Урок - моделювання з економіки для 11-о класу "Багатство країни"

Про матеріал

Різноманітні засоби організації пізнавальної діяльності учнів на уроках економіки активізують процес оволодіння учнями економічною культурою, формують елементарні навички поведінки в ринкових умовах, розвивають економічне мислення. Урок-моделювання «Багатство країни» доцільно використовувати при вивченні теми «Виробничий потенціал національної економіки».

Перегляд файлу

                      

                                          (Урок-моделювання)

 

Обладнання: подарунки – пакети з канцелярським приладдям; 4 листа ватману,  ножиці – 2 , 2 лінійки, 2 олівці, транспортир, скоч, набір канцелярських скріпок.

-----------------------------------------  Хід уроку --------------------------------------

  1. Виробництво чи торгівля

Вчитель.  Існує два погляди на походження багатства. Одні вважають, що багатство народжується тільки в результаті виробництва, інші – і в результаті виробництва і в результаті торгівлі.  Скажіть, які країни багатші: ті, де магазин на магазині, чи ті, де підприємство на підприємстві?

Учень. Друге…

Учень. Але ж торгівля також багатство! Краще, коли є можливість вибрати і купити…

 

Цей учень абсолютно правий в своїх міркуваннях, але його інтуїтивна здогадка в ході уроку повинна набути аргументованої впевненості. Для цього вчитель провокує його до сумнівів.

 

Вчитель. Подумай сам, якщо країна виробила 10 автомобілів, то, скільки  не продавай, їх залишається тільки 10! Навіть тисячу магазинів не замінять одного заводу.

Учень. Виходить, що так.

Вчитель. Ви погоджуєтесь зі мною, що торгівля не зможе зробити нас багатшими? Тоді проведемо  експеримент. Подарунки в студію.

 

Вчитель роздає кожному пакет з подарунками.

В пакетах різноманітні набори канцелярських речей: олівці, фломастери, блокноти, лінійки, кнопки, скріпки, гумки та інше. Учні, безумовно, раді і посміхаються.

 

Вчитель. Скажіть, ви отримали задоволення від подарунків? Вам стало веселіше?

Учні. Так!

Вчитель. Можна сказати, що ви стали багатшими, завдяки виробництву?

Учні. Звичайно!

Вчитель. А тепер попробуйте обмінятися один з одним так, щоб стати ще багатшими.

 

Обмін буде тривати не більше хвилини.  Принципом торгівлі в міні-грі являється обмін альтернативними вартостями: пожертвувати меншою цінністю заради отримання більшої. Хтось віддасть один з двох фломастерів за блокнот, якого у нього не має, хтось пожертвує половиною своїх скріпок заради скочу і т. д.

Вчитель повинен заохотити найбільш активних і практичних, але головне – аналіз ситуації. Краще за все викликати пару найбільш вдалих гравців і опитати їх.

 

Вчитель. Чи відчули ви себе багатшими?

Учні. Так…

Вчитель. На ваших очах відбулося чудо! Ми не виробили нового товару, але   кожен став багатшим. А якщо багатшим став кожен, то багатшими стали всі.

Отже, торгівля і виробництво створюють багатство рівноправно.

Підприємство створює нові цінності, а обмін розподіляє їх.

Скажіть, чим ви обмінялися?

Учень. Я віддав олівець і отримав гумку.

Вчитель. А чому саме так?

Учень. Олівців у мене було три, а гумки жодної.

Вчитель. Можна сказати, що ти пожертвував меншою цінністю заради…

Учень.  … більшої цінності.

Вчитель. Як багатіють окремі особи , ми все тепер зрозуміли, настав час подумати, «як багатіє держава».

 

  1. Багаті і бідні держави

Вчитель. Нагадайте мені основні фактори виробництва.

Учні. Природні ресурси (земля), капітальні ресурси  (капітал), трудові ресурси (праця).

Вчитель. Зараз ми станемо виробниками. На пакетиках з вашими подарунками є символи держав.

Знайдіть і скажіть, що це за країни.

 

Поки діти шукають і думають, підкажу, що завчасно пакети ділять клас на дві групи: одні знайдуть символ Японії, інші – України.

                   img122                                                 img127

Через мить країни розгадані і клас розділений на дві команди. Необхідно реорганізувати простір кабінету на два робочих сектора: один для «японців», інший для «українців»

Вчитель. Ми з вами будемо виготовляти паперові піраміди. Задача: побудувати якомога більшу і міцнішу піраміду за зразками.

 

На парти командам можна поставити зменшені моделі пірамід. Побудувати геометричну піраміду нескладно: рівносторонній трикутник вписати в більший. При цьому малий трикутник стане основою піраміди. Проте, не дивлячись на простоту, учням прийдеться згадати геометричні знання і вміння. Окрім геометрії, в грі оживають навички технології, необхідні кмітливість і спритність.

 

Вчитель. Змагатися ми будемо в реальних умовах, тому що Японія – це Японія, а Україна – це Україна.

Яка країна багатша , на вашу думку?

Учні. Україна… Японія…

Вчитель. Почнемо з природних ресурсів. Хто багатший?

Учень. Звичайно, Україна!

Вчитель. Доведіть.

Учень. В Україні є вугілля, марганцеві та залізні руди, родючі чорноземи, а в Японії – тільки Фудзіяма.

 

Звичайно, з курсу економічної географії вони все це знають.  Нехай же відчують гордість за багату Україну.

 

Вчитель. Команда «українців» отримує величезні сировинні ресурси – 4 листки  ватману! З них, звичайно, можна побудувати найвищу в світі піраміду.. До речі, яка піраміда в Єгипті найбільша?

