Сімаковська Т.В.

учитель інтегрованого курсу «Мистецтво»

(музичне мистецтво)

Кам’янець-Подільського НВК №14

Урок 12

Тема: Народна творчість – натхнення для сучасних митців (4).

 Мета: формування ключових компетентностей:

-загальнокультурна компетентність: оволодіння досягненнями культури;

-міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного  ставлення до світу в різних сферах діяльності людини;

-вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;

-предметних компетентностей:

-знайомити учнів з українським народним  мистецтвом, формувати уявлення про народну музику, імітацію, значення голосу людини в розвитку музичного мистецтва.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння на слух впізнавати жанрові ознаки музичного твору й характерні засоби музичної виразності та розвиток музичного образу. Розвивати в учнів здібності щодо образного сприйняття музичних творів та навички виконавського розвитку музики. Розвивати творчі здібності учнів, естетичний смак.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконання історичних пісень різної тематики, виховувати інтерес та любов до музики як виду мистецтва, повагу до української народної музики. Через музику виховувати інтерес до історії та інших видів мистецтва, зокрема образотворчого.

Обладнання: фортепіано, дошка, комп’ютер, аудіозаписи, мультимедійна презентація, відеозаписи,  ударні інструменти, дитячі шумові інструменти, qr-коди(як роздатковий матеріал як наочний матеріал), підручники.

Тип уроку: урок узагальнення  теми.

Хід уроку:

І. Вхід учнів до класу під музику «А я пливу у човні» І.Білик

ІІ. Організація класу до уроку.

Музичне вітання.

Перевірка присутніх.

Перевірка домашнього завдання. (Створити музичний інструмент.)

ІІІ. Актуалізаці опорних знань.

Запитання до учнів:

-Які музичні твори ми слухали минулого уроку?

-Яку пісню почали розучувати мминулого уроку?

-Про якого композитора говорили на попередньому уроці?

-Що ви найкраще запам’ятали про Мануеля де Фалья?

IV.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

Народна музика... Вона полоняє наші серця і душі, вона є грунтом для творчості багатьох музиканті-професіоналів. У них сміється і плаче народ, радіє і тривожиться нація. Такою ж милозвучною і душевною народна музика є для інших народів. Кожен народ любить, поважає та співає свою народну музику.

Сьогодні ми з вами продовжуємо говорити  про музику нашого народу та інших народів, а також про музикантів, які цікавилися і досліджували музику різних народів.

-Пригадайте митців, які популяризували українську музику.

V. Розповідь-бесіда про Ігора Стравинського. (у формі гри «Журналісти»)

Журналіст №1

І́гор Фе́дорович Страви́нський ( 1882- 1971) — російський композитор і диригент українського козацького походження.

Рід Стравинських походить з Волині. За словами директора музею в Устилузі Володимира Терещука, герб Стравинських успадкував елементи герба гетьмана Івана Сулими. У родині гордилися приналежністю до цього старовинного українського роду. Сам композитор писав: «Наше прізвище було Сулима-Стравинські, однак коли Росія анексувала частину Польщі, то „Сулима“ з якоїсь причини було випущене з нашого прізвища». Цю втрату він компенсував, давши своєму синові Святославу подвійне прізвище Сулима-Стравинський.

Журналіст №2

Батько композитора, співак Федір Стравинський, був родом з Чернігівської губернії. Спершу навчався в Ніжинському ліцеї, дебютував на сцені Київського оперного театру, у Києві співав до 1876. Тут 24 травня 1874 обвінчався з киянкою Ганною Холодовською, піаністкою і співачкою, яка походила з козацького роду Холодовських. З 1876 співав у Маріїнському театрі Санкт-Петербурга. Дружина Ганна Холодовська була незмінним концертмейстром на концертах свого чоловіка.

Журналіст №3

Творчість вирізняється образно-стилістичною різноманітністю, проте підпорядкованою в кожен творчий період своїй стрижневій тенденції.

У так званий російський період (1908 — початок 20-х років), найкращими творами якого є балети «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна», хореографічні сцени «Весілля», Стравинський виявляв особливу цікавість до давньоруського і сучасного йому українського фольклору, до ритуальних і обрядових образів. В музеї Ігоря Стравинського в Устилузі є світлина, подарована фондом Пауля Захера з Базеля (Швейцарія), на якій Стравинський записує українського лірника на порозі свого будинку в Устилузі в період роботи над «Весною священною». У ці роки формуються принципи музичної естетики Стравинського, пов'язані з «театром уявлення», закладаються основні елементи музичної мови — «поспівковий» тематизм, вільний метроритм, остинатність, варіантний розвиток тощо.

Журналіст №4

У наступний, так званий неокласичний період (до початку 1950-х років), тематикою стала антична міфологія, істотне місце зайняли біблійні тексти. Стравинській звертався до різних стильових моделей, освоюючи прийоми і засоби європейської музики бароко, техніку старовинного поліфонічного мистецтва та інші. Балет зі співом «Пульчинелла», балети «Поцілунок феї» (1928), «Орфей» (1947), 2-а і 3-а симфонії (1940, 1945), опера «Пригоди гульвіси» (1951) — не стільки високі зразки стилізації, скільки яскраві оригінальні твори (використовуючи різні історико-стилістичні моделі, композитор відповідно до своїх індивідуальних якостей створює сучасні за звучанням твори).

Журналіст №5

Пізній період творчості (з середини 1950-х років) характеризується переважанням релігійної тематики («Священний спів», 1956; «Заупокійні співи», 1966, та інші), посиленням ролі вокального елементу (слова), вільним використанням додекафонної техніки (проте в рамках властивого Стравинському тонального мислення). За всієї стилістичної контрастності творчість Стравинського вирізняється єдністю, наявністю стійких елементів, що виявляються в творах різних років. Стравинський належить до провідних новаторів 20 століття. Він одним з перших відкрив нові музично-структурні елементи у фольклорі, асимілював деякі сучасні інтонації (наприклад, джазові), вніс багато нового в метроритмічну організацію, оркестрове письмо, трактування жанрів. Найкращі твори Стравинського істотно збагатили світову культуру і справили вплив на розвиток музики 20 ст.

VI. Слухання Балет «Жар-птиця» (фрагмент)

Запитання до учнів:

-Які зображальні виконавські прийоми використав композитор у музиці?

-Якого характеру музика?

-Які емоції викликає ця музика?

-Які інструменти звучать у цьому творі?

VII. Вокально-хорова робота.

Розспівування.

Ммм... (на мурмурандо) по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку.

Мі ме ма мо му... по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку. (Звертаю увагу на округленість звуку та артикуляцію.)

До мі соль мі до по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку.

Виконання  пісні «А я пливу у човні» І.Білик

Виконання пісень вивчених на попередніх уроках.

VIII. Підсумок уроку.

Запитання до учнів:

-Що нове для себе ви сьогодні відкрили?

-Що сподобалось на цьому уроці вам найбільше?

-Яку музику ми з вами сьогодні слухали?

-Про якого композитора говорили?

ІХ. Домашнє завдання.

Слухати та аналізувати українську народну музику.

Х. Вихід учнів з класу під «А я пливу у човні» І.Білик