УРОК 28
Тема. Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ ст.
Мета. Формувати предметні та ключові компетентності: знати світоглядні й естетичні засади «театру абсурду»; аналізувати проблематику, образну систему, художні особливості творів; виявляти риси абсурдистської драми, роль гротеску та фантастики у текстах; з’ясовувати особливості стилю митців; усвідомлювати художню цінність прочитаних творів; обговорювати проблеми морального вибору, сенсу людського життя; робити висновки щодо значення творів для розвитку культури й формування сучасного читача; збагачувати власне мовлення, читаючи українські переклади творів; використовувати різні джерела довідкової інформації; обговорювати прочитані твори у парах і групах, брати на себе ініціативу під час обговорення дискусійних питань; працювати в команді; з повагою ставитися до культурних надбань інших народів; порівнювати прочитані твори та їхнє втілення в інших видах мистецтва.
Обладнання: мультимедійна презентація, виставка книг.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Література має стати легкою,
аби вже нічого не важити на терезах критики –
лише у такий спосіб вона знову стане вагомою.
Фрідріх Дюрренматт
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
ІV. Мотивація навчання
Слово вчителя
З часів появи кінематографу і, особливо, з появою інтернету постійно піднімається питання про те, що книга та театр перестали бути передовими носіями інформації.
Сьогодні ми маємо з’ясувати, яким чином у 50 – 60 рр. ХХ ст. театр зберіг свою аудиторію, змінився, став по-новому актуальним..
V. Опрацювання навчального матеріалу
Слово вчителя
На початку 50-х років XX століття у театрах Франції почали з'являтися незвичайні вистави, виконання яких було позбавлене елементарної логіки, репліки суперечили одна одній, а зміст, який відтворювався на сцені, був незрозумілий глядачам. Ці незвичні вистави мали дивну назву ̶ «театр абсурду», або «мистецтво абсурду».
Таким чином, «театр абсурду» ̶ умовна назва п'єс, що змальовують життя у вигляді начебто хаотичного нагромадження випадковостей, безглуздих ситуацій.
У п'єсах драматургів-абсурдистів не було позитивних героїв, персонажі позбавлені людської гідності, затуркані внутрішньо і зовнішньо, покалічені морально. Автори нікому не співчувають, не обурюються, не показують і не пояснюють причин деградації цих людей, не розкривають конкретних умов, які доводять до втрати людської гідності. Абсурдисти намагалися ствердити думку, що людина сама винна у своїх нещастях, що вона не варта кращої участі, коли не в змозі змінити життя на краще.
Діячі мистецтва «абсурду» запозичили у філософів-екзистенціалістів погляд на світ як такий, що не піддається розумінню і в якому панує хаос.
Змішували жанри творів: трагікомедія, трагіфарс, псевдодрама, комічна мелодрама; поєднували елементи різних сфер мистецтва: пантоміма, хор, цирк, мюзик-хол, кіно.
Групова робота. Мистецтвознавча експертиза
Клас поділяється на 4 групи. Кожна група отримує завдання: за допомогою мережі Інтернет знайти інформацію про драматурга – абсурдиста: Фрідріха Дюрренматта, Макса Фріша, Ежена Йонеско, Семюеля Беккета.
Постановка завдання: розповісти однокласникам про особливості творчості драматурга; вказати, які правила традиційної драматургії порушуються.
На виконання – 10-15 хвилин. Виступи представників кожної крупи закінчуються переглядом відповідної частини презентації.
Презентація «Драматурги – абсурдисти. Художня творчість.» Презентація демонстру широту мистецьких уподобань драматургів. Увага саме на інші види творчості, а не на драматургію.
І група. Швейцарський драматург-абсурдист Ф. Дюрренматт. Проблема ціни життя окремої людини, спокутування боргів минулого у драмі «Візит старої дами». Особливості творчості Фрідріха Дюрренматта, які правила традиційної драматургії порушує.
ІІ група. Драма – притча «Санта-Круз» швейцарського драматурга Макса Фріша. Особливості творчості Макса Фріша, які правила традиційної драматургії порушує.
ІІІ група. Особливості творчості Семюеля Беккета, які правила традиційної драматургії порушує. На прикладі драми - інтермедії «Чекаючи на Годо».
ІV група. Ежен Йонеско - представник французького «театру абсурду». Зображення духовної та інтелектуальної спустошеності сучасного суспільства у трагіфарсі «Носороги». Особливості творчості Ежена Йонеско, які правила традиційної драматургії порушує.
Перегляд відео-фрагменту по п’єсі Ежена Йонеско «Носороги»
Режисер ̶̶ Андрій Приходько (трейлер з оригінальним саундтреком)
https://www.youtube.com/watch?v=iwePzP0XM30
Слово вчителя
Теорія літератури. Особливості абсурдистської драми. (Запис у зошит)
VІ. Підбиття підсумків року
Міні-диспут з проблемного питання
Робота з епіграфом
VІІ. Домашнє завдання (диференційоване)
Використані джерела