Урок 02 "Люблінска унія"

Підготував вчитель історії

Урок 2                                                                                            Гончарівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Тема. Люблінська унія                                                                                             Жарко Р.С.

Мета: визначити передумови об’єднання Великого князівства Литовського та Польського королівства в одну державу та наслідки, які мала ця подія для українських земель; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначати їх причини та передумови, працювати з джерелами інформації і на основі їх робити певні висновки та узагальнення; виховувати почуття патріотизму та гордості за український народ, який за тяжких умов іноземного панування зумів зберегти притаманні йому особливості мови, культури та побуту.

Основні поняття: «унія» «Річ Посполита», «республіка», «шляхетська демократія», «сейм», «король», «воєводства», «воєвода», «староста», «гродські, підкоморські і земські суди».

Обладнання: карта «Річ Посполита в ХVІ ст.», документи, схеми, ілюстрації, портрет

В.-К. Острозького.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті територіальні зміни, які сталися внаслідок підписання Люблінської унії; володіння Речі Посполитої та її сусідів; українські воєводства та їхні центри;

• пояснювати причини підписання та наслідки Люблінської унії;

• аналізувати зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії;

• удосконалити навички роботи в групах, з картою та джерелами інформації, розвинути уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та визначати значення історичних подій.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Пригадайте умови Кревської та Городельської уній.

2. Коли і між якими державами вони були укладені?

3. Яке значення вони мали для цих держав?

4. Як ці унії рішення вплинули на становище українських земель?

Робота з таблицями

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. У другій половині ХV — на початку XVI ст. розгортаються процеси централізації, посилюється вплив Польщі та прогресує занепад Литви, який був зумовлений певними факторами:

а) тривалим протистоянням з Москвою;

б) спустошливими нападами татар;

в) постійною боротьбою за великокнязівський престол.

Намагаючись уникнути повного занепаду, литовці звертаються по допомогу до Польщі. Переговори між двома державами закінчилися  у 1569 р. компромісом — укладенням Люблінської унії, яка об’єднала Польську державу і Велике князівство Литовське в єдине ціле — Річ Посполиту.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота в групах

Питання про передумови об’єднання Польщі та Литви учні вивчають у групах. Вони поділяються на три групи (для поділу можна застосувати лічилку — Литва, Польща, Україна) і з’ясовують це питання за допомогою текстових історичних джерел. На виконання завдання їм надається 3–4 хв.

1-а група (Литва)

Документ 1

«На початку ХVI ст. стало очевидним, що Велике князівство Литовське близьке до занепаду. У 1522 р. Москва відібрала у нього Чернігів і Стародуб на північному сході України. А у 1549 та 1552 рр. воно не змогло протистояти двом великим вторгненням татар. У 1562–1570 рр. наростаюча криза сягнула критичної межі, коли Литва ув’язла в нову тривалу війну з Московським царством. Виснажені величезними воєнними витратами й опинившись перед загрозою московського вторгнення, литовці звернулися до Польщі по допомогу. Поляки готові були її надати, але за плату. Тепер головною умовою вони поставили об’єднати в одне політичне ціле Польщу з Литвою, яких до цих пір пов’язував спільний монарх.

Побоюючись поступитися своїм панівним становищем перед польськими конкурентами й занепокоєні небезпекою зростання католицьких впливів, литовські та українські магнати опиралися остаточному злиттю з Польщею. Але невдоволена пануванням магнатів середня та дрібна шляхта підтримала поляків, сподіваючись здобути собі широкі привілеї, якими користувалися польські феодали». (Субтельний О . Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 77)

Запитання й завдання

1. Визначте, що спонукало Велике князівство Литовське до унії з Польським королівством?

2. Як ставилися до ідеї об’єднання литовські та українські магнати і шляхта? Чому?

