Урок "Африка. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка"

Тема уроку. Африка. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка.

Практична робота №2. Визначення географічних координат крайніх точок і

 протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід.

Мета уроку: сформувати в учнів первинні навички складання характеристики

 географічного положення материка;

   систематизувати знання учнів про основні етапи дослідження Африки;

 поглибити практичні навички учнів визначати географічні координати,

 вимірювати відстані на карті за  масштабом та градусною сіткою;

 розвивати  пізнавальний інтерес  до предмета; виховувати повагу до природи

Обладнання: атласи, підручники, фізична карта Африки, контурні карти, плани

 характеристики географічного положення материка, портрети дослідників і

 мандрівників.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку.

1. Організаційний момент.

        На дошці записані тема уроку, план, девіз «Чим більше пізнаєш, тим сильнішим стаєш», імена дослідників Африки, дати подорожей.

2. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок учнів.

        Друзі, а чи любите ви подорожі? Чи цікавитеся ви новими, досі не відомими вам країнами? А чи хотіли б ви сьогодні здійснити захоплюючу мандрівку? Тоді вперед!

        «Чим більше пізнаєш, тим сильнішим стаєш» - цей вислів я пропоную взяти за девіз нашого уроку. Адже знання – велика сила. Грамотна людина – цікава людина, хороший співрозмовник. І я вам бажаю, щоб та інформація, яку ви отримаєте на уроці, перетворилась на глибокі та міцні знання.

        Але для того, щоб відправитися в подорож, необхідно добре підготуватися. В цьому нам допоможуть ці веселі та допитливі «аборигенчики». Якщо ви відповісте на їхні запитання – вважайте, що ми вже на порозі нових відкриттів.

 (В конвертах у «аборигенів» запитання . Учень дістає конверт, читає питання (дітям пропонується згадати певні поняття) і дає відповідь)

1). Материк – це ...

        Назвіть материки в залежності від площі (від найбільшого до найменшого), покажіть їх на карті.

2). Назвіть частини світу. Яка їх відмінність від материків?

4). Океан – це ...

        Назвіть океани в залежності від площі (від найменшого до найбільшого), покажіть їх на карті.

3). Дайте визначення:

- екватор – це ...

- паралель – це ...

- меридіан – це ...

- тропік – це ...

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

        Молодці! Перший крок до мети ми вже зробили. Але куди ж  ми сьогодні помандруємо, що нового дізнаємось? Я пропоную розпочати наші дослідження з великої ділянки суходолу, яка є не тільки другим за площею материком, але й окремою частиною світу, найбільшим уламком стародавньої Гондвани. Материком, який разом з Азією вважають «колискою людства». Корній Іванович Чуковський попереджав, що б діти не ходили самі туди гуляти, адже там і крокодили, і акули, і горили.

        Питання. Хто скаже, що ж це за материк?

        Для нашої подорожі необхідно мати квиток. І цим квитком буде план характеристики фізико-географічного положення материка.

        А зараз перевіримо наше спорядження: підручники, зошити, атласи, контурні карти, ручки,олівці. Все на місці! Готові! В добру путь!

        (Лунає пісня із кінофільму «Червона шапочка», вчитель роздає план характеристики ФГП материка)

План характеристики

фізико – географічного положення материка

Географічне положення материка – це адреса материка,яка вказує на розміщення його на земній кулі. ГП впливає на природу, в першу чергу, на клімат. А природа впливає на розселення людей, на господарство.

ГП – це положення відносно:

1. екватора:

а) чи перетинає, в якій півкулі знаходиться більша частина чи материк;

б) крайня північна і південна точки, їх географічні координати;

в) найбільша протяжність з півночі на південь у градусах і кілометрах;

г) в яких географічних поясах розташований;

2) початкового меридіана:

 а) чи перетинає, в якій півкулі знаходиться більша частина чи весь материк; 

б) крайня західна і східна точка, їх географічні координати;

 в) найбільша протяжність із заходу на схід у градусах і кілометрах;

3. океанів і морів:

а) які океани і моря омивають, з якої сторони, морські течії;

б) характер берегової лінії (які береги слабо розчленовані; назвати найбільші півострови, острови, затоки);

4. інших материків:

а) назвати найближчі материки (напрям);

б) які моря, протоки, канали їх розділяють.

IV. Вивчення нового матеріалу.

(Учні записують в зошити тему та план уроку)

План.

1. Особливості географічного положення Африки.
2. Елементи берегової лінії.
3. Дослідження та освоєння материка.

        Назва «Африка» з’явилась в II ст. до н.е., але тоді це не була назва великого континенту. В 146 році до н.е. римляни захопили землі на території сучасного Тунісу. Вони заснували там колонію, назвавши її Африкою, очевидно за ім’ям племені афариків (африканців), що жили на значній території до Гібралтару.

        У XVI арабський учений Мухамед-аль-Вазан писав, що «назва «Африка» (з арабської «Іфрикія») походить від слова «фрака», що означає «розділяти», «відокремлювати», адже вона відокремлена від Азії Червоним морем.

        А ось в перекладі із грецької «Африкус» - «безморозний».

        Проблемне питання. Як вплинуло географічне положення материка на його назву?

        Використовуючи план характеристики визначається ФГП материка Африка.

По ходу даної роботи виконується практична робота №2. Визначення географічних координат крайніх точок материка. (Географічний атлас. Підручник ст.52)

 

1. а) Майже посередині Африка перетинається екватором, тому північна і південна частини материка віддалені від екватора приблизно однаково. Ось чому природа Африки на північ від екватора ніби повторює природу материка на південь від нього. Північна частина Африки помітно ширша ніж південна.

б) Крайні точки та їх координати.

Питання. Що таке географічні координати?

Північна – мис Рас-Енґела – 37^о 21′ пн.ш., 10 ^о 45′ сх.д.

Південна – мис Агульяс (Голковий) – 34 ^о 50′ пд.ш., 20 ^о 00′ сх.д.

 

        Завдання. Нанести крайні точки на контурну карту. (Звернути увагу учнів на охайність та чіткість записів в контурній карті)

в) Найбільша протяжність з півночі на південь у градусах і кілометрах:

37 ^о 21′ + 34^о 50′ = 72^о 11′

72^о   ٠ 111км = 7992км  (1^о  – 111км)

г)  Африка розміщується в таких географічних поясах:

екваторіальному;

субекваторіальному;

тропічному;

субтропічному.

 

2). а) Нульовий меридіан ділить материк на невелику західну та значну східну частини.

б) Крайні точки та їх координати.

Західна – мис Альмаді – 14 ^о 45′ пн.ш., 17 ^о 32′ зх.д.

Східна – мис Рас-Гафун – 10 ^о 26′ пн.ш., 51 ^о 24′ сх.д.

Завдання. Нанести крайні точки на контурну карту.

в) Найбільша протяжність із заходу на схід у градусах і кілометрах:

17 ^о 32′ + 51 ^о 24′ = 68 ^о 56′

69 ^о ٠111км =  7659км

Питання. Які ще лінії перетинають материк?

Північний та Південний тропіки.

Питання. Яке це має значення для природи материка?

Більша частина материка знаходиться в жаркому тепловому поясі.

 

3). а) Африку з усіх боків омивають океани та їх моря:

з заходу і півдня – Атлантичний океан;

з півночі – Середземне море;

зі сходу і півдня – Індійський океан;

з північного сходу – Червоне море.

        На природу материка істотно впливають течії.

Питання. Назвіть течії, які омивають материк, які особливості їх

температури?

    б) Берегова лінія материка слабо розчленована.

Гвінейська затока – єдина велика затока материка. Знаходиться далеко від морських шляхів, тому туди заходять мало кораблів.

Острів Мадагаскар – один з найбільших островів світу (590 тис.км). Розташований в Індійському океані.

Питання. Яке походження острова?

Мозамбіцька протока. Найдовша на земній кулі протока довжиною 1760км, простяглась між островом Мадагаскар і материком Африка.

Півострів Сомалі – найбільший півострів Африки, омивається водами Індійського океану. У перекладі означає «іди, подій корову», що пояснюється основним заняттям жителів країни Сомалі, яка розташована на півострові.

4)Найближчий материк до Африки – Євразія.

На півночі Африку від Європи відокремлює Середземне море і Гібралтарська протока.

        На північному сході Африку від Азії відокремлює Червоне море (дуже тепле (25-35^оС) та солоне (37-42%) море, багате на тваринний світ, а біля берегів живуть колонії різних видів коралів) і Суецький канал – найкоротший водний шлях між портами Атлантичного та Індійського океанів, його найвужча частина становить 120м, під руслом каналу прокладено тунель, що  сполучає Африку та Азію, а також Аденська затока і Баб-ель-Мандебська протока.

 

        Ну що, друзі, стомились? А давайте зараз повернемо історію на багато століть назад і подивимося на Африку очима видатних мандрівників минулого.

        600 р. до н.е. Першу відому подорож довкола Африки було здійснено тоді, коли єгипетський фараон Нехо II відправив фінікійську флотилію (тоді Фінікія входила до складу Єгипту) на пошуки морського шляху з Червоного моря до Середземного моря у дельту Нілу через Суецький канал, який був побудований близько II ст. до н.е. (так званий канал Фараонів). Цієї подорожі у наступні дві тисячі років нікому не вдавалось повторити.

        1488 р. Португальський мореплавець Бартоломеу Діаш здійснює плавання навколо південно-західного краю Африки і називає скелястий берег «Його Величність мис Доброї Надії» - надія на те, що морський шлях на Схід нарешті знайдено.

 

        А зараз надамо слово нашим експертам із дослідження Африки і послухаємо їх розповіді. (Доповіді учнів)

        8 липня 1497 р. португальська флотилія з чотирьох кораблів і приблизно 150 членів екіпажу на чолі з молодим придворним Васко да Ґамою вийшла з Лісабона. Після майже чотирьох місяців плавання португальці обігнули південний край Африки і рушили вздовж східного

узбережжя материка. Відвідуючи мусульманські порти в пошуках лоцмана, який знав би шлях до Індії. Таку людину мандрівники знайшли і 20 травня 1498 р. флотилія стала на рейд поблизу індійського міста Калікут. Незважаючи на вороже ставлення місцевої влади експедиції вдалося придбати необхідні цінні товари (прянощі та коштовне каміння) і 29 серпня вийти в море. До Португалії експедиція повернулась тим самим маршрутом. Завдяки цій подорожі європейці дістали перші уявлення про обриси берегів Африки.

        Давид Лівінґстон, виходець із Шотландії, виїхав до Південної Африки у 1840 році як лікар і міссіонер. У 1841-1842 рр. жив у гірському районі Куруман, здійснив ряд подорожей цією місцевістю У 1849 р. Лівінґстон перетнув з півдня на північ напівпустелю Калахарі, у наступні роки обстежував річку Замбезі та її притоки, річки басейну Конго. 18 листопада 1854 р. Давид Лівінґстон відкрив величний, шириною 1,8км і висотою 120м, водоспад Вікторія на річці Замбезі.

        З 1858 р. Лівінґстон вивчає озерну область Африки, обстежує озера Ширва, Ньяса, Танганьїка, а також шукає витоки Нілу.

        Під час своїх подорожей Лівінґстон дістався до раніш невідомих європейцям внутрішніх районів Південної і Центральної Африки, визначив положення понад 1000 географічних пунктів.

        (Важливо відзначити, що тоді, в епоху работоргівлі та колоніальних загарбань європейців у Африці, Давид Лівінґстон ставився до африканців з величезною повагою, як до рівних, приваблюючи їх своєю прямотою, і вони відповідали досліднику вірністю і любов’ю. Тому, коли 1 травня 1873 р. Лівінґстон помер, африканці несли йоготіло 1500 км до морського порту.

        Похований Давид Лівінґстон у Лондоні, у Вестмістерському абатстві – усипальниці королів і видатних людей.)

        У 1847-1848 роках Північно-Східну Африку досліджував наш співвітчизник, мандрівник і дипломат Єгор Петрович Ковалевський. Народився Ковалевський в селі Ярошівка, тепер Дергачівського району Харківської області. Проводив географічні та геологічні дослідження в Єгипті для організації там золотих промислів. Одним із перших вказав правильне географічне положення витоків Голубого Нілу.

        Шотландський лікар Манго Парк, його співвітчизник Олуксандр Ленгу, німецький дослідник Генріх Барт, англійський мандрівник Генрі Стенлі, російський лікар В.В.Юнкер, академік М.Вавілов та ще багато видатних людей залишили значний слід в дослідженні Африки.

        Питання. А чи є необхідність досліджувати материк сьогодні? Чи все вже відкрито і досліджено?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

        Давайте зараз повернемося до головного питання нашого уроку

В перекладі із грецької «Африкус» - «безморозний».

        Питання. Як вплинуло географічне положення материка на його назву?

        (Майже посередині материк перетинається екватором. Більша частина Африки лежить в жаркому тепловому поясі, перетинається Південним та Північним тропіком. Омивається Теплими течіями.)

VI. Підсумок уроку.

        Підходить до кінця наша подорож. Кожна людина, яка десь подорожує, привозить зі своєї мандрівки сувеніри. На цих чудових пальмах уже достигли плоди. Цікаво, чи зможемо ми ними поласувати. А це ми дізнаємося коли їх зірвемо. Давайте підведемо підсумок нашого уроку. Але так як ми уже досвідчені дослідники потрібно завдяки невеличкій підказці зробити висновок.

(Учні зривають плоди із пальм, читають завдання, роблять висновок)

1). Материк, площа, другий.

2). Екватор, тропіки, нульовий меридіан.

3). Океани, моря.

4). Берегова лінія, затока, острів, півострів.

5). Материк, експедиції, дослідження.

VII. Домашнє завдання.

1). Опрацювати текст в підручнику, параграф 13 ст.50-54.

2). Позначити на контурній карті географічні назви об’єктів, що згадувались на уроці.

3). Скласти уявну подорож навколо Африки.