Мета: допомогти учням усвідомити значення символів та художню красу твору; закріпити набуті знання; розвивати навички застосування знань, фантазію та творчу уяву, уміння визначати та з’ясовувати художні особливості повістіОчікувані результати: учні знають зміст твору, усвідомлюють його поетичність і художню красу, уміють характеризувати образи, визначають головну ідею повісті, з’ясовують роль художніх засобів у творі.
Літературний диктант6) Як звали дівчинку, разом з якою Михайлик збирав ягоди в лісі, ходив до школи? 7) Над якою делікатністю дідуся підсміювалися вуличани? 8) Хто наполягав на тому, щоб Михайлик обов’язково навчався в школі? 9) Що зробили батьки, щоб Михайлик все ж таки пішов учитися? 10) Якою довершеною й завжди новою красою так захоплювався письменник?
Робота у групахІ група: схарактеризуйте образ головного героя повісті Михайлика. IІІ група: дослідіть основні художні засоби, проілюструвавши відповідь цитатами з тексту.ІІ група: знайдіть і прокоментуйте образи-символи повісті, підтверджуючи власні думки цитатами з тексту (гуси-лебеді, зоря, вітряки тощо).
Орієнтовна відповідь І група4. Прагнення героя:а) жага до навчання;б) любов до природи;в) бажання пізнати світ;г) захоплення книгами та написанням власних творів.5. Михайлик та інші герої твору.6. Значення образу Михайлика, моє ставлення до нього. Висновок: Як бачимо, головний герой має ніжну, поетичну душу. З дитинства виховується на засадах добра, любові, милосердя.
Орієнтовна відповідь ІІ група«Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо, спідлоба подивилося на мене. …І тут я згадав про своє насіння. Вийняв жменю і подав малому. Він обома ручатами схопив зернята, а потім поглянув на матір. Та кивнула головою і зітхнула точнісінько так, як іноді в недобру годину зітхала моя мати. Потім я висипав у поділ сорочечки хлопчика насіння з однієї кишені і взявся за другу. Але жінка зупинила мене».
Орієнтовна відповідь ІІ група«Але жодна крихітка житейського бруду не виповзала з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх уст не торкнулося жодної людини».«Віджурилась, віддзвеніла пісня на шляху, зникли вершники вдалині, і дід, похитуючи головою, зітхнув раз і вдруге, щось тихенько сказав до себе, а потім обернувся до мене:
Орієнтовна відповідь ІІІ група«За хмарами-хмарами куталось сонце; воно зрідка опускало під краї неба імлаві просвітки, і тоді земля трималася на них, мов колиска. Навколо тихо бринів золотий півсон передосіннього степу. Здалеку, наче по блакитній воді, поволі пропливав приломлений до плуга орач, а за ним, біля самого неба, вітряки намотували на свої крила бабине літо і час…»
Орієнтовна відповідь ІІІ група. Мова повісті М. Стельмаха дуже поетична, метафорична, багата на різноманітні художні засоби. У поданому уривку, наприклад, ужито суцільну розгорнуту метафору, що образно, яскраво, по-філософському змальовує картину осіннього степу. Автор використовує порівняння (мов колиска, наче по блакитній воді), епітети (імлаві, золотий, блакитній, приломлений), інверсію (куталось сонце, бринів півсон) та ін.