Урок -свято " Наша мова-диво калинове"

 

Тема : «НАША МОВА – ДИВО КАЛИНОВЕ»

Мета: Формувати розуміння того, що українська мова- наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Пробудити почуття національної гідності. Розвивати пам’ять, увагу.  Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього, українського, бажання розмовляти рідною українською мовою.

Форма проведення: свято

Обладнання: макет карти України, квіточки; листочки з буквами; предметні малюнки; букви для утворення напису; картки з прислів’ями, презентація.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

 

1. Організаційна частина.

1. Добрий день вам, милі люди!

     Хай вам щастя – доля буде,

     Не на день і не на рік,

     А на довгий – довгий вік.

 

2. Починаймо наше свято!

     Людей зібралось багато,

Щоб веселитись і співати

І рідну мову прославляти.

 

3. Ми, українці, - велика родина..

     Мова і пісня у нас - солов’їна

     Зріє в садочках червона калина,

     Рідна земля для усіх – Україна!

 

Вчитель

•      Доброго дня вам, діти! Доброго дня, шановні гості! Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Ми живемо на мальовничій землі, у мальовничій країні, яка називається УКРАЇНА. Тут жили наші предки, тут живуть наші батьки, тут живемо і ми з вами. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, вслухаємося у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.
•      У кожній країні живуть люди, це її народ. От і у нашій державі Україні, живе наш народ.
•      Як називають людей, які живуть в Україні? (Українці).
•      А ми з Вами є українцями? (Так).
•      От зараз ми і заселимо нашу країну, ім’я якій Україна. У кожного з Вас на парті є квіточка. Напишіть на ній своє ім’я, та прикріпіть його до карти України (Діти пишуть та прикріпляють до макету України на дошці).

 

ІІ.Основна частина.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

•      Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не  завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Що це? (Мова).

•      Молодці. Ви вже сказали, що наша країна називається Україною, люди, які у ній живуть – українцями. Як Ви гадаєте, як називається наша мова, якою ми розмовляємо? (Українська).
•      Так, справді. Найбільше в нашій країні люди розмовляють українською мовою, але інколи ми чуємо польську, німецьку, а також і англійську мови.
•      Отже тема нашого сьогоднішнього свята «Наша мова калинова». Ми з вами поговоримо про її красу і багатство.
•      Діти, що таке «мова»? (це засіб спілкування).
•      Народ говорить, що «буква до букви – складається слово, а слово до слова – звучить рідна мова».

 

ЧАРІВНИЦЯ.

Я — Чарівниця, берегиня рідної мови. Не даю їй пропасти в лиху годину і хочу, щоб ви теж берегли і знали українську мову. Я прийшла до вас з глибини віків і дуже хочу почути, що ви знаєте про мову, і як ви розмовляєте, тому що мова — це найбільше багатство народу, а ви, українці, — славні нащадки нашого народу.

 

Хочу до вас я звернутися, діти.
Можна людині без мови прожити,
Можна без пісні, без загадки й казки?
Хто відповість? Поміркуйте, будь ласка!

Учень

Як же людині без казки і слова,
Без задушевної пісні й розмови?
Думаю я, що таке неможливо.
Мова людини — це щастя, це — диво!

Учень

Правильно думаєш. Мова — це диво.
З нею людина розумна й щаслива.
Знаючи мову, спілкуються люди,
Мова загине — й людини не буде.

Учень

Як же без мови? Не уявляю!
Я щохвилини про щось та й питаю.
А коли мови не будемо знати,
Як же ми зможемо світ пізнавати?

Учень

В світі ми — люди і правильно, діти,
Людям без мови не можна прожити.
Ще повідомити хочу вам я
В кожній країні є мова своя.

Учень
Кожна людина свою мову знає.
Любить безмежно її й поважає.
Рідна одним мова східна — японська,
Іншим найкраща — китайська, естонська.
Мова у світі панує англійська,
Нам найрідніша своя, українська.

Учень

Ми з вами всі живемо в Україні,
Мова чудова й пісні в нас чарівні.
Треба, щоб мову ми вчили і знали,
Й нею чистенько усі розмовляли.

