Урок " Агрегатні стани речовини"

Урок № 13 « Агрегатні стани речовини.» ( тема №2 « Досліджуємо тіла та явища природи».

Мета уроку: продовжити формувати уявлення про агрегатні стани речовини, порівняти фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах; формувати дослідницькі навички учнів, виховувати інтерес до природничих наук.

Очікувані результати:

•                 учень чи учениця знають склад і агрегатні стани речовин
•                 пояснюють зв’язок між швидкістю руху частинок речовини й температурою, причини зміни агрегатних станів речовин;
•                 досліджує за допомогою дорослих моделі агрегатних станів речовин;
•                 представляє текстову інформацію в табличній формі.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: вода в колбі, лід в термосі, пальник, скляна пластина для конденсації пари, скляний чи пластиковий посуд різної форми, комп’ютер, робочий зошит і підручник.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

2.1 Актуалізація життєвого досвіду дітей.

- Пригадайте, якщо ви приносите додому бурульку або кладите в чашку з чаєм лід, що з ними відбувається? ( При цьому вчитель з термосу дістає кольоровий лід і додає його в склянку з чистою водою, ця демонстрація одночасно готує учнів до сприйняття наступного уроку « Дифузія», тому може бути використана двічі.)

- Підніміть руку ті, хто обожнює взимку ліпити зі снігу фортеці і спускатись з ковзанки. А чи можемо ми це робити в травні? Що відбувається з ковзанками?

- Що відбувається влітку після дощу з калюжами на асфальті?

- Ще в 4 класі ви  вивчали, що одна й та сама речовина, в нашому випадку це вода, може перебувати в різних агрегатних станах залежно від умов. Хто пригадає ці умови?

2.2. На дошці є завдання, два учні виконують його, потім кожен називає агрегатний стан написаної речовини або пояснює з якої речовини складається предмет ( наприклад , хмара – водяна пара, лід – вода).

а) Закресліть назви предметів, що не належать до неживої природи.

Графіт, хмара, заєць, повітря, лід, кактус, планета, пісок, чай.

б) Підкресліть однією рискою назви тіл, а двома рисками — назви речовин.

Крихти льоду, кисень, вода, металева лінійка, бульбашка повітря у воді, крейда.

2.3. Учні разом з вчителем роблять висновок, що не тільки вода, а й інші речовини можуть перебувати у твердому, рідкому та газоподібному стані. Ці стани називаються агрегатними, чому властивості речовин, які перебувають в різних агрегатних станах відмінні?

2.4. Разом з учнями формулюємо мету уроку і плануємо діяльність протягом уроку.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чим речовини відрізняються одна від одної та в яких станах вони можуть перебувати.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

4.1. Подивіться на демонстраційний стіл. Перед вами — посудини з різними речовинами: цукор, поварена сіль, вода, спирт, олія, пісок.

— У якому агрегатному стані можуть перебувати речовини? (У твердому, рідкому, газоподібному)

— Чи мають речовини колір? (Так, речовини мають колір.)

— Удома ви використовуєте в їжу поварену сіль і цукровий пісок. Чим вони відрізняються? (Вони відрізняються смаком: сіль — солона, цукор — солодкий, за кольором і розміром кристалів.)

Запам’ятайте! Смак визначати можна тільки у харчових продуктів. У хімічній лабораторії визначати смак речовин категорично заборонено.

Висновок. Речовини мають багато властивостей, деякі з них: стан, колір, смак.

4.2. Давайте проведемо дослідження на  ст.48 вашого підручника, щоб з’ясувати, які властивості притаманні всім твердим тілам, чи є щось особливе у рідин.. Під час виконання дослідження учні заповнюють таблицю в робочому зошиті на  ст.19. ( Додаток, табл. 1).

- Які методи дослідження ми використовували? ( Спостереження, вимірювання, експеримент.)

- Що ви дізнались про воду, цукор і повітря? ( Вони перебувають у різних агрегатних станах, цукор не змінює форм при стисненні пальцями, а повітря так. Повітря і вода набувають форми тієї посудини, у якій вони містяться.)

4.3.Чому ж так відрізняються властивості речовини в різних станах?

Адже і рідка вода, і лід, і водяна пара складаються з одних і тих самих молекул! Відмінності обумовлені характером розташування, руху та взаємодії молекул.

-  Погляньте  на малюнок 23  на ст.51, визначте на якому саме зображенні видно повний хаос, безлад у розташуванні та русі частинок, що утворюють речовину. Правильно зображення 3, там де газоподібний агрегатний стан. Недаремно слово « газ» походить від грецького chaos – безлад. У газах відстані між молекулами значно більші, ніж розміри молекул. Молекули хаотично рухаються, відносно рідко зазнають зіткнень одна з одною. Отже, вони слабо взаємодіють одна з одною. Коли ми стискаємо газ, молекули не зазнають змін: зменшуються лише відстані між ними.

- Зображення 1 того ж малюнка 23. Молекули рідини розташовані досить щільно, відстані між ними невеликі. Якщо уявити, що молекули – це кульки, то ці кульки торкаються одна одної. Молекули й тут перебувають у невпинному русі, проте характер руху вже інший: майже весь час молекули коливаються (немовби дрижать), і лише інколи протискуються між найближчими сусідами та трохи змінюють своє місце. Певного порядку в розташуванні молекул немає. Це дуже нагадує розташування та рух тварин у стаді антилоп гну чи окремих анчоусів під час « риб’ячого торнадо».

- Що ж до твердого тіла, то розташування молекул більше нагадує парадну військову шеренгу (таке розташування називають кристалічною решіткою). Рух молекул зводиться до коливань поблизу «свого місця в шерензі».

Учні заповнюють таблицю (додаток 2)

4.4. Фізкультхвилинка

4.5. Вчитель демонстраційно запалює свічку і показує як віск переходить з твердої речовини у рідку, потім застигає і знову стає твердою речовиною.

Речовина може з твердого стану переходити в газоподібний при нагріванні та з газоподібного в твердий — при охолодженні. Дійсно, свічки при кімнатній температурі перебувають у твердому стані, а при підвищенні температури починають плавитися — «плакати». Аналогічно поводиться вода: при замерзанні вона переходить у твердий стан — лід, а при підвищенні температури — знову перетворюється на воду і далі — на пару. Лід, вода і водяна пара — три стани однієї і тієї самої речовини — води.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Перевіримо як ви пригадали агрегатні стани речовин відгадуючи загадки.

• У вогні не горить, у воді не тоне. (Лід)

• Сиві гуси все поле услали. (Туман)

• Що росте догори коренем? (Бурулька)

• Мов прозора біла хмара над каструлею летить... (пара).

• Заховав від риби світ, заморозив річку... (лід).

• Як минуть холоди, крига буде із... (води).

Отже висновком нашого уроку є, що практично будь – яка речовина залежно від фізичних умов існування може перебувати в твердому, рідкому чи газоподібному агрегатному стані. Коли вона його змінює, змінюється взаємне розташування частинок, що її складають, їх рух, але не  склад і кількість.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ за допомогою вправи « Продовжи фразу».

•                      Я сьогодні таке дізнався на уроці…

•                      Я сьогодні зрозумів, що…
•                      Наступного уроку я хочу дізнатись….

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 51–52).

                                                                                                              Додаток 1

                                                                                                                    Додаток 2