У пошуках відповіді на тривожні питання сучасності Б. Брехт звертається до історичної в науці постаті Галілео Галілея і пише п'єсу «Життя Галілея», сповнену роздумів про долю світу й долю людини. І доходить досить парадоксального, як на погляд звичайних читачів, висновку: «Атомна бомба і як технічне, і як суспільне явище — кінцевий результат наукових досягнень і громадської неспроможності Галілея». У цих питаннях будемо розбиратися на уроці творчого дослідження. Також з`ясуємо тонкощі й суперечності образу вченого, ідею та значення твору.
Образ Галілея став символом перевороту не тільки в науці, а й у сфері людського духу. Його відкриття мало велике значення не тільки для науки, а й для пробудження свідомості народу, його звільнення від влади церковних забобонів і прагнення до свободи. Цього й слід навчити учнів.
Тема: Бертольд Брехт «Життя Галілея». Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми
Мета: допомогти учням зрозуміти зміст твору, його ідейно-художні особливості; розвивати навички виділення головних епізодів та деталей, висловлювання своєї думки про прочитане та обґрунтування її; виховувати прагнення до пізнання, до розширення свого кругозору, почуття відповідальності за свої вчинки; шляхом компаративного аналізу образів світової та української літератури формувати полікультурні компетенції учнів.
Тип уроку: урок творчого застосування знань і вдосконалення вмінь.
Ключові поняття: «епічний театр», «ефект відчуження».
Наочні засоби навчання: презентація, виставка творів Брехта, виставка ілюстрацій, енциклопедія Кирила і Мефодія, Інтернет ресурси, фоно – та відеозаписи про Галілео Галілея.
Реалізація на уроці змістових ліній літературної освіти
- емоційно-ціннісна лінія:
розкриття значущості теми для суспільства, формування духовно-емоційного світу учнів, розвиток інтересу учнів до читання.
- літературознавча лінія: ознайомлення учнів зі зразкам
- культурологічна лінія: розгляд творів різних жанрів, в яких викриваються злочини фашизму.
Очікувані результати
Учні:
- виразно читають уривки твору та аналізують їх, звертаючи увагу на особливості втілення теми винаходів людства;
- пояснюють провідну думку твору;
- висловлюють особисте ставлення до проблем, що порушуються в творі, аргументуючи свою думку прикладами і цитатами з тексту.
Епіграф: Чи зрікся Галілео Галілей? (Ліна Костенко)
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. «Брехт розпочав роботу над п’єсою, коли в газетах з’явилося повідомлення про розщеплення атома урану. В умовах існування фашистської диктатури наукове досягнення німецьких дослідників стало страшною загрозою для людства. Проблема набирає характеру соціального і водночас — суто по-людськи — етичного. Брехт поєднує обидва плани, пише виразну, ми сказали б, інтелектуальну п’єсу з властивим авторові панівним логізмом, ніби вносячи в наукові діалоги п’єси той запал, який він (Брехт) виніс із лабораторій Нільса Бора.
Але проблематика п’єси значно ширша. Насамперед, це думки про тернисті шляхи духовної еволюції, про народність як категоричний імператив, про трагедію піонерів людського пошуку, про трагедію існування відчужених від людини сил, які, вивільнюючися з-під влади людини, починають своє ошелешливе існування», — так починає свою літературознавчу статтю про п’єсу Б. Брехта «Життя Галілея» видатний український поет і дослідник творчості В. Стус. Тонкощі й суперечності образу вченого, ідею та значення твору ми й будемо з’ясовувати на уроці.
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.
ІУ. Робота над темою уроку.
1. Бесіда за твором.
- Проблематика п’єси
- Чому п’єса називається саме «Життя Галілея»?
2. Історична довідка (учнівське повідомлення)
Галіле́о Галіле́й (італ. Galileo Galilei; 15 лютого 1564, Піза — 8 січня 1642, Арчетрі) — італійський фізик, механік, астроном, філософ і математик, що значно вплинув на науку свого часу. Він першим використав телескоп для спостереження за небесними тілами і зробив низку видатних астрономічних відкриттів. Галілей — засновник експериментальної фізики. Своїми експериментами він переконливо спростував метафізику Аристотеля й заклав фундамент класичної механіки.
За життя був відомий як активний прихильник геліоцентричної системи світу, що призвело Галілея до серйозного конфлікту з католицькою церквою.
Презентація - Винаходи та відкриття Галілео Галілея
- Гідростатичні ваги
- Телескоп
- Гори на Місяці
- Супутники Юпітера
- Фази Венери
- Плями на Сонці
- Термометр
- Циркуль
- Мікроскоп
Презентація - Вшанування пам'яті
На честь Галілея названо:
Відкриті ним «галілеєві супутники» Юпітера.
Кратер на Місяці (-63º, +10º).
Кратер на Марсі (6º п.ш., 27º з.д.)
Область Галілео (Galileo Regio) на Ганімеді.
Астероїд 697 Галілея
Космічний зонд НАСА «Галілео» (1989—2003).
Європейський проект «Galileo» супутникової системи навігації.
Одиниця прискорення «Гал» (Gal) в системі СГС, що дорівнює 1 см/сек².
Наукова розважально-пізнавальна телепрограма Galileo, що демонструється в кількох країнах.
Аэропорт в Пізі.
На відзначення 400-річчя перших спостережень Галілея Генеральна Асамблея ООН оголосила 2009 рік роком астрономії
Презентація - Галілей в літературі та мистецтві
Бертольд Брехт. «Життя Галілея»
Ліліана Кавані (режисер) «Галілей» (кінофільм) (англ.) (1968).
Джозеф Лоузі (режисер) «Галілей» (кінофільм, екранізація п`єси Брехта) (англ.) (1975).
Філіп Гласс (композитор), опера «Галілей».
Haggard (рок-група) — The Observer (побудована на декількох фактах біографії Галілея)
3. Характеристика образу Галілея ( його еволюція )
Робота в парах:
- Доведіть, спираючись на текст, що на початку твору Галілей – це сповнений оптимізму відомий учений, котрий відчуває науку як естетичну насолоду «відкривання істини».
- Як впливають на героя перешкоди, з якими він стикається?
- Яка сцена п’єси є ключовою для розуміння образу Галілея? Чому?(сцена зустрічі вченого зі своїми учнями після зречення на суді; Галілей нарешті розуміє, що наука вимагає насамперед мужності; людина має відповідати за свої вчинки, особливо, якщо їхні наслідки зачіпають усе людство).
- Прокоментуйте слова Галілея: «Нещасна та країна, якій потрібні герої». Чи згодні ви з ними?
- Що герой вважає своїм найбільшим злочином? (зрада своєму покликанню)
- Чи можна зрозуміти проблеми, які хвилюють Галілея безпосередньо з його висловлювань? (мовна характеристика героя)
Негативні риси |
|
Самовідданість у праці; геніальність; любов до науки, до книги; служіння істині |
Надання переваги задоволенню потреб у добрій їжі, комфорті; безвідповідальність, схиляння перед сильними світу цього |
4. Інтелектуальний характер драми.
Виступ заздалегідь підготовленого учня за матеріалами статті В.Стуса «Про п’єсу Б.Брехта «Життя Галілея»» ( про особливості поетики драматурга у цій п’єсі)
- Що таке інтелектуальний твір?
- У чому виявляється інтелектуальний характер п’єси «Життя Галілея».
У. Формування вмінь і навичок учнів
1. Літературний диктант:
1) Що побачив Галілей у телескоп, після чого сказав, що «небо скасоване» у такому вигляді, як його уявляли: сферичне склепіння, небесна твердь? (Чотири супутники Венери)
2) Чому Сагредо, друг Галілея, з глибоким розпачем вигукує: «Нещасна та година, коли людина відкриває істину!»? (Боїться за Галілея, якому загрожує суд інквізиції.)
3) Як Галілей збирався довести Консиліуму, що він за допомогою дослідів довів правоту Коперника? (Просив повірити не розрахункам, як Коперник, а своїм очам.)
4) Продовжте слова Галілея: «Сума кутів трикутника не може бути змінена…» (На догоду курії (владі))
5) Чого чекали учні від свого учителя, коли того викликали на суд інквізиції? (Що він не зречеться свого вчення.)
6) Що підштовхнуло Галілея до зради? (Йому показали знаряддя тортур.)
7) Яку книгу написав Галілей під інквізиторським наглядом? («Бесіди»)
8) Чому в ученого різко зіпсувався зір? (Він копіював книгу при місячному сяйві.)
9) Чому Галілей не подав руку своєму учневі, який приїхав його відвідати? (Уважав себе не гідним прощення.)
10) Хто перевіз рукопис Галілея через кордон? (Андреа)
11) Що з їжі передають Галілею, що дуже його порадувало? (Двох гусей)
12) Якою була б клятва вчених-природознавців, згідно з думками Галілея, коли б він вистояв? (Застосовувати свої знання тільки на благо людства.)
2. Виступ за матеріалами статті В.Стуса «Про п’єсу Б.Брехта «Життя Галілея»» ( про образ Галілея)
3. Компаративний аналіз образів.
- З якими відомими вам літературними героями можна порівняти образ Галілея?(Прометей, Ісус, Фауст, Мойсей з однойменної драматичної поеми І.Франка )
- Складання порівняльних характеристик героїв у групах, використовуючи кола Венна
Висновки. Ісус – Галілей: несуть людям істину, вірять в людину, прагнуть їй добра, але Ісус помер, утверджуючи принесену ним віру, а Галілей залишився жити й працювати; хоча тут слід взяти до уваги, що для Ісуса було важливе Воскресіння, Спасіння для всіх, тобто він теж обрав шлях життя, життя вічного задля втілення розпочатої справи.
Прометей – Галілей: хочуть допомогти людству вибратися з неуцтва, вірять в розум; Прометей жертвує собою, здатний витримати будь – які муки заради людей, які щиро вдячні йому за все, чому він їх навчив. (Античність)
Фауст – Галілей: обидва вчені, фахівці в різних галузях науки, наполегливо здобувають знання, здатні практично на все, аби відшукати істину; Фауст ладен продати душу дияволу, тільки б дізнатися, в чому сенс життя, який усвідомлює лише перед смертю, - це не просте накопичення знань заради знань( як він вважав раніше), а знання, що принесуть користь людству, це побудова ідеальної держави, можна сказати, утопія; Галілей теж прагне того, щоб наука приносила користь людству, його мрії також дещо утопічні. (Просвітництво, зародження романтизму)
Мойсей – Галілей: прагнуть добра для людей, проголошують істини, спрямовані у майбутнє, завжди актуальні, обидва проходять через сумнів щодо можливостей Бога, переживають розчарування в своєму покликанні; в обох творах замальовується еволюція героїв – упевненість в своїх силах і можливостях – душевне роздвоєння – внутрішньо – психологічна криза – відчай, депресія – світоглядна рефлексія; Мойсей має могутній дух, усвідомлює своє покликання – указувати дорогу іншим, він, на відміну від Галілея, повністю зрікається особистих інтересів, герой Франка дещо ідеалізований, його сили гіперболізовані, що є художньо виправданим; і Брехт, і Франко у своїх драматичних творах використовують історії з минулого, подають їх сучасні інтерпретації, щоб наблизити порушені проблеми до сучасності, провести певні аналогії. (Романтизм, модернізм)
Отже, спільне у цих героїв:
- Прагнення допомогти людям;
- Бажання знайти й донести до них істину;
- Віра в людину, її розум;
- Усвідомлення своїх помилок;
- Самопожертва.
3. Вікторина «Кому належать слова?»
(роздуми героїв про долю науки)
1. «…Папа, кардинали, князі, вчені, капітани, купці, перекупки риби і школярі вірили, що буцімто нерухомо сидять у цій кристалічній сфері. Але віднині ми вирушаємо… в далеку подорож. Бо старі часи минули, настав новий час… У містах стало тісно, у головах теж. Забобони й чума. Віднині ж знаймо: так є, але так не буде. Адже все рухається, мій друже.»
2. «Незабаром людство пізнає свою оселю, небесне тіло, на якому воно живе. Йому вже не досить того, що написано в старих книгах. Бо там, де тисячоліттями гніздилась віра, тепер оселився сумнів… З найбільш призвичаєними істинами тепер не церемоняться: сумніваються в тому, в чому раніш ніколи не сумнівались. Від цього знявся такий вітер, що розвіяв поли золототканих одіянь князів і прелатів, заголивши і товсті, і худі ноги – такі ж ноги, як і в нас. А небо, як виявилось, - порожнє. Тому й зчинився на світі веселий регіт».
3. «…Повір мені, ще за нашого життя про астрономію провадитимуть на всіх базарах… Бо жадібним до нового людям наших міст сподобається, коли нова астрономія дасть змогу рухатися і Землі…і перекупки риби, князі, кардинали і навіть сам папа – кружляють разом з нею. Всесвіт за ніч втратив свій єдиний центр, а на ранок їх стало безліч. Бо можна вважати за центр все і нічого: раптом стало багато простору.
Наші кораблі запливають далеко – далеко, наші планети і сузір’я рухаються в безконечному просторі, навіть у шаховій грі тури нині рухаються по – новому, через усі поля».
4. «Я вірю в людину, а це означає, що я вірю в її розум. Без цієї віри я б навіть не мав сили щоранку вставати з ліжка.»
5. «…я вірю в лагідну владу розуму над людиною. Цій владі люди недовго можуть опиратись. Жодна людина не може довго спостерігати (випускає з руки камінь на підлогу), як я впускаю камінь і кажу: він не падає. Жодна людина на це не здатна. Спокуса, яка йде від доказу, - надто велика. Їй піддається більшість, а з часом піддадуться – всі. Мислити – це одна з найбільших насолод людського роду».
VІ. Підсумки уроку.
1. Анкета думок:
- Чи можлива «утопія» Галілея?
- У чому справжня причина його поразки?
- Як ви розумієте слова Брехта: «Атомна бомба і як технічне, і як суспільне явище – кінцевий результат наукових досягнень і суспільної неспроможності Галілея»? Оптимістичним чи песимістичним є фінал п’єси?
2. Оцінювання учнів.
3. Рефлексія. «Сходинки успіху»: намалюйте у зошитах сходинки по кількості завдань нашого уроку. Зафарбуйте ті сходинки, із завданнями на яких ви впорались.
VІІ. Домашнє завдання: читати роман А.Камю «Чума»; повторити, що таке екзистенціалізм; індивідуальне повідомлення про письменника (презентація).