Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, комп'ютер
в) практичний: виконання лабораторного дослідження
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов'язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем, малюнків.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: харчова промисловість, медицина.
Урок №2 Тема: групи грибів: сапротрофні — цвілеві гриби. Лабораторне дослідження : будова цвілевих грибів.
Мета:
Освітня. Продовжити знайомити учнів з царством Гриби; ознайомити з особливостями розвитку нижчих грибів, міцелій яких одноклітинний; дати поняття “цвілеві гриби”.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності представників царства грибів між собою та з іншими організмами; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; сприяти екологічному вихованню.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, комп’ютер
в) практичний: виконання лабораторного дослідження
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем, малюнків.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: харчова промисловість, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, проектор
Основні поняття та терміни: цвілеві гриби, пеніцил, аспергіл, мукор, сапротрофи.
Хід уроку
І. Етап орієнтації. Добрий день, учні! Сьогодні вранці, по дорозі на роботу, на вулиці мені зустрілася дитина, що всміхалася! Яка це добра прикмета! Тож цілий день буде щасливим. Я раджу кожному з вас придумати гарні прикмети і примічати тільки їх. Добрий настрій притягує вдачу: не бійтеся називати себе щасливими – маленькі дрібниці, радощі невеликих розмірів, саме з них складається щастя. Навчіться дякувати долю і за них. Може, ваші добрі прикмети збудуться саме на цьому уроці. Тож будьте щасливими, це допоможе в вивченні біології.
Спіймай мій настрій”.
Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим.
Діти виконують дії, які називає учитель.
Посміхніться, „зніміть” посмішку зі свого обличчя долонею та „киньте” своєму сусідові. „Спіймайте” посмішку, „прикрасьте” нею своє обличчя. Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, „подаруйте” її своєму товаришеві.
Найчастіше ми з вами зустрічаємося в житті з шапинковими грибами. Але є гриби, які мають іншу будову. Усі ви, мабуть, помічали білувату цвіль на продуктах харчування. А чи знаєте ви, що це гриби? Деякі гриби ми можемо побачити без допомоги збільшувальних приладів лише у момент утворення спор. Спостерігаємо ж ми тільки наслідки життєдіяльності цих організмів. У 1845 році весь урожай картоплі в Ірландії пропав через захворювання на фітофтороз. Вся картопля погнила, що спричинило голод у країні. Виявляється, що це захворювання картоплі спричиняє нижчий гриб – фітофтора. У нашій місцевості від фітофторозу потерпає величезна кількість урожаю картоплі та помідорів. Ви вже, мабуть зрозуміли, що гриби дуже різноманітні . Які ж вони? Повідомлення теми уроку і і його місце в темі (Другий ).
ІІ . Етап цілепокладання
1.Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.
Метод :» Ваші думки «….
Яка інформація мене тут чекає? Що таке пліснява та звідки вона береться?
Хто і як винайшов пеніцилін?
Які фундаментальні і практичні знання мені знадобляться?
Що робити з продуктами, на яких з’явилася пліснява?
Яку загрозу для здоров’я людини таїть пліснява?
Що таке «благородна» пліснява і чи можна її вживати в їжі?
2. Як ви гадаєте, навіщо нам знання про цвілеві гриби?
Висловіть свою думку, продовживши речення «Гриби я буду вивчати, щоб знати…».
Пропоную скласти учням есе «Чого я чекаю від знайомства з цвілевими грибами.?
ІІІ. Етап моделювання.
Мабуть кожен з вас бачив плісняву на продуктах чи цвіль в підвалах, в під’їздах чи відчував її запах. Що ж таке пліснява чи цвіль? Яку вона наносить шкоду? І чи є від неї якась користь? Якщо плісняву розглядати під мікроскопом, то вона може бути красива і в той же час огидна. Її мікроскопічні спори переслідують нас повсюди. Вони знаходяться в повітрі, в квартирі і навіть проникають в людський організм.
Деякі види плісняви здатні викликати серйозні захворювання у людей і тварин, а інші, навпаки, можуть врятувати життя. Одні види плісняви отруюються їжу, а другі надають продуктам особливого смаку.
Пліснява оточую нас повсюди. Вона є на продуктах, в ванній кімнаті, на деревині, книгах, одним словом - кругом.
