Їжа є базовою потребою людини, одн єю з основних умов її снування, закладених природою.
Харчування має неабиякий вплив на здоров’я, тривал сть та як сть життя людини, її
працездатн сть, ф зичний та розумовий розвиток, самопочуття настр й. Саме в д к лькост отриманих з їж поживних речовин, в там н в та м кроелемент в залежить життєд яльн сть та правильне функц онування орган зму людини.
На ранн х етапах розвитку людства (2,5 млн. рок в тому) рац онлюдини був не надто р зноман тним обмежувався споживанням необробленої рослинноїїж (яг д, трав, гор х в, кор нц в р зних рослин). Згодом до нього додалосяще й м’ясо, оск лькилюдина навчилася виготовляти з каменю прим тивнзнаряддя для полювання – велик рубила, скребки, р зцта мала можлив сть колективно полювати на великих тварин.
Близько1,5 млн. рок в тому людина навчилася добувати вогонь, що дало можлив стьготувати впольовану дичину, а не їсти її сирою. М’ясо, приготоване не вогн , легше засвоювалось, не м стилошк дливих м кроб в стало основним джерелом б лка для тод шньоїлюдини. А приблизно40 тис. рок в тому до рац онулюдини додалася ще й пр сноводнариба.
Важливим етапом розвиток харчування стало зародження с льського господарства близько10 000 рок в тому. Людина приручила диких тварин, першими з яких стали собака, свиня та корова почала вирощувати їст вн рослини – овоч , злаки та бобов культури. Вважається, що саме в цей пер од в рац он людини з’явився пр сний хл б та пиво
Завдяки появ нових способ в обробки нас ння рослин, таких як товч ння, вимочування, та ферментування, люди отримали багату на б лки та енерг ю їжу. Людина перейшла в д кочового до ос лого способу життя, основними видами д яльност для неї стали землеробство тваринництво. М’ясо диких тварин поступово зам нилося м’ясом домашньої худоби – яловичиною, свининою, бараниною. Надал рац он людини пост йно поповнювався новими продуктами харчування.
П сля одомашнення великих тварин, стало можливим перевозити продукти на значн в дстан . А з розвитком судноплавства ц в дстан зб льшилися ще в десятки раз в.
З появою землеробства тваринництва почала активно розвиватися одноос бна торг вля. Люди накопичували надлишки продукт в мали можлив сть обм нювати їх на необх дн їм реч та їжу. Предметом обм ну став також посуд. В дбувалось поступове розшарування сусп льства, з’явилася прив лейована частина роду, яка й отримувала кращу їжу у б льш й, н ж необх дно, к лькост .
Харчування є найважливішою фізіологічною потребою організму і має надзвичайно важливий вплив на життя та здоров'я людини, а саме:
* забезпечує рст та розвиток молодого органзму;
* формує високий рвень здоров'я, зменшує рвень захворюваност та тяжкост захворювань;
* вдновлює працездатнсть;
* забезпечує нормальну репродуктивну функцю;
* збльшує тривалсть життя, у тому числ активного життя;
* захищає вд впливу несприятливих екологчних умов, шкдливих виробничих та побутових чинникв;
* є методом лкування та профлактики захворювання.
На в дм ну в д нших снуючих чинник в їжа є найвищою м рою складним, багатокомпонентним чинником, який забезпечує оптимальний р ст розвиток, адаптац ю до негативного впливу навколишнього середовища, здоров'я та тривал сть життя людини.
До орган зму людини з їжею надходить понад 600 р зноман тних нутр єнт в (з яких абсолютно незам нних є 66), як сприяють виконанню їжею р зноман тних функц й у процес життєд яльност орган зму, та забезпечують стал сть його
Як основн функц ї їж сл д визначити:
Пристосувально-регуляторна функція — кожна харчова речовина має специфічне
значення в пристосувально-регуляторній діяльності різних функціональних систем
організму, і, насамперед, систем травлення та виділення. Наприклад, харчові волокна
(клітковина, пектини), які нещодавно вважались баластовими речовинами, беруть участь у регуляції моторної функції кишок.
Смакова функці — пов'язана з постачанням в організм смакових
речовин, які сприяють підтриманню
на певному рівні харчової мотивації.
До складу смакових речовин входять ефірні олії, органічні кислоти, цукристі речовини тощо.
Вуглеводи, жири, білки хліб, цукор, жири, кондитерські вироби, макарони, крупи та інші
|
|
Білки, мінеральні речовини, ліпіди, вуглеводи та інші & м'ясо, риба, молочні продукти, яйця, бобові та інші |
|
Імуннорегуляторна • постачання речовинами, з яких утворюються в організмі імунозахисні речовини |
Білки, вітаміни, ПНЖК, біомікроелементи (Fе, Zn, I) & мясо, риба, яйця, овочі, фрукти |
Реабілітаційна • постачання організму нутрієнтами з лікувальними властивостями (продукти спеціального призначення) |
Певний вміст нутрієнтів та певна кулінарна обробка & продукти спеціального призначення |
Пристосувально-регуляторна • постачання організму нутрієнтами, які відіграють специфічну роль у регуляції функцій організму |
Вітаміни, амінокислоти, харчові волокна, мінеральні речовини & овочі, фрукти, ягоди, хліб з висівками, крупи |
Відповідно до біологічної дії їжі розрізняють чотири різновиди харчування: раціональне, превентивне, лікувальнопрофілактичне і дієтичне.
• Раціональне харчування - фізіологічно повноцінне харчування здорових людей, що має певний режим і враховує фізіологічні потреби організму в харчових речовинах і енергії (за визначенням ДСТУ 3862-99. Громадське харчування. Терміни та визначення) .
• Превентивне харчування - раціональне харчування, яке скориговане з урахуванням чинників ризику виникнення захворювань багатофакторного походження (атеросклероз, гіпертонія, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, патологія органів травлення тощо).
• Лікувально-профілактичне харчування близьке до раціонального з підсиленням захисної функції їжі щодо запобігання несприятливому впливу конкретних шкідливих виробничих факторів. Якісний склад раціонів лікувально-профілактичного харчування підвищує стійкість організму, попереджує виникнення в організмі різних порушень.
• Дієтичне харчування - харчування споживачів з хронічними захворюваннями з
метою запобігання їх розвитку або загострення, до тих чи інших захворювань з метою профілактики (за визначенням ДСТУ 3862-99. Громадське харчування. Терміни та визначення)
•
Фізіологія – це наука, яка вивчає життєві функції організму, різні його органи та системи, взаємодію організму
Фізіологія харчування – розділ фізіології, який вивчає хімічні перетворення харчових речовин на енергію, структурні елементи тіла, визначає потреби організму в харчових речовинах.
Ці знання необхідні працівникам сфери масового харчування, оскільки засвоєння людиною їжі пов’язане з якістю її приготування.
Головним завданням фізіології харчування є:
дотримування фізіологічних норм харчування (потреба організму в харчових речовинах)
пропаганда принципів раціонального харчування (режим харчування) виконання вимог до раціону харчування по калорійності (енергетична рівновага).
Від знань цієї науки залежить правильний розвиток людського організму, його здоров’я і життя.