Урок 9 клас " Складні речення з різними видами зв'язку"

Про матеріал

Конспект уроку з української мови для 9 класу з теми " Складні речення з різними типами зв'язку" на основі поезій Михайла івасюка

Перегляд файлу

План – конспект уроку

з української мови

« Складні речення з різними видами зв’язку»

О.Б.Олійник,

вчитель української мови та літератури

Гвіздівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Сокирянського району

Тема: «Складні речення з різними видами зв’язку».

Мета: сформувати в учнів поняття про складне речення з різними видами зв’язку; навчити учнів визначати основні ознаки складних синтаксичних конструкцій та їх структуру; розвивати вміння визначати вид складних речень з різними видами зв’язку, відрізняти їх від простих ускладнених речень; формувати творчі вміння будувати схему і ставити відповідні розділові знаки; дати загальне уявлення про творчість Михайла Івасюка; виховувати любов до рідного краю – Буковини, до українського слова.

Соціокультурна мета: література рідного краю.

Тип уроку: інформативно-творчий проект.

Обладнання: мультимедійна дошка, презентація до уроку, підручник, копії світлин письменника, картки для роботи в групах, , тексти уривків з творів М.Івасюка.

Це край мій буковинський

До болю український,

До згину дорогий!

Я жадібно вбираю

Його красу і силу духу.

М.Івасюк

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Презентація про складне речення.

(Кожна група репрезентує свій проект-схему.)

Перша група – складносурядне речення.

Друга група – складнопідрядне.

Третя група – безсполучникове.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Чи випадково сьогодні звучатимуть поезії М. Івасюка?

У цілепокладаннях нашого уроку є теза - виховувати любов до рідного слова, яке плекали і плекають письменники Буковини. Серед них – Михайло Григорович Івасюк. Зверніть увагу на епіграф уроку. Це слова із його поезії - своєрідний поетичний код - запрошення читача до Буковинської землі.

Повідомлення учнів-пошуковці про письменника.

( Двоє учнів коротко знайомлять із життям і творчістю М.Г Івасюка)

IIІ. Вивчення нового матеріалу.

Лінгвістичне дослідження.

Записати спроектовані на мультимедійну дошку речення та розставити розділові знаки. Підкреслити головні та другорядні члени речення.

Визначити тип зв’язку у складному реченні.

Віками в Чернівцях поряд проживали різні народи і протягом століть формувався дух , який можна відчути тільки в цьому місті , - дух багатокультурності, дух співжиття і взаємоповаги представників різних національностей. Тут, у багатомовному місті, було доведено, що народи можуть досягти визначних набутків у дусі спільної культури, що різні національній релігійні спільноти можуть мирно дійти до великої загальної ідеї.

( Учні роблять висновок, що речення – складні, з різними типами зв’язку між частинами)

Вчитель. А тепер правильність своїх міркувань порівняйте із правилами у підручнику.

2 Робота з підручником.

(Опрацювання теоретичного матеріалу «Складні речення з різними видами зв’язку»).

3.Ділова гра « Вчитель-учень» ( робота в парах)

( Учні, які правильно провели лінгвістичне дослідження, сідають біля учнів, які не справилися із завданням , і пояснюють їм матеріал).

ІV.Закріплення знань, умінь і навичок.

Робота за методом «Ажурна пилка».

( Учні створюють три «домашні» групи, кожна з яких отримує картку з реченням, яке аналізуватиме. Учасник групи опрацьовує надану інформацію та опановує нею на рівні, достатньому для обміну з іншими. Після завершення роботи «домашніх» груп учні розходяться по експертних групах, де стають експертами з окремого виду речення. Кожна експерта група повинна вислухати всіх представників «домашніх» груп і проаналізувати матеріал в цілому.

Після завершення роботи учні повертаються «додому». Кожен має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» групи. )

Завдання для груп. Спостереження над структурою речень. Підкреслити головні і другорядні члени речення, визначити типи зв’язків між частинами, зобразити речення схематично.

I група.

Благословляю, сину, ті роки,

Що розчинили тобі навстіж двері

У царство творчості, і на папері

Лягли слова і ноти у рядки.

( М.Івасюк. « Благословляю, сину»)

II група.

Не йду – пливу на дошці з корабля,

Що став із блискавицями на битву,

Й не мариться на обрії земля,

Й шепочу ім’я сина, як молитву.

( М.Івасюк « Зі мною ніч безкрая»)

III група

Думки наївністю мене полонять –

Мо, в вічності намацаю стіну

І крізь шпаринку я тобі гукну,

Що я без тебе жити більш не годен.

( М.Івасюк. « Хворіють вікна»)

Висновки груп: у складному реченні частини можуть поєднуватись за допомогою безсполучникового і сполучникового, сурядного і підрядного зв’язків.

«Незакінчене речення».

У мові художньої літератури доцільно використовувати речення…
За допомогою складних речень з різними видами зв’язку можна передати…
У розглянутих поезіях є речення…

( Висновок про доцільність використання у мові художньої літератури речень з різними видами зв’язку)

3. Творча лабораторія. Вправа на розвиток асоціативного мислення.

( Учні читають проектований на дошку текст поезії Михайла Івасюка «Це край мій буковинський».)

Це край мій буковинський,

До болю український,

До згину дорогий!

Я жадібно вбираю

Його красу і силу духу.

Потрібним хочу бути,

Хоч рядовим,

Хоч стерновим,

Хоч ниткою вітрила

Земного й голосного корабля,

Який пливе до сонця.

Вчитель. Які образи постали у вашій уяві?

Скласти розповідь-мініатюру про рідний край, використавши одне речення з різними видами зв’язку.

(Учні читають свої твори – мініатюри).

Тест на встановлення відповідності. Робота з картками.

( Учні отримують картки.)

Встановити відповідність між реченням і схемою, яка відображає його. Схеми проектуються на мультимедійну дошку.

Окрім занять літературною працею, Михайло Григорович Івасюк був активним збирачем народної творчості, яку дуже любив і високо шанував; він визнавав вплив фольклору на свою власну творчість, яка стала помітним явищем в українській літературі.
Засвідчила серйозний прихід в українську літературу письменника М.Івасюка його повість « Чуєш, брате мій», яка була опублікована в 1957 році і в якій автор розповідає про події 30-х років на Буковині.
Володимир Григорович добре розумів, що його праця, у яку він укладав своє серце, зможе жити лише тоді, коли нею будуть послуговуватись люди, земля, яку він називає Батьківщиною.

А. [ ], ( що ( у яку) ), ( коли), ( яку).

Б. [ ], (яку); [ ], ( яка).

В. [ ], [ (яку); (яка) ].

Г. [ ], (яка) і ( в якій).

V. Узагальнення вивченого. Рефлексія.