Урок - дослідження
Тема. |
Шедеври віку і шедеври – на віки |
|
|
Мета: |
познайомити учнів із шедеврами доби Відродження; сприяти розкриттю нових поглядів на людину і життєві цінності в творах видатних митців епохи Ренесансу; разом з учнями розкрити зміст поняття „краси”; підготувати учнів до відповіді на проблемне питання; розвивати естетичні почуття учнів, навички виразного читання, сприяти розвитку пізнавальної самостійності, уяви та творчих здібностей, вмінню обґрунтовувати й одстояти власні погляди; виховувати любов до краси, до мистецтва слова, художнього полотна, інтерес до культури епохи Ренесансу;
|
Обладнання: |
портрет Шекспіра В.; панорама доби репродукції картин Рафаеля Санті „Сікстинська Мадонна”; „Леонардо да Вінчі”; „Джоконда”; „Мадонна Літта”; декоративне оформлення дошки; музичні твори: уривки з однойменного балету Сергія Прокоф’єва або увертюри – фантазії Петра Чайковського „Ромео і Джульєтта”; книжкова виставка.
|
Епіграф уроку: |
Краса – це жахлива річ. Тут Диявол із Богом змагається, а поле битви – серця людей. Ф.Достоєвський |
Проблемне питання до уроку:
Краса врятує світ, чи
світ повинен врятувати красу?
Випереджувальні завдання:
Орієнтований план і методи проведення уроку.
I. Актуалізація опорних знань учнів:
1. Бесіда „Світові шедеври”
2. Словникова робота.
3. Повідомлення учнів творчої групи „мистецтвознавців”.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів:
III. Сприйняття нового матеріалу:
IV. Підсумок уроку:
V. Домашнє завдання.
I. Актуалізація опорних знань учнів
1. Слово вчителя.
Світові шедеври. Шедеври.....
Які твори належать до них?
Довго можна сперечатися зі знавцями літератури, мистецтва, музики, за якими критеріями їх визначати.
У когось їх поява може викликати здивування, у когось – скептичну посмішку ....
І це нормальне явище: скільки у світі знавців, скільки прихильників мистецтва – і у кожного свій погляд, своя думка.
Нас не дивує, що, скажімо Лев Толстой, не визнавав шедевром трагедію Шекспіра „Гамлет”. Він як митець мав на це право. Пастернак визнавав, Врубель робив до цього світового шедевру ілюстрації, а Висоцький грав роль Гамлета й був у захваті від таланту Шекспіра ...
Скільки житиме людство, стільки житимуть світові шедеври слова, музики, художнього полотна.
Бесіда „Світові шедеври”.
Допоможе нам в цьому „словникова скарбничка /на дошці плакат з написом/
Учень з пошукової групи робить повідомлення.
2. Словникова робота Додаток №
Шедевр
Допоможе Вам визначитись в цьому прослуховування грамзапису фрагменту балету Сергія Прокоф’єва „Ромео і Джульєтта” та однойменної увертюри – фантазії Петра Чайковського.
3. Повідомлення учнів творчої групи „Мистецтвознавців”
I гр.. Сергій Прокоф’єв ..... /видатний російський композитор. Він автор симфонічної, оперної, інструментальної, вокальної музики та музики для дітей.
Композитор мав дивовижний хист відтворювати мелодії чарівної краси ...
II гр.. Петро Чайковський ..... /повідомлення учнів/
Мова музики виражає щось, про що мовчить слово, чи тому що не зважується висловити все до кінця, чи тому, що не почуває в собі необхідної сили і покладається більш на безпосереднє музичне вираження.
Отже, критерій – краса.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми та мети уроку.
Відчуття краси допомогло вам дати характеристику твору.
Осягнення краси світу вносить в наше життя вищий її смисл.
Шиллер писав: „Краса мусить вивести людину на істинний шлях; „Красу треба зрозуміти як необхідну умову існування людства”.
Ця фраза спонукає до роздумів:
Це і буде нашим проблемним запитанням, яке постараємось вирішити протягом уроку.
Отже ,ми повинні з’ясувати:
„Краса врятує світ, чи світ повинен врятувати красу”.
Це і є нашим завданням на урок.
Отож сьогодні у нас незвичайний урок.
Ми будемо вчитися бачити красу, милуватися шедеврами, які створені – на віки, відчувати їх серцем та душею.
Тема нашого уроку:
Шедеври віку і шедеври – на віки.
Епіграф уроку: Краса –це жахлива річ .Тут Диявол із Богом змагається ,а поле битви – серця людей.
Вч. Сьогодні на уроці ми будемо вчитися відкривати цінності земного життя й
земного щастя людини, вчитися бачити реальну красу світу – а це і є основа ...
Учні – ренесансного гуманізму.
Вч. То сьогодні на уроці ми ближче познайомимось зі світовими шедеврами якої
доби?
Учні – Відродження.
III. Сприйняття нового матеріалу.
А тепер ми повинні здійснити подорож у минуле. Доба Відродження або ж епоха Ренесансу. Сьогодні вона у нас в гостях.
Робота в парах „Інтерв’ю кореспондента з епохою Відродження”
Клас поділяється на пари по партах.
Кожен учень лівого варіанта виконує роль кореспондента, правого –
доба Відродження. Представники творчої групи „кореспондентів”
ставлять запитання, що характерно для епохи Відродження?
Запитання до доби Відродження:
Запитання до кореспондентів:
Підсумок: |
Наша мандрівка буде проходити епохою Ренесансу, в основі якої лежить принцип гуманізму, утвердження краси і гідності людини. |
Вч. Ми переговоримо сторінку за сторінкою світових шедеврів, які відзначилися
красотою, змістовністю, глибиною думки.
Звернімось до слів Ф.Достоєвського, російського письменника – класика, які є епіграфом до нашого уроку.
Учень. Краса – це жахлива річ.
Тут Диявол із Богом змагається,
а поле битви – серця людей.
Відповідь допоможе нам дати автор твору „Ромео і Джульєтта” В. Шекспір.
Вч. Ви зрозуміли, що мова піде про кохання....
Як відомо, скільки існує світ мудреці, філософи, поети, звичайні люди прагнуть пояснити, що ж таке кохання?
Відповіді у всіх різні, оскільки у кожного є своя історія кохання.
Це почуття прекрасне не тільки своєю природністю, а й тим духовним збагаченням, котре наповнює серця закоханих.
Звернімося до змісту трагедії та прослідкуємо за зміною поглядів і життя героїв під впливом красивого, величного почуття – кохання.
Додаток №1
/Порівняльна таблиця/ образів
Пригадаємо: якими зображує автор наших героїв на початку твору.
Інсценізація фрагменту трагедії
/Дія І. Сцена 3. ст..7/ Синьйора Капулетті, Мамка, Джульєтта
/Дія ІІ. Сцена 1. ст..8/
З першого погляду молоді покохали одне одного Розуміючи, що це порушення традиційних правил. Джульєтта знаходить у собі сили по новому подивитись на відносини, зв’язують людей. Вона в свої молоді роки виявляє дивовижну мудрість і рішучість. Відкидаючи все другорядне, незначне, вона зуміла зрозуміти глибину свого кохання, справжню ціну цього почуття. Вражає її готовність протистояти кривавій ворожнечі родин, протиставляючи їй велике щире кохання.
- Що сподобалось у відносинах Ромео і Джульєтти?
3. Робота з текстом. Складання схеми №1
Любов жорстока і люта!
Вона брутальна й коле, як тернин!
Кохання принесло мене на крилах, і не змогли цьому завадить мури;
Кохання може все і все здолає, - твоя рідня мені не перешкода.
Вона красива, Ромео бачить не тільки зовнішню привабливість Джульєтти , а також її внутрішню чистоту, святу піднесену душу.
- Як автор користується словом, для створення літературного образу коханої Ромео?
„ померкли смолоскипи перед нею” ..... /світло/
„ і світить вродою вона своєю” ....../краса/
„..... олтар святий” /чистота, святість/
Підсумок. Робота зі схемою №2.
Кохання, може все і все здолає, якщо воно красиве, чисте, щире, віддане.
(Краса в відносинах їх дітей, народження світлого чистого почуття поклало край ворожнечі; родини помирилися. Герої гинуть, але гинуть з перемогою над віковими традиціями. Вони житимуть вічно.
Звернемось до проблемного питання уроку:
Вч. Ми знаємо, що небувалого розквіту досягли в епоху Відродження образотворче мистецтво, архітектура та музика.
Розглянемо низку відомих полотен доби Відродження, які ми вправі назвати шедеврами віку.
За допомогою запитань (надруковані заздалегідь, лежать на кожній парті)
Картка №1
Читання вірша Н.Озерова „Джоконда”
Картка №2
Читання вірша І.Франка „Сікстинська мадонна”
- Придивіться до репродукцій. Хто був героєм мистецтва Ренесансу?
- Символом яких духовних і фізичних якостей є герої Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тиціана, Лоренцо Лотто?
- Якими вічними зразками користувались майстри Відродження, пишучи картини?
- Про кого, про що розповідають нам полотна авторів?
- Як ставилися до природи художники доби Ренесансу?
- Який ідеал жінки намагалися створити на своїх полотнах художника?
(образ, сповнений поетичної величі;
- Що їх об’єднує? /краса/
„Сікстинська мадонна” Рафаеля
„Джоконда” Леонардо да Вінчі
- Що вражає вас з першого погляду на полотно?
(величність і значимість, реальність і водночас надзвичайність)
Підсумок:
Вч. Я думаю, ви згодні з думкою І.Франка „Що красота полотен – не казка, що прийде час, коли ці шедеври будуть цінувати.
Цей час настав.
- То як ви вважаєте це шедеври віку, чи шедеври на віки?
Вч. Вічне мистецтво тому і вічне, що має властивість ставити сучасним. Тому ми сьогодні вправі назвати розглянуті твори – шедеврами віку і шедеврами на віки.
Вч. Знайдіть спільне у поглядах митців слова та портрету. (Головний об’єкт зображення – людина; відображення красоти правдивої, земної, реальної і водночас надзвичайної).
Підсумок: Створені образи співзвучні будь-якій добі, зокрема нашій.
Вч. Я думаю, що в своїх душах ви зуміли відродити красоту і пронесете це почуття через своє життя.