Урок "Адам Міцкевич. Балада "Світязь""

Про матеріал

Життя — за свободу (Адам Міцкевич. «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича)

Мета. Формування ключових компетентностей: повага загальнолюдських чеснот, виховання героїзму і відданості вітчизні; критично оцінювати рішення та поведінку інших. Формування предметних компетентностей: виразне читання балади, висловлювати власне враження про прочитане, емоційне ставлення до змальованих подій, героїв; дати визначення жанру «балада», виявляти характерні ознаки в тексті балади «Світязь» А. Міцкевича; характеризувати образи балади як традиційні й вічні, розкривати втілення в них народних уявлень (про мораль, патріотизм, героїзм та ін.); переказувати сюжет балади (в окремих частинах і цілісно); визначати ключові (зокрема кульмінаційні) моменти в баладі, установлювати у ключових моментах виявляються ідея твору; характеризувати образ балади; визначати у баладі символи та розкривати їхній прихований зміст; зіставляти оригінал літературної балади із художніми перекладами (за умови володіння іноземною мовою); розкривати особливості відтворення сюжету балади у мистецтві (мультиплікації).

Перегляд файлу

Відділ освіти Бродівської РДА Львівської області

ОЗ «»Бродівська ЗОШ І-ІІІ ст. №4»

 

УРОК

зі зарубіжної літератури у 7-ому класі

 

 

Тема.

«Адам Міцкевич «Світязь».

Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі»

 

Вчитель зарубіжної літератури,

вищої кваліфікаційної категорії

ОЗ «Бродівська ЗОШ І-ІІІст. №4»

Львівської області

Вишневська Галина Ярославівна

 

 

Броди

Тема. Життя — за свободу (Адам Міцкевич. «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича)

Мета. Формування ключових компетентностей: повага загальнолюдських чеснот, виховання героїзму і відданості вітчизні; критично оцінювати рішення та поведінку інших. Формування предметних компетентностей: виразне читання балади, висловлювати власне враження про прочитане, емоційне ставлення до змальованих подій, героїв; дати визначення жанру «балада», виявляти характерні ознаки в тексті балади «Світязь» А. Міцкевича; характеризувати образи балади як традиційні й вічні, розкривати втілення в них народних уявлень (про мораль, патріотизм, героїзм та ін.); переказувати сюжет балади (в окремих частинах і цілісно); визначати ключові (зокрема кульмінаційні) моменти в баладі, установлювати у ключових моментах виявляються ідея твору; характеризувати образ балади; визначати  у баладі символи та розкривати їхній прихований зміст; зіставляти оригінал літературної балади із художніми перекладами (за умови володіння іноземною мовою); розкривати особливості відтворення сюжету балади у мистецтві (мультиплікації).

Обладнання: мультимедійна презентація «Життя та творчість Адама Міцкевича» з використанням репродукцій і світлин пам’ятників А. Міцкевичу в м. Львові, Новогрудку (Білорусь), Кракові (Польща), будинку-музею А. Міцкевича в м. Новогрудку і Заоссі (Білорусь); фрагменти мультфільму «Загублене місто Світязь» (Польща, 2011), виставка книг.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

                                                  Найбільший поет польської нації і один із

                                          найгеніальніших людей, яких видало людство.

                                                                                                       І. Франко

Свобода — єдина характерна

ознака цивілізації.

Адам Міцкевич

ХІД УРОКУ

         І. Організаційний момент. Емоційне забарвлення уроку. Створення позитивного настрою (побажання гарного настрою та успішної роботи на уроці).

Ми починаємо урок, а на уроці ми…

Уважні!

Розумні!

Організовані!

Кмітливі!

            ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Бесіда.
  • Який літературний жанр називається баладою? (Балада – невеликий за розміром ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного, соціально-побутового  або героїчного змісту з напруженим сюжетом).
  • Чим літературні балади відрізняються від народних? (В літературній баладі звучить голос автора, читач відчуває його ставлення до зображуваних подій і героїв. Літературний твір незмінний, фольклорний має варіанти).
  • Які фольклорні ознаки запозичили літературні балади? (В основі – історичні факти і легенди. Невеликий обсяг. Трагізм долі персонажів. Драматизм подій. Сюжетність: в основі сюжету – надзвичайний, трагічний випадок. Героїзм: герой гине, стверджуючи цим моральну перемогу над силами зла. Використання художніх засобів, які наявні в народних баладах: епітети, порівняння, метафори, антитези, анафори, рефрен, діалоги)
  • Яку країну вважають батьківщиною балади? (Жанр балади прийшов у світову поезію із Західної Європи. Батьківщиною балади вважають Францію. Cпочатку балади виникли як пісні до танцю).
  • Які письменники звертались до жанру літературної балади? (Франсуа Війон – Франція, Р.  Бернс – Англія, Й. Гете, Ф. Шиллер – Німеччина, А. Міцкевич – Польща, О. Пушкін – Росія, Т. Шевченко – Україна).
  1.  Перевірка домашнього завдання.

(Зачитування  листів лицареві  Делоржу).

 

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності .

  1. Постановка проблемного завдання.
  • Ви часто прогулюєтеся головною вулицею нашого міста – Золотою. Чи звертали Ви увагу на будинок під номером 11? Не можна не звернути увагу, оскільки на стіні будівлі прикрашають медальйони з барильєфами відомих людей – хто вони і чому ці барильєфи там знаходяться? Вони мали провести власне дослідження.
  1. Відповіді учнів.
  • Ця двоповерхова кам'яниця середини ХІХ століття, балкони якої обвиті в’юнкою рослиною, — приміщення відомого польського громадського та культурного діяча, книговидавця, власника книгарні Фелікса Веста. Фасад другого поверху будівлі прикрашають медальйони з барельєфами класиків польської літератури — Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Юзефа Коженьовського та Зигмунта Красінського, роботи Антона Попеля – польського скульптора і педагога, який проживав у Бродах і навчався у Бродівській гімназії. А ще Антоній Попель автор колони Адама Міцкевича у Львові, відкритий 30 жовтня 1904 року. Хоча Адам Міцкевич ніколи не був у Львові.
  1. Слово вчителя.
  • Сьогоднішню нашу зустріч ми присвятимо знайомству з життям і творчістю видатного польського поета-романтика Адама Міцкевича - людину-символ, людину-міф, яка вірила і любила, жила і боролася, писала вірші і вимріювала кращу долю своєму народові. Ми поговоримо з вами про стосунки польського поета з російськими і українськими митцями, розширимо наші знання про А. Міцкевича, розглянемо його взаємини з нашою батьківщиною. Адже перебування  в Одесі, Києві, мандрівка Кримом збагатили поетичну палітру митця,  дали змогу світові через польську поезію відкрити для себе Україну. Куди б не закидала поета доля – чи до похмурого Петербурга, чи до сонячного Криму, чи до безкраїх степів України, чи до величного Парижа – всюди думка його линула до рідної Польщі.

Звучить музика Ф. Шопена.

 

ІІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми.

  1. Розповідь вчителя про життя і творчість Адама Міцкевича.
  • Яку країну вважають батьківщиною поета: Польщу, Литву, Білорусію? А.Міцкевич народився 24 грудня 1798 року на  хуторі Заосся, неподалік від міста Новогрудок в Білорусі. Раніше ці землі належали Литві. В ХІ ст. Литва і Польща злились в єдину державу. В родині поета польський патріотизм поєднувався з любов’ю до Литви, її природи і звичаїв. Батько поета походив з дрібної шляхти,  працював юристом; мати вела домашнє господарство і виховувала дітей. Навчатися Міцкевич розпочав у домініканській школі в Новогрудці. В шкільні роки відбуваються і перші спроби пера, і перші уроки патріотизму, які діти отримали вдома, уважно слухаючи патріотичні промови гостей про свободу та незалежність Польщі. Після смерті батька сім’я зазнала матеріальної скрути. У 1815 році Міцкевича, як бідного шляхтича, зараховують на державні кошти студентом Віленського університету, де він навчається до 1819 року спочатку на математично-природничому, а згодом на історико-філологічному факультеті. В університетські роки Міцкевич вивчає багату і самобутню польську літературу, вважає, що література повинна в першу чергу цікавитися людиною, підносити її духовно. Саме в цей період поезія Міцкевича активно включається в революційну боротьбу польського народу. Усе життя А. Міцкевича вмістилося між Новогрудком – містечком, де народився поет, і Стамбулом – містом, де він помер. Життя, що вмістилося між 24 грудня 1798 року та 26 листопада 1855 року. Дві межі: початок і кінець, а між ними – навчання в Віленському університеті, палкі промови в гуртках філареті (любителів чеснот), радість першої поетичної збірки «Балади і романси» 1822 року, гіркота розлуки з батьківщиною і нескінченні вимушені мандри-поневіряння Росією, Україною, Німеччиною, Швейцарією, Францією.
  1. Перегляд документального фільму.
  2. Самостійна робота з підручником і робочою карткою.

