Виховний захід на тему : « Пам'ятай Чорнобиль »

Захід «Пам'ятай Чорнобиль»(присвячений 32-м роковинам Чорнобильської катастрофи та проведенню Року вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи

Чорнобиль : життя «до» й «після»

Чорнобиль – місто Київської області України – розташований на річці Прип’яті при впаданні в неї річки Уж. Він є одним з найстаріших слов’янських міст. У 1923 році утворюється Чорнобильський район. Його центром стає місто Чорнобиль. У районі – 64 населені пункти.

На ім’я міста Чорнобиля (до ХІІ ст. Стрежев) була названа і атомна електростанція. Все життя і діяльність Чорнобильської АЕС були пов’язані зі своїм ровесником – містом Прип’яттю.

До…

Після…

Ти відомий сьогодні кожному –Не ім’ям своїм, а бідою. Тою вулицею порожньою. Понад прип’ятською водою…Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!У якому ти жив сторіччі?Запеклись перестиглі ягоди,Наче кров, на твоїм обличчі.

В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року в ході проведення на 4-му реакторі ЧАЕС експериментів, пов’язаних з режимами роботи турбогенератора, виникла великомасштабна з глобальними наслідками аварія. Ядерна катастрофа

О 1 год 23 хв 40 сек 26 квітня перший, а слідом за ним другий вибух зруйнували реактор, в якому знаходилось 200 т урану. Ланцюгова реакція ділення, яка виникла відразу ж після вибуху, зупинилась. Почався процес плавлення тепловиділяючих збірок і всіх елементів активної зони. Утворився багатокомпозиційний розплав металу, що ділився.ppt_x

Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя.

-старший оператор головного циркуляційного насосу 4-го енергоблоку реакторного цеху Чорнобильської АЕС. Четвертий блок назавжди став для нього і могилою, і пам'яттю. ХОДЕМЧУК Валерій Ілліч

Герої-ліквідатори. АКІМОВ Олександр Федорович – начальник зміни 4-го енергоблока. БАРАНОВ Анатолій Іванович – старший черговий електромонтер електроцеху. БРАЖНИК В'ячеслав Степанович – машиніст парової турбіни турбінного цеху. ВАЩУК Микола Васильович – командир відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини міста Прип'яті.

Володимир Правик, який отримав смертельну дозу опромінення в перші хвилини аварії на ЧАЕС, до останнього вірив, що житиме.

Кібено́к Ві́ктор Микола́йович- один з перших ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року. Свого часу закінчив Черкаське вище пожежно – технічне училище.

Ряд учасників ліквідації наслідків аварії одержали надто велику дозу опромінення, не сумісну з життям. Людський організм не був спроможний витримати такого потужного радіаційного удару, який він прийняв на себе в перші хвилини і години боротьби.

І віддали все, що мали Життя – що одне в людини Вірю, що ви врятували Долю моєї дитини.

Перша – пожежні і енергетики своїми діями відвернули страшну загрозу від мільйонів людей. Страшно уявити. які наслідки могли бути якби герої Чорнобиля не ліквідували небезпеку, що на нас насувалась. Друга – співробітники пожежної охорони і працівники АЕС, які боролись з вогнем і радіацією, виявили безмежний героїзм і надлюдські можливості в самому ядерному пеклі. Особливу велич подвигу, який здійснили пожежні і працівники ЧАЕС 26 квітня 1986 року, надають дві обставини:

Колись тут жили і працювали люди, закохувалися, одружувалися, народжували і хрестили дітей.

Однозначна кількість загиблих від наслідків вибуху на ЧАЕС досі невідома. За різними джерелами, це від 4 до 10 тисяч чоловік.

Минуло 30 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої, землі. Цей день не минув безслідно, він розплодив по світу багато трагедій; він буде завжди об'єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

Місто, назва якого відома цілому світові, нині продовжує жити – у колишньому райцентрі Чорнобиль Київської області сьогодні мешкає близько півтисячі людей.

Наше покоління розуміє, що не земна куля належить нам, а ми належимо їй. І нам треба передати майбутнім поколінням чисту планету. Тому зусилля всіх держав повинні бути зосереджені на знищенні ядерної зброї, на тому, щоб звести до мінімуму ризик від використання ядерної енергетики.