Урок 2 8 клас "Мистецтво Давньої Греції".

Тема 2. Мистецтво Античності. Гармонія і досконалість Еллади.

Урок 1. Мистецтво Давньої Греції.

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися: здійснювати самоконтроль і самооцінку; інформаційної компетентності: відшуковувати інформацію про мистецтво Стародавньої Греції; соціальної компетентності: здатність до взаємодії та продуктивної співпраці з різними партнерами в групі та команді, використовувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу; підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими; здоров’язбережувальної компетентності: усвідомлення здоров’я як вищої життєвої цінності;

міжпредметної естетичної компетентності: оволодіння знаннями про досягнення культури стародавніх  греків ; спроможність аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення культури античності, вміння вільно висловлювати та аргументувати власну думку; виховувати інтерес та поважне ставлення до мистецької спадщини світового значення, до культури минулого; виховувати любов до прекрасного та почуття відповідальності за його збереження.

предметних мистецьких компетентностей: розкрити роль музики в суспільному та особистому житті давніх греків.; ознайомити учнів з музичними інструментами давніх греків, з мистецтвом мандрівних співаків – аедів, рапсодів і кіфаредів; дати уявлення про історію  зародження жанру гімну та роль театру у громадянському житті давніх греків. дати поняття «меандр»; «ордер»; ознайомити з шедеврами античного мистецтва, як з яскравими прикладами античного стилю; розвивати естетичний смак, творчі здібності. Активізувати пошукові ініціативи учнів.

Технічне оснащення: комп’ютер, мультимедійна дошка.

Методи і прийоми, використовувані вчителем на уроці: бесіда, діалог, аналіз-інтерпретація художніх творів, навчання за допомогою аудіовізуальних технічних засобів

Обладнання: для вчителя - музичний інструмент, електронна презентація «Культура Стародавньої Греції», відео-матеріали;  для учнів - підручник (Мистецтво: підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Л.М.Масол. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2015. – 208 с.: іл.).  

Поняття: ордер, меандр

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання: музичний інструмент, електронна презентація, музична фонотека, підручник (Мистецтво: підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Л.М.Масол. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016. – 232 с.: іл.).

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

1. Музичне привітання.

ІІ. Мотивація  та актуалізація навчальної діяльності.

1. Проблемне питання. 

- Яку країну називають «Колискою мистецтв»? (Стародавню Грецію.)

Учням пропонується роздивитися 8-9 фото з зображенням «7 чудес світу» та знайти зайві зображення. (Слайд 2)

- Які серед зображених пам’яток належали до Стародавньої Греції?

- Що, на вашу думку, означає слово «античність»? 

 ІІІ. Оголошення теми уроку. Викладення нового навчального матеріалу.

1. Слово вчителя

 На початку І тисячоліття до нашої ери провідна роль у суспільному розвитку переходить від давньосхідних цивілізацій до нового культурного центру, що виник у Середземномор'ї та отримав назву антична цивілізація. До античної цивілізації відносять історію і культуру Давньої Греції і Давнього Риму. Тема уроку звучить таким чином:  «Мистецтво Античності. Гармонія і досконалість Еллади». Говоримо про мистецтво стародавньої Греції.

2. Робота в групах.

 Робота з  підручником (стор 18-21) протягом 5 хвилин. Учням пропонується надати стисле повідомлення за темами:

Група №1 « Архітектура СтародавньоЇ Греції » (слайди 3-5)

 

Група № 2 «Скульптура та образотворче  мистецтво СтародавньоЇ Греції і» (слайди 6-9)

Група №3 « Музика та театр  СтародавньоЇ Греції » (слайди 10-12)

 План відповіді представлений кожній групі . Після підготовки виступу слово надається представнику групи .

Виступ груп .

Архітектура:

Особливості архітектури .

Приклади ( шедеври )

Скульптура та образотворче мистецтво:

Особливості образотворчого мистецтва і скульптури .

Приклади ( шедеври )

Музика і театр:

Де використовувалася музика?

Які музичні інструменти існували ?

Що таке орхестра?

►Поняття. Ордер – архітектурна композиція у відповідній архітектурно-стильовій обробці.

►Поняття. Меандр.- це орнаментальні картини, ілюструючи міфи. Їх  можна побачити на збережених античних вазах та амфорах.

 Знайдіть в тексті імена давньогрецьких Муз і роздивіться їх зображення. (Слайд 13) Визначте покровительку хорового та хореографічного мистецтв Терпсихору.

4. Слово вчителя.

- Твори античної літератури не збереглися. В попередніх класах ви вже знайомилися з первісними сказаннями стародавніх греків про героїв та богів. (Міф)

Пригадайте міфічних героїв давньої  Греції.

Перегляд уривку з фільму «Давня Греція: герої міфів і легенд» (www.youtube.com/watch?v=0CqE3NOi-pQ)

ІV. Практична робота

Виконай з кольорового паперу силуетне зображення традиційного грецького посуду. Оздоб його сюжетом з давньогрецького міфу у техніці витинанки.

1. Склади аркуш оранжевого або червоного паперу по вертикалі навпіл. Намалюй відносно ліній згину паперу половину грецької амфори або посуду іншої форми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Виріж зображення. Приклей силуетну форму на біле або кольорове тло

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. На смужках чорного паперу складеного «гармошкою» намалюй та виріж рапорти грецьких орнаментів.

 

 

 

 

 

 

 

4. Намалюй на чорному аркуші сюжет або героя давньогрецького міфу. Виріж зображення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Розмісти та приклей на силует амфори елементи оздоблення. Доповни композицію деталями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія. Оцінка діяльності учнів під час уроку

Дайте відповіді на запитання:

- Що нового ви дізналися про мистецтво Стародавньої Греції?

Назвіть шедеври мистецтва стародавньої Греції.

- Які музичні інструменти цього історичного періоду вам відомі?

VІІ. Домашнє завдання.

У вільний час подивіться документальний фільм про виникнення олімпійських ігор.(Ютуб. «Олімпійска академія».) та поділіться своїми враженнями на наступному уроці.

Тема 2. Мистецтво Античності. Гармонія і досконалість Еллади.

Урок 2. Мистецтво Давнього Риму.

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися: здійснювати самоконтроль і самооцінку; інформаційної компетентності: відшуковувати інформацію про мистецтво давнього Риму; соціальної компетентності: здатність до взаємодії та продуктивної співпраці з різними партнерами в групі та команді, використовувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу; підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими; здоров’язбережувальної компетентності: усвідомлення здоров’я як вищої життєвої цінності;

міжпредметної естетичної компетентності: оволодіння знаннями про досягнення культури стародавніх  римлян ; спроможність порівнювати,  аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення культури античності, та  вміння вільно висловлювати та аргументувати власну думку; виховувати інтерес та поважне ставлення до мистецької спадщини світового значення, до культури минулого; виховувати любов до прекрасного та почуття відповідальності за його збереження.

предметних мистецьких компетентностей:   ознайомити учнів з культурною спадщиною  давніх римлян, з мистецтвом портретистів, архітекторів ; дати уявлення про «форум» ; ознайомити з шедеврами античного мистецтва, як з яскравими прикладами античного стилю; розвивати естетичний смак, творчі здібності. Активізувати пошукові ініціативи учнів.

Технічне оснащення: комп’ютер, мультимедійна дошка.

Візуальний ряд:

Методи і прийоми, використовувані вчителем на уроці: бесіда, діалог, аналіз-інтерпретація художніх творів, навчання за допомогою аудіовізуальних технічних засобів

Обладнання: для вчителя -  музичний інструмент, електронна презентація «Культура Давнього Риму», відео-матеріали;  для учнів -  підручник (Мистецтво: підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. /  Л.М.Масол. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2015. – 208 с.: іл.). 

Поняття: форум, гідравлос

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання: музичний інструмент, електронна презентація, музична фонотека, підручник (Мистецтво: підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. /  Л.М.Масол. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016. – 232 с.: іл.).

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

1. Музичне привітання.

ІІ. Мотивація  та актуалізація навчальної діяльності.

1. Бесіда

Роздивіться світлини Риму. На вашу думку це сучасне чи старовинне місто? (вільне спілкування учнів, обмін думками) Слайд 2.

     

2. Проблемне питання.

 Пригадайте значення слова «античність». Чи можна назвати Рим античним містом?

ІІІ. Оголошення теми уроку. Викладення нового навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

 Культура та мистецтво давньої Греції мали значний вплив на становлення мистецтва Стародавнього Риму. Давньогрецький історик Полібій, який прожив у Римі 16 років, підкреслив одну з особливостей давньоримської культури: “Римляни, виявляється, можуть краще за всякий інший народ змінити свої звички і запозичити корисне”. (Слайд 3)

 Римська культура не лише копіювала грецьку, а розвивала, поглиблювала та збагачувала її власними національними рисами – практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. Найбільші завойовники старовини – римляни, підкорюючи різні народи, запозичували їх культурні досягнення, але при цьому зберігали особливості національного мистецтва.

ІІІ. Виступ пошукової групи (додаток 4)

1. Досягнення в архітектурі Стародавнього Риму (Слайди 4-15)

2. Скульптура та живопис. Фаюмські портрети.(Слайди 16-18)

3. Розповідь вчителя про музичне мистецтво давнього Риму. (Додаток 2), (Слайди 19-)

ІУ. Сприймання та інтерпретація музики. (СМТ)

1. Сприймання музичних творів.

Римська антична музика не збереглася до наших днів. Проте деякі композитори присвятили свої твори тим давнім часам. Наприклад, відомий вірменський композитор Арам Хачатурян написав музику до балету «Спартак» .

Інформаційне повідомлення вчителя  (Додаток 3)

►►Слухання уривків з балету «Спартак» А.Хачатурян  (на вибір вчителя)

(https://www.youtube.com/watch?v=qw4WyLF-yqg)

Аналіз прослуханих уривків за таблицею. (Додаток 2)

- З якими художніми техніками можна її порівняти? (Акварель, фресковий живопис, декоративний розпис). Обґрунтуйте відповідь.

2. Вокально-хорові вправи

1. Розучування пісні «Музика звучить» Л.Горової. (Додаток у підручнику №1.)

2. Робота над текстом та  художнім образом. Виконання пісні.

V. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія. Оцінювання

1. Робота з таблицею.

Заповніть порівняльну таблицю, використовуючи набуті знання.

Приклад заповнення таблиці.

Вид мистецтва	Греція	Рим
Архітектура	Ордердерна система	Акведуки. Колізей
Скульптура	Мірон. Дискобол; Фідій. Зевс Олімпійський; Венера Милоська	Бюсти, реалістичні скульптури
Театр	Трагедія, комедія. Орхестра.	Розважально-видовищна культура
Музика	Народні свята. Прославлення Богів. Гімн. Ліра, кіфара, сиринга	Труби, рог, гідравлос. Мистецькі змагання.
Живопис	Вазопис. Меандр. Амфори	Фаюмський портрет

 

V І. Домашнє завдання

Перегляньте кінофільм «Спартак» з музикою Арама Хачатуряна (1977, режисер В.Дербеньов. Ю.Григорович).

• Який фрагмент найбільше вас вразив?

Додатки до уроку

Додаток 1.

 Римська архітектура не може зрівнятися в художній чарівності з грецькою, але вона грандіозна, дуже ефектна і по своїй інженерно-будівельній техніці іде далеко вперед від простої балкової конструкції грецького храму. В ній вперше з’являється конструкція склепінь.

 Типи римських споруд різноманітні, світські не менш вагомі, ніж культові, і значна кількість із них залишились у світовій архітектурі на століття. Це, наприклад, базиліки із склепінчастим перекриттям, які було покладено в основу конструкцій християнських храмів (в Римі базиліка була світською спорудою); акведуки – багатоярусні кам’яні мости, призначені для транспортування води по трубам; тріумфальні арки, які споруджували на честь військових перемог. Одним із шедеврів давньоримської архітектури є знаменитий Колізей – амфітеатр, для гладіаторських боїв і цькування тварин, що вміщував понад п’ятдесят тисяч глядачів. Не менш значимим у давньоримській архітектурі є купольна ротонда – Пантеон, "храм всіх богів", в якому вперше образний акцент був перенесений із зовнішнього вигляду на внутрішній простір храму.

 Римляни вперше стали будувати "типові" міста, прообразом яких були римські військові табори. В плані міста прокладалися дві перпендикулярні вулиці – кардо і декуманум, на перехресті яких зводили центральну частину. Таким чином міське планування було підпорядковане чітко продуманій схемі.

Скульптура Риму

 Серед пам’яток давньоримської скульптури привертають увагу бюсти та статуї римських імператорів, що відзначались реалістичністю зображення. Спочатку римські скульптори розфарбовували мармур: райдужну оболонку очей, зіниці, брови, а з часом стали передавати їх різцем. Поверхню оголених частин тіла полірували до яскравого блиску, а волосся і одяг залишали матовими. Та, на багатофігурних рельєфах розфарбування зберігалося.

Головні вулиці міст Стародавнього Риму прикрашалися мармуровими статуями, переважно копіями грецьких майстрів. Завдяки цьому ми маємо уявлення про твори знаменитих грецьких скульпторів: Мирона, Поліклета, Праксителя, Лісіппа.

 Фаюмські портрети.

 У римському мистецтві портрет набуває поширення і в живописі, який представлений невеликою кількістю зразків. Прикладами живописних портретів є фаюмські, названі за місцем знаходження в некрополі оазису Ель-Фаюм, у східній римській провінції Єгипту.

 Фаюмські портрети виконували на тонкій дерев'яній дошці або полотні після смерті людини. Потім його клали в забинтовану мумію. Інколи портрет, обрамлений рамою круглої або чотирикутної форми виставляли в атріум.

 Додаток 2.

Музичне мистецтво Риму.

 Витоки давньоримської музики - в тріумфальних, весільних, застільних, поминальних піснях, які супроводжувалися тибієй (латинська назва авлоса ) в архаїчних військових піснях та танцях.

 До Риму часто запрошувалися музиканти з Греції, Сирії, Єгипту, Фінікії – виконавці на кіфарі, співаки, танцівники, тому іноземний вплив на музичне мистецтво був дуже сильний. У Давньому Римі, як й у Греції, поширився спів поетичних творів (оди Горація, еклоги Вергілія, поеми Овідія) у супроводі тибії, кіфари. Серед інших інструментів з’явився різновид арфи і ліри – гидравлос, кимвали.

 У порівняні з грецьким, давньоримське мистецтво втратило демократичність і набуло видовищно-розважального характеру (музика циркових, театральних вистав, публічні концерти віртуозів). Велетенські хори та інструментальні ансамблі супроводжували театральні, циркові видовища; бої гладіаторів, що відбувалися під звуки труб і рогів. Філософ Сенека іронічно помічає, що іноді тут було більше виконавців, ніж глядачів.

 Виключним попитом користувалися професії вчителів музики і танців. Поет Марциал у листі до друга радить його синові обрати своєю професією викладання музики: «у разі кар'єра йому забезпечена».

 

Додаток 3.

 Арам Хачатурян - вірменський композитор, диригент, музично - громадський діяч , педагог , професор. Один із найвизначніших композиторів XX століття. Автор 3 балетів, 3 симфоній, 6 концертів, величезної кількості творів вокальної, хорової, інструментальної та програмної музики, музики до кінофільмів і театральних постановок.

«Спартак» – балет в 4 актах 9 картинах Арама Хачатуряна . Вперше балет був поставлений хореографом Леонідом Якобсоном в Ленінградському театрі опери та балету. Прем'єра відбулася 27 грудня 1956 року. Оригінальний сценарій балету був написаний драматургом Миколою Волковим , літературною основою для сценарію послужили різні історичні матеріали та художні твори.

Додаток 4.

Словесно-образні характеристики музики

БАДЬОРА – жвава, завзята, прудка, гінка, пружна, політна, стрімка, моторна, молодеча, юнацька, оптимістична, життєствердна, динамічна.

ВЕСЕЛА – радісна, святкова, життєлюбна, розважальна, легка, швидка, захоплена, вигадлива, сяюча, іскриста, бравурна, дзвінка, щаслива, промениста, сонячна.

ВОЛЬОВА – енергійна, активна, рішуча, невпинна, напориста, наполеглива, сильна, стійка, упевнена, удатна, успішна, вимоглива, цілеспрямована, максималістська.

ГЕРОЇЧНА – мужня, могутня, відважна, хоробра, волелюбна, козацька, богатирська, заклична, розмашиста, революційна, незламна, непохитна, стоїчна, лицарська.

ГРІЗНА – похмура, понура, сувора, зла, холодна, розгнівана, розлючена, затята, напружена, владна, різка, важка, масивна, невідступна, немилосердна, безцеремонна, самовпевнена, груба, хамська, брутальна, бездуховна, бездушна, сатанинська.

ЕКСЦЕНТРИЧНА – чудна, чудернацька, недоладна, алогічна, дивацька, химерна, екстраваґантна, штучна, надумана, трюкацька, блазнівська, нісенітна, маячлива, божевільна.

ЕЛЕҐАНТНА – гарна, приваблива, тендітна, граціозна, вишукана, витончена, багатозначна.

ЖАРТІВЛИВА – грайлива, пустотлива, кумедна, комічна, потішна, вигадлива, дотепна, глузлива, насмішкувата, іронічна, карикатурна, пародійна, саркастична.

ЛАГІДНА – ласкава, привітна, доброзичлива, сердечна, тепла, мила, турботлива, шаноблива, мелодійна, гармонійна, притягальна, жертовна, материнська, ангельська.

НІЖНА – приємна, м’яка, трепетна, тиха, слабка, вразлива, наївна, жіночна, задушевна, чуйна, чула, чуттєва, інтимна, сентиментальна, пестлива, соромлива, делікатна, прозора.

ПОЕТИЧНА – задумлива, мрійлива, елегійна, світла, просвітлена, лірична, зворушлива, бентежна, скромна, невибаглива, чарівна, благородна, романтична, філософська, алегорична, афористична, метафористична.

ПРИМХЛИВА – вередлива, буркотлива, вибаглива, комизиста, гордовита, вперта, зухвала, настирлива, набридлива, надокучлива, млосна, манірна, капризна, в’їдлива, хитромудра, лицемірна.

ПРИСТРАСНА – запальна, кипуча, експресивна, поривчаста, невгамовна, нестримна, викривальна, екстатична, фанатична, стекла, запекла, буйна, бурхлива, шалена, навіжена, одержима, біснувата.

ПРОСТАКУВАТА – незграбна, ходульна, примітивна, безглузда, банальна, недоумкувата.

СІРА – стандартна, буденна, ординарна, тривіальна, заяложена, позбавлена свіжості й оригінальності, невиразна, нецікава, невдала, дрімотна, млява, хиренна, хирлява, безсила, квола, анемічна, індиферентна, інфантильна, бездарна, жалюгідна, погана, вутла.

СКАБРЕЗНА – непристойна, безсоромна, соромітна, сороміцька, цинічна, хтива, дражлива, драстична, блатна, вульгарна, потворна, отруйна, холуйська, негідна, нечестива, блюзнірська, богохульна.

СОЛДАФОНСЬКА – тупа, дурна, велемовна, чванькувата, бундючна, помпезна, трагікомічна.

СОЛОДКА – цяцькована, гламурна, витіювата, умовна, мудрована, несправжня, нещира.

СПОКІЙНА – стримана, розважлива, статечна, серйозна, поважна, тверда, переконлива, незворушна, толерантна, самодостатня.

СУМНА – невесела, журлива, щемлива, жалібна, слізлива, засмучена, пригнічена, знебарвлена, знеможена, знеосіблена, гірка, гіркотна, розпачлива, невтішна, благальна.

СХВИЛЬОВАНА – неспокійна, насторожена, занепокоєна, бентежна, тривожна, збуджена, рознервована, роздратована, нестямна, істерична; як волання про поміч; як зойк безнадії, відчаю, розпуки, душевного болю, страждань.

ТАЄМНИЧА – дивна, незбагненна, загадкова, казкова, феєрична, фантастична, ірреальна, фантазійна, фантасмагорична, окультна, примарна, чаклунська, ворожбитська, химородна, шаманська, інтригуюча, теософічна, космічна, магічна, містична.

ТРАГІЧНА – прикра, нестерпна, лиха, зловісна, страшна, страхітлива, жахна, жахлива, інфернальна, пекельна, диявольська, загробна, потойбічна, вмираюча, згасаюча, скорботна, похоронна, макабрична, траурна.

УРОЧИСТА – велична, маєстатична, уроча, знаменна, піднесена, екстатична, дивовижна, небуденна, хоральна, хвалебна, розкішна, царська, величальна, церемоніальна, віватна, гимнічна, тріумфальна, тріумфуюча, лікуюча, торжествуюча, уславлююча.

ЦІЛЮЩА – соковита, здорова, благотворна, благодатна, благовісна, чудова, прекрасна, чудодійна, життєдайна, надприродна, духовна, сакральна, небесна, божественна.

Література та інформаційні джерела:

1.Бадак А.Н., Войнич И.Е., Волчек Н.М. и др. “История Древнего мира: Древний Рим”, Минск, “Харвест”, 1998, 800 с.

 

2.Винничук Л. “Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима”, Москва, “В В»ысшая школа”, 1988, 496 с.

3.Відео «Архітектура Стародавнього Риму»   http://allreferat.com.ua/uk/mustectvo_kyltyrologiya_arhitektyra/kontrolnaya/3047/page/2