Урок - екскурсія "Річка мого села - Інгулець"

Недайводська гімназія

Глеюватської сільської ради

                                                                           Підготувала

вчитель початкових класів

                                                                                    Ахметшина Катерина  Анатоліївна

Мета: закріпити поняття «річка», «водойма», «джерела»;  поповнити знання          про рослинний і тваринний світ рік, значення джерел і річок у природі та житті людини; вчити спостерігати, робити висновки, узагальнювати; виховувати бережливе ставлення до водойм.

Хід екскурсії:

I. Актуалізація опорних знань учнів.

Відгадати загадку:

Не кінь а біжить,

Не ліс, а шумить.

                           (Річка)

• Де у природі є вода?

( В річках, озерах, морях, океанах і струмках)

• Як можна назвати одним словом моря, річки та озера?

(Водойма)

• Які ви знаєте штучні водойма?

(Ставки, водосховища та канали)

• Які ви знаєте природні водойма?

(Річки, озера, болота, моря та океани)

• Наш Інгулець – це штучна чи природна водойма?

(Природна)

ІІ. Перевірка знань, набутих на уроках Я і Україна.

      -  Діти, на уроках ви вчились визначати лівий і правий берег річок, а також довідались про значення річок в природі та житті людини. Я пропоную вам тести з творчими питаннями. Прочитайте їх і знайдіть правильну відповідь.

 (В цей час вчитель працює з учнями з групи С за таблицею «Будова річки»).

 а) Схематично зобразити праву притоку.

 б) Написати, з яких частин складається річка.

 Перевірка та самооцінювання роботи на картці (по 2 бали за кожну відповідь).

Графічний диктант.

1. Моря, водосховища, ставки, болота, озера, річки, джерела – все це океан (водойми).

2. Річка бере початок з озера (джерела).

3. Місце, де річка впадає в море, озеро або іншу річку, називається гирло.

4. Інгулець – це права притока Дніпра.

5. Інгулець бере початок в Кривому Розі (Єлисаветградка).

6. Місце, де починається річка, називається русло (витік).

7. Ріки несуть свої води в болота (моря).

ІІІ. Повідомлення теми, завдань екскурсії.

- Якою притокою (лівою чи правою) є наша річка Інгулець?

                                                                                                      (Правою)

 - А чи знаєте ви, коли утворилась річка, звідки пішла її назва, яка її довжина?, які корисні копалини знаходяться на її берегах?

- Давайте з вами подорослішаємо і станемо науковцями та вирушимо на наукову експедицію рідним краєм. Девіз нашої експедиції «Знай, люби і зберігай свій рідний край».

 IV. Проведення екскурсії.

 Командир експедиційного загону. Наш загін досліджував річку Інгулець. Кожна група науковців отримала попереднє завдання, а сьогодні у нас наукова конференція, на якій ми заслухаємо звіт про виконання цих завдань. В роботі конференції беруть участь керівники області та навчальних закладів, яким небайдужа доля блакитних артерій нашої області та держави в цілому.

- Хто такі  гідрологи? Що вони вивчають?

1. Звіт гідрологів.

 Правою притокою Дніпра протікає наш Інгулець Кіровоградською, Дніпропетровською, Миколаївською та Херсонською областями. Бере свій початок біля села Єласеветградка Кіровоградської області. Довжина річки – 549 км, у межах області – 150 км, площа басейну – 13700 кв. км.

 Найбільшою притокою є річка Саксагань. На місці злиття цих двох річок знаходиться місто Кривий Ріг. Живиться річка переважно сніговими водами. Середня витрата води біля села Могилівка 0,32 м³/сек. Замерзає – у другій половині грудня.

1. Інгулець – судноплавна річка, на 109 км від гирла. Біля нашої річки знаходяться міста: Інгулець, Кривий Ріг, Олександрія.

2. Води Інгульця живлять Інгулецьку зрошувальну систему.  Його води необхідні на господарсько-побутові та виробничі потреби, зрошення, а також для сільськогосподарського використання. В басейні Інгульця знаходиться Криворізький залізорудний басейн, до якого відноситься наш Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат.

- Яка довжина р. Інгулець?

- У межах нашої області?

- Судноплавна чи ні?

- На скільки кілометрів? 

 Історія – це наука, яка вивчає події за певні проміжки часу, це минуле народу.

- А хто такі історики?

2. Звіт групи істориків.

1) Наша група працювала з архівними документами, зустрічалась із старожилами. Ми дізналися, що перша згадка про річку датується 1552 роком. Греки називали її Герос, половці – Івля (від слів «сторожова річка», як межа руських і половецьких земель).

2) Територія між річками Інгул та Інгулець називалася «углом», а племена слов’ян, які там мешкали – угличі. Старослов’янською мовою «вугол» вимовляється «онгулу».

 Коли тюркські племена витіснили слов’ян, ці місця почали називати «Інгул», і річку Малий Інгул називали Інгулець. Свій початок річка бере з села Кучерівка, що біля Єлисаветградки Кіровоградської області. Струмок плине в Дніпрові води. На берегах річки виростали села, бо в ній було багато риби. А згодом з’явилося містечко, яке названо в честь річки - Інгулець .

3. Звіт етнографів.

1. Виступ трьох хлопчиків: Монголець, Генгулець, Інгулець з легендами про річку.

1). Монголець.

 Колись у прадавні часи, наші землі захопили татаро - монгольські орди. Завойовники тут же стали давати  місцям у безкрайніх степах – річкам і озерам – свої назви. Деякі з тих назв залишилися від них і до цього часу, інші змінилися.

 Та ось нарешті наші предки прогнали завойовників зі своєї землі, а разом з тим пішли зі степів і деякі їхні назви. Але стопову річку люди й далі кликали Монгольцем. А вже внуки й правнуки – Інгульцем. Інші пов’язували історію походження назви річки Інгулець з чумаками.

2). Генгулець.

 Ось якось поверталися чумаки з Криму додому. Ледве ступали степовим шляхом крутогорі воли, стомлені важкою мандрівкою. Та от раптом вони неначе ожили й почали рухатися веселіше. Поглянувши на своїх волів, чумаки й собі почали уважно прислухатися. Й справді, десь здалеку долинав ледь чутний гул. Тоді хтось із чумаків сказав  своїм менш досвідченим товаришам:

- Генгулець вже чути, скоро вдома нам бути…

 А то гула степова річка, долаючи на своєму шляху пороги й скелі. Ті, хто не міг второпати, про що це говорили один одному чумаки, стали річку, повз яку проїжджали, називати Генгульцем. Згодом назва змінилася на Інгулець та так назавжди й залишилася.

3) Інгулець.

 А ще казали, ніби із Криму разом з чумаками в наші степові краї забрів сванець, по-теперішньому – грузин. Що він тут шукав, ніхто цього не знає. Але від чумаків, кажуть, не відставав. Ось він час від часу проїжджав з Криму і в Крим повз безіменну річку з мальовничими скелями на берегах. Вона нагадувала йому рідну річку в далекій Сванетії – Інгур. От і став сванець називати її Інгуром. А потім вже чумаки переінакшили незрозуміле слово на свій лад, і стала безіменна річка Інгулом. А Інгулець – це брат Інгула, - так вирішили чумаки, адже обидві річки течуть в одному напрямку і майже поруч. То чому б їм і не носити подібні назви?

2. Переказ про відкриття кар’єру на Інгульці. На Криворіжжі є річка Інгулець, про яку в народі ходять неймовірні легенди.

 Кажуть, що Інгулець – це житло якогось чудовиська. Але побачити його поки що не вдавалося нікому. Не один раз мандрівники й сміливці виряджалися на пошуки інгулецького чудовиська. Але кожного разу поверталися ні з чим.

 І ось знайшовся сміливий юнак, який вирішив обов’язково дізнатися про чудовисько всю правду. Він подався на його пошуки й довго не повертався.

 Мати й наречена сміливого юнака не лишали ні на мить берега, виглядаючи його. Нарешті юнак з’явився. Він щось  тримав у руках. Це був шматочок важкої залізної руди, що темним кольором відсвічував на сонці.

 Юнак не знайшов чудовиська, але тепер він знав, де знаходяться невичерпні поклади залізної руди.

 Незабаром на цьому місці відкрили кар’єр. А замість низеньких хат під солом’яними стріхами виросли на берегах Інгульця високі будинки з водогонами, електрикою та телефоном.

 Геологи – це люди, які вивчають земну кору, склад, будову, та місце знаходження корисних копалин.

3. Звіт юних геологів.

 Звіт юних геологів, учасників комплексної експедиції з вивчення річки Інгулець.

 1. Геологічні спостереження проводилися на схилах річки Інгулець в районі міста Інгулець, де Придніпровська височина переходить Причорноморську низовину.

 2. Внаслідок роботи з літературою визначено, що територія, якою протікає річка Інгулець, має складну геологічну будову.

 3. Інгуло- інгульська та криворізька серії гірських покладів відносяться до нижнього протерозою. Сила відкладання залізних руд досягає 8500м. радіологічний вік гірських покладів нижньої частини досягає 2,6 млрд років, а верхньої – 1,7 млрд років.

 4. На схилах берегів річки Інгулець вдалося зібрати зразки гірських покладів: глини білої і червоної, піску та вапняку. Але гірські поклади, які знаходяться в кар’єрі, що розташований у старому руслі річки – магнетичні роговики.

 Повторити назви за вчителем.

 Джеспіліти магнетичні, з білими краплинами кварцу та золотистого піріту; бурий залізняк; боксит, кварц, аметист, опал, халцедон, гранат, ракушняк.

(Гра з м’ячем «Назвати корисні копалини»)

1. Чи завжди річка текла по нинішньому руслу?

2. З якою метою людина змінює русло річки?

3. Як ви вважаєте, чи є користь від того, що змінюють русло? Для людини? Для природи? Що станеться з рослинним і тваринним світом?

4. Звіт групи юних геоморфологів.

Звіт групи геоморфологів з питань вивчення берегів річки Інгулець (від ІнГЗК до с.Зеленого).

1. Група геоморфологів вивчала ділянку річки і зареєструвала ті місця берегах Інгульця, які зазнали геоморфологічних змін внаслідок діяльності людини. По-перше: це кар’єр ІнГЗК, через який перенесено русло річки.

Кар’єр почав діяти з 1961 року. До початку будівництва на території сучасного кар’єру знаходились:

1. Русло річки Інгулець, яке було винесене за межі кар’єру шляхом улаштування спрямовуючого каналу.

2. Залізницю, яка з’єднувала шахту «Центральна» і станцію «Інгулець» (колишню) зі станцією «Миколо-Козельськ».

3. Балка «Скилевата», що  перетинала територію майбутнього кар’єру із заходу на схід.

4. Невеликі відпрацьовані рудні кар’єри (1958 – 1961 рр.). поклади руди знаходилися близько до поверхні землі. Доставка руди здійснювалось транспортом.

5. В північно-східній частині знаходились поливні городи.

В західній частині – орні землі.

2. По-друге: через нерозумне господарювання (надмірно великий відвал) виник зсув.

17 липня 1988р. виник зсів у східній частині відвалу №3, за рахунок якого сталося перекриття русла р. Інгулець, а також був порушений каналізаційний колектор, який прокладений поблизу відвалу та порушено проти фільтруючу завісу кар’єру.

3. Не враховуючи вище сказаних збитків, при будівництві відведеного русла р. Інгулець довжиною 360 м було знищено близько 4 га колективних садів-городів. Аварія була ліквідована протягом однієї доби силам комбінату.

 1 – В яку річку впадає Інгулець?

2 – Яка риба водиться в річці?

3 – Два брати у воду дивляться, повік не зійдуться?

4 – Заглиблення, яким постійно тече річка?

5 – Рослина, яка росте на берегах річки?

                                                           (Татарське зілля)

6 – Рослина, яка захаращує береги річки?

7 – Латаття має гарний …(цвіт) 

8 – Назва риби, яка ловиться в нашій річці.

Яка ще рослинність є на берегах? Які тварини там живуть?

V. Підсумок екскурсії.

- Діти, ви підготували безцінний матеріал про нашу річку. Ви ще маленькі, але вже сьогодні давайте подбаємо про нашу річку, щоб вона жила довго. Допоможемо дорослим не забруднювати і очищати береги річки Інгулець.