Чого ми всі такі жорстокі?Ще й злішаємо з кожним днем.І, загубивши власний спокій,Спокою іншим не даєм. Чого забули милосердяІ заповідь святих небес?Ох, перед віщим оком смертіЧим зможем виправдать себе?Душа з начинкою лихою. Втрачає людяне тепло,Ніяк не стане добротою. Зло, перемножене на Зло. Хіба ми будемо багатші,Коли розпустим люті дим?Хай краще серце вже заплаче,Ніж в грудях стане кам’яним.Іду назустріч – тож посміхніться,І я всміхнуся, мов дитя. Ні, ще не висохла криниця,Людська криниця співчуття.І істини слова не пишні,Щоб кожен зміг до них дійти,Бо ж нас усіх створив Всевишній. З живої плоті доброти.
Хотілося б, щоб кожен із вас осмислив своє життя і жив за цими правилами: Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас. Поважати інших, особливо старших і слабших від себе. Не знущатися, не сміятися над каліками. Не проходити байдуже повз людські біди, горе, розпач. Вміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху.
Список використаної літератури1. Академічна доброчесність — Вікіпедіяhttps://uk.wikipedia.o2. Голуб. О. Удосконалення уроків розвитку мовлення відповідно до вимог ЗНО. .// Українська мова та література..- 2016.- 3-4 835-836).-С.35-39.3. Панчук О. Особистісно-зорієнтована модель роботи.// Українська мова та література..- 2010.-№ 23 (663).-С.4-7.