 

Вчитель :      Молодці!  Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні – мовою жестів, інші – мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, була дарована можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.

До вашої уваги легенда  про мову. https://www.youtube.com/watch?v=AdZYdkIZCTM

Вчитель: Отже , українську мову можна називати не лише калиновою, а також солов’їною.

Гра  « Мова яка?» (Підібрати якомога більше прикметників до слова  - мова -  )

            Мелодійна, ніжна, свята, рідна, древня, поетична, велика, гарна, приємна, світла, прекрасна, наймиліша, дзвінка, найдорожча, весела, милозвучна, дивна, чарівна, неповторна, крилата, солов’їна, барвінкова, калинова, мила, красива, вишукана, веселкова. (Відповіді  представників від кожної з парт.)

Вчитель   :   А ще мову можна назвати цікавою.

Цікавинка!   Скільки на землі мов? Скільки народів — стільки й мов. Учені вважають, що на нашій планеті близько трьох тисяч мов. З-поміж такої величезної кількості лише близько тридцяти мов користуються найбільшою популярністю, тоб­то це ті мови, якими розмовляє більшість людей на планеті.

 

     Найбільше людей розмовляє китайською мовою, друге місце посідає англій­ська мова, третє — російська, далі — мова хінді (Індія) та іспанська. Українська мова посідає по­чесне 14 місце, оскільки нею говорять близько 45 мільйонів людей, а в Україні – 30млн.

    Для кожного народу своя мова — найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучі­стю — одна з найкращих.

 

Цікаві факти про українську мову  Слайд

Цікаві факти про українську мову 

1. Сучасна українська мова має близько 256 тис. слів. Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком.
2. Найбільш близькою мовою до української є білоруська – 84 відсотки спільної лексики, далі йдуть польська – 70 відсотків, сербська  - 68 відсотків.

 

3. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «еф». Найбільша кількість слів починається на літеру «пе» - це найбільш вживана літера.

 

4. В українській мові безліч синонімів. Слово  «горизонт» має 12 синонімів:

Обрій      небозвід      небосхил    кругозір    кругогляд     небокрай

К райнебо    круговид   виднокруг   видноколо   виднокрай     овид.

 

5. Вірш «Заповіт» Тараса Шевченка перекладено на 147 мов народів світу.

 

6. Найдовшим словом в українській мові є назва одного з добриву для поля «дихлордифенілтрихлорметилметан». В цьому слові міститься 30 літер.

 

7.  Найчастіше вживаються слова (що?) -  рука, (який?) - великий, (що робити?) -  бути, і слово «він».

 

8.  В українській мові  й донині  збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря.

 

Січень      -	час вирубки лісу.
Лютий      -	люті морози.
Березень  -	брали березовий сік.
Квітень    -	початок цвітіння рослин.
Травень   -	зеленіє трава.
Червень   -	червоніють вишні.
Липень    -	початок цвітіння липи.
Серпень   -	від слова «серп», що вказує на час жнив.
Вересень  -	цвітіння вересу.
Жовтень   -	жовтіє листя.
Листопад -	опадає листя з дерев.
Грудень   -	від слова «груда», мерзлі  колії на дорогах.

Вчитель. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них — материнська ласка і любов, світ добра, краси та справедливості, щира віра в магічну силу слова.

          

   1. На землі народів Бог створив багато,

     Їм подарував скарби усяких мов,

     І у кожну мову, мов дбайливий тато,

     Вклав свою небесну велич і любов.

 

2.        Всі народи світу – то Господні діти,

      Всіх народів мови – то Господній дар,

      Але мова мами – найрідніша в світі,

      В ній є все: і святість, і краса, і чар.

 

3   Лиш народився, голос я почув

     щасливий, радісний і світлий.

     Маленьким серденьком уже тоді відчув

     матусин голосок привітний.

 

4   .У нім звучала ласка і тепло,

      і слово було ніжне і пестливе,

     до себе вабило воно,

     лунало світло і тремтливо.

 

 

5   .Матуся до серденька притискала

      і колискову пісню заспівала.

