Урок - консиліум "Будова і функції шкіри. Лабораторна робота № . Будова шкіри, нігтя, волосини (макро- і мікроскопічна)."

Тема: Будова і функції шкіри. Лабораторна робота № . Будова  шкіри, нігтя, волосини (макро- і мікроскопічна).

Мета: Ознайомитися з будовою і функціями шкіри, формувати вміння встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, вміння робити узагальнення.

Обладнання: таблиця «Шкіра», мікроскоп, мікропрепарати, комп’ютерна підтримка

Тип уроку: комбінований

Основні терміни та поняття з теми “Шкіра”

Волосся — рогове похідне дерми, що утворює покрив певних ділянок шкіри.

Дерма — власне шкіра, шар сполучної тканини, що скла­дається з еластичних і колагенових волокон, які надають шкірі еластичності.

Залоза — орган, що виробляє і виділяє особливі речовини — секрети:

•потова — залоза зовнішньої секреції, має вигляд трубочки, що починається закрученим клубочком;

•сальна — залоза зовнішньої секреції, виділяє секрет — шкірне сало, що змащує шкіру і волосся.

Короста — захворювання, яке виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів (сильне свербіння).

Косметика — (від грец. kosmetike — мистецтво прикрашати) комплекс індивідуальних засобів, що поліпшують зовнішність людини:

•гігієнічна — запобігає захворюванням і косметичним дефектам шкіри (косметичні засоби: мило, зубні пасти, шампуні, одеколони тощо);

•декоративна — підкреслює риси обличчя, робить малопомітними дефекти;

•лікувальна — усуває захворювання та дефекти шкіри (кон­сервативні методи лікування: маски, масаж, втирання; хірургічні: видалення бородавок, виправлення форм окремих частин тіла).

Нігтьовий валик — шкірна складка, якою оточена нігтьова пластинка.

Обмороження — ушкодження деяких частин тіла, що спричиняються дією низьких температур.

Опіки шкіри — ушкодження, що виникають внаслідок дії сонячного проміння, високої температури, електричного струму, їдких речовин.

Регенерація — (від лат. regeneratio — відродження) відновлення шкіри.

Підшкірна клітковина — найглибший шар шкіри, клітини якого запасають поживні речовини.

Педикульоз — захворювання, яке викликають воші (також переносять збудників висипного і поворотного тифів).

Сонячний удар — патологічний стан, зумовлений загальним перегріванням організму внаслідок дії зовнішніх теплових чинників.

Терморегуляція — урівноваженість процесів утворення і віддачі тепла в організмі.

Шкіра — зовнішній покрив тіла, що складається з епідермісу, дерми (власне шкіри) і підшкірної клітковини; є бар'єром між зовнішнім і внутрішнім середовищем організму.

Вимоги до знань та вмінь учнів з теми “Шкіра”

Учень називає:

• функції шкіри, захворювання шкіри, гігієнічні вимоги до одягу.

Розпізнає:

• епідерміс, дерму, підшкірну клітковину на малюнках.

Характеризує:

• будову і функцію шкіри;
• процеси теплообміну, механізми терморегуляції, рефлекторний характер терморегуляції, тепловий і сонячний удар, обмороження.

Обґрунтовує:

• взаємозв'язок будови шкіри з виконуваними функціями;
• значення шкіри в пристосуванні організму до умов навколишнього середовища.

Застосовує знання для:

• обґрунтування гігієнічних вимог догляду за шкірою і похідними шкіри;
• профілактики захворювань шкіри;
• дотримання гігієнічних вимог до одягу і взуття.

Робить висновки:

• про взаємозв’язок органів у процесі життєдіяльності організму;
• про потребу загартування для збільшення опірності організму до захворювань і негативного впливу довкілля.

Дотримується правил:

• роботи з мікроскопом;
• загартування, гігієни шкіри, волосся, нігтів;
• надання першої допомоги при опіках, тепловому і сонячному ударах, обмороженні, загальному замерзанні, ураженні електричним струмом або блискавкою.

І.Організаційний момент. (5 хв.)

Проблемне питання. Як ви думаєте, для чого люди роблять манікюр? Тільки для краси?

