Історія виникнення шансону Стиль "шансон" можна визначити, як музику кабаре і кафешантанів, якими так славиться Франція. В перекладі з французької шансон — пісня з життя.що відрізняє шансон від інших стилів, це життєвість віршів — вони не вигадані, а складені самим життям, у них постає доля людини, її труднощі, радощі
Шансон розвинувся з балад і був досить простим за своєю структурою. Мистецтво шансоньє походить від творчості середньовічних французьких менестрелів, сплеск творчості яких спостерігався особливо на межі ХVІІІ-ХІХ століть. Перший із них — жанр класичного шансону, де першорядне значення надається поетичній пісні, і автор, як правило, сам є виконавцем. Другий напрям французької пісні другої половини XX століття — естрадна пісня, яку виконують співаки.
Шансон (фр.chanson- пісня) - французька лірична пісня - народна та естрадна, що має різноманітні жанрові й історичні різновиди. Виконували французькі пісні (шансон) співаки, які часто були авторами слів і музики. Шансоньє (фр. сhansonier- співак) - французький естрадний співак, часто - автор тексту й музики пісні.
Характерні ознаки шансону. Мова- Французька або мова виконавця/виконавиці. Характер- Ліричний,сповнений чуттєвості та сенсу;торкається найтонших струн людського серця. Текст- Історії з життя,кохання; розповідь від першої особи. Мелодія – Нескладна,швидко запамятовується; доступна для виконання навіть аматорам. Музичний супровід- Гітара,ортепіано або інший сольний інструмент; фонограма;ансамбль або оркестр
«Моє життя, немов небо над моїм рідним містом. Навіть якщо нависають хмари, не важливо, на скільки вони величезні, адже все одно скоро вигляне сонце...»«Ні, вона не Едіт Піаф! Ця дівчинка повна її протилежність, така світла і щира. У неї свій шлях, по сонячній дорозі...» — Моріс Шевальє. Мірей Матьє
Френсіс Лей - французький композитор і акордеоніст. Музичну кар'єру починав як акомпаніатор естрадних співаків, у тому числі Едіт Піаф. Став відомим на початку 1960-х років як кінокомпозитор. З 60 написаних Леєм саундтреків найпопулярнішою є музика до фільмів «Чоловік і жінка» (номінувався на премію «Золотий глобус» за кращу музику, 1967), «Жити, щоб жити» (1967, фр. Vivre pour vivre), «Пасажир дощу», «Історія кохання» тощо. Склав безліч пісень для Едіт Піаф, Жульєтт Греко, Іва Монтана, Мірей Матьє, Джонні Холлідея. Ці пісні виконували також Том Джонс, Френк Сінатра і Елла Фітцджеральд.
ВІН ЗОВСІМ І НЕ ФРАНЦУЗ Джо Дассена називають самим французьким з усіх французьких співаків, хоча народився він (5 листопада 1938 року) не у Франції, та й французької крові в ньому зовсім немає. Першими словами його батька, зверненими до американського митника, були: «Je suis d 'Odessa», тобто «Я з Одеси». Митник мови Вольтера не знав, та ще й відрізнявся приглухуватістю. Ось він і подумав, що іноземець називає йому своє прізвище, тому й записав новоприбулого так, як почув - Дассен.
Український шансон. Головним документом, що свідчить про перші українські музичні творі в жанрі шансону, є видання "Українка. Варіації на тему шансону в Україні", створене українсько-польським композитором Йосипом Вітвіцьким в 1871. Книга містить тексти українських шансонних пісень польською мовою з нотами.
Виконання пісні Н. Май «Спасибі вам,фронтовики»1. Знову зорі спогадом покличуть,І полине пісня у вікні,То лелеки журяться,курличуть. Спогадом жахливої війни. П-р: За те, що в небі сонце світить,І на весні цвітуть садки,За те, що ми живем на світі. Спасибі Вам, фронтовики.2. Відгриміли постріли, гармати,Засвітилось сонце в небесахІ не дочекалась сина мати,І сльоза скотилась по щоках.3. Стеляться тумани сині-синіРозцвітають маки золоті,Поклонися рідна Україно,Тим, хто захистив нас від біди