Випереджувальне завдання - повідомлення учня
Цвілеві гриби поширені всюди, і можуть жити навіть на камінні;
• Гриби синяви мешкають в клітковині дерева;
• Гриби гниття є представниками бактеріальної, білої та бурої гнилі;
• Дріжджові гриби представляють специфічний наліт на рослинах.
Складання плану роботи ,обговорення плану роботи, яку передбачено виконати.. Пропоную заповнити «Скриньку очікувань», , записавши свої очікування на листочках Я хочу … Я можу ... Я буду.
ІV. Етап організації виконання запланованої діяльності.
Вибір учнями завдань і способів їх виконання.
1. Поняття про нижчі і вищі гриби
Розповідь учителя
За будовою міцелію гриби умовно поділяють на вищі та нижчі.
Запитання до учнів:
— Як ви гадаєте, чим міцелій нижчого гриба відрізняється від міцелію вищого гриба? Над вирішенням цього питання займається 1 група »Теоретик « (робота з підручником)
(У нижчих грибів у гіфах не має перетинок, тому вони мають вигляд однієї гігантської галузистої клітини. У вищих грибів міцелій багатоклітинний, тобто в гіфах є поперечні перетинки. Дріжджі та внутрішньоклітинні паразитичні гриби міцелію не мають. Тривалість життя міцелію нижчих грибів становить декілька днів. Їхні гіфи не мають перегородок і є гігантськими дуже розгалуженими клітинами із численними ядрами.
Тривалість життя міцелію вищих грибів — декілька років. Їхні гіфи складаються з клітин, що мають одне або декілька ядер; довжина таких клітин деколи сягає кількох метрів. )
Складання опорної схеми
2. Мукор — сапрофітний цвілевий гриб. Особливості будови та процесів життєдіяльності.
Розповідь учителя
Під спільною назвою «цвілеві гриби» об’єднують різні види грибних організмів, які утворюють характерний наліт (цвіль).
Цвілеві гриби оселяються на продуктах харчування, у ґрунті, на овочах і плодах. Вони зумовлюють псування доброякісних продуктів (хліба, овочів, ягід, фруктів тощо). Більшість цих грибів — сапротрофи. Проте деякі з них є збудниками інфекційних хвороб людини, тварин, частіше рослин. Проектування зображення на екран
Вивченням цього питання займається ІІ група «Дослідник « ( З віртуальним інтерактивним плакатом 3) за сайтом Thing link……….
|
|
|
Розмноження нижчих грибів на прикладі цвілевого гриба мукора (перегляд фрагмента фільму з наступним обговоренням за поставленими питаннями: - Якими способами розмножується мукор? - Який з них пореважає? – Де утворюються спори у мукора? - Як пристосувався мукор до розповсюдження спор?). – ІІІ група «Знавці«
Проектування зображення на екран
|
|
Спочатку біла цвіль має вигляд пухнастого нальоту, який через деякий час стає чорним, оскільки на грибниці з’являються кулясті головки (спорангії), у яких утворюється велика кількість спор темного кольору.
Загадка
Господарка вирішила спекти хліб. Взяла пшеничного борошна, додала до нього води й солі, замісила тісто. Змазала зверху яєчним жовтком. Поставила в піч. Вийняла через певний час хліб з печі. Тісто добре пропеклося, покрилося рум’яною скоринкою, тільки замість пишного хліба вийшов твердий корж. Чому так вийшло?
Багато народів здавна знайомі із дріжджами. Це підтверджують археологічні розкопки. На території Давнього Єгипту й Межиріччя знайдено руїни броварень і пекарень, побудованих за 2 і навіть 6 тис. до н. е.
Яку будову мають дріжджі? Завдання ІV групі. У підручнику в тексті «Дріжджі» учні шукають відповіді на питання: будова дріжджів, способи розмноження, як відбувається брунькування, чому дріжджі називають цукровими, значення дріжджів для людини.(з наступним обговоренням)
Лабораторне дослідження на вибір груп (презентація , Віртуальне лабораторне дослідження на сайті http://www.virtulab), за допомогою мікроскопа )
Тема. Будова цвілевих грибів.
Мета: ознайомитися з будовою цвілевих грибів на прикладі мукора.
Обладнання: мукор на хлібі, постійний мікропрепарат мукора, мікроскоп, лупа, препарувальний набір, предметні та накривні скельця, вода, піпетка, таблиці, мікроскоп.
Хід дослідження
1. Розгляньте уважно неозброєним оком скупчення мукора на харчових продуктах. Опишіть, що побачили.
2. Розгляньте мукор за допомогою лупи чи мікроскопа. Порівняйте те, що побачили, з малюнком підручника і таблицею.
3. Знайдіть окремі гіфи грибниці (вони мають вигляд ниток) і спорангії (мають вигляд чорних головок чи горошин, що піднімаються на високих ніжках-підставках).
4. Перенесіть за допомогою препарувальної голки кілька спорангіїв на предметне скло у краплю води, накрийте їх накривним скельцем. Розгляньте мікропрепарат за допомогою мікроскопа. Намалюйте, що побачили, і позначте цифрами:
1 — гіфи;
2 — спорангій;
3 — ніжка-підставка.
5. За результатами роботи зробіть висновок.
3. Пеніцил — сапрофітний цвілевий гриб. Особливості будови та процесів життєдіяльності
Робота в парах
Завдання:
— Опрацюйте текст підручника і дайте відповіді на запитання:
I — Що спільного в будові мукора і пеніцила?
II — Що відмінного в будові мукора і пеніцила?
III — Чому цвілеві гриби оселяються на органічних рештках?
IV — Як можна уникнути появи цвілі?
(Представники груп відповідають на запитання, які були поставлені на початку роботи, та на запитання, які виникли в однокласників.)
Повідомлення учня
Відкриття пеніциліну
Александер Флемінг (1881–1955) — англійський бактеріолог. У 1945 р. він був визнаний гідним Нобелівської премії з фізіології і медицині (разом з Х. Флорі та Е. Чейном) за відкриття антибіотика пеніциліну.
Як це часто трапляється в історії наукових відкриттів, успіх приходить до вдумливого і неквапливого дослідника при наявності деякої частки везіння. «Чарівна куля» наздогнала Флемінга в 1929 р., коли колонія стафілококів (бактерій) у його лабораторії була випадково заражена цвілевими грибами і всі стафілококи загинули. Виявилося, що в колонію потрапив пліснявий гриб Penicillium notatum. Речовину, яку він виділяв у культуральне середовище, Флемінг назвав пеніциліном.
Подальші дослідження показали, що навіть у великих дозах пеніцилін нетоксичний для тварин і здатний убивати дуже стійкі патогенні мікроорганізми. На жаль, у лікарні Св. Марії не було біохіміків, і Флемінг не зміг одержати пеніцилін у вигляді, придатному для ін’єкцій. Цю роботу виконали в Оксфорді Г. Флорі та Е. Чейн лише в 1938 р.
У 1941 стало ясно, що можливості пеніциліну як протимікробного агента дуже великі і його необхідно виготовляти в промислових масштабах. Відкриття пеніциліну, а потім інших антибіотиків зробило справжню революцію в лікуванні інфекційних хвороб.
- У яких галузях промисловості використовують дріжджі зараз?
Повідомлення учнів
1.Дріжджі використовують у хлібопеченні, виноробстві, пиво- й квасоварінні; у сучасній біотехно- логії, промисловому виробництві спирту; існують харчові й кормові дріжджі; також їх застосовують у медицині.
Харчова промисловість
Дріжджі спиртового шумування широко використовуються в хлібопеченні (хлібопекарські дріжджі), пивоваренні (пивоварні дріжджі) і виноробстві, виробництві квасу, сидру.
Можуть використовуватися як дикі форми, так і культурні раси. У літературі часто трапляється термін «пивні», або «пекарські» дріжджі, хоча в пивоваренні використовуються й інші види дріжджів.
Виноробні раси дріжджів одержують назви залежно від місцевості, з якої вони походять, або від сорту винограду. Характерний смак і букет вина залежить від безлічі факторів, у тому числі й від раси використовуваних дріжджів.
Молочні дріжджі використовуються у виробництві молочнокислих продуктів.
До видів, які здатні шкодити харчовій промисловості, належить міцеліальний грибок ярровія ліполітична. Цей вид продукує ферменти, які розщеплюють жири й білки. Він може розвиватися в продуктах з високим умістом жиру й викликає згіркнення.
Медицина
У фармацевтиці препарати дріжджів застосовуються як вітамінні й інші біологічно активні добавки, головним чином завдяки високому вмісту в них вітамінів групи В. Препарати дріжджів використовують зазвичай у вигляді сухих або рідких екстрактів. Добова норма вітамінів групи В міститься у 25 г сухих дріжджів.
Кормові дріжджі
У бродильних виробництвах як побічний продукт накопичуються великі кількості дріжджової біомаси, багатої на білки, жири й вуглеводи. Дріжджова маса або дріжджові екстракти можуть використовуватися як кормові добавки. Для одержання кормового білка з молочної сироватки використовують молочні дріжджі.
Виробництво етилового спирту
Для виробництва спирту шляхом шумування з подальшою перегонкою й очищенням продукту використовують картоплю, зерно, патоку, відходи деревообробної й целюлозно – паперової промисловості.
Дріжджі використовують також для виробництва вітамінів.
Фізкультхвилинка.(На фоні музики )
В.п. – Сидячи, руки на поясі. Повернути голову вправо, подивитись на лікоть правої руки, потім повернути голову вліво, подивитись на лікоть лівої руки. Повернутись у в.п. Повторити 4-5 разів
V. Контрольно- оцінювальний етап
1.Вправа «Сніжна грудка»
Алгоритм вправи:
Слово → Речення → Запитання → Відповідь
Наприклад: Мукор → Мукор – біла пухната цвіль → Чим шкідливий мукор? → Гриб псує продукти харчування.
2. Цифровий біологічний диктант.
Виписати номери тверджень відповідно до варіанта.
I варіант — мукор; І група
II варіант — пеніцил. ІІ група
1. Біла цвіль.
2. Сапрофітне живлення.
3. Має багатоклітинний міцелій.
4. Одноклітинний гриб.
5. Розмножується брунькуванням.
6. Є джерелом антибіотиків.
7. Використовують у хлібопекарській промисловості.
8. Спори утворюються в кулястих спорангіях.
9. Розмножується спорами.
10. Псує продукти харчування.
11. Спорангії мають вигляд китиць.
12. Здатний існувати в анаеробному середовищі.
Відповіді: І варіант — 1, 2, 4, 8, 9, 10; ІІ варіант — 2, 3, 6, 9, Взаємоконтроль завдань
3.. «Закінчи речення».
1. На продуктах харчування може оселятися… (мукор).
2. Цей гриб належить до… (нижчих).
3. Спори в мукора утворюються в кулястих… (спорангіях).
4. На відміну від мукора, пеніцил — (багатоклітинний гриб).
5. Пеніцил став відомим на весь світ завдяки тому, що з нього був виділений перший… (антибіотик).
6. До грибів, які не утворюють грибницю, належать… (дріжджі).
7. Їх використовують для… (отримання спирту, у хлібопекарській та пивоварній промисловості)
3.Установіть відповідність між назвами грибів та їхніми властивостями (один варіант зайвий).
1 аспергіл
2 пеніцил
3 мукор
А цвілевий гриб, який може спричиняти тяжке захворювання людини
Б мікоризоутворюючий гриб, який співіснує із сосною
В цвілевий гриб, з якого вперше навчилися видобувати цінну речовину для виготовлення ліків
Г цвілевий гриб, міцелій якого виглядає як одна велетенська багатоядерна клітина
1 |
2 |
3 |
А |
В |
Г |
Самоконтроль завдань і взаємоконтроль
4.. «Творча лабораторія».
— Пеніцилові гриби використовують у виробництві різних незвичних для нас сирів. Це французькі сири рокфор, камамбер, брі тощо. Їм властива певна структура (тверді або м’які сири), специфічний вигляд (наприклад, прожилки та плями голубувато-зеленого кольору) і своєрідний аромат. На завершальній стадії виготовлення таких сирів їх поміщають для дозрівання в спеціальні камери зі спорами грибів. Спори проникають у сир і розростаються в ньому. Утворюється тіло гриба, під впливом якого сир набуває соковитості, маслянистості, певного смаку й аромату. Що ж виділяє гриб? Чому властивості сиру змінюються в період дозрівання?
Проектування зображення на екран
3. «Мозковий штурм».
— Як необхідно зберігати хлібобулочні вироби, щоб вони не вкривалися білою пліснявою?
Рефлексія:Прийом «Плюс – мінус -цікаво» або «пантоміма» руки вверх- задоволені, голова вниз-незадоволені, закрити обличчя руками- байдуже
Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника
Індивідуальні та творчі завдання.1. Підготувати повідомлення про паразитичні гриби.2. Скласти сенкани на теми «Мукор», «Пеніцил».