Урок - проект "Милосердя та безкорисливість"

Про матеріал
Урок - проект "Милосердя та безкорисливість" для 7 класу з християнської етики
Перегляд файлу

 

Класифікація:

  •                  за характером домінантної діяльності: пошуково-дослідницький;
  •                  за предметно-змістовою галуззю: моно проект;
  •                  за характером контактів: серед учнів класу;
  •                  за кількістю учасників: груповий;
  •                  за тривалістю: короткий.

Актуальність: розвивати у дітей милосердя та безкорисливість до усіх людей.

Цілі проекту:

  1.              Надати учням можливість розвивати ініціативу і самостійність.
  2.              Стимулювати використання різноманітних методів, вивчення теми: вивчення додаткової літератури, пошук інформації в Інтернеті.
  3.              Поглибити знання учнів про зміст понять «милосердя» та «безкорисливість».
  4.              Допомогти зрозуміти важливість  милосердя та безкорисливості у стосунках з людьми і вміти побачити потреби ближнього та прийти йому на допомогу.
  5.              Виховувати в учнів бажання бути милосердним до людей, які їх оточують.

Учасники проекту: учні 3 (6) - Б класу.

Методи роботи: робота з підручником та додатковою літературою, пошук інформації в мережі Інтернет.

Етап реалізації: грудень.

Механізм реалізації проекту.

І. Організаційний етап.

Розробка теми, мети й завдань проекту вчителем християнської етики та учнями.

Завдання для груп:

  1.             група - «Євангелісти» готують повідомлення «Притча про милосердного самарянина». Створюють презентацію.
  2.             група - «Дослідники» готують повідомлення про мораль та вчення Ісусової притчі. Створюють презентацію.
  3.             група - «Історики» готують повідомлення про життя і діяльність святого Миколая та матері Терези. Створюють слайди.

Повідомлення учнів про мету та завдання проекту. Розподіл учнів за групами, завдання для груп. Рекомендації щодо використання додаткової літератури та Інтернет-ресурсів.

  1.            Підготовчий етап. '

Позаурочна робота з учнями: консультація, рекомендації та допомога учням у створенні презентації, повідомлень.

  1.        Етап реалізації проекту.

Тема уроку з християнської етики «Милосердя та безкорисливість».

Учнівські слайди та повідомлення щодо даної теми.

  1.         Обговорення проекту.

Очікувані результати:

оформлення та надання звітів, презентації заданих тем.

Мета:

Вчити учнів бути практично милосердними;

Розвивати стійкі милосердні та безкорисливі індивідуальні особливості учнів;

Розвивати у дітей християнські чесноти;

Виховувати у школярів бажання творити милосердні та безкорисливі вчинки

Обладнання: мультимедійний комплекс, підручник, Святе Письмо, презентації.

Тип уроку: комбінований

Форма: урок - проект

Місце уроку в навчальній темі: поточний

Методи і методичні прийоми.

  1.              Інформаційно-рецептивний.

а) словесний: розповідь - пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником;

б) наочний: ілюстрація, демонстрація;

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,.

  1.              Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 

Хід уроку

  1.    Організаційний момент

Молитва

  1.   Перевірка раніше засвоєних знань учнів.

Інтерактивна гра «Найкмітливіший»

  1. Що таке допомога?
  2.   Чому допомога дуже високо цінується людьми?
  3.   Чому допомога може запам’ятатися на все життя?
  4.   Чому допомога супроводиться любов’ю
  5.   Хто із святих людей може підтвердити своїм життям ваші твердження?
  1.        Мотивація навчальної діяльності учнів.  Повідомлення теми й мети та завдань уроку.

 

Оповідання «Милосердя».

 Одна дама з вищого товариства вирішила перевірити наскільки милосердні і доброзичливі її сусіди. Одного дощового і негожого дня вона переодягнулася на жебрачку, накинула на голову хустину і почала стукати в двері своїх сусідів. В одних домах її зовсім не відчинили дверей, в інших давали їй непотрібні речі, аби тільки спекатися. Лише в одному домі зустріли її привітно. Це був дім незаможного чоловіка , який запросив її до хати, щоб зігрілася, і почастував скромною їжею.

Наступного дня всі, до кого вона заходила напередодні просити милостині, отримали від неї запрошення на бенкет. Прислуга завела гостей у бенкетний зал, де на прекрасно сервірованому дорогим посудом столі були картонки з прізвищами кожного гостя. Яке було здивування прибулих! Одні тарілки були зовсім пусті, на інших - усякий непотріб, і тільки біля картонки найбіднішого сусіда, котрий її вчора прийняв і пригостив, була ціла гора смачних страв. Коли всі присутні не могли зрозуміти, що це означає, увійшла до бенкетного залу дама і сказала:

- Вчора я , перебрана на жебрачку, ходила по інших домах і просила милостиню. Сьогодні віддаю вам те , що ви дали мені вчора.

Вчитель:Кожна людина народжується для добрих справ. Важливим критерієм цих вчинків є безкорисливість та милосердя.

Сьогодні ми продовжуємо знайомитися із християнськими чеснотами, а саме милосердям та безкорисливістю.

Тож тема нашого уроку « Милосердя та безкорисливість».

Євангеліст Лука наголошує :

«Будьте ж милосердними, як і ваш Отець милосердний» (Лк. 6:36).

 

  1.    Сприйняття й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

Милосердя… Яким важливим і необхідним воно є у нашому житті. Чи вміємо ми співчувати біді свого ближнього, чи завжди приходимо на допомогу тим, хто потрапив у нелегке становище? До кого ми повинні проявляти милосердя? Чи завжди проявляємо людяність, доброзичливість, допомогу тим хто так цього потребує? Коло людині погано, станеться якесь горе, вона іде за допомогою до другої людини. Яку відповідь вона отримає? Чи знайдеться ця добра і щедра душа, яка підтримає її, розрадить, дасть допомогу? А це залежить від кожного з нас.

 

Словникова робота.

Запишемо у зошити значення слова милосердя та безкорисливість.

Милосердя – це безкорислива допомога або співчуття до ближнього, яку здійснює людина від щирого серця.

Милосердна людина – та, яка має і розвиває в собі співчуття, вміння розуміти іншу людину та допомагати їй.

Безкорисливість — здатність приносити добро й користь людям, не очікуючи в замін особистих вигоди чи користі.

Безкорислива людина – та, яка не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; некорислива, в характері якої сформовані навички безкорисливості.

Учні вашого класу підготували презентацію про те як проявлялась ця чеснота у давньоруські часи.

Презентація групи №1 «Дослідники»

 

 Милосердя, доброта з давньоруських часів була в традиціях, настановах відома нашому народу. Цілком природним і закономірним уважалося допомогти знедоленому, поділитися окрайцем хліба з голодним, дати притулок бездомному, провідати хворого тощо. Київський князь Володимир Мономах у ХІІ ст. у своєму «Повчанні дітям» писав про милосердя наступне: «Найперше задля Бога і душі своєї, страх майте Божий у серці своїм і мило чиніть щедро, бо се єсть початок усякому добру… Усього ж паче — убогих не забувайте, але наскільки є змога по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступіть самі, й не давайте сильним погубити людину».

З давніх - давен відомо, що заподіяне комусь зло повернеться до тебе сторазовим злом, а добро ,що ти комусь зробив, повернеться до тебе.

 

А де живе ця людська чеснота? Звичайно в серці людини. Все наше життя проходить через нього. Серцем ми відчуваємо і радість і горе.

Послухайте притчу.

Одного разу старець, який довгий час у відлюдді, прийшов у село. Він ходив вулицями і запитував у перехожих:

  • У тебе є серце? А в тебе є серце?

Люди не розуміли його і , не витерпівши, запитали:

  •      Чому ти запитуєш, чи у нас є серце? Краще запитай, чиє у нас дім, сім’я, достаток? Старець посміхнувся і промовив:
  • Лиш би у вас було серце. А все інше додасться.

Яке серце мав на увазі старець? Можливо ось таке?

 

 Вправа «Мозковий штурм»

Назвіть будь – ласка слова, які асоціюються у вас зі словом « милосердя».

(Чуйність, добродушність, доброчинність, доброзичливість, співчуття, співпереживання, уважність).

І всі ці слова впишемо до нашого сердечка.

 

-Чи відомі вам імена людей, які творили милосердні вчинки добрими справами, безкорисливою любов’ю, віддано служили Богові? Друга група « Історики» підготувала нам розповіді саме про цих людей.

 

Презентація групи «Історики»

Історія життя святого Миколая Мірлікійського.

У перекладі з грецької ім'я Миколай означає ’’той, хто перемагає народ” - на інших мовах - Ніколас, Ніклас, Клаус, Мікулаш, Міклос, Нїхол, т.д. Дослідникам життя святого Миколая іноді важко відділити правду від легенди. Першу біографію святого Миколая написано в IX столітті, але більш відома біографія Святого, написана в X столітті Метафрастесом.

Святий Миколай народився близько 270 року в місті Патарі, в Лікії, південно - західній області Малої Азії. Після смерті єпископа міста Міри, головного міста Лікії, (зараз м. Демре в Туреччині) він був обраний єпископом цього міста. Батьки святого Миколая належали до одного з найвідоміших та найбагатших лікійських родів. Довгі роки в них не було дітей. Миколай був їхнім єдиним, вимоленим сином. Благочестиві батьки дбайливо виховували свого сина в християнському дусі, а дядько Миколая, який був єпископом патарським, дбав про його освіту.

З юних літ Миколай відзначався глибокою побожністю, піклувався про вбогих та нужденних і, згідно з рішенням своїх благочестивих батьків, вибрав духовний сан.

Близько 300 р. в Мірі вибухла велика епідемія. Миколай, незважаючи на небезпеку, допомагав хворим, утішав їх. Під час цієї епідемії померли його батьки. Миколай успадкував велике багатство, яке роздав бідним і нужденним. Не чекав, щоб у нього просили допомоги, а сам шукав бідних, щоб їм допомогти. Не дивно, що з його ім’ям пов'язана традиція, яка сягає ХГІ століття

- давати допомогу та стипендії в школах. Пізніше цей звичай перетворився в дарування, особливо дітям, у надвечір’я святого Миколая подарунків. Зараз, під час цього гарного і повного глибокого значення звичаю, святого Миколая часто зображують у вигляді Санта Клауса. Проте християни повинні знати і пояснювати своїм дітям, звідки походить цей звичай - дарувати їм подарунки в день святого Миколая, та ким був цей Святитель. Святий Миколай був прикладом християнського життя, на практиці прагнув реалізувати подвійний аспект християнської любові - Бога та ближнього і робив це так, як написано в Євангелії: "Нехай не знає ліва рука, що дає права"(Мт 6, 3), "Не показуйте своєї праведності перед людьми, щоб вони вас бачили і хвалили за те; нехай знає про ваші добрі діла лише Отець Небесний"(пор. Мт 6, 1-4).

Згідно з легендою, після смерті єпископа міста Міри, довколишні єпископи та народ радилися про те, кого обрати владикою Міри. Розповідають, що архієпископ мав видіння, щоб на владику треба вибрати і висвятити чоловіка, який перший прийде вранці до церкви на молитву, бо це буде доброчесна людина, яка горить любов'ю до Бога та свого ближнього.

Першим, хто прийшов до церкви на молитву, був Миколай, якому архиепископ сказав, що він має стати новим єпископом. Миколай вважав, що це - Божа Воля, тому що й сам мав уві сні дивне видіння: Ісус Христос передав йому святе Євангеліє, а Божа Матір - єпископський омофор. Коли він встав рано вранці, щоб піти до церкви і просити у Бога просвітління, як зрозуміти цей сон, його сповістили, що він поставлений єпископом міста Міри.

У цьому високому сані святий Миколай не тільки не змінив своєї милосердної поведінки, навпроти, його добчесність ще більше засяяла.

Кожного року 1 вересня святий владика Миколай збирав духовенство на Собор, радився про потреби народу, наказуючи піклуватися про бідних. Сам владика жив дуже скромно, ревно працював над спасінням своєї пастви, з любов'ю допомагав у біді й смутку.

Так, коли імператор Костянтин І Великий несправедливо засудив на смерть трьох юнаків, святий Миколай відправився в Константинополь і врятував юнаків від смерті. Цю історію розказують ще й так: якось мер міста Міри взяв хабар і засудив на смерть трьох невинних людей. У той час, коли кат хотів їх стратити, з'явився святий Миколай і затримав виконання вироку. Потім так переконливо розмовляв з мером, що той не тільки признався в нечесності, але й попросив вибачення.

