Урок -презентація"Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»: інтерпретація «вічної» теми «любовного трикутника» Духовний світ простої людини у новелі. "

Тема : Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»: інтерпретація «вічної» теми «любовного трикутника» Духовний світ простої людини у новелі.

Мета: розкрити ідейно-художній зміст твору, поглибити поняття про новелу, удосконалювати навички учнів аналізувати твори малих жанрів, розвивати критичне мислення, вміння аналізувати, співставляти, формувати власну думку про поведінку героїв; виховувати красу почуттів, усвідомлення сенсу любові, уміння берегти її й цінувати.

Привітання. - Усміхніться самі до себе, до нас, поділіться гарним настроєм з товаришами, з нашими гостями. Ми дуже хотіли б, аби такий настрій був у всіх вас до кінця уроку.

Було і буде так в усі часи: Любов, як сонце світу відкриває Безмежну велич людської краси. Тому Господь її завжди благословляє.

Поетична хвилинка вірш Ліни Костенко « Що таке любов?» Що таке любов? Я сама не знаю. Що таке кохання? Відповідь шукаю. Там де тихі гори Там де ясні зорі Там живе кохання Люди так говорять. Десь є край прекрасний Він коханням зветься Хто туди потрапить. Назад не вернеться. Буде там блукати, Відповідь шукати, Довгими ночами Про любов співати. Та навіщо довго Відповідь шукати? Просто треба Щиро покохати.

Сторінки біографії

«Три зозулі з поклоном» Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном До квітчасто чистих рушників. І душа здригнеться рушниково, І дитинність вирветься з оков. Як джерельце – Григорове слово – З первозданним іменем: любов. С. Чернілевський

Що таке новела? Нове́ла  — невеликий за обсягом твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

…стоїть Марфа Яркова і веде мене очима. Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса — колись її волосся сяяло проти сонця золотим, тепер не сяє. Видно, думаю собі, волосся умирає раніше, ніж людина...

Мама довго мовчить, потім зітхає і каже: — Вона любила твого тата. А ти на нього схожий... Мамо, — питаю..., — а чого тітка Марфа Яркова на мене так дивиться?

Очі мамині сухі, голос ані здригнеться, і я чую за ним: спогади її не щемлять їй і не болять — вони закам'яніли.

Сидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: “Є — нема, є — нема, є...”

Останній лист від тата

Соню! Не суди мене гірко. Але я ніколи нікому не казав неправди і зараз не скажу: я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна. Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпий, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть од морозу. (“Сибір неісходиму” було нерішучою рукою закреслено густим чорним чорнилом, а вгорі тою ж рукою написано знову: ”Сибір неісходиму”.)

Сходи, моя єдина у світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад, і тоді до мене хоч на хвильку прийде забуття. «Сибір неісходиму»

Обіймаю тебе…

…несу на руках колиску з сином, доки й житиму...”

Зв'язок душ Михайла та Марфи настільки сильний, що їхні душі долають відстань і будь-який реальний простір і зливаються в єдиному почутті. Але Михайло залишається вірним своїй дружині, правдивим перед нею, оскільки присягав їй на вірність. І тільки син тепер з відстані часу може зрозуміти страждання двох душ: "...Коли се було... А я досі думаю: "Як вони чули одне одного — Марфа і тато? Як?.." А ще думаю: "Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?»

Тоді не було б тебе – шумить велика «татова» сосна».

не лише у приворотне зілля й приворотні замовляння, а й про відворотне зілля й відворотні замовляння. Щоб позбавити мук палко закохану людину, якій не могли відповісти взаємністю, через старця чи малу дитину їй передавали своєрідне привітання: “Три зозулі з поклоном”, що означало: забудь, покинь, залиши мене, відпусти. Оскільки зозуля гнізда не мостить, то таким чином людина мала зрозуміти, що її кохання приречене, тому треба забути, розлюбити. У народі існувала віра

Вічна тема «любовного трикутника» у Г. Тютюнника інтерпретується по-новому. Образ любові тут — як втілення високої християнської цінності, яка підносить людину над буденністю, очищає її душу. Ніхто з героїв твору не поборов свого страждання, не втішив душевного болю.

Висновок любов людині дається якоюсь вищою силою, незалежно від її волі, бажання, моралі. Тому має право на існування, не може осуджуватися. Кохання у творі оточене неземним ореолом, далеким від звичного, побутового розуміння. І це підкреслюється епіграфом: «Любові Всевишній присвячується». Незвичайна і композиція твору — відбувається зміщення часових площин, а лист є «новелою в новелі». Усі ці чинники роблять твір художньо довершеним, перлиною української новелістики

слова Ліни Костенко «Любов - це, люди, діло не осудне По всі віки. Вовік віків. Амінь.»

Домашнє завдання: Написати роздум на одну із тем: Щастя – це коли ти любиш… Щастя – це коли тебе люблять… Щастя –це… Довести чи спростувати істинність тези: новела Г. Тютюнника «Три зозулі з поклоном» - автобіографічний твір. Підготувати усне повідомлення «Образ-символ у новелі»