- Прочитайте статтю підручника про А. Міцкевича. Заповніть прогалини в хронологічній  таблиці.

 

24 грудня 1798

 

 

1812

помер батько, залишивши сім’ю у скрутному становищі.

 

1807-1815

— навчання в домініканській школі при Новогрудському храмі Михайла Архангела

1815

 

 

1817

брав участь у створенні та діяльності патріотичних молодіжних гуртків филоматов і філаретів, написав програмні вірші («Ода до юності»).

 

1819-1823

по закінченні університету служив учителем в Ковно.

 

1823, жовтень

заарештований у Вільні і поміщений у в’язницю

1824

 

 

1824 — 1829

пробув в Росії  та Україні:

 

— виїхав з Петербурга за кордон. Жив у Німеччині, Швейцарії, Італії. 1832 — оселився в Парижі, співпрацював з діячами польської та литовсько-білоруському еміграції, займався політичною публіцистикою.

1834

одружився на Цілині Шимановській, яка народила йому 6 дітей

1839-1840

викладав латинську літературу в Лозанні

1840

став першим професором слов’янської словесності в Колеж де Франс

1841

підпав під вплив проповідника польського месіанства Анджея Товяньского

1845

за пропаганду товянізма французький уряд 1845 усунув Міцкевича від читання лекцій.

1852

— був відправлений у відставку

1855

— Міцкевич овдовів, і восени поїхав до Константинополя, маючи намір організувати Новий польський, а також єврейський легіон для допомоги французам і англійцям в боротьбі з Росією.

 

 

— заразившись холерою, помер

У 1890 році

прах Міцкевича був перевезений з Парижа до ________________

 

 

2. Повідомлення учня «А. Міцкевич і Україна» з демонстрацією слайдів презентації.

— Особливо пам’ятною для поета була подорож до Криму, завдяки якій з’явився цикл «Кримські сонети» (1826 рік). Книга стала творчим успіхом поета і набула популярності в Україні. Перебування на Україні творчо збагатило Міцкевича. Україна з її живописною природою і побутом нагадувала поету рідну Литву. Край, де пройшли його дитячі і юнацькі роки. Він познайомився з українською мовою, зацікавився фольклором, народними звичаями і обрядами,  до яких він не раз звернеться у своїй творчості. На матеріалі українського життя напише він одну з найкращих балад – «Чати», яка має підзаголовок «Українська балада». Тут, на Україні, виникне у поета задум створити поему «Конрад Валленрод».

Твори А. Міцкевича набули великої популярності в Україні. Його творчість високо цінували Т. Шевченко, Леся Українка, П. Грабовський, М. Коцюбинський, В. Стефаник. І. Франко назвав А. Міцкевича «найбільшим поетом польської нації». Твори А. Міцкевича перекладали й переспівували П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, П. Куліш, М. Старицький, І. Франко, Леся Українка, М. Бажан, В. Сосюра, Л. Первомайський, М. Лукаш, М. Пригара та інші. Значну частину творчої спадщини А. Міцкевича переклав М. Рильський. Пам’ятник Адаму Міцкевичу є у Дрогобичі та Трускавці, Збаражі, Івано-Франківську, Одесі.

IV. Формування нових знань і способів дії.

- Адам Міцкевич  писав: «Свобода — єдина характерна ознака цивілізації». Що ти вкладаєш в це поняття, якою бачиш свободу особисто для  себе? ( робити те, що хочеш; їздити, куди хочеш; вільно  висловлювати  власні думки).             

- Сьогодні ми познайомимося з баладою Адама Міцкевича  «Світязь».  Вона причаровує і захоплюючим сюжетом,  художньою красою і, звичайно ж, таємничістю, яка починається у самій назві твору. У нас виникає питання: «А чи не про наше озеро йдеться в баладі?». Існує два озера Світязь, про які складено багато легенд і повір’їв. Одне з них - найбільше  і найглибше озеро в Україні, мальовничий куточок нашої Батьківщини, розташований  у Волинській області. А друге знаходиться неподалік від хутора Заосся, де народився Міцкевич. Нині озеро називають перлиною Білорусі.

        Балада «Світязь» дає наснагу всім, хто бореться за національну незалежність.  Цей твір  нагадує нам заповіт  Шевченка: «Борітеся - поборете!»

  1. Повідомлення учня про озеро Світязь. (Білорусь)

Світязь — озеро в Гродненській області Білорусі, розташоване на кордоні Новогрудського і Корелицького районів за 20 км на південний схід від Новогрудка. Озеро знаходиться на вододілі басейнів Німану і Щари, в басейні річки Мовчадзі.

Озеро утворилася в результаті провалу ґрунту в підземну порожнечу. Близько Світязя немає великих озер і річок, в нього не впадає жодна річка, а витікає лише Своротва — приплив Мовчадзі. Практично завжди рівень води в озері однаковий. Озеро знаходиться на південному схилі Новогрудської височини на висоті 258 метрів над рівнем моря і має форму, схожу на колесо.

Озеро має форму воронки, рельєф дна рівний, частка глибин понад 10 метрів становить всього 2% площі. Дно біля берегів піскове. В озері і поблизу нього росте велика кількість реліктових рослин.

Учитель.

- У баладі Міцкевич поетично опрацював  легенду  про  озеро  Світязь і місто, що  потонуло в його водах, а також народні повір’я  про водяних німф, світезянок. Послухайте цю легенду.

2. Легенда про Світязь.

З цими озерами пов’язано багато народних легенд, переказів, повір’їв, які сягають сивої давнини. Одну з них використав Адам Міцкевич для написання балади «Світязь» (1821р).

Вороги напали на прекрасне місто Світязь. Нікому було його обороняти, бо князь зі своєю дружиною пішов допомогти в нерівній боротьбі другові-сусідньому князю. Залишилися в місті лише діди, жінки з дітьми та юна княгиня. Не хотіли жителі міста бути в неволі, тому вирішили прийняти смерть. Озеро поглинуло їх, даруючи безсмертя.

На воді зʼявилися квіти неймовірної краси. Вороги зривали їх, але одразу падали мертві. І досі на водах Світязя милується Божим світлом чудове латаття, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини.

3.  Виразне читання балади А. Міцкевича «Світязь».

4.  Бесіда за змістом твору.

— Про які події розповідається у творі?

— Яка таємниця пов’язана з озером Світязь?

— Хто вирішив розгадати цю таємницю?

— Кого витягли рибалки з озера? Чи здогадалися ви, хто та жінка?

— Про що розповіла гостя з минулого?

— Як урятувалися мешканці Туганової держави?

— Які фантастичні події введено в текст балади?

— Знайдіть, виразно прочитайте та прокоментуйте цитати, у яких:

а) розповідається про небезпеку, що загрожувала Тугановій державі;

б) зображуються вороги; в) змальовуються страждання народу;

г) виявляється патріотизм героїні; д) описується порятунок народу.

— Знайдіть у творі християнські образи та символи. Розкрийтеїх роль у тексті.

 — Які елементи чарівної казки використав А. Міцкевич у баладі «Світязь»? Визначте їх роль у тексті.

5.Творче завдання

— Опишіть (усно) озеро Світязь.

— Розкажіть від імені жінки «із хвиль» про трагедію її народу.

— Поділіть твір на частини. (Диференційовано) Назвіть кожну з них, з’ясуйте її роль у розкритті змісту твору. Заповніть таблицю.

Частини сюжету

Назва частини

Роль у тексті

 

Експозиція (до слів «Правди ж не знають селяни...»)

 

Таємниця озера

 

Створення таємничої атмосфери, підготовка до сприйняття основних подій

 

Зав’язка

 

 

 

Розвиток дії

 

 

 

Кульмінація

 

 

 

Розв’язка

 

 

 

 

Або Завдання: визначте  композиційні елементи балади  (Робоча картка)

Експозиція: опис озера Світязь.

Зав’язка: бажання дізнатися про таємницю озера.

Розвиток дії: поява князівни, розповідь про Туганову державу, напад ворогів.

Кульмінація: небажання потрапити в неволю та добровільна смерть.

Розв’язка: біле латаття як згадка про подвиг народу.

6. Інтерактивна вправа «Коло думок»

  •  На вашу думку, правильно вчинили жителі міста?
  •  Чи був у них інший вихід?
  •  Якби у вас була можливість, щоб ви порадили?
  •  Як побудована балада, скільки в ній оповідачів?
  •  На  які умовні частини можна поділити баладу?

7. Робота в групах.

— Як ви розумієте поетичні слова й вирази з балади А. Міцкевича? Які засоби поетичної виразності використав митець?

1) неволя ганебна («Що нам — неволю ганебну прийняти...»);

2) неслава («Так ми уникли неслави...»);

3) загибель («Вбиймо себе, бо загибель вже близько...»);

4) люта кара («Як не втекти нам од лютої кари...»).

8. Аналітичне читання статті підручника з рубрики «Краса слова» (с. 60). Складання опорно-сигнальної схеми «Символи балади А. Міцкевича “Світязь”» із використанням синього, білого, зеленого кольорів і відповідних символів (вода, небо, зілля, жінка, лілея).

9. Слово вчителя.

У баладі "Світязь" з водою  пов'язана тема смерті і відродження народу, його духовної сили.. Білий колір — символ невинності, чистоти, світла,  святості. Одночасно білий має протилежне значення: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Поет використав різні значення білого кольору в баладі "Світязь". 

Білі квіти, які перетворилися дівчата і жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту і невинність, життя у відповідність з Божими заповідями. Однак тим, хто загрожує всьому "білому" (тобто чистому, вільному, доброчесному), квіти несуть смерть. Лілія (купава) - символічне втілення краси та чистоти. Водночас вона - символ смерті,  помсти, квітка Пресвятої Діви. Білі купави в баладі А. Міцкевича "Світязь" втілюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Синій (блакитний) колір символізує довіру, безкінечність, сум. Це небесний колір і колір води. У культурі християн він також асоціюється з вічною божественною силою. Означає також чесноти, добру славу, вірність. Зелений колір - символ природи, молодості, родючості, краси, радості, життя. Білі купави в "зеленому листі" втілюють віру поета в свій народ, у продовження його життя, нове відродження, вільне існування. Зілля - символ смерті і відродження; магічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю; оберіг від нечисті. У перекладі балади А. Міцкевича "Світязь" використовується метафора "цар-зілля", підкреслюючи думку про те, що прагнення до свободи - найбільше і найсильніше, яке живе в народі.

V. Застосування знань, умінь, навичок.

Творче завдання

1. Допишіть фрази, які розкривають ідеї твору.

Без волі немає ... (життя).

Неволя — ... (загибель) для народу.

Людина — ... (частина) народу.

Краще смерть, ніж життя без ... (свободи).

Сила народу в його ... (єдності).

2. Напишіть міні-твір, обравши назвою одну з дописаних фраз.

• Підсумкова бесіда.

  • Розкрийте особливості балади на прикладі твору А. Міцкевича «Світязь».
  • Охарактеризуйте образ головної героїні твору.
  • Визначте провідні ідеї твору. Наведіть цитати, у яких вони утверджуються.
  • Назвіть епізоди балади, де використовується фантастика. Визначте роль фантастичних елементів у розкритті змісту балади.
  • Які традиції фольклору виявилися в баладі «Світязь»?
  • У баладі Світязь» А Міцкевич використав традиційні для слов’янської міфології образи–символи  (вода, білий, зелений  та синій кольори, купави). Що символізують ці образи в баладі? ( Лілія (купава) – символічний образ духовної чистоти, вода символізує  відродження, зелений колір - символ природи, молодості, життя, синій – сум, смуток)

— Які символи сприяють утвердженню свободи, життя, єдності народу?

3. Робота в парах

- Визначте, що реальне, а що фантастичне в баладі.

Реальне

Фантастичне

Напади ворогів; деякі патріоти віддають перевагу смерті, а не ганьбі, неволі; підкорення ворогом

Персонаж — світязянка, яку витягли рибалки; занурення міста у воду

 

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок.

  1. Літературознавча робота:  Доведіть, що твір А. Міцкевича — балада.
  2. Дослідницька робота: Скориставшись таблицею «Фольклорні та літературні балади.  Спільне  та відмінне», яка є в робочій картці,  дослідіть, які ознаки фольклорної та літературної  балади  є  в  баладі   «Світязь»       

Балада  «Світязь»

Спільні ознаки фольклорної та літературної  балади

 

Ознаки літературної балади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Скласти візитну картку балади «Світязь» Адама Міцкевича.

Автор – Адам Міцкевич

Назва балади –  «Світязь»

Джерела – народна легенда

Тема твору – показ боротьби польського народу за незалежність; загибель жителів Світязя.

Ідея - уславлення патріотизму і  мужності  простих людей.

Персонажі – пан, ксьондз, дівчина з води, князь Туган, Мендог, жителі Світязя.

Художні засоби – епітети: «в тихій бездонній блакиті», «над водою німою», «ясна і чиста рівнина», «водяна дика пустеля»,   «озеро тихе й погоже», «ліс простягнувся похмурий», «образ чарівний».

метафори -   «там сила нечиста гуляє», «по Литві покотилась тривога», «лють погасила тремтіння тривоги», «клекотом хвиля стрясає діброву», «цар- зілля».

порівняння: «мов сніжно-білі метелики, линуть», «кучері білі», «уста мов корали», «прекрасний, як сонце».

Учитель.  

У баладі утверджується любов до батьківщини, уславлюється мужність та героїзм світязьких жінок.  Балада «Світязь» дає наснагу всім, хто бореться за національну незалежність.  Цей твір нагадує нам заповіт  Тараса Шевченка : «Борітеся- поборете!»

І досі на дзеркалі води Світязя милуються Божим світом чудові купави, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини. І ці тендітні квіти наче звертаються до нащадків - а що зробили ви для своєї Батьківщини?

      ...Закінчена балада, але ні сучасникам Адама Міцкевича, ні нам не дає спокою це запитання. І в цьому, я впевнена, заклик поета, громадянина і патріота.

VII. Підбиття підсумків уроку

  1. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 Продовжте речення

«Балада Адама Міцкевича вразила мене тим, що…»

«Мені захотілося побувати на озері Світязь, тому що...»

  1. Слово вчителя. 

Балади Міцкевича поставили його ім’я на вершину світової слави.  В них він підніс людську особистість, зобразив духовне життя народу, вдаючись до змалювання незвичайних фантастичних явищ і обставин. Міцкевич своїм поетичним словом запалював серця людей і освітлював їм шлях до дружби і братерства. Зірка поета світить і нашому поколінню, а його поезії актуальні і зараз, тому що закликають до добра, дружби, братерства, взаєморозуміння.

Ти не як пам’ятник над нами

У голубій височині, –

Ти з нами поруч, наш Адаме,

Ідеш в безсмертні наші дні.

Ти з Олександром, ти з Тарасом

Дивився мудро в даль віків.

Тому не поржавіє з часом

Ваш вічний вайделотський спів.

Ти не лише всесвітній подив

Не тільки слава ти із слав, –

Це ж ти «Трибуною народів»

Серця народів потрясав!

І в час, коли земної кулі

Одна єднається сім’я. 

Лунає у всесвітнім гулі

Твоє, Міцкевичу, ім’я!

                              Максим Рильський

VIІІ. Домашнє завдання.

Створити плейкаст (листівка, яка поєднує музику, зображення й текст) на тему балади А. Міцкевича «Світязь».

docx
Додано
20 квітня
Переглядів
3023
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку