Урок 15. 6 Клас. Градусна сітка на глобусі ій географічній карті

6 клас

УРОК №15

Тема. ГРАДУСНА СІТКА НА ГЛОБУСІ І ГЕОГРАФІЧНІЙ КАРТІ

Мета: повторення та систематизація знань про способи зображення Землі; поглиблення та систематизація знань про форму й розміри Землі; розширення та удосконалення знань про основні лінії та точки на глобусі та карті, отримані в курсі природознавства, удосконалення вміння знаходити їх, сформувати поняття «градусна сітка», «паралелі» та «меридіани»; розвивати просторову уяву, географічне мислення, навички роботи з картографічними джерелами знань, точність і уміння визначити послідовність дії, інтерес до практичних взаємозв’язків географії та математики.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атласи, глобус, карта світу, карта півкуль, карта України, контурні карти, кольорові олівці.

Основні питання теми

1.               Градусна сітка.
2.               Паралелі і меридіани.

Регламент уроку

1.               Фаза актуалізації – до 7 хв.
2.               Фаза побудови знань – до 30 хв.
3.               Фаза консолідації – до 8 хв.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 ФАЗА АКТУАЛІЗАЦІЇ

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1.               Перевірка готовності класу до уроку
2.               Активізація пізнавальної  діяльності учнів

Метод «Знаю - Хочу знати – Дізнався»

1 крок. На початку уроку протягом 2 хвилин учень заповнює першу колонку «Знаю» (це можуть бути ваші асоціації, конкретні відомості, припущення та ін.. щодо нової теми, яка вивчається.);

2 крок. Наступні 2 хвилин подумайте і запишіть у другу колонку «Хочу дізнатися», які запитання щодо теми тексту у вас залишилися непроясненими, про що ви хотіли б дізнатись більше.

3 крок. Озвучення результатів. Інші учні в цей час звіряються зі своїми записами, аби доповнити їх або того, хто говорить. Учителеві важливо спрямувати увагу учнів на власні думки й почуття під час виконання роботи та озвучення її результатів, наприклад: «Чому саме про це ви хочете дізнатися?»

Метод «Виготовлення саморобних наочних посібників.»

На своїй повітряній кульці я намалюю маркером кілька точок (одна з них біля самісінької зав'язки кульки). Тепер я трохи приспущу кульку. Що змінилося у взаємному розташуванні точок одна відносно іншої? Тепер надму кульку більше, ніж у першому випадку. Що тепер змінилося у взаємному розташуванні точок одна відносно іншої? Чи змінилися напрямки з однієї точки на іншу? Ми бачимо, що внаслідок зміни масштабу кульки змінюється відстань між точками, але співвідношення цих відстаней не змінюється, не змінюються й напрямки з однієї точки на іншу.

Спробуйте на свої кульки нанести точки точнісінько так само, як вони розташовані на моїй. Чи легко це зробити? Яку точку було нанести легше за все? Чи полегшилася б ваша задача, якби на кульці був якийсь малюнок? Саме таку нелегку задачу навчилися виконувати картографи світу для всієї земної кулі. Вони можуть безпомилково розташувати всі точки земної поверхні на картах та глобусах незалежно від їхніх масштабів.

ФАЗА ПОБУДОВИ ЗНАНЬ

1.               Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення  вмінь і навичок.

Робота у групах-парах

Метод «Почережні питання»

Що таке полюси землі. Як вони називаються?

Що таке екватор?

Як називаються лінії на карті чи глобусі, проведені паралельно до екватора?

Чому дорівнює коло Землі?

Що таке меридіан?

Скільки на глобусі можна провести екваторів? Меридіанів? Паралелей?

Як на плані можна визначити сторони горизонту

Метод «Робота з контурною картою»

1 крок. На контурній карті півкуль кольоровими олівцями позначте екватор, полюси, 0-й та 180-й меридіани.

2 крок. Підпишіть червоним кольором великими літерами Північну півкулю, синім – Південну, різними штриховками – Західну і Східну.

Метод «Читання в парах/узагальнення в парах»

Учні об’єднуються в пари.

Працюють по черзі:

- домовляються, хто буде починати роботу;

- перший учень читає перший абзац тексту та узагальнює його (формулює дуже коротко основну думку абзацу).

- другий учень з пари ставить до прочитаного абзацу 1-2 запитання, але не за змістом абзацу, а такі, що логічно з нього витікають.

ФАЗА КОНСОЛІДАЦІЯ

ІІІ. ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП

1.               Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень.

Метод «Мозковий штурм»

•                 Чи є у вашому класі така точка, через яку проходять меридіан і паралель? Якщо є, то де саме?
•                 Якою паралеллю навколосвітня подорож є найдовшою?
•                 Визначте, до чого ближче розташований ваш населений пункт: до полюса чи екватора. Підказка: з’ясуйте за глобусом або картою протяжність дуги меридіана в градусах від вашого населеного пункту до екватора і до плюса. Для переведення даних у кілометри помножте отримані величини на 111 км.

Метод «Знаю - Хочу знати – Дізнався»

Крок 1. Заповнення третьої колонки: відповіді на поставлені запитання й окремо - на ті запитання, що не ставилися.

Крок 2. Аналіз запитань, що залишилися без відповіді, і таблиці в цілому (самостійно, в парах, групах).

Крок 3. Озвучення результатів.

Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника
2. Наведіть приклади координатних сіток, які використовуються в повсякденному житті. Поясніть призначення однієї з них (прикладом може бути житловий квартал, поштова адреса, шахівниця).