Виховний захід "Обереги мого життя"

Анотація: Хліб-сіль на рушникові або розкішний коровай — своєрідний символ України, її гостинності і щедрості. Його цілують, ним присягають, скріплюють договір, з ним пов'язують добробут і навіть саме життя.  Сьогодні ми поведемо розмову про хліб, що здавна був поняттям святим. У молитві ми просимо «…дай нам хліб насущний…». Серед домашніх оберегів найпочесніше місце посідає хліб.  Я вірю, що в кожне ваше серденько попаде зернятко добра. І так, як із зернятка виростає хлібний колос, так і в ваших серцях проросте великий колос добра, честі, поваги.

Автор: Чагарна Людмила Олегівна, вихователь КЗ КОР «Великополовецька спеціальна школа I-II ступенів»

Виховний захід 

Тема: Обереги мого життя

Мета: формувати у дітей розуміння цінності хліба як мірила життя, як святині; розширити уявлення учнів про значення хліба в житті української родини;  виховувати любов до праці й повагу до людей праці;  розвивати творчі здібності школярів, залучення школярів до вивчення народних традицій України

Обладнання: демонстраційний матеріал, технічні засоби навчання,  фонограми пісень, малюнки, презентація. На дошці слова з усної народної творчості: «Хліб – усьому голова», «Хліб – батько, вода – мати!», «Як хочеш жити – сій жито.»

«На рушник розшитий

Хліб кладемо з сіллю,

Щоб легкі дороги

Славили країну»

Вихователь: Доброго дня всiм! Любі мої друзі! Відгадайте загадки, а відгадкою буде те, про що ми будемо сьогодні говорити.

• Ходить полем з краю в край, Ріже чорний коровай. (Трактор)
• Не чоловік, не звір, а має вуса. (Колосок)
• Крилами махає, а не літає. (Млин-вітряк)
• У пору літню в час осінній, навесні в гарячий час, косять, жнуть вони і сіють, орють лан у котрий раз. (Хлібороби)
• Щоб город перекопати, що беруть до рук? (Лопату)
• Потім з рук у м’яку грядку Висівають що? (Зернятко)
• Щоб зернятко ожило треба сонце і (Тепло)

Б’ють мене ціпами, ріжуть мене ножами,

За те мене отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)

• Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть – красується. З печі – на блюдо, їжте мене, люди, на здоров`ячко. (Коровай)

Вихователь: Сьогодні ми зібрались тут, щоб вшанувати його величність – хліб. Серед домашніх оберегів найпочесніше місце посідав хліб. Наша паляниця має круглу форму — символ життєдайного Сонця. Україну - з давніх-давен називали хлібним краєм, бо люди, що жили тут - хлібороби, були великими працелюбами, вміли гарно обробляти землю і вирощували на ній хороші врожаї. Хліб у кожній родині - найперший годувальник. Без перебільшення можна сказати: без хліба немає життя. Недарма у слів «жито» і «життя» один корінь .

 - А чи знаєте ви, де починається хліб?

Народна мудрість говорить:

• Де починається хліб?
• У тісті.
• Де починається тісто?
• У борошні.
• Де починається борошно?
• У землі
• Де починається земля?
• Земля починається з  праці, з рук працьовитих. Бо земля  ледачих не любить.
• А до нас завітали гості

Сценка : «Трудівник та ледар»

     -   Добрий день друже!

• Добрий день друже!
• Ой який в тебе смачненький хлібчик, дай мені.
• Я б тобі дав та він дуже дорогий.
• Чому дорогий?
• Щоб його добути, треба землю виорати.
• Тоді вже можна їсти?
• Ні, треба поле зерном засіяти.
• Тоді вже можна їсти?
• Ні, треба зачекати поки зерно проросте.
• Тоді вже можна їсти?
• Ні, треба скосити.
• Тоді вже можна їсти?
• Ні, ні зерно треба змолотити, провіяти, просушити.
• Тоді вже можна їсти?
• Ні, треба на борошно змолоти.
• Тоді вже можна їсти?
• Можна, тільки ледачому не дадуть.
• Ну тоді піду працювати, бо дуже хліба хочеться.

-  А чи знаєте ви, скільки людей доклали зусиль, щоб отакий гарний хліб був у вас на столі? Люди яких професій потрудилися над цим? Гей, колосочки, допоможіть мені, йдіть розкажіть нам хто ж допомагає хлібові потрапити на стіл.(Слайди, відео)

1 колос. Виросла пшениця. Ні спеки, ні холодів не боїться. Це вчений багато років працював, серед тисяч зерняток найкраще вибирав, новий сорт виводив.

