урок- презентація "Українська писанка"

Тема : Українська писанка

Підготувала керівник гуртків Великоновосілківської районної станції юних натуралістів Донецької області та учитель біології Великоновосілковської гімназії с ЗОШ I ступеня

Колбасіна Тетяна Павлівна

(сценарій виховної години)

Мета: Розкрити цінність і символіку унікального витвору української культури-писанки. Познайомити з технікою розписування писанок.  Розвивати естетичний смак, творчу уяву, фантазію, просторове мислення, вміння гармонійно підбирати кольори, навички  писанкарства; 

       Стимулювати пізнавальну зацікавленість за допомогою  застосування отриманих знань у побуті та творчому саморозвитку.

Виховувати  почуття пошани до писанки, як національної ознаки, розуміння краси народної мініатюри, бажання продовжувати і розвивати традиції українського народу;

Обладнання: Альбом «Української писанки», малюнки з символами писанки, різнокольорові фарби, писачок, віск, свічка, в фотографіях пам’ятника писанки у місті Вегреві(Канада). Презентація «Українська писанка»

Учитель: Українська писанка – най унікальніший витвір української культури. Вона є символом Великодня – свята, коли воскресає природа, коли відроджується все живе для продовження життя на землі. (Слайд2)

Сіре розписане яйце у віруваннях наших предків символізує собою Всесвіт. З образом яйця вони пов’язували закон доцільності і всесвітнього ладу, якому підлягає усе в природі. Усі ви знаєте казку про яйце – райце. Коли яйце тріскає, настає великий хаос, порушується світовий порядок, втрачається лад і гармонія в усьому.

Про писанку існує багато легенд. Одна з них говорить про те, що доля світу залежить від того, скільки писанок пишуть люди на землі щороку.(Слайд3) Цей диявол живе під землею, прикутий ланцюгами до скелі. Щороку він посилає своїх слуг на землю, щоб вони перевірили, чи пишуться ще писанки і чи багато їх є. Якщо так, то залізні пута затискують його міцно, і він втрачає силу, тому що людська любов перемагає зло. Писанка має дуже древню символіку. Кожен хрестик, кожна рисочка на ній не вживається довільно, а всі вони мали якесь значення, усі вони були знаками – оберегами, які захищають людину від усякого зла. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу вона приносить добро, щастя, достаток, тому закопували їх в землю, вважаючи що сила яйця сприятиме щедрому врожаєві.

Писанки клали на могили предків, дарували один одному закохані хлопці та дівчата.

Розписували писанки під час великого посту освячували «себе молитвою», одягали чисту сорочку, тому що інакше писанка не матиме такої магічної сили. Символічних малюнків у писанці понад сто.(Слайд 4)

Найбільш поширені такі:

Колесо – знак безперервного життя. Образ безмежної божої любові.

 Сонце – символ світла і життя. Символ Христа.(Слайд5,6)

Хрест – символ Всесвіту, чотирьох сторін світу. У Християнстві знак відкуплення.

Трикверт – символ вогню і символ чоловічої та жіночої енергії; Символ присвятної Тройці

Дерево життя – символ безперервного відновлення природу, образ божої мудрості.

Спіралія – символ плодючості; символ порядку, містерії, літургійного року.

Тригер – символ порядку і знак святого числа 3 і три божества.

Зоря – знак неба, небесних тіл, сонячного божества; знак Хрестова царства.

Свастика – знак святого вогню і сонця. В Християнстві символ божої величі.

Блискавка – небесний вогонь: караючий і освячуючий;  блиск Божої ласки.

Колосся і зерно – уособлення духів предків; у Християнстві – воскресіння, боже царство.

Церква – вежа – символ прагнення довічності.

Граблі – символ небесного дощу; символ благої вісті.

Гілка – охорона проти хвороби та злих сил; символ небесного, нескінченного життя.

Дубовий листок – знак повноти життя.

Півень – вістун дня, охоронець добра; символ світла, яке перемогло темряву.

Кінь – символ достатку багатства.

Риба – символ води, життя, щастя і здоров’я.

Олень – ріг оленя – символ сонячного промені.(Слайд 7,8,9,10)

А як називається однобарвні яйця, які розмалювали на Великдень? Якого кольору зустрічаються вони?

Учень: Крашанка – це яйце, яке фарбували в один колір: червоний, жовтий, зелений, зрідка коричневий, синій.(Слайд 11)

Учитель: Раніше крашанки фарбували лише в червоний колір, тому що він символізує кров Христа, яка пролилася на Хресті.

Про крашанки також існує багато легенд. Одна така легенда побутувала на Волині. Коли Ісус Христос йшов на Галгофу, то його мати Марія, принесла йому сніданок, яєчко. Коли Ісуса розіп’яли, вона поклала їх внизу під Хрестом. Кров його стікала на них і вони стали червоними. Вона забрала їх, коли зняли Ісуса з Хреста. А в неділю вранці, дізнавшись, що Ісус Христос воскрес, вона давала кожному червоне яйце зі словами: «Христос Воскрес!». З того часу розфарбовують великодні яйця в червоний колір.

Учитель: Хто знає легенду про крашанку?

1 Учень: На Тернопільщині я чув таку легенду, коли Ісус воскрес, то перелякані воїни, які охороняли його, побігли сповістити своєму сотнику про це диво. Сотник в цей час снідав, перед ним лежало варене яйце. Коли воїни сповістили йому, що Ісус воскрес із мертвих, він дуже розлютився і закричав на них: «Як з мертвого статися живе? Це все одно що ці білі яйця стануть червоними!» і в раз сталося диво, яйця на тарілці почервоніли! Приголомшений сотник промовив: «Вірю вам, що той замучений воскрес і що він був Бог. А на спомин візьміть собі по одному червоному яйцеві. Вони вас врятують від покарання.»

2 Учень: Я читав таку легенду. Коли Ісус йшов на Галгофу і ніс важкого Хреста, то по дорозі йому зустрівся чоловік, що повертає з базара і ніс к кошику яйця. Побачивши, що Ісус впав під вагою Хреста він підбіг і допоміг нести йому ношу. Коли він повернувся за кошиком, то побачив, що яця в кошику почервоніли і чоловік розповів усім про це диво.

Учитель: Якщо червоні крашанки символізують собою кров Ісус Христа, то інші кольори, в які пізніше почали фарбувати, мають таке ж символічне значення. Жовтий колір символізує собою сонце, урожай, тепло.(Слайд 12)

Зелений – весну, воскресіння природи.

Бронзовий – матір землю і її щедрість.

Чорний з білим – жалобу, пошану до духів.

Сьогодні ми познайомимося з технікою розписування писанок.(Слайд 13,14)

1. Спочатку олівцем поділіть яйце на чотири частини, накресліть візерунок, який ви бачите.
2. Розігрійте головку писочка над полум’ям свічки і зачерпніть воску. Тоненькою частиною писочка нанесіть усі лінії і візерунки, які мають бути білими.
3. Опустіть яйце у фарбу.
4. Розтопіть віск над свічкою і обітріть м’якою тканиною.

Ви маєте двобарвну писаку. Якщо ви бажаєте мати багатокольорову писанку, то покриваємо воском весь візерунок і по черзі опускаємо яйце у жовту, помаранчеву, червону фарби.

При цьому закриваємо воском ті місця, які вже пофарбовані. (Учні розмальовують писанки)

Учитель: Отже, ви бачите, які різноманітні писанки, і кожна з них це справжній витвір мистецтва. Сьогодні вона повертається до нас знову із сивої давнини. Вона є символом української культури, символом України. Недаремно у Канаді, в місті Вегреві (провінція Альберта) у 1981 році збудовано пам’ятник першим українським емігрантам у вигляді величезної писанки. (Слайд 15)Вона стоїть на підвищені і дивує усіх своєю красою. Бережемо писанку, вона є символом і оберегом від зла.

А кого ви ще часто бачите поряд к писанкою на Великдень?

Учень: Пасхальний заєць.

Вперше ця чарівна тварина у зв’язку з Великоднем згадується в 17 сторіччі в німецьких письмових джерелах. Пояснити це явище легко: заєць вважався зоряною твариною, а Великдень пов’язана з місячним календарем – святкування випадає на першу неділю після повного місяця і дня весняного рівнодення. Окрім того, заєць це символ плодючості і родючості, тому що навесні у цих тварин з’являється велика кількість потомства. В Америці місто пасхального зайця зайняв кролик. З обома цими тваринами у більшості стран, передусім у Великобританії, пов’язано багато забобонів. Наприклад, учні носять у кишені в якості амулету заячу, або кролячу лапку. А в Уельсі на щастя радять погладити кролячою лапкою новонародженого

Учень:Верба.

Верба – за шість днів до Великодня, за Християнським вченням, Ісус Христос йшов до Єрусалиму. Дорогою його гучно вітали. Ламали пальмові гілки і кидали до ніг. Вербна, або квітна, неділя на Русі відзначалася з 10 століття. Наші пращури ламали вербу (у нас пальма не росте), думаючи що лоза має магічну силу відганяти усіляку нечисть, оздоровлювати тварин. Освячені гілки верби розвішували в хаті – хліві.

Учитель: (Слайд16)

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце, полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить,

Христос воскрес!

(Подає товаришеві писанку).

Воістину воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

Всі: Христос воскрес! (Тричі).