Іншим разом, один патарський чоловік втратив всі свої гроші і хотів пустити своїх дочок на злу дорогу. Щоб допомогти цій родині, святий Миколай потайки підкинув до їхньої хати мішечок золота. Так він робив тричі. Дівчата скористалися цією допомогою, і всі три чесно вийшли заміж. Тому часто на іконах святий Миколай зображений з трьома мішечками золота.

А ось випадок спасіння голодуючих. Коли в місті Мірі настав голодомор, святий Миколай молився і ревно просив у Бога допомоги. Саме в цей час на Сипілії одному торговцеві хлібом уві сні з’явився святий Миколай, який дав йому гарний грошовий завдаток та замовив корабель хліба для голодуючих у Мірі. Прокинувшись, купець, на своє велике здивування, знайшов у своєму кулаку гроші і остаточно переконався, що це був не звичайний сон, а Боже об'явлення. Купець одразу ж наповнив корабель хлібом, приплив до Міри, де святий Миколай купив у нього цей хліб для голодуючих.

Розповідають, що святий Миколай врятував своєю молитвою рибалок під час бурі на морі. Господь почув молитву Святого, і буря затихла. Тому й сьогодні моряки й рибалки просять у святого Миколая заступництва у Бога, а в багатьох країнах на березі моря побудовані храми на його честь.

Іншим разом святий Миколай воскресив трьох дітей, яких убив і законсервував в бочці готеляр. Тому часто святий Миколай зображений на іконах із дітьми в кошику.

Грецькі історики та святий Григорій Великий свідчать, що на початку IV століття, під час гонінь християн Діоклеціаном та Максиміліаном святий Миколай продовжував проповідувати Христа і був ув'язнений за віру. Тільки в 313 році, коли імператор Костянтин Великий дав Церкві свободу, святий Миколай повернувся до своєї пастви.

Святий Миколай брав активну участь в І Соборі в Нікеї (325 р.), під час якого було встановлено догму про Святу Трійцю та засуджено помилки Арія, котрий заперечував Божественну природу Ісуса Христа.

Святий Миколай помер 6 грудня близько 345 - 352 рр. у м. Міра. Тіло його було покладене з великою пошаною в церкві міста Міри, де спочивало до 1087 року. На його честь установлено окреме свято.

 

Перегляд відеофільма про життя святого Миколая. 

 

Історія життя святої матері Терези Калькутської

 

 Мати Тереза (1910-1997), католицька черниця, фундаторка Ордена милосердя, чернечої конгрегації, що займається служінням бідним і хворим. У 1979 матір Тереза була визнана гідною Нобелівської премії світу.

Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджиу) народилася 27 серпня 1910 у Скоп’є (сучасна Македонія, у ті роки - Османська імперія) в албанській родині.

У віці 12 років дівчинка вирішила стати черницею, у 18 вступила в конгрегацію лоретських сестер, ірландський католицький орден, що здійснював місіонерську діяльність в Індії.

Спочатку вона працювала в школі для дівчинок у Дарджилингі, місті до півночі від Калькутти, протягом 20 років викладала географію в школі св. Марії неподалік від Калькутти, кілька років була директором цієї школи.

У віці 36 років відчула заклик "залишити монастир і служити бідним, живучи серед них".

У 1948 заснувала Орден милосердя і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетр.

У рік, коли її конгрегація була офіційно визнана церквою, прийняла індійське громадянство (1950).

До моменту, коли мати Тереза одержала Нобелівську премію, сестри ордена працювали вже в багатьох країнах.

Мати Тереза один раз сказала про своє служіння, що воно засновано на її вірі в Христа. "Через те, що ми не бачимо Христа, ми не можемо виразити йому нашу любов, але ближніх завжди можемо бачити і стосовно них надходити так, як надходили б стосовно Христу, якби бачили його".

У 1965 році її діяльність визнав Ватикан. А в 1979 році калькуттська черниця була удостоєна Нобелівської премії миру. Мати Тереза померла в Калькутті в березні 1997 році. Через два роки після її смерті з ініціативи Папи Іоанна Павла II Ватикан почав процедуру її канонізації.

 

Про матір Терезу знає кожен. Це символ жертовності, любові та милосердя. Сенсом  життя для неї було донести  істину до людей, що Бог є любов. Вона бажала сказати всьому світу, що сенсом нашого життя є любов до ближнього.        Народилася вона у 1910 році в заможній родині. Слухняна, уважна, романтична Агнесс приголомшила  мати своїм рішенням  стати монашкою.  1948 рік був переломним в її житті. Вона їде до Індії, вдягається в просту одежу і виходить на ті вулиці, де жили тільки убогі люди. Вона починає турбуватись про саму  обездолену частину Калькутти. На мій погляд, вона робила те, що робив Ісус Христос. Вона лікувала хворих, будувала лікарні, давала притулок сиротам, надію безнадійним. Всі свої премії, також і Нобелевську (це дуже великі гроші) вона  віддавала для служіння тим, хто потребує допомоги. Вона могла бути дуже багатою, але її багатством була любов до ближнього. Одного разу вона  змогла зупинити  війну на короткий час для того,  щоб евакуювати  37 дітей із зони вогню. 

Робіть мале, але з великою Любов’ю,  -  казала вона людям… 

 

 Її вважали святою ще при житті. Їй випала нелегка і радісна доля нести людям – в який раз! – благу вістку, що Бог є любов і що сенс життя кожного смертного тільки в тому, щоб любити і бути коханим. В ХХ столітті вона стала не просто символом милосердя, але разом зі своїми послушницями являла реальну силу, з якою не можна було не рахуватися. Нею захоплювалися, перед нею схиляли свої голови, її обожнювали.

Вона залишила для нас свої повчання їх назвали «Заповідями матері Терези»

 

Заповіді матері Терези

Життя — це шанс. Скористайся ним.

Життя — це краса. Милуйся нею.

Життя — це мрія. Здійснюй її.

Життя — це виклик. Прийми його.

Життя — це обов'язок. Виконай його.

Життя — це гра. Стань гравцем.

Життя — це цінність. Цінуй його!

Життя — це скарб. Бережи його.

Життя — це любов. Насолоджуйся нею.

Життя — це таїна. Пізнай її.

Життя — це юдоль бід. Перебори усе.

Життя — це пісня. Доспівай її.

Життя — це боротьба. Почни її.

Життя — безодня невідомого. Не бійся, вступи в неї.

Життя — удача. Шукай цю мить!

Життя таке чудове — не загуби його.

Це твоє життя. Борони його.

 

  1.     Осмислення завдань, узагальнення та систематизація їх.

Господь просить нас небагато. Він хоче щоб кожен християнин робив добрі діла – діла милосердя . Пригадаймо їх користуючись підказками.

Сім діл милосердя для тіла людини:

  1. Нагодувати…
  2. Напоїти…
  3. Одягнути…
  4. В дім прийняти…
  5. Відвідати…
  6. Відвідати…
  7. Поховати…

Слова для довідки:

Недужого, мертвого, спраглого, нагого, подорожного, ув’язненого, голодного.

 

Сім діл милосердя для душі людини:

  1. Навернути…
  2. Дати добру пораду…
  3. Потішити …
  4. Навчити…
  5. Зносити терпеливо…
  6. Прощати щиро…
  7.   Молитися…

Слова для довідки:

Невіжу, той хто сумнівається, кривду, за живих і мертвих, образу, грішника, сумного.

 

Проаналізуйте ситуації і поміркуйте, як би ви вчинили у кожній із них.

  1. В одній із телепередач ти побачив історію: один чоловік, знаючи, що його сусіди з маленькими дітьми не мають грошей навіть на їжу, продав свій велосипед і виручені гроші віддав їм.

Як ти оцінюєш учинок чоловіка?

  1. Гуляючи зі своїм другом, ти проходив повз садок, де старенька бабуся збирала яблука. Побачивши, як їй важко, ти запропонував другові допомогти їй. Проте він відмовився й хотів іти далі.

Ти погодишся з другом чи, не зважаючи на його рішення, допоможеш старенькій?

  1. Підсумок уроку.

Перегляд мультфільма «Пальто. Історія милосердя»

 

Інтерактивна гра «Мікрофон».

Наведи приклади з особистого життя, коли ти або твої друзі надавали допомогу іншим людям із почуття милосердя.

  1.     Повідомлення домашнього завдання.

Письмово поясни зміст біблійного вірша «Будьте ж милосердні,  як і Отець ваш милосердний».

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Етика, 7 клас, Розробки уроків
До підручника
Християнська етика (навчальний посібник) 7 клас (Жуковський В.Л., Ковальчук Н.Д., Климченко Т.В. та ін.)
Додано
5 лютого 2023
Переглядів
843
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку