Урок № 4 Тема: Органічні молекули. Біологічні макромолекули – біополімерии.

Урок № 4Тема: Органічні молекули. Біологічні макромолекули – біополімерии.

Мета уроку:

Освітня. Ознайомити учнів із різноманіттям і функціями  органічних молекул; проаналізувати особливості будови й хімічні властивості  органічних молекул, які дозволяють їм ефективно виконувати свої функції; звернути увагу на значення  органічних молекул для життєдіяльності живих організмів; розглянути процеси утворення з малих органічних молекул макромолекул.

Розвиваюча. Розвивати уміння логічно мислити, спостерігати та робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати позитивне ставлення до навчання. 

Тип уроку. Вивчення нових знань. 

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,   робота з підручником та м\медійною дошкою;

б)наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання:   : виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний. 

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схематичних малюнків.

5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва

6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.
Міжпредметні зв ́язки: ботаніка, зоологія, хімія.

Матеріали та обладнання: таблиці, які ілюструють особливості будови, різноманіття та функції малих органічних молекул і процеси утворення макромолекул, або мультимедійний проектор чи інтерактивна дошка, на яких ці таблиці можна демонструвати; моделі малих органічних молекул; підручники біології.

Основні поняття та терміни: моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, вуглеводи, ліпіди, білки, нуклеїнові кислоти.

                                                  Хід уроку

                                    1.Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка присутності учнів: кількість за списком ____, кількість присутніх на уроці ___, відсутніх ___.

                        2. Актуалізація опорних знань учнів

Питання для бесіди

1. Які елементи трапляються в живих організмах частіше, ніж у сполуках неживої природи?

2. Які функції в живих організмах виконує вода?

3. Навіщо живим організмам потрібні мінеральні речовини?

                         3. Мотивація навчальної діяльності

                   4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку  

4.1. Повідомлення теми уроку.

4. 2. Формулювання учнями самостійно мети і визначення завдань уроку. Учитель записує їх на дошці та коригує пропозиції учнів.

Завдання уроку:

Ознайомитися із різноманіттям і функціями  органічних молекул; проаналізувати особливості будови й хімічні властивості  органічних молекул, які дозволяють їм ефективно виконувати свої функції; на значення  органічних молекул для життєдіяльності живих організмів; процеси утворення з малих органічних молекул макромолекул.

                         5.Засвоєння нового матеріалу

                      План пояснення нового матеріалу

                Розповідь учителя з елементами бесіди

    Основні органічні речовини живих організмів можна розділити на такі великі групи, як ліпіди, білки, вуглеводи й нуклеїнові кислоти. Усі ці речовини зазвичай представлені дуже великими молекулами, до складу яких входять тисячі, десятки тисяч або навіть мільйони атомів. Але всіх їх ми можемо назвати біополімерами, бо складаються ці величезні молекули з невеликих компонентів, які зібрані у складі єдиної структури.

    Так, молекули нуклеїнових кислот складаються з окремих нуклеотидів, молекули білків — з амінокислот, а молекули оліго- та полісахаридів — з моносахаридів. Більшість ліпідів утворюються з гліцерину й жирних кислот, але їх буде розглянуто окремо. Крім утворення макромолекул малі біологічні молекули виконують і різноманітні спеціальні функції.

    Моносахариди, або прості цукри, є органічними сполуками із загальною формулою (СН2O)n. У моносахаридів п може приймати значення від трьох до семи. Усі вони мають у своєму складі гідроксильні групи, тому добре розчиняються у воді. За кількістю атомів Карбону в молекулі моносахариди поділяють на п’ять груп — тріози, тетрози, пентози, гексози й гептози.

                                 Заповнення разом з учнями таблиці

                          Основні функції моносахаридів 

    Нуклеотиди є мономерами нуклеїнових кислот, які складаються з моносахариду пентози (рибоза в молекулах РНК і дезоксирибоза в молекулах ДНК), залишку фосфатної кислоти й азотистої основи. З цих основ до складу РНК входять аденін (А), гуанін (Г), урацил (У) і цитозин (Ц), а до складу ДНК — аденін (А), гуанін (Г), тимін (Т) і цитозин (Ц).  Крім того, що нуклеотиди є мономерами нуклеїнових кислот, вони відіграють роль коферментів, без яких не можепрацювати цілий ряд важливих ферментів. Ще одна функція нуклеотидів — утворення макроергічних сполук шляхом приєднання залишків ортофосфатної кислоти. Саме в такій формі зберігається і використовується енергія, яку отримують з їжею чи виробляють шляхом фотосинтезу чи хімічних реакцій живі організми. Циклічні форми нуклеотидів відіграють важливу роль у регуляції цілого ряду процесів у клітинах та організмі в цілому.

    Амінокислоти — це група карбонових кислот, до складу яких крім карбоксильної групи входять одна або кілька аміногруп. В утворенні білкових молекул беруть участь лише так звані α-аминокислоти, в яких і карбоксильна й аміногрупа знаходяться біля одного атома Карбону. їх загальна формула H2N - CHR - СООН, де R — це амінокислотний радикал. Усього для утворення білків живі організми використовують двадцять амінокислот, тобто існує двадцять варіантів амінокислотного радикала.

    Під час взаємодії між карбоксильною групою однієї амінокислоти й аміногрупою іншої утворюється так званий пептидний зв’язок, а подальше збільшення цього ланцюга призводить до утворення молекули білка (пептиду). До речі, деякі амінокислоти організм людини не здатен синтезувати самостійно. Такі амінокислоти називають незамінними. Вони можуть надходити до організму людини лише з їжею. Незамінними амінокислотами є валін, лейцин, ізолейцин, треонін, лізин, метіонін, фенілаланін, триптофан.

                          6.Узагальнення і закріплення знань

Органічні молекули. Біологічні макромолекули – біополімерии.

                      7.Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Рефлексія

На уроці Я…

– дізнався…

– зрозумів…

– навчився…

– найбільший мій успіх – це…

– найбільші труднощі я відчув…

– я не вмів, а тепер умію…

– я змінив своє ставлення до …

– на наступному уроці я хочу…

8.Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

8.1. Завдання для всього класу

Підручник _______________________________________________________________

8.2. Індивідуальне завдання.