Тому і проведемо урок – консиліум.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Що ви вже знаєте про шкіру?

Комп’ютерна підтримка перегляд фрагменту фільму «Тіло людини»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з підручником і додатковою літературою, складання схеми.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу. (10 хв)

Виконання лабораторної роботи № Будова шкіри, нігтя, волосини (макро- і мікроскопічна).

Мета: вивчити  макроскопічну і мікроскопочну будову шкіри, нігтя і волосини.

Обладнання і матеріали: мікроскоп, лупа, предметне скло, мікропрепарат шкіри, пластилін, зошит, підручник.

Хід роботи

Розглянути шкіру відкритих частин тіла. Звернути увагу на колір шкіри, характер її поверхні, пружність.

2.  Розглянути при малому збільшенні мікроскопа мікропрепарат поперечного зрізу шкіри і замалювати його в зошиті.

3.  Розглянути ніготь і замалювати його будову.

4.  Розглянути волос.

5. У центрі предметного скла на відстані 2 cm одна від одної вмістити дві кульки пластиліну, до яких прикріпити волос.

6.  При малому збільшенні мікроскопа розглянути стрижень і волосяну цибулину, звернути увагу на черепицеподібні лусочки кутикули, що покривають стрижень

7. Намалювати побачене, визначити частини волоса.

8.  Зробити висновок, в якому указати, як будова шкіри і її похідних пов'язана з функціями, що виконуються

Цікаво знати, що ...

• На голові людини росте 80-100 тис. волосин, кожна з яких може жити 2-4 роки. За добу випадає кілька десятків волосин.
• «Космет» — так називали рабинь, які прикрашали тіло і обличчя жінкам Стародавнього Риму.
• Звичай використовувати косметичні засоби виник у південних країнах. В умовах спекотного клімату частіше з'являлися захворювання шкіри, які потребували застосування різних засобів, зокрема мазей і вмивань з профілактичними і лікувальними властивостями.
• Крем або мазь складалися спочатку з тваринних жирів, потім до них почали додавати рослинні олії, пахучі речовини, віск і медикаменти.
• Батьківщиною косметики вважають Стародавній Схід, де мистецтво прикрашати обличчя і тіло досягла особливо високого розвитку. У цих країнах цінували південноаравійські пахощі, а фарбування волосся хною та басмою збереглося до наших днів.
• Мистецтвом виготовлення. косметичних засобів володіли в основному жерці Стародавнього Єгипту. Винайдені ними тисячоліття тому косметичні засоби використовують і у сучасній косметології. Широко застосовували і декоративну косметику, яка мала в деяких випадках профілактичне значення. Наприклад, підфарбовували очі не лише жінки, а й чоловіки, що запобігало запаленню повік від спекотливого сонця й сухого вітру, їдкий сік деяких ірисів застосовували як рум'яна (подразнення шкіри цим соком викликало почервоніння, яке зберігалося тривалий час).
• У Давній Русі для догляду за шкірою використовували в основному натуральні засоби — трави, тваринні жири, але й ними в той час користувалася переважно заможні люди. У простого народу основне місце займав гігієнічний догляд за шкірою, утримання її в чистоті. З найдавніших часів відомі бані із своєрідним масажем березовим віником, використанням духмяних трав. Милом користувалися лише багаті, бідні використовували для прання луг (настій попелу). Для тіла робили масажі з мазями, виготовленими на травах, особливо поширений був так званий «холодець» — настій чи дистилят з м'яти.
• В Україні для миття голови використовували любисток, м'яту, руту, а у воду для умивання клали ягоди калини, щоб обличчя було рум'яним. Водою із снігу, який випадав у березні, виводили веснянки. Для пом'якшення шкіри обличчя застосовували кисле молоко, сметану, хлібний квас, розсіл із солоних огірків, толокно, свіже молоко, яєчний жовток.

V. Оцінювання роботи  (5хв )

VIРефлексія  уроку. (5 хв.)

Що ви запам’ятали з сьогоднішнього уроку? (Ланцюжок речень)

VII. Домашнє завдання. (2 хв.)

1Вивчити & виконати завдання 4 - 5