео покохав Джульєтту?

Вона красива, Ромео бачить не тільки зовнішню привабливість Джульєтти , а також її внутрішню чистоту, святу піднесену душу.

 - Як автор користується словом, для створення літературного образу коханої Ромео?

„ померкли смолоскипи перед нею” ..... /світло/

„ і світить вродою вона своєю” ....../краса/

„..... олтар святий” /чистота, святість/

 

  • порівняння з ясним сонцем, що затьмарило своєю красою місяць.
  • Очі  - „дві зірки найяскравіші на небі”

 

Підсумок. Робота зі схемою №2.

Кохання, може все і все здолає, якщо воно красиве, чисте, щире, віддане.

 

  • Але ж герої загинули? В чому розв’язання основного конфлікту?

(Краса в відносинах їх дітей, народження  світлого чистого почуття поклало край ворожнечі; родини помирилися. Герої гинуть, але гинуть з перемогою над віковими традиціями. Вони житимуть вічно.

Звернемось до проблемного питання уроку:

  • Чи згодні ви, що краса міняє світ і краса врятує світ?

 

  • Бесіда за технологією „Мікрофон”.

 

  • Учні по черзі передають один одному уявний „мікрофон”

 

 

  • Сприйняття і розуміння живописного полотна.

 

Вч.  Ми знаємо, що небувалого розквіту досягли в епоху Відродження образотворче мистецтво, архітектура та музика.

 Розглянемо низку відомих полотен доби Відродження, які ми вправі назвати шедеврами віку.

 

  • Творче завдання. Робота в групах.

 

За допомогою запитань (надруковані заздалегідь, лежать на кожній парті) 

 

  • попробуйте уявити процес створення портрету, відповісти на запитання, чий це портрет і хто його написав.

 

Картка №1

Читання вірша Н.Озерова „Джоконда”

 


Картка №2

Читання вірша І.Франка „Сікстинська мадонна”

 

 - Придивіться до репродукцій. Хто був героєм мистецтва Ренесансу?

 - Символом яких духовних і фізичних якостей є герої Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тиціана, Лоренцо Лотто?

 - Якими вічними зразками користувались майстри Відродження, пишучи картини?

- Про кого, про що розповідають нам полотна авторів?

- Як ставилися до природи художники доби Ренесансу?

- Який ідеал жінки намагалися створити на своїх полотнах художника?

(образ, сповнений поетичної величі;

  • життєвої виразності;
  • образ жінки – людини;
  • творіння „Божого”, найдовершенішого з усіх творінь;
  • образ жінки ніжної, доброї, жінки окраси світу).

- Що їх об’єднує? /краса/

  „Сікстинська мадонна” Рафаеля

  „Джоконда” Леонардо да Вінчі

- Що вражає вас з першого погляду на полотно?

 (величність і значимість, реальність і водночас надзвичайність)

 

Підсумок:

 

Вч. Я думаю, ви згодні з думкою І.Франка „Що красота полотен – не казка, що прийде час, коли ці шедеври будуть цінувати.

 

 Цей час настав.

- То як ви вважаєте це шедеври віку, чи шедеври на віки?

Вч. Вічне мистецтво тому і вічне, що має властивість ставити сучасним. Тому ми сьогодні вправі назвати розглянуті твори – шедеврами віку і шедеврами на віки.

Вч. Знайдіть спільне у поглядах митців слова та портрету. (Головний об’єкт зображення – людина; відображення красоти правдивої, земної, реальної і водночас надзвичайної).

 

Підсумок: Створені образи співзвучні будь-якій добі, зокрема нашій.

 

  • Чи може краса врятувати світ від занепаду і жорстокості, від чвар та конфліктів, від зла та ворожнечі?

 

Вч. Я думаю, що в своїх душах ви зуміли відродити красоту і пронесете це почуття через своє життя.

 

 

  • Рефлексія. (усвідомлення результатів уроку)

 

  • Що ми робили на уроці?
  • Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?
  • Чи досягли поставленої мети?
  • Який етап уроку сподобався найбільше?

 

 

  • Домашнє завдання.

 

  1. Підготуватися до написання твору – роздуму на тему, над проблемою якою ви сьогодні працювали на уроці.
  2.   Підготуватись до написання твору „Лист у майбутнє” (Що ви хотіли б заповісти нашим нащадкам).

 

 

doc
Додав(-ла)
Іщук Лариса
Додано
30 січня 2019
Переглядів
466
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку