Тема. Рей Дуглас Бредбері. Тривога за руйнування духовних цінностей в новелі "Усмішка"

Тема. Рей Дуглас Бредбері. Тривога за руйнування духовних цінностей в новелі "Усмішка"

Мета: підвести учнів до розуміння небезпеки для людей ненависті, що веде до знищення природи, Землі; підкреслити, якщо людина є носієм ненависті, то вона стає руйнівником, якій притаманне тільки одне бажання - знищувати все навколо, людина не повинна "сліпо наслідувати інших", вона має робити свій власний вибір на користь добра чи зла і нести персональну відповідальність; аналізуючи текст, навчати дітей давати важливу оцінку подіям, які відбуваються в новелі та у власному житті.

Обладнання: підручники із зарубіжної літератури, репродукції з картини Леонардо да Вінчі "Джоконда".

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів.

1. Вступне слово вчителя.

 Кожна людина так чи інакше вибудовує свої взаємини з навколишнім світом. Світ, у якому живе людина, може бути різним, залежно від тих цінностей, які вона сповідує.

 Який  світ створили навколо себе герої новели Р.Д.Бредбері "Усмішка"? Носіями яких цінностей вони були? Чи хотів би хто-небудь із вас опинитися в такому світі?

 Чи гарантовані ми, що цей вигаданий світ, який існує в новелі, ніколи не стане світом реальності? Чи, можливо її уникнути? Метою нашого уроку є відповіді на ці питання.

 З перших рядків новели ми дізнаємося про чергу, що зібралася на площі о " п`ятій годині ранку, коли ніде ще не світилося".

 Що спонукало людей до цього? (Люди в черзі зібралися на свято).

 Словникова робота

Свято - день радості та торжества з приводу чогось.

- Як люди з черги і Том - "справжній знавець мистецтва" збираються його відсвяткувати? ("- Том  збирається плюнути сильно і влучно, правда ж? - Аякже. - У черзі засміялися".

 Це так схоже на наші свята. Нас дивують люди, які під час свят збираються плювати).

 2. Учитель. Які це люди? Давайте проаналізуємо їхній спосіб життя, стан їхніх душ, що для них є найголовнішим у житті, тоді, можливо, ми зрозуміємо їхні вчинки і свята.

 (Учні попередньо об`єднані в групи, і кожна група отримує випереджальне домашнє завдання.

 у класі на роботу в групі відводиться час - 10 хвилин. Презентація - до 3 хвилин.

 Результати групової роботи можуть бути представлені в малюнках, словесному малюванні, кольорах, звуках (шумах), музиці, таблицях, схемах тощо.

 максимальна кількість балів - 9.

 Робота в групах

1 група учнів досліджує матеріальну культуру людей: одяг, побут, житло, їхні міста і селища.

2 група учнів досліджує стан душі людей

3 група учнів досліджує, як саме містер Грігсбі і Том святкували "минулі свята".

4 група учнів аналізує поведінку людей в черзі, коли вони готуються побачити картину, та їхню поведінку після дозволу адміністратора знищити картину.

5 група учнів працює зі словником , дає визначення слову цивілізація, вказує на іі складові (матеріальну та духовну).

6 група учнів опрацьовує інформацію про картину Леонардо да Вінчі "Джоконда" і про її автора, акцентуючи увагу на тому, чому чотири століття усмішка Мони Лізи хвилює людство?

 3. Презентація результатів роботи груп.

 1 група учнів

 Одяг: "...Грубий домотканий одяг тих, що стояли перед ним...".

"..Люди в черзі стали знімати із себе вбогий верхній одяг і засмальцьовані капелюхи".

 "Він машинально сягнув рукою до давно обірваної кишені по неіснуючі сигарети"

Побут. "Трохи далі попереду якийсь чоловік продавав каву в щербатих філіжанках. Том бачив маленьке тепле багаття і рідину, що кипіла в іржавій каструлі. То не була справжня кава".

 "Том швидко прослизнув у маленькі двері й тихо ліг долі".

 Житло. "Ми голодні, холодні, живемо в печерах чи де там ще...".

 У глибині подвір`я, у вцілілій половині силосної вежі, спали його мати, батько, брат".

 Міста, селища. "О сьомій, коли розвидніло і почав розходитися туман, стало видно руїни будинків і постаті людей, які по двоє, по троє ішли на ринок і на свято".

 "Том обернувся і подивився туди, де за зруйнованою бомбою стіною видно було кінець черги".

 "...Міста наші - руїни, дороги геть розбито бомбами, а добра половина полів світиться вночі від радіоактивності".

 "У гарячому повітрі плавали отруйні випари зруйнованого міста, серед руїн плазувала всіляка погань".

 "Він, не озираючись, вибіг розбитою бомбами дорогою в поле...".

 "Близько дев`ятої години, перейшовши селище, він ступив на подвір`я зруйнованої ферми".

 2 група учнів

 "Уся річ у ненависті, в ненависті до всього минулого. Ти ж знаєш, Томе, як ми опинилися в такому становищі, коли міста наші - руїни, дороги геть розбито бомбами, а добра половина полів світиться вночі від радіоактивності. Хіба не так?

 - Так, сер, ваша правда.

 - Сталося так, Томе, що люди ненавидять те минуле, яке залишило їм самі уламки та руїни. Така вже людська вдача.

 - Навряд чи залишилося що-небудь, чого б ми не навиділи, - сказав Том.

 - Атож. І особливо - всю ту скажену зграю, що керувала нами в минулому. Тим-то ми й приходимо сюди на ці вівторкові свята. Ми голодні, холодні, живемо в печерах чи де там ще, не працюємо, не куримо, не п`є мо і маємо лише оці наші свята. Томе, лише свята!."

 3 група учнів

 "Том пригадав минулі свята - те коли дерли й палили на площі книжки і всі дуже веселилися, і свято науки місяць тому, коли притягли на площу останній автомобіль. Кожен, кому пощастило в жеребкуванні, дістав дозвіл ударити по ньому один раз молотком...

 - Ти питаєш, чи пам`ятаю я про це, Томе? Авжеж. Мені випало розбити переднє скло. Ти чуєш? Скло! Боже мій! Який чарівний був звук! Дінь! Брязь!..

 Том уявив собі, як те скло розсипалося на безліч дрібнесеньких блискучих скалочок.

 - А Білл Хендерсон!.. Йому випало розбити двигун. О, він зробив це швидко і вправно! Тор-р-рох! Але найкраще було, коли знищили завод, який усе ще намагався виробляти літаки, - згадував далі Грігсбі. - Боже, який то був чудовий вибух!.. А потім ми знайшли фабрику газетного паперу та військовий склад і разом висадили їх у повітря. Ти уявляєш собі, Томе?

 - Уявляю, - трохи подумавши, відказав Том"

4 група учнів

 "Том, Грігсбі та інші дивилися довкола широко розплющеними очима, посувалися вперед і, готуючись плювати, збирали в роті слину. Від хвилювання серце Тома калатало. Гаряча земля пекла босі ноги.

 - Оголошення! - вигукнув вершник. - Адміністрація ухвалила рішення: сьогодні опівдні віддати картину на площі в руки тих, хто там буде, щоб вони мали змогу взяти участь у її знищенні!..

 Том не встиг і ойкнути, як навколо зчинився страшенний гвалт. Боляче штовхаючись, натовп поніс його до картини. Поліцаї, рятуючись,розбігалися геть. Почувся різкий звук розірваного полотна. Безліч рук. мов дзьоби голодних птахів, тяглися до картини і роздирали її на шматки. Тома майже поволокли по знищеному портрету. Сліпо наслідуючи інших, він ухопився за край фарбованого полотна, смикнув, затис у руці відірваний клапоть, а тоді впав і, відчуваючи болючі удари багатьох ніг, викотився з натовпу".

5 група учнів

 Цивілізація - (civilic - громадянський) - рівень суспільного розвитку матеріальної та духовної культури.

 Ця група дає відповідь на запитання.

 - Що в цивілізації було добре?

Діти розмірковують над питанням неоднозначності цивілізації,виявляють її негативні сторони.

6 група учнів

 Опрацьовує інформацію про картину Леонардо да Вінчі "Джоконда" і про її автора, акцентуючи увагу на тому, чому чотири століття усмішка Мони Лізи хвилює людство?

 4. Учитель. Леонардо да Вінчі народився в 1452 р. у селищі Анкіано поблизу містечка Вінчі. біля підніжжя Албанських гір, між Флоренцією та Пізою. Леонардо був сином нотаріуса П`єро да Вінчі. Виняткові здібності майбутнього майстра виявилися дуже рано, Він захоплювався матаматикою, музикою, чудово грав на лірі, гарно співав. Та понад усе любив малювати. Батько показав роботи Леонардо своєму другу Андреа Віроккіо. У 1466 р. Леонардо став учнем у Флорентійській майстерні Віроккіо.

 Леонардо да Вінчі працював над портретом Мони Лізи чотири роки. Італійський художник XVI ст., відомий біограф італійських митців доби Відродження Вазарі, ось що писав про цю роботу: "Взявся Леонардо виконати для Франческо дель Джокондо портрет Мони Лізи, дружини його... Оскільки Мона Ліза була дуже гарна, Леонардо використав такий прийом: під час написання портрета запросив музикантів, які грали на лірі й співали, блазнів, які постійно підтримували в неї гарний настрій".

 Таємниця "Мони Лізи" відкривається в її напрочуд прекрасних, гармонійних стосунках зі світом, в якому вона живе.

III. Узагальнюючий етап уроку.

Бесіда за запитаннями.

 - Хто створює цивілізацію? (Людина-творець).

 - Хто руйнує цивілізацію? (Людина-руйнівник).

 - Сучасна цивілізація має здобутки. Чи має вона вади, недоліки? (Сучасна цивілізація неоднозначна. Людина вирубує ліси для своїх потреб; вбиває звірів для своєї втіхи та розваги; забруднює навколишнє середовище. Її дуже приваблює зброя, вона веде наукові дослідження, удосконалюючи озброєння. Людина створила зброю масового знищення. веде війни на Землі).

 - Чому Грігсбі проти цивілізації? ("Найперше, що ви дістанете, буде війна" Він говорить це тому, що в його душі залишилася лише ненависть).

 - Хто хоче повернення цивілізації? Чому? (Людина з черги. "Було в ній дещо добре").

 - Яка людина може повернути цивілізацію, "підлатати" її? (З`явиться якийсь головатий... та людина матиме чутливе серце... Хтось із добрю душею.

Людина - творець = головатий (розумний) + чутливе серце + добра душа)

Скажіть, одна людина може відродити цивілізацію або змінити, "підлатати" її. (Ні. Цивілізацію створюють люди і руйнують люди).

 - Чим людина - творець відрізняється від людини - руйнівника? (У серці людини - творця живе любов до людей, до своєї землі, до своїх батьків, до своєї батьківщини, до Всесвіту. В серці людини - руйнівника живе ненависть, бажання все знищити, зганьбити).

 - А від чого залежить доля цивілізації, людства? (Доля людства, цивілізації залежить від нашого вибору, якщо в нашому серці живе любов до мами, до вчителя, до книжки, до пташки, до ближнього свого, то ми здатні на злет і творчість. І тоді в нашої Землі є майбутнє.

 Якщо в серці й душі живе ненависть і бажання все спаплюжити, тоді фантастична новела Бредбері "Усмішка" стане нашою реальністю. Адже в історії цивілізації були руїни Варшави і Києва, Парижа і Ленінграда. Люди знищували не тільки картини. вони знищували людей в концтаборах Освенціма і Бухенвальда. Книжки філософів і поетів палали в вогнищі й люди веселилися, коли бачили цей вогонь. Наприкінці червня 1941р. німецький солдат Йоган Гербер писав: "Ми кидаємо гранати в житла людей. Будинки палають дуже швидко. Вогонь перекидається на інші хати. Чудове видовище. Люди плачуть, а ми сміємося над їхніми сльозами". В білоруській хатині спалили дітей, жінок, старих людей, а згодом вогонь палав в Хіросімі й Нагасакі, знищуючи все живе. Це теж робила людина! Людина - руйнівник. Запитай себе хто ти? Яку стежку в житті вибираєш?)

IV. Домашнє завдання.

1. Скласти план характеристики образу Тома і підібрати до неї цитати.

2. Знайти у тексті епізоди, у яких розповідається про мрії і сподівання людей в черзі.

3.Підібрати аргументи (за) і (проти) до теми " Чи є в суспільстві з новели Бредбері надія на майбутнє?