А бідна на ресурси Японія отримала лише один листок ватману. Перед «японцями» постала задача, яку, практично, неможливо вирішити.

Але в світі все таки існує рівновага. Що можна сказати про японські засоби виробництва?

 

Учні один поперед одного розповідають про комп`ютеризацію, електроніку і автоматизацію японських виробництв.

 

Вчитель. Все вірно . Наша Японія отримує новіші засоби будівництва пірамід: лінійки і транспортири, ножиці і олівці, циркулі і скоч. А «багата» Україна лише набір скріпок – знаряддя ХІХ ст..! Яка країна багатша тепер?

Учні. Японія… Україна…

Вчитель. Нехай це питання вирішить гра. Команди готові? За роботу!

 

Гра почалася. Поки команди працюють, необхідно проконтролювати їх спільну працю. Важливо, щоб з процесу будівництва ніхто не випав

 

Вчитель. Поки команди трудяться, допоможемо їм в майбутньому продати вироби.  Оголошую аукціон ідей на тему: «як використати піраміду».

 

Думок виявиться багато: абажур, геометрична модель, літня шапочка, хатка для хом`яка та багато іншого.  Учень, який останнім запропонував ідею, отримає «десятку», 5-7 хвилин аукціону – і час повертатись до наших… до наших трудівників - парамідотворців.

 

Вчитель (підійшовши до «японців»). Добрий день! В ефірі «Клуб мандрівників». Ми знаходимося в Країні сонця , що сходить, у підніжжя Фудзіями. Місцеві умільці захоплені будівництвом. Скажіть, Саша - сан, як вам працюється?

Саша - сан. Легко. Ми майже закінчуємо.

Вчитель. Як ви думаєте, хто переможе в змаганні?

Саша - сан. Ми!

Вчитель. По-японськи коротко і ясно. А ми відправимося в Україну. В ефірі програма «Новини». Ми в величезному цеху величезного заводу міста Кривого Рогу. Тисячі робітників мучаться над задачею. Робота кипить. Спитаємо у бригадира Івана Івановича, чи виконує він план?

Іван Іванович. Не впевнений.

Вчитель. Будівництво завершується. Підводимо підсумки. Перед вами «японська» піраміда .

 

«Японська» пірамідка завжди виходить невеликою, але дуже міцною і акуратною. Справжня  - «made in Japan».

 

Вчитель. Прекрасно. Відмінна робота. Молодці, хлопці! За відмінну роботу і оцінки відмінні!

 

Всі отримують зароблені «десятки».

А ось піраміда наших майстрів.

Піраміда українського виробництва – модель всього нашого будівництва: величезна, але незакінчена; нерівна і хитка; «могутня і безсила». Крім того, «Будівельний майданчик» засмічений залишками паперових «будматеріалів». Справжня  Україна…

 

Вчитель (іронічно). Так…Будова віку.. Творіння невмілих рук. Звідки тільки ці руки виросли? Вам самим не соромно за справу рук своїх? Зізнайтесь, друзі, це «двієчка».

 

Звичайно, вчитель несправедливий! Діти невинні в тому, що їм дістались настільки примітивні «знаряддя праці». Вони зробили все, що могли, і навіть більше! Але зараз завдання вчителя – бути максимально несправедливим там, що потрібно спровокувати справжнє переживання. Це -  обов’язкова умова гри. Це те, що перетворює гру в урок. Переживаючи, учні усвідомлюють категорії уроку (багатство-бідність) не тільки логічно, але й емоційно. Урок засвоюється більш глибоко, а гра, уплітається в переживання кожного, виявляється дуже серйозною справою.

 

Вчитель. Гра закінчена. А тепер давайте разом проаналізуємо її. Скажіть, яка країна багатша?

Учні. Україна багатша сировиною, але в Японії краща технологія… Японія виявилася багатшою, тому що виробляє більш якісні товари… Україна ніби багатша, але … бідніша товарами.

Вчитель. Вірно. (Звертається до «українців»).  А які почуття відчували ви під час гри?

Учні. Образу… Несправедливість… Приниження…

 

Природна, але банальна реакція. Вчитель чекає того єдиного слова, в якому вся різниця української економіки від  західного «економікса». І, нарешті, воно!

 

Учень. Сором…

Вчитель. Сором?!

Учень. Сором! За те, що ми такі багаті, але дуже бідні.

Вчитель (звертаючись до «японців»). А ваші почуття?

Учні. Задоволення… Радість… Образа…

Вчитель. А чому образа?

Учні. Могли б зробити більше, але не вистачило паперу.

 

Все готово до визначення головного висновку гри. Наступає момент істини уроку, який зв`яже всі його частини: і експериментальну з обміну альтернативними вартостями в першій частині уроку, і гри в піраміди, і логічно-емоційний аналіз в кінці уроку.

 

Вчитель. Згадайте все, що ми дізналися сьогодні на уроці, і вирішіть, що повинні робити держави, щоб бути багатими?

 

Кінцівка уроку багатоваріантна. Можна попросити кожного письмово підготувати докладну записку від імені міністра закордонних справ «Про економічний розвиток України і торгівлю з Японією». Можна влаштувати дискусію про причини слабкої торгівлі з Японією. Можна провести другий тур гри, в якій команди мають можливість взаємовигідно обмінятися («український» ватман на «японський» скоч і ножиці). Можливі інші варіанти. Головне, щоб був правильний висновок: обмін між країнами робить їх багатшими, а мир не тільки політична, але й економічна категорія.

 

docx
Додано
13 січня 2018
Переглядів
508
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку