Урок за програмою української літератури 11 класу. Буде розкрито історію написання «Зачарованої Десни», автобіографічну основа, сповідальність оповіді. Шляхом групової, індивідуальної та парної форм роботи показано поєднання минулого і сучасного та особливість оповіді- наявність двох ліричних героїв-оповідачів. Урок призначений для вчителів, які працюють з розвитку творчих здібностей учнів.
Тема. Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті. ТЛ: кіноповість, публіцистичність.
Навчальні цілі
Освітня:
Розвиваюча:
Виховна:
Очікувані результати
Учні повинні знати:
Учні повинні вміти:
Тип уроку: формування і застосування знань, умінь та навичок аналізу художнього тексту з використанням інтерактивних технологій, групової, парної та індивідуальної форм роботи.
Епіграф: Якщо вибирати між красою і
правдою, я вибираю красу, у
ній більш глибокої істини, ніж
у одній голій правді…
Коли ми не постигнемо краси,
ми ніколи не зрозуміємо
правди, ні в минулому, ні в
сучаснім,ні в майбутньому.
О.Довженко
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Метод «Парасолька». На листочках написати якість, яка обов’язково має бути в системі морально-етичних цінностей людини. Кріпимо на парасольку і розкриваємо її. Ця парасолька накриває людину протягом життя, захищає, дає опору в житті.
2. Проблемне питання . (на це питання відповідь дамо в кінці уроку): «Що взяв О.Довженко з дитинства в далеку мандрівку життя, а що б взяли ви?»
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. 2015 рік – ювілей кіноповісті «Зачарована Десна»
Всі, хто знав О.Довженка, стверджують, що він любив землю і красивих людей. Я думаю, що саме тому він не міг не творити, саме тому шумить і донині Довженків сад поблизу Київської кіностудії. Епіграф.
ІІІ. Актуалізація вивченого.
Метод «Незакінчені речення». Згадаймо деякі терміни, які можуть згодитися нам під час сьогоднішньої роботи.
ІУ. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок, закріплення набутих навичок.
1. Робота тематичних груп
2 квітня 1942 р. у Воронежі Довженко зробив запис: «У мене був дід, схожий на Бога. І коли я молився Богу, я бачив на покуті ніби портрет діда, а сам дід лежав на печі і кашляв.Він був високий, з сірими очима і тонким орлиним носом. У нього був високий лоб і хвилясте волосся, а борода біла. Був він добрий і щирий. Він безумно любив гарну бесіду і гарне слово. Мати вважала його за чорнокнижника і ховала його Псалтир. Потім вона почала його палити по листочку в печі.» Пізніше ці рядки майже без змін увійдуть до «Зачарованої Десни». Отже, можемо вважати, що робота над повістю почалася, хоча конкретно про це сказано Довженком у запису від 5 квітня 1942 р.: «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться!» А в запису від 14 квітня 1942 р. вже з'являється і назва кіноповісті: «Учора знову писав «Зачаровану Десну»... Робота над повістю тривала, звичайно, з перервами понад шість років. У листі до матері й сестри від 9 листопада 1946 р.. Довженко знову згадує про те, що пише повість «...про діда, батька, матір і про все наше сосницьке життя, ще коли я був маленьким, мамо, у Вас і щасливим». Сповнений творчих планів, О.Довженко раптово помирає 25 листопада 1956 року. Йому йшов шістдесят третій рік... Уже після його смерті виходить вибране О.П.Довженка, що дознімається дружиною Ю.Солнцевою «Зачарована Десна» .
Учитель. Відомо, як греки надзвичайно ревно ставилися до своєї легендарної історії, але після смерті О.Довженка вони шанобливо назвали його Гомером ХХ століття.
Запитання для членів групи:
1. Чому О. Довженко вирішив написати твір «Зачарована Десна» (твір про минуле) адже, за його словами, він – режисер, який показує проблеми сучасного дня? Поясніть вислів Довженка «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє..».
2. Відомо, що довгий час Довженко був за межами України, але чому М. Жулинський стверджує, що він залишився на березі Десни? («Довженко почував себе щасливим від того, що народився на березі сивої Десни і ніколи не зійшов з її берегів»)
3. Чи можете сказати, хто є оповідачем у кіноповісті? Оповідачем у творі є одночасно автор і малий Сашко як літературний персонаж. Дана пара центральних героїв існує то як нерозривне і єдине ціле, то дорослий митець відступає на задній план, лише зрідка коментуючи якісь події з точки зору зрілої людини. Окрім того,розповідь ведеться від 1-ї особи, основна частина є сповідальною.
Учитель. Тому твір і є автобіографічним. Справедливості заради слід зазначити, що Довженко уникає виграшного композиційного прийому — показу свого малого героя в стосунках з однолітками, і зосереджується на внутрішньому світі хлопчика.
Гра «Психологічний зорепад». Кожен член групи отримує зірку із запитанням.
Учитель. Чому хлопчик усіх вважає грішними? Чи насправді це так? А чи сам він грішний?
Учитель. Отже, на даному етапі ми успішно дослідили духовний світ малого Сашка. А от учениця зробила ілюстрації до кіноповісті, показавши свої враження.
Учитель. За словами критика Ю. Барабаша, саме у цьому творі видно «злиття художника зі своїм народом, яке визначає глибоку народність його [О. Довженка] творчості».
Твір пройнятий народним гумором. Згадаймо, як хлопчик іде «шанувати великих людей», епізод з освяченням пасок або опис «собачого артиста» Пірата. Підсміюється, але дуже тактовно, автор і над релігійними переконаннями своїх односельців.
Твір багатий на різноманітні художні засоби.
Учитель. Символічною є і назва твору, і яскравий образ Довженкового коня. (Аудіокнига)
— «Молодець Сашечко та по торгу ходив, святий вечір...» — заспівало зразу аж чотири дівки, і вже хто знав, чи то від морозу, чи такі дівчата і слова колядки у зимовий вечір, тільки спів лунає так дзвінко і гучно і світ став одразу такий урочистий, що в мене, малого, аж дух захопило. Притулившися на лавці край вікна під рушниками, щоб не помітили дівки, я весь перетворююсь на слух. І ось, вслухаючись в чарівні слова, я починаю видіти: великий молодець, ходжу я по торгу з конем серед крамарів і купців. І мушу я ніби продати коня, бо слова мої співали так: «Ой коню, коню, ти порадо моя. Ой порадь ти мене, та продам я тебе за малу ціну, за сто червінців». А кінь у яблуках, шия крута, червона стрічка в гриві, одспівує мені на вухо не продавати його і спогадати про себе. Я почуваю біля вуха його ніжні м'які губи, а слова коневі у дівчат такі, що повік пам'ятатиму: «Ой чи ти не забув, як у війську був, як ми з тобою бились з ордою, да як же за нами турки влягали, ой, да не самі турки, пополам з татарами. Да догнали ж бо нас аж на тихий Дунай, до крутого берега,— святий вечір...»
Що ж мені робити? Вже коні ворожі іржуть на Дунаї і ворожі стріли піють недолю мені. Тоді, розкривши широко очі, я почуваю, ніби якась сила піднімає мене з лави і виносить з хати прямо на коня, і тут кінь мій скочив, «Дунай перескочив, да Дунай перескочив, копита не вмочив, і ні шаблі кінця, ні мене, молодця,— святий вечір...».
Потім співали другі й треті дівки. Чого тільки не чув я про себе. Потім мене переносили вже зовсім сонного на піч. Там я і засинав на житі серед пісень, міцно обнімаючи за шию свого яблукатого коня. Там я давав собі слово ніколи не продавати його ні за які скарби. Так і не продав я його по сей день. Ой коню, коню, не продам я тебе. Як би часом не було мені трудно, як турки й татарва не обступали на торгу мене, не розлучуся з тобою ні за яку ціну.От які були у нас коні.»
Загинуло й щезло геть з лиця землі моє село не від води, а від вогню. І теж весною. Через півстоліття. В огні теє село згоріло за допомогу партизанам, і люди, хто не був убитий, кидалися в воду, охоплені полум'ям.
Згоріла церква, переповнена кричащими людьми. Високе полум'я палахкотіло вночі, тріщало, вибухало глухими вибухами, і тоді великі вогненні пласти соломи, немов душі загиблих матерів, розносило вітром в темну пустоту неба. Карателі ганялись по вулицях і городах за жінками, однімали дітей і кидали в огонь палаючих хат, і жінки, аби не жити вже, не бачити, не плакать, не клясти, плигали самі вслід за дітьми і згорали в полум'ї страшного фашистського суду. Все, що не встигло втекти до лісу, в очерети чи таємні партизанські нетрі,— все згинуло. Не стало прекрасного села. Не стало ні хат, ні садів, ні добрих веселих людей. Одні лише печища довго біліли серед попелу.Горів і я тоді в тім вогні, загибав усіма смертями людськими, звірячими, рослинними: палав, як дерево чи церква, гойдавсь на шибеницях, розлітався прахом і димом од вибухів катастрофічних. І сталось так, що я не стримався одного разу і, вигукуючи з полум'я бойові гасла й заклики до лютої помсти ворогам, гукнув: «Болить мені, болить!»
— Страждання. Я художник, пробачте, і уява завжди складала мою радість і моє прокляття. Вона раптом зрадила мене. При спогляданні лиха здалось мені на одну якусь мить, що загибає не село моє, а весь народ. Чи може бути щось жахливішого в світі?!
З того часу я почав утішати себе химерною думкою, що бездоганність людська є в більшій мірі ділом удачі й щастя, аніж наслідком чеснот.І був я неправий, звичайно. Ніколи не треба забувати про своє призначення і завжди пам'ятати, що митці покликані народом для того, аби показувати світові насамперед, що життя прекрасне, що само по собі воно є найбільшим і найвеличнішим з усіх мислимих благ. Дивно й жалісно часом думати, що нема у нас сили і ясності духу пройнятися щоденним розумінням щастя життя, мінливого в постійній драмі й радості, і що так багато краси марно проходить мимо наших очей.
ІІ Закріплення та узагальнення матеріалу
Проблемно-пошукові завдання.
1. Учитель. Композиція кіноповісті «Зачарована Десна» складна. Весь твір — це органічне поєднання ліричних і філософських роздумів літнього Довженка з романтичним, відкритим світу поглядом малого Сашка. «Зачарована Десна» — немов суцільний плин думок, спогадів, що напливають одні на інші, це зображення умов, в яких формувався світогляд майбутнього митця. Особливості композиції «Зачарованої Десни» зумовлені ще й жанром твору — кіноповість. Звідси й фрагментарність, швидка зміна «кадрів», планів
3. Які ж проблеми порушено у творі? Метод «Мозковий штурм»
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
Учитель. Головний чинник композиції повісті – асоціативний. Автор згадує передусім те, що найбільше вразило в дитинстві. З кожного свого предка О.Довженко робить героя, виразника національного духу, образ красивий і правдивий. Веде нас шляхом створення портретів або шляхом опису яскравих епізодів.(Учні працювали вдома) Я хочу, щоб зараз, розповідаючи про персонажів повісті і згадуючи записи із «Щоденника» Довженка, ви пригадали українську міфологію і подумали: кого можуть нагадувати члени могутнього роду Довженків? (на фоні презентації «Довженків рід і міфологія»)
Учитель. Для кожного із своїх домашніх оповідач знаходить відповідний портрет у дії. Причому дії найхарактернішій, яка вичерпно розкриває суть людини: мати саджає городину, дід зі смаком викашлюється, баба клене, а батько рятує людей від води. Але “основна риса характеру нашої сім’ї, - згадував Довженко, - насміхатися над усім і в першу чергу один над одним і над самим собою. Ми любили сміятися, дражнити один одного, сміялись у добрі і в горі... Своєрідність гумору була нашою родинною і національною ознакою”.
Опорна таблиця для характеристики персонажа
Ліричний герой (автор) Баба Марусина Дядько Самійло прадід Тарас Десна Мати Батько Дід Семен
Учитель. Кіноповість «Зачарована Десна» складається з об’єднаних між собою місцем дії і героями маленьких оповідань про дитинство хлопчика Сашка і публіцистичних та ліричних письменницьких відступів.Значне місце тут відведене описам природи. Усі вони динамічні. Нема у творі жодного статичного і не оживленого присутністю людини пейзажу. У них завжди діє або сам Сашко — мрійник і фантазер, або хтось із його рідних чи знайомих. Птахи, тварини, зорі, трави — все говорить чи принаймні розуміє мову людей. Природа була для Довженка живою істотою, таємничою і прекрасною. Красою її він захоплювався все життя й сам усе життя творив прекрасне. Він писав: “Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем”.
Повідомлення учня «Роботи Олександра Івахненка – офорти до твору «Зачарована Десна» (? Хто ще працював в жанрі офорту? – Шевченко)
Творча робота (індивідуальне завдання).Уявімо, що ми – екскурсанти, які зібралися до казкової Десни. А про туристичний маршрут розкаже учениця (реклама)
Учитель. У повісті широко застосовується художній засіб персоніфікації природи. Наявні різні види психологічного пейзажу: пейзаж-марення, пейзаж- фантазія, пейзаж – сповідь. Давайте розглянемо, якими художніми засобами автор досягає виражальної функції цих пейзажів.
Робота парами. Знайти різні види художніх засобів у поданих уривках (супровід – музика з кінофільму)
ІУ. Узагальнення вивченого.
1. Робота з опорним конспектом
Сформулювати і записати жанр, тему та ідею твору «Зачарована Десна» .
2. Учитель. Поясніть вислів Довженка «Не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шлях»
3. Творча робота. Скласти сенкан
Десна.
Зачарована, повновода.
Вабить, хвилює, шумить.
Щемливі спогади про дитинство.
Довженко.
У. Підсумки уроку.
Учитель. За словами критика Л. Новиченка, «Зачарована Десна» — «найвидатніша в сучасній літературі розповідь про те, від яких духовно-поетичних ―берегів відчалюють народи — і разом із ними їхні художники — на переломі нової епохи, що вони беруть від свого історичного ―дитинства у майбутнє і що залишають у минулому».
Повернімося до початку уроку і дамо відповідь на першу частину нашого проблемного запитання: «Що взяв О.Довженко з дитинства в далеку мандрівку життя…?»
Метод «Мікрофон»
Учитель. А відповідь на другу частину запитання: «.., а що б взяли ви?» - допоможуть дати листки-камінці, якими кожен із нас вистелить уявний берег річки «Зачарована Десна». На цих листочках напишіть свої враження, свої асоціації від прочитання кіноповісті, ті висновки, які зробили безпосередньо для себе на уроці.
УІ. Оцінювання
УІІ. Домашнє завдання: О.Довженко «Україна в огні»- читати, план твору, індивідуальні завдання (історія написання за «Щоденником», аналіз образів, особливості композиції)