     І пісня та була сама краса,

     що в сповитку мене обдарувала.

 

Пісня «Колискова»

 

Вчитель. Наша мова оспівана поетами. Українською мовою писали свої твори Тарас Шевченко і Леся Українка, Маруся Чурай та Володимир Сосюра, Павло Тичина і Максим Рильський.

Неповторною рідною мовою пишуть свої твори й сучасні відомі письменники та поети — Ліна Костенко та Ганна Чубач, Дмитро Білоус і Марія Познанська та багато інших. З Чернігівщиною пов'язані імена, українського філософа і поета Г. Сковороди, письменників Пантелеймона Куліша, Леоніда Глібова,

Михайла  Коцюбинського, Марко Вовчок, Олександра Довженка. З творчістю цих видатних письменників і поетів ви познайомитесь в старших класах.

 

До вашої уваги вислови про мову видатних людей.   (Діти читають).

 

•          Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. (Панас Мирний).

 

•          Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. (Олесь Гончар).

 

          

           Яке прекрасне рідне слово!

Воно – не світ, а всі світи.  (Володимир Сосюра).

 

Учитель. «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», закликає нас Кобзар. Ось ми і вчимося любити, шанувати мову свого народу. Де б ви не були - ніколи не забувайте той клаптик землі, де ви народилися і виросли, ту мову, якою вам співали колискову, якою ви вимовили перші свої слова.

Кажуть, допоки живе мова, то до тих пір живе народ. Дякуючи пісні, ми можемо висловити свої почуття, радість і смуток, любов і гнів, пожартувати. Тож давайте заспіваємо.

 

Пісня « Батьківська мова» https://www.youtube.com/watch?v=0dTk_Y3RDXI
 

 

Вчитель: Український народ любить жартувати. Хоч би якою стомленою була людина, але, почувши дотепний жарт, - усміхається. Пожартуємо і ми. Я думаю, що нікого не залишають байдужими гуморески Павла  Глазового

« Кухлик».

 

 

 Інсценізація гуморески П. Глазового  «Кухлик». 
    Дід приїхав із села, 
    Ходить по столиці, 
    Має гроші — не мина 
    Жодної крамниці. 
    Попрохав він: покажіть 
    Кухлик той, що скраю. 
    Продавщиця:  
     – Што? Чево? Я не понімаю.
     – Кухлик, люба, покажіть,  
    Той, що збоку смужка. 
     – Да какой же кухлик здєсь,

    Єслі ето кружка!
    Дід у руки кухлик взяв 
    І насупив брови. 
     – На Вкраїні живете 
    Й не знаєте мови... 
    Продавщиця теж була 
    Гостра та бідова.  
    – У мєня єсть свой язик, 
    Ні к чему мне мова. 
    І сказав їй мудрий дід:
    – Цим пишатися не слід, 
    Бо якраз така біда 
    В моєї корови: 
    Має, бідна, язика 
    І не знає мови. 

 

Ведучий. Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову й буденну.

 

 Народна мова - безмежний океан. Це і дума, поема, казка, легенда, переказ, приказка, прислів'я. Немає у світі людини, яка б не любила казок.А ви любите казки? Тоді давайте пограємо у гру. Я зачитаю уривок із казки, а ви всі (діти,) відгадайте, з якої це казки.

 

 

1. «Я за три копи куплена,

Упівбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть...» («Коза-Дереза»)

 

2. «Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та й понесіть до батенька.

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити». («Івасик-Телесик»)

 

3. «Мій котику, мій братику!

Несе мене лиса

За кленові ліса,

За крутії гори,

За бистрії води...» («Котик і півник»)

 

4. Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь Кабан біжить,

Тут і Вовк іде, й Ведмідь,

Кожен в хатці хоче жить.

Так же тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім. («Рукавичка»)

 

5. Далі казка ось така:

Знайшов Півник колосок,

Змолов борошна мішок,

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі,

Мишенят не пригощав,

Бо жоден із них не працював. («Колосок»)

 

Вчитель : Багата наша українська мова. До перлин української мови належать скоромовки, чистомовки, прислів’я і приказки.

Віками їх складав народ, вони навчали людей мудрості. Пригадаємо деякі з них.

 

Скоромовки (діти говорять скоромовки)

1. Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.
2. В ямі не спиться вусатому сому

     Сому вусатому сумно самому.

3. Корж із маком – їжа з їж, сядь, їжаче з нами їж.
4. Рак пішов гуляти в сад, не дійшов, бо повз назад.
5. У чаплі чорні черевички, чапля чапа до водички.

Чистомовки

1. Це-це-це – не розбий яйце

Цю-цю-цю – я пасу вівцю

Ця-ця-ця – мекає вівця

Ці-ці-ці – ми їмо млинці.

2. Ор-ор-ор – на грядці  помідор

Ри-ри-ри – урожай збери

Ряк-ряк-ряк – на городі вітряк

Ряк-ряк-ряк – солодкий буряк

Рюк-рюк-рюк – смачний урюк

3. Ча-ча-ча – у нас нема м’яча

Чі-чі-чі –дай мені ключі

Оч-оч-оч – хоч трохи помовч

Чу-чу-чу – я уже помовчу

Прислів’я приказки про мову.

1. Гостре словечко коле сердечко.
2. Менше говориш, більш почуєш
3. Не кидай слів на вітер
4. Красно говориш, а слухати нічого
5. Голова без розуму, як ліхтар без світла
6. Слово до слова, складається мова
7. Каже рідко, та їдко
8. Народ скаже, як зав’яже
9. Мова – коштовний скарб народу

 

Вчитель

    Загадка – народний твір, який з’явився ще задовго до того, як люди навчилися читати й писати.

    Відгадування загадок розвиває кмітливість, уміння зіставляти, порівнювати предмети чи явища і знаходити в них схожість.

        

          Стоїть при дорозі на одній нозі,

Капелюшок має, а нікого не вітає. ( Гриб)

1. Хто зубів багато має, та ніколи не кусає? (Гребінець)
2. Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? (Дерева)
3. Все життя один одного обганяють, а випередити не можуть? (Ноги)
4. У воді вона живе, нема дзьоба, а клює (Риба)
5. Завжди в роті, а не проковтнеш? (Язик)
6. Без рук, без ніг, а всіх вкладає в ліжко? (Сон)
7. Як написати трьома літерами «мерзла вода» (Лід)
8. Без рук, без сокири, а зроблена хатина? (Гніздо)
9. Удень спить, а як ніч прийде,на вогонь летить? (Метелик)
10. Повзун повзе, сімсот голок везе.(Їжак)

 

Вчитель

•      Молодці! Розвивайте своє мовлення. Пробуйте творити. Пишіть оповідання, вірші, складайте казки про все, що вас оточує, що вам подобається, про що ви просто не можете мовчати. Любіть і розвивайте рідну мову.

 

•      Вчитель. Любі діти, шановні гості! Наше свято завершується. Думаю, що сьогодні ви своїми серцями і душами відчули, яка красива та мелодійна наша мова. Вона — гордість українців всього світу. Бо ми нею розмовляємо, думаємо, пишемо, читаємо. Без неї не уявляємо свого існування, як без України. Сподіваюся, що ви ще глибше відчули, який неоціненний скарб наша мова, і як її треба берегти.

 

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть.

Як степів красу калинову,

Як рідного неба блакить.

 

Солов’їну , барвінкову, колосисту навіки

Українську рідну мову в дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,

Бо єдина, - так як мати, мова в кожного із нас.

 

Тож вивчайте рідну мову вже тепер з маленьких літ,

Українське рідне слово хай звучить на цілий світ!

Хай лунає мова в світі, повна сили і тепла,

Не цурайтесь мови, діти, не замутьте джерела !

 

Учениця

Ось скінчилось наше свято,

І прощатись вже пора

Побажаємо Вітчизні

Учні (разом) Щастя, миру і добра!

 

 

Флешмоб «Я люблю свою мову…»

 Діти виготовляють вітальних листівок, де пишуть, чому вони люблять українську мову і прикріплюють  на дошку.