2-а група (Польща)

Документ 2

«Польські пани давно вже прагнули до того, щоб тісніше з’єднати Литву з Польщею. Хоч формально обидві держави були зв’язані унією та мали одного спільного монарха, але у внутрішніх справах, а часто й у зовнішніх кожна йшла своїм окремим шляхом. Поляки не мали права ні купувати земель в Литовській державі, ні обіймати державні посади. Їх вабила багата Україна, і вони старалися цілком об’єднати Литву з Польщею, щоб і там бути такими ж господарями, як у себе. ...Польські пани побоювалися, щоб на Литві не вибирали зовсім окремого князя та щоб таким способом не знищено унію між обома державами». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 83)

Документ 3

«Зі свого боку Польща прагнула скористатися послабленням Великого князівства Литовського, щоб втілити в життя свої плани просування на Схід. У цьому надзвичайно була зацікавлена польська шляхта, яка із втягненням у товарно-грошові відносини потребувала нових орних земель і залежних селян». (Сас П. М. Історія України. ХVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 16)

Запитання й завдання

1. Чому Польща прагнула об’єднатися з Литвою?

2. Чи однаково автори цих документів характеризують наміри Польщі?

3. Про яку вже укладену раніше унію між Литвою і Польщею йдеться в одному з текстів. Що вам відомо про неї?

4. Про яке «просування на Схід» йдеться в другому документі і яке це мало значення для Польщі?

3-я група (Україна)

Документ 4

«Українські й білоруські магнати... не йшли на зближення з Польщею, їх стримував страх втрати зверхності політичного становища в державі. ...Але найбільше їх лякало окатоличення, якого зазнала Галичина». (Швидько Г. К. Історія України. XVI–XVIII ст. — К.: Ґенеза, 1997. — С. 4)

Документ 5

«Зацікавленість унією виявляли й українські шляхтичі. Вони думали, що в об’єднаній державі можна буде краще налагодити оборону від турецько-татарських нападів і покласти край шляхетським наїздам на польсько-українському прикордонні. Українська шляхта хотіла поліпшити умови торгівлі з країнами Західної Європи, а шляхи торгівлі проходили через Польщу». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 16)

Завдання

Порівняйте зміст джерел і з’ясуйте, чи однаковою була позиція українських магнатів та української шляхти щодо питання про об’єднання Польщі та Литви. Чому?

Питання про Люблінський сейм вивчається шляхом поєднання розповіді вчителя та опрацювання карти та ілюстрації.

У ч и т е л ь. Об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в одну державу відбулося у 1569 р. на спільному сеймі представників привілейованих станів обох країн.

Цей сейм проходив у польському місті Любліні. 1 липня 1569 р. унія була підписана. Проголошувалося об’єднання Польщі та Литви в єдину федеративну державу Річ Посполиту (дослівно — республіку).

Республіка (з лат. — всенародна справа) — форма державного правління, що передбачає виборність органів влади на певний строк.

Федерація (з лат. — союз) — союзна держава, яка складається з кількох державних утворень, кожне з яких має власні органи влади, але водночас підпорядковується загальнодержавним органам влади.

Історична довідка

Князь Василь-Костянтин Острозький

• Видатний український політичний і культурний діяч.

• Володів великими маєтностями на Волині, Київщині, Поділлі та в Галичині.

• Був старостою володимир-волинським, воєводою київським і з 1569 р. — сенатором.

• Один з найбільш впливових постатей того часу, послідовно захищав політичні права українців.

• Був одним із лідерів опозиції, яка не підтримувала укладення Люблінської унії.

• Виступав за те, щоб Україна увійшла на рівних правах з Польщею та Литвою до нового федеративного державного утворення.

Робота з картою

Відшукайте на карті українські землі, які ввійшли до складу Речі Посполитої за рішенням Люблінського сейму, та назвіть їх.

Робота з ілюстрацією «Люблінський сейм»

На основі розповіді вчителя та ілюстрації сформулюйте власне ставлення до Люблінського сейму.

Заповнення таблиці

У ч и т е л ь. Після Люблінської унії на українських землях, які відійшли до Речі Посполитої, відбулися суттєві зміни в адміністративно-територіальному й політичному устрої. Адміністративно-територіальний устрій запроваджувався за польським зразком. На українських землях було утворено шість воєводств:

1. Руське (з центром у Львові).