2 колос. Агроном сказав, коли орати, як землю напоїти, насіння підкормити.

3 колос. Тракторист землю орав, поле засівав.

4 колос. Льотчик над полем кружляв, молоді паростки від шкідників захищав.

5 колос. Коли дозріли колоски, комбайнер урожай зібрав.

6 колос. Шофер зерно на елеватор повіз.

7 колос. Коли зерно висушили, мельники його на борошно перемололи.

8 колос. Із готового борошна пекар замісив тісто, випік хліб. Усі хлібороби добре попрацювали.

Послухайте легенду:  Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався. І так розжився майстер, що не розумів, як так голодним бути. Та й одного разу каже королю: — Золото — цар. А Данило поправляє його: — Ні, чоловіче, хліб — цар — Ні, золото і срібло. Данило нічого не сказав. Але другого дня зранку привів майстра, замкнув його; а тут— ворог іде. Данило вирушають у похід, а про майстра забув, що замкнений. Минуло кілька місяців. Данило з військом повертається додому, чекає від майстра-золотаря дарунка за перемогу, а того нема. І тут згадав. Зіскакує з коня, біжить відмикає, а на купі золота лише кістки з майстра, а на стіні золотом написано: «Срібло, злото — то болото, а хліб — цар».

Вихователь: Як видумаєте, чому так написав на стіні майстер? (обговорення дітьми) . Які ви знаєте прислів’я про хліб?(відповіді дітей)

Не страшна біда, коли є хліб та вода.
Сій вчасно – вродить рясно.
Посій упору, будеш мати зерна гору.
Яка пшениця, така й паляниця.
Земля – годівниця аж парує, та хліб людям дарує.
Поганого хліба немає – погано, як нема хліба.

Де хліб – сіль – каша, там домівка наша.

Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько.
Радій хлібові не в полі, а на стодолі.
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Що посієш, те і пожнеш.
Як буде хліб, то буде й пісня.
Хліб і з ніг звалить, і на ноги поставить.
Не кожух гріє, а хліб.
Хліб – батечко, а вода – матінка.
Хліб – усьому голова!

Вихователь: Завжди люди дотримувались народних прикмет про хліб давайте пригадаємо деякі:

1. Не можна лихословити та лаятись, коли працюєш, бо буде паганий врожай, та багато бурьянів, казали «щоб нечиста сила не ходила слідом та не розсівала бур’янів».

2. Не можна губити крихт від їства, бо «миші трубитимуть збіжжя».

3. Не можна в цей день позичати  посівного зерна, «аби до нового врожаю не йти в позички».

4. Не можна доїдати  кусинь хліба після когось – забереш його силу та щастя.

5. Якщо хліб упав на підлогу, потрібно підняти його, поцілувати.

6. Якщо на дорозі лежить окраєць не можна через нього переступати.

Потрібно підняти, обтрусити і дати птахам.

7. Люди, переломивши кусок хліба, на все життя стають друзями.

Вихователь: Як ви думаєте, чому вчать нас народні прикмети та традиції? (обговорення дітьми)

Вихователь: Одна із традицій, готувати пиріжки з таємницею, кому попадеться пиріжок з таємницею і буде перший сіяти зерно.

Гра «Пиріжок» (діти гадають та пригощаються пиріжками)

Вихователь: А тепер давайте посіємо пшеничне зерно в цій господі, та воно поселить в серцях добро і ласку, ніжність і повагу до рідної землі. 
(Учні промовляють слова і сіють зернята у горщики) 
               Сієм щедро, сієм рясно,        
               Сієм радість, сієм щастя. 
               Сієм, сієм зернята, 
               Щоб земля була багата.

                      День розпочався       
                      З цієї хлібини…
                      В ній наш достаток,
                      Могутність країни,
                                      Кажуть в народі      

                                       Правдиві слова:
                                      Хліб-годувальник –
                                      Всьому голова!

                                                 Хліб - Тільки-но з печі,     
                                                 Скоринка в золі –
                                                 Свіжа хлібина
                                                 Лежить на столі.

Вихователь: Давайте діти підсумуємо звідки до нас на стіл приходить хліб? ( З землі, з праці)
– Хто його вирощує?  (Хлібороби.)
– Хто випікає?( Пекарі.)
– Що ще можна випекти з борошна? (Хлібина, паляниця, буханець, книш, бублик, калач,  перепічка,  пампушка,  ватрушка, пиріжок, вареники, піца, пельмені…)
– Що можна приготувати з  черствого  хліба? (Посушити сухарі, в духовці насмажити ,  або  на  олії  грінок  насмажити, додати  до  фаршу у котлети, виготовити панірувальні сухарі..)
Гра «Знайди потрібне»

Вихователь: Відкриваємо чарівну бабусину скриню, потрібно вибрати приладдя, інструменти що вам знадобляться для приготування виробів з борошна.(діти по черзі дістають із скрині потрібні речі та пояснюють свій вибір)

Вихователь: (роздає дітям хліб) Чи вам подобається, як пахне життя? Давайте відчуємо цей запах… Це пахне хліб. Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. В усі віки хліб супроводжував найважливіші події в житті людини. Коли народжувалася дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску  хлібину – на здоров’я.

Хліб-сіль на рушникові або розкішний коровай — своєрідний символ України, її гостинності і щедрості. Його цілують, ним присягають, скріплюють договір, з ним пов'язують добробут і навіть саме життя. По сьогоднішній день в українських селах до кожного свята печуться свої обрядові калачі, короваї, пироги або коржі, якими пригощаються самі, частують гостей і домашню живність, вшановують предків, землю, сонце, Бога і християнських святих.

Творча робота в групах « Свято з нами» (пропонуються ілюстрації до свят, потрібно вибрати свято яке не обходиться без виробів із борошна, діти пояснюють свій вибір)

Вихователь: Важко уявити весілля без короваю та «шишок», Великдень — без пасок і бабок, Маковія — без коржів з маком, а свято Андрія — без калити, що символізує новонароджене Сонце. Для святкування Святвечора та Різдва випікали багато різновидів хліба, який мав різні назви (корун, крачун, крайчун, керечун, книш, калач, струцля і просто хліб). Протягом віків сформувався обряд закликання весни піснями, хороводами, іграми. Випікається весняне печиво у вигляді пташок «жайворонків», голубків, які роздавали дітям...

Вихователь: Не у всіх є хліб на столі, сьогодні під загрозою голодної смерті 8 млн. дітей у 15 країнах світу. Є таке страшне слово – голод. Голодомор - одна з найстрашніших катастроф світу.  Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово. (показ слайдів)

Я хочу запалити свічку пам’яті, вшанувати людей переживших це горе. Будь ласка встаньте.(хвилина мовчання)

Діти зачитують вірші подяки хлібові:

І кожен день, і кожну мить   
Дай, Боже, хліб насущний
Щоб ми могли у мирі жить,
Щоб не були бездушні.

                     Молись до хліба, не кидай  
                     Хай хліб спасенням буде,
                     Бо не черствіє хліб святий,
                     Черствіють тільки люди.
                                    Візьму я в руки хліб духмяний,      
                                    Він незвичайний, він святий.
                                    Йому до ніг вклонитись треба.
                                    Він скарб найбільший на землі!

Ми приготували пам’ятки про хліб

( діти зачитують) 
1. Вмій цінувати свою і людську працю! 

2. Хліб – це життя! 
3. Хліб – усьому голова! 
    Щастя й радості без нього не бува! 
5. Не з’їв скибки – не кидай, а назад її віддай! 
6. Бери стільки – скільки можна з‘їсти. 
7. Хліб ціни немає. 

Відеоілюстрація відомих картин : Хліб – сіль. Мордовина Нінель 1967р., Жатва. Микола Дубовський. 1906р., Хліб. Тетяна Яблонська 1949р., Дацук Кирило. Хліб 2006, та інш.

Пісня про хліб(відео)

Вихователь: У наші школі ще діти не такі великі художники, але нам на згадку подарують свої колоски. Діти на пам’ятках малюють, розфарбовують  колоски, дарують гостям.

Вихователь: Сьогодні ми з вами вели розмову про хліб, що здавна був поняттям святим. У молитві ми просимо «…дай нам хліб насущний…».Я вірю, що в кожне ваше серденько попаде зернятко добра. І так, як із зернятка виростає хлібний колос, так і в ваших серцях проросте великий колос добра, честі, поваги. Нехай ваша душа буде такою ж величною і чесною, як безкрає пшеничне поле. Здоров’я, щастя всім вам, хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі! На закінчення свята ми хочемо пригостити вас, щоб ви ніколи не втратили смаку українського хліба, щоб ви всі завжди були ситі й здорові, веселі й щасливі, щоб в усі віки на столі на вишитому рушнику лежав, мов сонце, свіжий хліб. (діти пригощають гостей)