Урок 6-го класу на тему "Флейта"

Музичний інструмент

Флейта

Фле́йта (з нім. Flöte) — загальна назва духових музичних інструментів, в яких повітряний стовп починає коливатися під дією струменю повітря, що розсікається об гострий край стінки цівки (стовбура). Флейтою зазвичай називають найпоширеніший у професійній музиці різновид флейт — поперечну флейту.

Флейта - однин з найдавніших музичних інструментів. Прабатьком флейти можна назвати звичайний свисток, що з'явився ще в древніх народів, і у ті часи був скоріше не музичним інструментом, а іграшкою або пристосуванням для виконання релігійних магічних обрядів, як наприклад, в індіанців Північної і Південної Америки, що виготовляли свистки з глини, кістки і дерева.

Перша знайдена флейта з кістки мала чотири отвори і була виготовлена неандертальцем.

                                                                1

                                                                                    Флейта (звичайна) — духовий інструмент, що  використовується в симфонічних оркестрах. Виготовляється з срібно-цинкового сплаву, рідше — з дорогоцінних металів (срібло, платина, золото), інколи з чорного дерева — палісандр; складається з 3 частин: лабіо, велике коліно та мале коліно. Лабіо має невеликий отвір, у який вдувається повітря, в цьому ж отворі відбувається розсікання потоків повітря гострою кромкою. Музикант вдуває повітря поперек флейти, тому вона називається поперечною.

        Якщо подивитися на історію виникнення інструменту, то колись все починалося зі звичайних трубочок, завдання яких була свистіти. Всілякі дудочки, які експлуатувала людина, удосконалювалися, і ставали більш застосовні з розвитком музики в складних композиціях. З інструменту пастухів, вона еволюціонувала до участі в релігійних обрядах. Перші зразки поперечного виду з'явилися ще в Китаї за багато століть до нашої ери. Перемістившись в інші азіатські країни та Візантію, вона поширилася по Європі в середні віки.                                                                      

                                                                                   2

Тільки в сімнадцятому столітті французький майстер удосконалив флейту до того рівня, щоб вона могла займати самі почесні позиції в ансамблях та іменитих оркестрах. А вже в той вид, в якому ми знаємо флейту сьогодні, привів її німецький композитор і майстер в дев'ятнадцятому столітті. У флейти з'явилися клапани та кільця, а отвори розташувалися системно, за всіма правилами акустики. Серед матеріалів для її виготовлення вперше з'явився метал і після цього флейта практично не змінювалася, настільки вона ідеальна.

      Виконавець: Алшевський Олексій 6-А