2. Белзьке (з центром у Белзі).

3. Подільське (з центром у Кам’янці).

4. Волинське (з центром у Луцьку).

5. Брацлавське (з центром у Брацлаві).

6. Київське (з центром у Києві).

Воєводства очолювали призначені урядом воєводи,

які мали такі повноваження:

а) їм належала вся місцева влада;

б) вони керували шляхетським ополченням;

в) головували на місцевих сеймах;

г) стежили за діяльністю шляхетських земських судів.

Воєводства поділялися на повіти або землі. Їх очолювали старости й каштеляни (коменданти фортець).

Після Люблінської унії сталися зміни і в законах, які діяли в українських землях. Вони закріплювалися Третім Литовським статутом 1588 р.,

 згідно з яким селяни, що прожили на землі феодала понад 10 років, ставали кріпаками. Феодали одержали право розшуку й повернення селян-утікачів протягом 20 років. Отже, Третій Литовський статут встановлював на українських землях кріпацтво.

Запроваджувалася система шляхетських станових судів. Вона включала гродські, підкоморські та земські суди. Старостинські гродські суди розглядали кримінальні, а також цивільні справи. У підкоморських судах засідав підкоморій — суддя, який розглядав справи про розмежування шляхетських маєтків. Земські суди складалися із судді, підсудка і писаря, їх обирала місцева шляхта. Вони розглядали шляхетські позови, які не брали до розгляду гродські та підкоморські суди.

У воєводствах і повітах періодично скликалися сеймики. На них вирішувалися переважно місцеві питання, а також обирали депутатів на загальнодержавний сейм і до Коронного Трибуналу.

Учитель пропонує учням висловити свої думки щодо наслідків, які мало для українських земель підписання Люблінської унії.

Для відповіді на це запитання доцільно буде використати метод «Мозковий штурм», вислухати пропозиції учнів і записати їх на дошці. А потім порівняти думки учнів зі змістом документа й зробити висновки. Під час виконання цього завдання складається узагальнююча таблиця «Наслідки Люблінської унії для України»

Робота з документом

Документ 6

«Люблінська унія мала для України як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивним її результатом було те, що в межах однієї держави об’єдналися більшість українських земель. Це сприяло культурному й політичному згуртуванню українського народу, створювало передумови для перетворення його на націю. ...Запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворювалося на самостійну політичну силу. В Україні розширилися мережа освітніх закладів, зросли впливи культури Західної Європи.

Негативні наслідки Люблінської унії в Україні проявилися не відразу. Однак вони призвели до болісних змін і потрясінь в українському суспільстві. Для селян і міщан зросли повинності і податки. Українське населення стало зазнавати національно-релігійних утисків: за належність до православної віри людей переслідували, обмежували їхні політичні, економічні, станові та особисті права. Багато українських князів і шляхтичів забували рідну мову і спольщувалися, тобто уподібнювали себе з поляками, прийнявши їхню культуру, мову, католицьку віру. Це означало, що українське суспільство втрачало свою еліту, тобто соціальну верхівку, вищий привілейований прошарок. Польська держава не могла оборонити українських земель ні від турецько-татарської агресії, ні від шляхетського беззаконня та безчинств коронного війська». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 19–20)

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Бліц-опитування

1. Назвіть вищі державні органи влади в Речі Посполитій.

2. Які зміни сталися в адміністративному управлінні на українських землях після Люблінської унії?

3. Яких змін зазнала судова система в Україні?

Робота з картою

Відшукайте і покажіть на карті новостворені на українських землях воєводства.

Робота з термінами

Учням пропонується самостійно записати визначення таких термінів до зошитів:

• унія;

• Люблінська унія;

• республіка;

• шляхетська демократія;

• сейм;

• федерація;

• король;

• воєводство;

• воєвода;

• Річ Посполита;

• підкоморські суди;

• гродські суди;

• земські суди.

Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.